Ухвала суду № 136140427, 27.04.2026, Пересипський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Суворовський районний суд м. Одеси)

Справа № 523/9237/22

Провадження №4-с/523/5/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.04.2026 року м. Одеса

Пересипського районний суд міста Одеси

у складі: головуючої судді: Кремер І.О.,

з секретаря судового засідання Павлова О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 24 у м. Одеса цивільну справу № 523/9237/22 за скаргою ОСОБА_1 , за участю стягувача ОСОБА_2 , заінтересованих осіб Служби у справах дітей Одеської міської ради, органу опіки та піклування Пересипської районної адміністрації Одеської міської ради, суб`єкта оскарження Пересипського відділу Державної виконавчої служби у м. Одесі Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції на дії державного виконавця, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , за участю стягувача ОСОБА_2 , заінтересованих осіб Служби у справах дітей Одеської міської ради, органу опіки та піклування Пересипської районної адміністрації Одеської міської ради, суб`єкта оскарження Пересипського відділу Державної виконавчої служби у м. Одесі Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції звернулася до суду із скаргою на дії державного виконавця.

Обґрунтовуючи вимоги поданої скарги вказує на те, що 25.01.2024 Суворовським районним судом міста Одеси ухвалено рішення у справі 523/9237/22 за позовом представника позивача ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , за участю третіх осіб без самостійних вимог Служби у справах дітей Одеської міської ради, Органу опіки та піклування Пересипської районної адміністрації Одеської міської ради про усунення перешкод щодо участі у вихованні та вільному спілкуванні з дитиною, який даний позов було задоволено частково.

У подальшому, постановою Одеського апеляційного суду від 14.01.2025 постановлено рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 25 січня 2024 року змінити, виклавши його резолютивну частину в наступні редакції:

Визначити ОСОБА_2 наступні способи участі у вихованні малолітньої доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає з матір`ю ОСОБА_1 , встановивши систематичні побачення та можливість вільного з нею спілкування, за попередньою домовленістю з матір`ю ОСОБА_5 , наступним чином:

?Кожну першу та третю суботу і неділю місяця з 16 год. 00 хв. по 20 год. 00 хв. у місці визначеному за погодженням сторін;

?У день народження ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з 10 год. 00 хв. по 15 год. 00 хв., у місці визначеному за погодженням сторін;

?В період літніх канікул протягом 14 календарних днів та у період зимових канікул протягом 7 календарних днів, у місці визначеному за погодженням сторін;

?Безперешкодного спілкування засобами телефонного, поштового, електронного зв`язку, у час вільний для дитини час з урахування розпорядку дня дитини.

У задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_2 відмовити.

На виконання вказаної постанови Одеського апеляційного суду 18.02.2025 Суворовським районним судом м. Одеси видано виконавчий лист у справі № 523/9237/22, який в подальшому було пред`явлено до виконання до Пересипського ВДВС у м. Одесі Південного МУМЮ (м. Одеса) (змінено назву на Пересипський відділ Державної виконавчої служби у м. Одесі Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції прим. суду) (надалі Пересипський ВДВС у м. Одесі ОМУ МЮ).

Так, постановою ст. державного виконавця Боржемського С.І. від 07.05.2025 було відкрито виконавче провадження № 78002913 за виконавчим листом № 523/9237/22.

01.09.2025 державним виконавцем було винесено «Вимогу» та «Повідомлення», в яких фактично змінено порядок виконання рішення рушу, зокрема, державний виконавець визначив конкретні діти та місце проведення побачень (06 07 вересня 2025 за адресою проживання боржника), тоді як у виконавчому листі чітко вказано, що місце побачень має визначатися за погодженням сторін, а не в примусовому порядку за рішення державного виконавця.

У зв`язку з цим, просить суд задовольнити дану скаргу та постановити ухвалу, якою:

?Визнати незаконними дії ст. державного виконавця Пересипського ВДВС у м. Одесі Боржемського С. щодо винесення «Вимоги» та «Повідомлення» від 01.09.2025 у виконавчому провадженні № 78002913;

?Скасувати «Вимогу» та «Повідомлення» від 01.09.2025 у виконавчому провадженні № 78002913.

