Рішення № 136140777, 29.04.2026, Чечельницький районний суд Вінницької області

Справа № 151/721/25

Провадження №2/151/21/26

РІШЕННЯ

іменем України

29 квітня 2026 року селище Чечельник

Чечельницький районний суд Вінницької області в складі:

головуючої судді Токарчук Л. Г.

за участю секретаря судових засідань Бондаренко В. П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в селищі Чечельник Вінницької області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Чечельницької селищної ради Гайсинського району Вінницької області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог - Приватне підприємство ''МТС'' про визначення додаткового строку для прийняття спадщини,

ВСТАНОВИВ :

Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Чечельницької селищної ради Гайсинського району Вінницької області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини. Позов мотивовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у м.Львів помер її батько ОСОБА_2 . Після її народження через чотири роки її батько опинився в місцях позбавлення волі, де відбував довгий строк, до матері не повернуся. Наскільки їй було відомо батько проживав разом з співмешканкою в Львівській області і помер в 2022 році. На похоронах батька не була присутньою, спадщиною батька не цікавилась, однак нещодавно від приватного підприємця ''МТС'' ОСОБА_3 дізналася, що між ним і її батьком був укладений договір оренди 1/3 земельної ділянки кадастровий номер 0525086400:03:000:0001 і вона, як спадкоємець першої черги по закону повинна прийняти спадщину і заключити з ним договір оренди. Згідно до статтей 1258 та 1261 ЦК України позивач є спадкоємцем за законом після смерті батька ОСОБА_2 . Відповідно до витягів із спадкового реєстру (заповіти, спадкові договори) та (спадкові справи) виданого приватним нотаріусом Мілько А.М. інформація щодо ОСОБА_2 відсутня. Згідно до витягу з Державнго реєстру речових прав на нерухоме майно № 3580422 наданим державним нотаріусом Стецюком С.П. за ОСОБА_2 числиться частка земельної ділянки розміщеної на території с. Тартак, Чечельницької селищної ради, згідно до свідоцтва на право на спадщину за законом на 1/3 частку майна ОСОБА_2 після смерті батька ОСОБА_4 , зареєстрованого в реєстрі № 463, спадкова справа 70/2013. Вважає, що вона пропустила строки подачі заяви про прийняття спадщини з об`єктивних причин. Строк подачі заяви про прийняття спадщини після смерті спадкодавця закінчився 22 грудня 2022 року. Після того, як позивачу стало відомо, що вона є спадкоємицею першої черги на майно покійного батька, вона звернулась до приватного нотаріуса Чечельницького нотаріального округу Мілька А.М. за роз`ясненням законодавства щодо прийняття спадщини. Позивачка стверджує і на це немає заперечень зі сторони відповідача, що вона пропустила строк для подання заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори, оскільки протягом встановленого ст.1270 ЦК України строку їй не було відомо, що спадкоємці першої черги не прийняли спадщини (мама спадкодавця ОСОБА_5 ) і про це вона дізналася тільки в серпні 2025 року, крім того, значна відстань від місця відкриття спадщини були перешкодою подання заяви і тому вона пропустила строки подання заяви в нотаріальну контору. Просить надати їй додатковий строк в три місяці для подачі заяви прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , яка мала місце в м. Львові Львівської області ІНФОРМАЦІЯ_1 .

У судове засідання позивачка не з`явилася, подавши до суду заяву про розгляд справи у її відсутності, позов підтримує та просить його задовольнити.

Представник відповідача селищна голова Палісіка С.А. у судове засідання не з`явилася, подавши до суду заяву про розгляд справи у їх відсутності, позовні вимоги визнає.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог - Приватне підприємство ''МТС'' Пучкова Л.А. усудове засідання не з`явилася, проте через систему ''Електронний суд'' надіслала заяву про розгляд справи у їх відсутності.

Згідно ч. 3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Оскільки розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов не підлягає до задоволення.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивачки ОСОБА_2 (а.с.8).

Після його смерті відкрилася спадщина, до складу якої входить 1/3 частка земельної ділянки площею 3,0102 га, в межах згідно з планом, кадастровий номер 0525086400:03:000:0001, яка знаходиться на території Тартацької сільської ради Чечельницького району Вінницької області та належала останньому на праві власності, про що свідчить витяг з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №35880422 (а.с.12).

Позивачка ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 зареєстрована та проживає по АДРЕСА_1 та є спадкоємцем за законом після померлого ОСОБА_2 , інших спадкоємців за заповітом чи за законом, які прийняли спадщину немає, про що свідчать витяги зі спадкових реєстрів №82379602 та №82379582 від 01.09.2025. (а.с.9-10).

З заявою про прийняття спадщини позивачка до нотаріальної контори не зверталась.

Статтею 15 Цивільного кодексу України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звертатися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до статей 1216, 1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

За правилами частини першої статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Відповідно до статті 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Подання заяви про прийняття спадщини є дією, що її повинен вчинити спадкоємець, який бажає прийняти спадщину у разі, коли він не проживав на час відкриття спадщини постійно зі спадкодавцем.

Для прийняття спадщини встановлено строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (частина перша статті 1270 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини (частина третя статті 1272 ЦК України).

З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

Судом встановлено, що позивачка пропустила строк, встановлений ст. 1270 ЦК України, для подачі заяви про прийняття спадщини.

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є такі, що пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть застосовуватися, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.

