Вирок № 136139742, 30.04.2026, Болградський районний суд Одеської області

БОЛГРАДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

30.04.2026

Єдиний унікальний номер 497/821/26

Провадження № 1-кп/497/142/26

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.04.2026 року м.Болград

Болградський районний суд Одеської області у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченої ОСОБА_4 (ВКЗ),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Болград обвинувальний акт в кримінальному провадженні № 12026162270000122 від 19.02.2026 року відносно

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м.Кіровоград Кіровоградської області, громадянина України, з середньою освітою, не заміжньої, утриманців не має, не є особою з інвалідністю, проходить військову службу за контрактом на посаді оператора БПЛА військової частини НОМЕР_1 у військовому званні «Солдат», зареєстрованої і фактично проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої, особу якої встановлено на підставі паспорту громадянина України № НОМЕР_2 виданого органом 3510 від 23.06.2025 року, РНОКПП НОМЕР_3 ,

яка обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.162, ч.2 ст.263 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_6 , будучи військовослужбовцем військової служби за контрактом та проходячи військову службу у військовій частини НОМЕР_1 на посаді оператор БПЛА, у військовому званні «солдат», в порушення п. 2 Додатку № 1 «Перелік видів майна, що не може перебувати у власності громадян, громадських об`єднань, міжнародних організацій та юридичних осіб інших держав на території України», затвердженого п. 1 постанови Верховної Ради України «Про право власності на окремі види майна» № 2471-XII від 17 червня 1992 року, п.п. 1-3, 15 Положення про дозвільну систему, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.1992 № 576, п. 12.5 Глави 12 Інструкції «Про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної і холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими або аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та зазначених патронів, а також боєприпасів до зброї або вибухових матеріалів» затвердженої наказом МВС України від 21.08.1998 № 662, діючи умисно та протиправно, усвідомлюючи суспільно небезпечні наслідки своїх дій та бажаючи їх настання, реалізуючи свій кримінально-протиправний умисел, направлений на незаконне придбання холодної зброї без передбаченого законом дозволу, перебуваючи у м. Краматорськ Донецької області, придбала у невстановленої досудовим розслідуванням особи, ніж виробництва «Мавка», що відноситься до контактної короткоклинкової холодної зброї колючої дії, який у подальшому незаконно носила при собі на поясному ремені.

Продовжуючи реалізацію свого кримінально протиправного умислу, направленого на незаконне носіння холодної зброї без передбаченого законом дозволу, ОСОБА_5 19 лютого 2026 року, пересуваючись вулицями м. Болград Одеської області, незаконно носила при собі на поясному ремені, без передбаченого законом дозволу вищевказаний ніж, забезпечуючи можливість його швидкого застосування у разі необхідності до 19 лютого 2026 року до виявлення та вилучення співробітниками поліції.

Органом досудового розслідування ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 263 КК України - носіння іншої холодної зброї, без передбаченого законом дозволу.

Крім цього, ОСОБА_6 19 лютого 2026 року, приблизно о 13:00 годині підійшла до огородженої парканом території домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 , у якому мешкає ОСОБА_7 , розшукуючи зниклу тварину.

За вказаних обставин, з метою пошуку зниклої тварини, у ОСОБА_5 виник прямий умисел направлений на незаконне проникнення до даного житла. Діючи з прямим умислом, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, всупереч ст. 12 Загальної декларації прав людини, ст. 17 Міжнародного пакту про громадські та політичні права, ст. 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. ЗО Конституції України, ст. ст. 13, 233 КПК України, ОСОБА_5 шляхом подолання перешкоди (металевого паркану) всупереч волі володільця та за відсутності його дозволу, не маючи визначених законних підстав проникла на територію подвір`я домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 , яке на праві приватної власності належить ОСОБА_7 , внаслідок чого порушила недоторканість іншого володіння особи.

За вищевикладених обставин, ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.162 КК України - незаконне проникнення до іншого володіння особи.

Вину свою у вчиненні вище викладених дій обвинувачена ОСОБА_5 визнала повністю та суду пояснив, що дійсно 19 лютого 2026 року перебувала в м. Болград Одеської області (приїхала на поховання дідуся). В бабусі і дідуся було кошеня, яке загубилось і вона його шукала. Побачивши кошеня в сусідському домоволодінні, вона вилізла на паркан, перестрибнула в сусідське домоволодіння та намагалася його відшукати. Підійшла до дверей будинку, постукала, та вийшла літня жінка, яка побачивши її злякалася та наказала чоловіку викликати поліцію.

При цьому вона намагалася пояснити літнім людям, що вона робить у дворі їх домоволодіння, що має намір відшукали кошеня. Вони разом подивилися скрізь, але кошеня ніде не було.

Потім приїхала поліція, яка вилучила у неї зброю: пістолет та ніж, та оформити відповідні матеріали.

У вчиненому щиро кається, усвідомила, що своєю поведінкою налякала людей похилого віку та спричинила їм неподобства. Вибачилися перед людьми, та зрозуміла наслідки своїх неправомірних дій. Запевнила суд, що більше не буде вчиняти жодних правопорушень. Просила строго її не карати, призначити покарання у вигляді штрафу, готова нести таку відповідальність за вчинені діяння, надати можливість їй продовжити службу та захищати державу.

Тим самим обвинувачена підтвердила час, місце та спосіб вчинення кримінальних правопорушень, що відповідає обставинам, викладеним в обвинувальному акті.

Потерпіла ОСОБА_7 , будучи присутньою в підготовчому засідання 21.04.2026 року підтвердила про відсутність будь-яких претензій до обвинуваченої.