Суд констатує, що представником скаржниці Тищенко С.Ю. було подано доповнення обґрунтування до скарги, у яких представник скаржниці вказує на те, що старшим державним виконавцем Пересипського ВДВС у м. Одесі Боржемським С. були повністю проігноровані та не виконанні вимоги п. 5 розділу IX «Виконання рішень немайнового характеру» Інструкції з організації примусового виконання рішень, яка затверджена наказом Міністерства юстиції України 02.04.2012 № 512/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України 29.09.2016 № 2832/5). Пункт 5 розділу ІХ Інструкції з організації примусового виконання рішень, яка затверджена наказом Міністерства юстиції України 02.04.2012 № 512/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України 29.09.2016 № 2832/5), зазначає, якщо рішенням про встановлення побачення з дитиною не визначено час та (або) місце побачення стягувача з дитиною, державний виконавець викликає сторони виконавчого провадження з метою визначення часу та (або) місця такого побачення шляхом надіслання викликів одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження. Сторона виконавчого провадження у разі неможливості з`явитися на призначений час письмово повідомляє про це державного виконавця шляхом подання заяви (клопотання), в якій (якому) зазначає про зручні для неї час та (або) місце проведення побачення стягувача з дитиною. Державний виконавець визначає час та (або) місце побачення стягувача з дитиною, враховуючи позицію сторін виконавчого провадження та інтереси дитини, шляхом винесення постанови про визначення часу та (або) місця побачення стягувача з дитиною. Якщо сторона виконавчого провадження не з`явилася у визначений у виклиці час до державного виконавця та письмово не повідомила державного виконавця про зручні для неї час та (або) місце проведення побачення стягувача з дитиною, державний виконавець визначає час та (або) місце такого побачення без врахування позиції відповідної сторони виконавчого провадження.

Проте, державний виконавець Пересипського ВДВС у м. Одесі Боржемський С. не викликав сторони виконавчого провадження з метою визначення часу та (або) місця такого побачення шляхом надіслання викликів одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження, не з`ясовував, та не надавав часу на подання заяв (клопотань) про зручні для неї час та (або) місце проведення побачення стягувача з дитиною. Державний виконавець Пересипського ВДВС у м. Одесі Боржемський С. відразу самостійно визначив час та місця таких побачень. Таким чином, дії державного виконавця щодо примусового визначення дати та місця побачення без погодження сторін виходять за межі його повноважень, порушують права боржника та дитини, а тому підлягають скасуванню судом.

Суд констатує, що представником суб`єкта оскарження Мельничук Р. було подано до суду заперечення на скаргу, у яких просить суд відмовити у задоволенні даної скарги. Однак, суд зазначає, що із заперечень на скаргу вбачається обґрунтування правомірності дій щодо завершення виконавчого провадження, тоді як предметом розгляду даної скарги є дії щодо неправомірності «Вимоги» та «Повідомлення» від 01.09.2025 у виконавчому провадженні № 78002913.

Учасники справи в судове засідання не з`явилися, сповіщалися судом про час та місце слухання справи.

Згідно приписів ст. 450 ЦПК України неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд доходить наступного висновку.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Згідно зі статтею 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах, який передбачає, зокрема, можливість здійснення певних процесуальних дій у виконавчому провадженні лише з дозволу суду, а також обов`язок суду розглянути скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби й позови, що виникають із відносин щодо примусового виконання судових рішень.

Статтею 447-1 ЦПК України передбачено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

По справі встановлено, що 25.01.2024 Суворовським районним судом міста Одеси ухвалено рішення у справі 523/9237/22 за позовом представника позивача Кушнірук Анатолія Валерійовича в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , за участю третіх осіб без самостійних вимог Служби у справах дітей Одеської міської ради, Органу опіки та піклування Пересипської районної адміністрації Одеської міської ради про усунення перешкод щодо участі у вихованні та вільному спілкуванні з дитиною, який даний позов було задоволено частково.

У подальшому, постановою Одеського апеляційного суду від 14.01.2025 постановлено рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 25 січня 2024 року змінити, виклавши його резолютивну частину в наступні редакції:

Визначити ОСОБА_2 наступні способи участі у вихованні малолітньої доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає з матір`ю ОСОБА_1 , встановивши систематичні побачення та можливість вільного з нею спілкування, за попередньою домовленістю з матір`ю ОСОБА_5 , наступним чином:

?Кожну першу та третю суботу і неділю місяця з 16 год. 00 хв. по 20 год. 00 хв. у місці визначеному за погодженням сторін;

?У день народження ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з 10 год. 00 хв. по 15 год. 00 хв., у місці визначеному за погодженням сторін;

?В період літніх канікул протягом 14 календарних днів та у період зимових канікул протягом 7 календарних днів, у місці визначеному за погодженням сторін;

?Безперешкодного спілкування засобами телефонного, поштового, електронного зв`язку, у час вільний для дитини час з урахування розпорядку дня дитини.

У задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_2 відмовити.

На виконання вказаної постанови Одеського апеляційного суду 18.02.2025 Суворовським районним судом м. Одеси видано виконавчий лист у справі № 523/9237/22, який в подальшому було пред`явлено до виконання до Пересипського ВДВС у м. Одесі Південного МУМЮ (м. Одеса) (змінено назву на Пересипський відділ Державної виконавчої служби у м. Одесі Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції прим. суду) (надалі Пересипський ВДВС у м. Одесі ОМУ МЮ).

Так, постановою ст. державного виконавця Боржемського С.І. від 07.05.2025 було відкрито виконавче провадження № 78002913 за виконавчим листом № 523/9237/22.

Закон України «Про виконавче провадження» визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.

Відповідно до ст. 1 ЗУ «Про виконавче провадження» виконавче провадження це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до вимог ст. 2 ЗУ «Про виконавче провадження» виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: верховенства права; обов`язковості виконання рішень; законності; диспозитивності; справедливості, неупередженості та об`єктивності; гласності та відкритості виконавчого провадження; розумності строків виконавчого провадження; співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями; забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.

Одним з основних засад виконавчого провадження є обов`язковість виконання рішень (пункт 2 частини 1 статті 2 Закону України «Про виконавче провадження»).

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як роз`яснено у п. 20 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 лютого 2014 року № 6 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах», у справах за скаргами на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи інших посадових осіб державної виконавчої служби предметом судового розгляду можуть бути лише рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби

Суд констатує, що на виконання вимог ухвали суду від 13.10.2025 про витребування доказів, до суду було надано копії матеріалів виконавчого провадження № 78002913.

Так, дослідивши матеріали виконавчого провадження № 78002913, суд доходить наступного висновку.

26.08.2025 ст. держ. виконавцем Пересипського ВДВС у м. Одесі було складено акт, відповідно до якого до відділу з`явилася боржниця та повідомила, що не заперечує Орловському щодо графіку зустрічей його з донькою, визначеному виконавчим документом.

01.09.2025 державним виконавцем Пересипського ВДВС у м. Одесі Боржемським С. було складено повідомлення, у якому державний виконавець самостійно визначив місце побачення ОСОБА_2 із донькою ОСОБА_4 , 21.04.2016, а саме 06 та 07 вересня 2025 за адресою проживання боржника: АДРЕСА_1 .

Того ж дня, 01.09.2025 державним виконавцем Пересипського ВДВС у м. Одесі Боржемським С. було складено Вимогу, у якій боржниці ОСОБА_1 заявлено вимога забезпечити ОСОБА_2 побачення з донькою у способи та порядок визначений у виконавчому документів 06 вересня та 07 вересня 2025 згідно повідомлення державного виконавця від 01.09.2025 за вих. № 147511.

Згідно ч. 1 та п. 1 ч. 2 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Варто враховувати, що виконання рішень про встановлення побачення з дитиною, рішення про усунення перешкод у побаченні з дитиною регламентується спеціальними правилами статті 64-1 ЗУ «Про виконавче провадження».

Згідно приписів ч.ч. 1, 2 ст. 64-1 ЗУ «Про виконавче провадження» виконання рішення про встановлення побачення з дитиною полягає у забезпеченні боржником побачень стягувача з дитиною в порядку, визначеному рішенням. Державний виконавець здійснює перевірку виконання боржником цього рішення у час та місці побачення, визначених рішенням, а у разі якщо вони рішенням не визначені, то перевірка здійснюється у час та місці побачення, визначених державним виконавцем.

Відповідно до пункту 8 розділу ІХ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року № 512/5 (у редакції чинній на момент винесення оскаржуваної постанови) (надалі Інструкція) державний виконавець здійснює перевірку виконання боржником рішення про встановлення побачення з дитиною у час та місці побачення стягувача з дитиною, визначені рішенням або державним виконавцем.

Специфіка діяльності виконавця під час виконання рішення суду про встановлення побачення з дитиною, рішення про усунення перешкод у побаченні з дитиною полягає насамперед у тому, що виконавець може на власний розсуд визначати час та місце побачення з дитиною лише у тому випадку, якщо такі умови не визначив суд у рішенні, яке виконується виконавцем. У разі якщо час та місце побачень з дитиною визначені рішенням суду, яке виконується, виконання такого судового рішення має здійснюватися в порядку, визначеному рішенням. Протилежне свідчитиме про несвоєчасне і неповне вчинення виконавчих дій виконавцем під час виконання рішення суду.