Якщо ж у спадкоємця перешкод для подання заяви не було, а він не використав право на прийняття спадщини через брак інформації про смерть спадкодавця, незнання приписів закону тощо, тоді немає правових підстав для визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Такі правові висновки викладено у постанові Верховного Суду України від 04 листопада 2015 року у справі № 6-1486цс15, а також у постановах Верховного Суду від 17 жовтня 2019 року у справі № 766/14595/16, від 30 січня 2020 року у справі № 487/2375/18 (провадження № 61-10136св19), від 31 січня 2020 року у справі № 450/1383/18 (провадження № 61-21447св19) та інших.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26.06.2024 по справі №686/5757/23 зазначила, що з урахуванням фактичних обставин конкретної справи поважними причинами пропуску строку суд може визнати, зокрема: 1) тривалу хворобу спадкоємців; 2) велику відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем розташування спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України тощо.

Судом не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна, похилий вік, непрацездатність, невизначеність між спадкоємцями, хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, несприятливі погодні умови тощо.

За конкретних фактичних обставин кожної справи пропуск строку для прийняття спадщини суд має оцінювати з урахуванням тривалості такого пропуску та загальних засад цивільного законодавства, як-от розумність, добросовісність та справедливість.

Головною ознакою поважних причин такого пропуску є те, що вони унеможливлюють своєчасне звернення із заявою про прийняття спадщини.

Неподання заяви умисно чи з необережності (недбалості) не може бути підставою для визначення спадкоємцю додаткового строку для прийняття спадщини.

Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. Оцінка поважності причин пропуску строку звернення із заявою про прийняття спадщини повинна, першорядно, стосуватися періоду від моменту відкриття спадщини й до спливу шестимісячного строку, встановленого законом для її прийняття. Саме протягом цього періоду мають існувати об`єктивні та істотні перешкоди для прийняття спадщини. Інші періоди досліджуються, якщо ці перешкоди почали існувати протягом шестимісячного строку та тривали до моменту звернення до нотаріуса або до суду.

Суди мають враховувати, що безпідставне надання додаткового строку для прийняття спадщини є порушенням правової визначеності як елемента правовладдя (верховенства права) та є незаконним втручанням у права спадкоємців, які прийняли спадщину, а у разі відсутності таких спадкоємців - в інтереси територіальної громади, яка має право на визнання спадщини відумерлою.

Рішення обґрунтовується лише тими доказами, які одержані у визначеному законом порядку та досліджені в тому судовому засіданні, в якому ухвалюється рішення. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Встановлюючи наявність або відсутність фактів, якими обґрунтовані вимоги чи заперечення, визнаючи одні та відхиляючи інші докази, суд повинен мотивувати свої дії та враховувати, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Якщо у спадкоємця не було перешкод для подання заяви, він не скористався правом на прийняття спадщини, то немає правових підстав для визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 17 червня 2020 року у справі №520/10377/17, від 11 серпня 2021 року у справі №720/1079/19, від 22 січня 2020 року у справі №592/18695/18, від 17 березня 2021 року у справі № 638/17145/17, від 22 березня 2023 року у справі N 361/8259/18 та багатьох інших.

Правозастосовча практика Верховного Суду у подібних правовідносинах є незмінною та усталеною.

Як вбачається із позовної заяви, причинами пропуску строку для прийняття спадщини позивачка зазначає необізнаність її про те, що спадкоємці першої черги не прийняли спадщину та значна відстань від місця відкриття спадщини.

Отже, враховуючи практику Верховного Суду, слід зазначити, що судом не можуть бути визнані поважними наступні причини пропуску строку для прийняття спадщини: необізнаність її про те, що спадкоємці першої черги не прийняли спадщину та значна відстань від місця відкриття спадщини, оскільки ці обставини не могли унеможливити звернення позивачки із заявою про прийняття спадщини протягом шестимісячного строку.

Жодних доказів, які б підтверджували поважність неприйняття спадщини спадкоємицею першої черги, суду надано не було.

Статтями 76-80 ЦПК України визначені основні положення про докази, відповідно до яких доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 81 ЦПК України визначено обов`язок сторони довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Позивачкою не доведено належними доказами причинно-наслідкового зв`язку між вказаними вище обставинами та неприйняттям нею спадщини в шестимісячний строк.

Щодо визнання відповідачем позову, суд вважає за необхідне зазначити таке.

Згідно ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Визнання відповідачем позову не може бути єдиною підставою для його задоволення, оскільки це є порушенням правової визначеності, як елемента правовладдя (верховенства права) та є незаконним втручанням у права спадкоємців, які прийняли спадщину, а у разі відсутності таких спадкоємців - в інтереси територіальної громади, яка має право на визнання спадщини відумерлою.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що в задоволенні позову про визначення додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини слід відмовити, оскільки судом не встановлено поважних причин, які б позбавляли ОСОБА_1 можливості звернутись у визначений законодавством строк із заявою до нотаріальної контори про прийняття спадщини після смерті батька.

Відповідно до положень ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 1269, 1270, 1272 ЦК України, статтями 10, 11, 81, 259, 263-265 ЦПК України,

УХВАЛИВ :

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Чечельницької селищної ради Гайсинського району Вінницької області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог - Приватне підприємство ''МТС'' про визначення додаткового строку для прийняття спадщини - відмовити.

Судові витрати залишити за позивачем.

Рішення суду може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Вінницького апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування (ім`я) сторін та їх місцезнаходження:

Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , картка платника податків НОМЕР_1 , місце реєстрації : АДРЕСА_2 );

Відповідач: Чечельницька селищна рада Гайсинського району Вінницької області (місцезнаходження: вул. Героїв Майдану, 36 селище Чечельник Гайсинського району Вінницької області, код ЄДРПОУ 04326247 );

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Приватне Підприємство ''МТС'' Віталій Гричулевич (місцезнаходження: вул. Шкільна, 40 селище Чечельник Гайсинського району Вінницької області, код ЄДРПОУ 32752010).

Суддя Людмила ТОКАРЧУК