Ухвала суду № 136140077, 30.04.2026, Доброславський районний суд Одеської області (до 25.04.2025 - Комінтернівський районний суд Одеської області)

Справа № 504/4693/25

Номер провадження 4-с/504/20/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.04.2026с-ще Доброслав

Суддя Доброславського районного суду Одеської області Якимів А.В., розглянувши матеріалицивільної справи за скаргою ОСОБА_1 на дії та рішення приватного виконавця,-

ВСТАНОВИВ:

на розгляд Доброславського районного суду Одеської області надійшли матеріали цивільної справи за скаргою ОСОБА_1 на дії та рішення приватного виконавця Парфьонова Георгія Володимировича, в якій просить суд визнати неправомірними дії приватного виконавця Парфьонова Г.В. у зведеному виконавчому провадженні № 7142564 щодо розрахунку суми боргу у даному виконавчому проваджені із вирахуванням податків, скасувати вимогу приватного виконавця Парфьонова Г.В. щодо його обов`язку внести на депозитний рахунок кошти, зобов`язати приватного виконавця Парфьонова Г.В. винести постанову про передачу майна стягувачу без доплати різниці вартості, а також зупинити подальші виконавчі дії у даному виконавчому провадженні.

Суд, дослідивши матеріали заяви, приходить до висновку про наявність правових підстав для відмови у відкритті провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 ЦПК суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Статтею 447-1 ЦПК України визначено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Відповідно до ч. 1 ст. 448 ЦПК України скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.

Отже згідно із зазначеними нормами ЦПК України право на звернення зі скаргою на дії державного виконавця в порядку судового контролю пов`язане із наявністю судового рішення, ухваленого за правилами цивільного судочинства, та його подальшим примусовим виконанням.

Зі змісту поданої Корчагіним В.Ю. скарги вбачається, що скаржник оскаржує дії державного виконавця у зведеному виконавчому провадженні № 7142564, у складі якого перебувають п`ять виконавчих проваджень, а саме: виконавче провадження № 71420999 з примусового виконання наказу № 916/3961/21, виданого 06.03.2023 Господарським районним судом Одеської області; виконавче провадження № 69545113 з примусового виконання наказу № 916/309/22, виданого 29.06.2022 Господарським районним судом Одеської області; виконавче провадження № 79361198 з примусового виконання судового наказу № 504/1447/25, виданого 10.04.2025 Комінтернівським районним судом Одеської області; виконавче провадження № 79631153 з примусового виконання судового наказу № 504/1364/25, виданого 07.04.2025 Доброславським районним судом Одеської області; виконавче провадження № 79990100 з примусового виконання судового наказу № 504/4693/25, виданого 11.11.2025 Доброславським районним судом Одеської області.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження. Вжитий у цій процесуальній нормі термін "суб`єкт владних повноважень" позначає орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, орган військового управління, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України).

Учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб (частина перша статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України)).

При цьому законодавство не передбачає порядку розгляду скарг на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання зведеного виконавчого провадження, у якому об`єднано виконання судових рішень, ухвалених судами за правилами різних юрисдикцій. Велика Палата Верховного Суду наголосила на тому, що саме в таких випадках (оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання зведеного виконавчого провадження, у якому об`єднано виконання судових рішень, ухвалених судами за правилами різних юрисдикцій) згідно з частиною першою статті 287 КАС України відповідні спори відносяться до юрисдикції адміністративних судів та підлягають розгляду за правилами адміністративного судочинства (постанови Великої Палати Верховного Суду від 14 березня 2018 року у справі № 660/612/16-ц, від 12 вересня 2018 року у справі № 906/530/17, від 17 жовтня 2018 року у справах № 927/395/13, № 5028/16/2/2012, від 05 грудня 2018 року у справі № 904/7326/17, від 13 лютого 2019 року у справі № 808/2265/16, від 10 квітня 2019 року у справі № 908/2520/16, від 05 червня 2019 року у справі № 911/100/18).

Велика Палата Верховного Суду також неодноразово наголошувала, що для визначення предметної юрисдикції, зокрема й стосовно судового оскарження рішення, дії чи бездіяльності державного виконавця, вирішальне значення має суть оспорюваних дій, (постанова Великої Палати Верховного Суду від 24 квітня 2019 року у справі № 908/2349/14 (провадження № 12-49гс19)).

Таким чином, у разі оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання зведеного виконавчого провадження, у якому об`єднано виконання судових рішень, ухвалених судами за правилами різних юрисдикцій, відповідні спори відносяться до юрисдикції адміністративних судів та підлягають розгляду за правилами адміністративного судочинства (постанова Верховного Суду від 17 вересня 2025 року у справі № 335/4816/24 (провадження № 61-9445св25)).

З огляду на викладене, враховуючи обставини, викладені у скарзі, суд дійшов висновку про відсутність підстав для розгляду такої скарги в порядку цивільного судочинства, водночас оскарження дій державного виконавця має здійснюватися шляхом подання відповідної позовної заяви в порядку адміністративного судочинства згідно з ч. 1 ст. 287 КАС України.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

За таких обставин суддя вважає за необхідне відмовити у відкритті провадження у цій справі, роз`яснивши заявнику, що він має право звернутися із заявленими вимогами в порядку адміністративного судочинства до відповідного окружного адміністративного суду.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 186, 260, 353-355, 447, 448 ЦПК України, суддя

ПОСТАНОВИВ:

відмовити у відкритті провадження за скаргою ОСОБА_1 на дії та рішення приватного виконавця.

Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду через Доброславський районний суд Одеської області протягом п`ятнадцяти днів з дня її оголошення.

Суддя Якимів А. В.