Зазначений правовий висновок зроблено у постанові Верховного Суду від 09.11.2022 року у справі № 753/11909/21 (провадження № 61-2624св22), яку суд вважає за необхідним застосувати при розгляді даної справи.

Згідно вимог ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно п. 5 Розділу ІХ Інструкції якщо рішенням про встановлення побачення з дитиною не визначено час та (або) місце побачення стягувача з дитиною, державний виконавець викликає сторони виконавчого провадження з метою визначення часу та (або) місця такого побачення шляхом надіслання викликів. Державний виконавець визначає час та (або) місце побачення стягувача з дитиною, враховуючи позицію сторін виконавчого провадження та інтереси дитини, шляхом винесення постанови про визначення часу та (або) місця побачення стягувача з дитиною.

З огляду на вище викладене, суд зазначає, державний виконавець визначає час та (або) місце побачення стягувача з дитиною виключно шляхом винесення процесуального документу, а саме постанови.

Однак, як вбачається із досліджених матеріалів виконавчого провадження, жодної постанови з приводу визначення місця побачення ОСОБА_2 із донькою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , державним виконавцем винесено не було.

Єдиним документом, яким державний виконавець визначив місце стягувачу побачення з дитиною є Повідомлення державного виконавця від 01.09.2025, що не відповідає вимогам для вчиненні такої процесуальної дії у виконавчому провадження, передбаченої п. 5 Розділу ІХ Інструкції.

Окрім того, п. 5 Розділу ІХ Інструкції також передбачено, що якщо сторона виконавчого провадження не з`явилася у визначений у виклиці час до державного виконавця та письмово не повідомила державного виконавця про зручні для неї час та (або) місце проведення побачення стягувача з дитиною, державний виконавець визначає час та (або) місце такого побачення без врахування позиції відповідної сторони виконавчого провадження.

Проте, матеріали виконавчого провадження № 78002913 не містять жодного підтвердження про те, що державним виконавцем здійснювалися виклики стягувача та боржника для врахування позиції сторін щодо визначення місця побачення ОСОБА_2 із донькою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Окрім того, із Акту державного виконавця від 26.08.2025 також не вбачається тієї обставини, що державним виконавцем з`ясовувалася думка скаржниці ОСОБА_1 з даного приводу.

А тому, враховуючи вище викладене, дослідивши матеріали справи та виконавчого провадження № 78002913, суд доходить висновку, що визначаючи місце побачення з дитиною за місцем проживання боржника за адресою: АДРЕСА_1 , державний виконавець порушив процесуальну процедуру прядку вчинення такої виконавчої дії, визначену Інструкцією з організації примусового виконання рішень.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною першою ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження», рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Відповідно до вимог ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до вимог ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Згідно із ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до положень ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Частиною 2 ст. 451 ЦПК України визначено, що у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Таким чином, дослідивши матеріали справи та наявні у ній докази, суд приходить до переконання, що твердження скаржника про неправомірність дій державного виконавця, знайшло своє підтвердження, а тому дана скарга підлягає задоволенню.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 4, 5, 12, 81, 447-1, 451, 354 ЦПК України, ст. 1, 2, 4, 5, 18, 18, 20, 64-1 ЗУ «Про виконавче провадження», ст. 129-1 Конституції України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Скаргу ОСОБА_1 , за участю стягувача ОСОБА_2 , заінтересованих осіб Служби у справах дітей Одеської міської ради, органу опіки та піклування Пересипської районної адміністрації Одеської міської ради, суб`єкта оскарження Пересипського відділу Державної виконавчої служби у м. Одесі Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції на дії державного виконавця задовольнити.

Визнати неправомірними дії ст. державного виконавця Пересипської районної адміністрації Одеської міської ради, суб`єкта оскарження Пересипського відділу Державної виконавчої служби у м. Одесі Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції Боржемського Сергія Івановича щодо винесення «Вимоги» та «Повідомлення» від 01.09.2025 у виконавчому провадженні № 78002913;

Скасувати «Вимогу» від 01.09.2025 та «Повідомлення» від 01.09.2025 у виконавчому провадженні № 78002913, складені ст. державним виконавцем Пересипської районної адміністрації Одеської міської ради, суб`єкта оскарження Пересипського відділу Державної виконавчої служби у м. Одесі Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції Боржемським Сергієм Івановичем.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку. На ухвалу протягом 15 днів з дня її складення може бути подано апеляційну скаргу до Одеського апеляційного суду.

Повний текст ухвали суду складено 30 квітня 2026 року.

Суддя Пересипського

районного суду м. Одеси: І.О. Кремер