Ухвала суду № 136140455, 30.04.2026, Тарутинський районний суд Одеської області

Тарутинський районний суд Одеської області

______________

Справа № 509/3582/25

Провадження по справі № 2/514/726/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 квітня 2026 року с-ще Бессарабське

Суддя Тарутинського районного суду Одеської області Тончева Н.М., розглянувши матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача, в якому просить стягнути з останнього грошові кошти в сумі 587000 доларів США.

З урахуванням положень ч.3 ст. 14 ЦПК України справа передана для розгляду головуючому судді Тончевій Н.М..

Під час вивчення матеріалів вказаної позовної заяви було встановлено, що вона підлягає залишенню без руху з наступних підстав.

Пунктом 3 частини 3 статті 175 ЦПК України передбачено, що позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.

Ціна позову це грошовий вираз майнових вимог позивача до відповідача, що визначається згідно зі ст. 176 Цивільного процесуального кодексу України.

Однак, як вбачається з позовної заяви, у вступній частині ціна позову зазначена в розмірі 587000 гривень, а в резолютивній частині 587000 доларів США.

Тож, позивачу необхідно уточнити ціну позову.

Обґрунтований розрахунок позовних вимог це такий розрахунок, що містить обчислення, порядок нарахування сум (множення, додавання, нарахування процентів та інше) та підстави такого нарахування, передбачені законом або умовами угоди, відображення проведених оплат, періоди.

При цьому, до матеріалів позовної заяви стороною позивача не долучено довідку-розрахунок, у якій має бути зазначено обґрунтований розрахунок заборгованості.

Суд звертає увагу на те, що обґрунтований розрахунок є такий, що містить обчислення, порядок нарахування сум та підстави такого нарахування, передбачені законом або умовами договору, із зазначенням: по відсотках - сума, яка підлягає сплаті за відсотками; сума, яка була/не була сплачена за відсотками; початок та кінець періоду нарахування за відсотками, детальний (щомісячний) розрахунок розміру відсотків на увесь період нарахування та сума боргу по них, тощо.

Отже, обґрунтований розрахунок заборгованості повинен містити розрахунок з розшифровкою та обґрунтуванням підстав їх нарахування (за умовами договору або відповідно до закону).

Відсутність обґрунтованого розрахунку заборгованості за договором позбавляє суд можливості перевірити правильність такого нарахування, та відповідно є недоліком позовної заяви, який має бути усунутий позивачем.

Водночас суд зауважує, що надання детального обґрунтованого розрахунку заборгованості є обов`язком позивача, оскільки суд має з`ясувати обставини, пов`язані з правильністю проведення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. На цьому наголосив Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду в постанові від 02.10.2020 у справі № 911/19/19.

Таким чином, для усунення зазначеного недоліку позивачу потрібно надати обґрунтований деталізований розрахунок сум, що стягуються.

Крім того, пунктом 6 частини 3 статті 175 ЦПК України передбачено, позовна заява повинна містити відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору.

Однак, всупереч вимогам п. 6 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, з огляду на предмет спору, до позовної заяви не додано доказів про вжиття заходів досудового врегулювання спору.

Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що заяву подано без додержання вимог, викладених в статтях 175 та 177 ЦПК України, постановляє ухвалу, в якій зазначаються недоліки заяви, спосіб і строк їх усунення, про що повідомляє заявника і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення заяви без руху.

Приймаючи до уваги вищенаведене, суд приходить до висновку, що, оскільки зазначена позовна заява не відповідає вимогам ст. 175 ЦПК України, слід залишити без руху та надати позивачеві строк для усунення недоліків позовної заяви, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись ст.ст. 177, 185 ЦПК України, суддя

П О С Т А Н О В И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів - залишити без руху.

Надати позивачу п`ятиденний термін, після отримання ним даної ухвали суду, для усунення зазначених вище недоліків.

Попередити позивача про те, що у разі не усунення вказаних недоліків заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Н.М. Тончева