В судове засідання 30.04.2026 року не прибула. На адресу суду надіслала заяву про проведення судового розгляду у її відсутність. Зазначила про відсутність претензій матеріального чи морального характеру до обвинуваченої, щодо призначення покарання обвинуваченій покладалася на розсуд суду (а.с.48).

Обвинуваченою ОСОБА_5 надіслано письмову заяву з проханням розглядати обвинувальний акт згідно ч.3 ст.349 КК України (а.с.47).

Оскільки учасники судового провадження вважали недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорювалися, і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, немає сумнівів у добровільності їх позиції, судовий розгляд кримінального провадження здійснено у відповідності до вимог ч. 3 ст. 349 КПК України. При цьому судом їм було роз`яснено, що в цьому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку).

Відповідно до статті 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

З огляду на викладене, суд вважає доведеним обвинувачення, пред`явлене ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.263, ч.1 ст.162 КК України, з урахуванням визнавальних показів обвинуваченої, та відсутність заперечень з боку сторін кримінального провадження.

Дії ОСОБА_5 правильно кваліфіковані за:

- ч. 2 ст. 263 КК України - носіння іншої холодної зброї, без передбаченого законом дозволу;

- ч.1 ст.162 КК України - незаконне проникнення до іншого володіння особи.

При визначенні виду й міри покарання обвинуваченій, суд відповідно до ст.65 КК України, враховує характер і ступінь тяжкості вчинених нею кримінальних правопорушень, особу ОСОБА_5 (а.с.76), яка має постійне місце реєстрації і місце проживання (а.с.96), за місцем несення служби характеризується виключно позитивно (а.с.90, 91), до кримінальної відповідальності не притягувалася (а.с.98), на «Д» обліку у лікарів нарколога і психіатра не перебуває (а.с.97), є військовослужбовцем за контрактом (а.с.77-80, 82, 83-88, 89,92-95).

Згідно досудової доповіді Болградського районного сектору №1 Філії державної установи «Центр Пробації» в Одеській області від 29.04.2026 року слідує, що загальний рівень скоєння повторного кримінального правопорушення оцінюється як середній, ризик небезпеки для суспільства згідно матриці середній, рівень ризику шкоди життю і здоров?ю низький. Зважаючи на виявлені фактори ризиків, орган пробації вважає за можливе призначити обвинуваченій покарання без ізоляції від суспільства (а.с.49-57).

Обставини, які пом`якшують покарання відповідно до ст. 66 КК України є активне сприяння розкриттю злочину, щире каяття.

Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_5 , передбачених ст.67 КК України не встановлено.

Суд виходить з того, що покарання - це захід державного примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому кримінальним законом обмеженні прав і свобод засудженого.

Конституційний Суд України в Рішенні від 2 листопада 2004 року № 15-рп/2004, досліджуючи принцип індивідуалізації юридичної відповідальності, зазначив таке: […] призначене судом покарання повинно відповідати ступеню суспільної небезпеки злочину, обставинам його вчинення та враховувати особу винного, тобто бути справедливим.

Згідно з принципом індивідуалізації юридичної відповідальності при призначенні покарання суд має враховувати обставини справи (як ті, що обтяжують, так і ті, що пом`якшують покарання) щодо всіх осіб незалежно від ступеня тяжкості вчиненого злочину […] (абзаци сьомий, восьмий підпункту 4.2 пункту 4 мотивувальної частини) .

В рішенні від 15 червня 2022 № 4-р(II)/2022 року Конституційний Суд України зазначає, що принцип індивідуалізації юридичної відповідальності […]має виявлятись не лише в притягненні до відповідальності особи, винної у вчиненні правопорушення, а й у призначенні їй виду та розміру покарання з обов`язковим урахуванням характеру вчиненого протиправного діяння, форми вини, характеристики цієї особи, можливості відшкодування заподіяної шкоди, […].

Отже, принцип домірності зобов`язує суд у кожному конкретному випадку домірно застосовувати види покарання та (або) інші заходи кримінально-правового характеру з огляду на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та низку інших фактів і обставин (п. 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30 червня 2022 року № 1-р/2022).

Відповідно покарання, як захід державного реагування на осіб, котрі вчинили кримінальне правопорушення, є головною і найбільш поширеною формою реалізації кримінальної відповідальності, роль і значення якого багато в чому залежать від обґрунтованості його призначення і реалізації, адже застосування покарання є одним із завершальних етапів кримінальної відповідальності, на якому Суд вирішує питання, визначені ч. 1 ст. 368 КПК, та яке виступає правовим критерієм, показником негативної оцінки як самого правопорушення, так і особи, котра його вчинила.

Покарання завжди має особистий, індивідуалізований характер, а його призначення і виконання можливе тільки щодо особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення. При цьому призначення необхідного і достатнього покарання певною мірою забезпечує відчуття справедливості як у потерпілого, так і суспільства (див. постанову Верховного Суду від 10 червня 2020 року в справі № 161/7253/18).

Відповідно до ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Згідно зі ст.65 КК Україні особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження вчиненню нових кримінальних правопорушень. При цьому під час вибору заходу примусу суд повинен ураховувати ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу винного й обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. З огляду на принципи справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання має бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.

Європейський суд з прав людини у рішенні в справі «Стівен Вілкокс та Скотт Херфорд проти Сполученого Королівства, заяви № 43759/10 та 43771/12», зазначає, що хоча, в принципі, питання належної практики з призначення покарань в значній мірі виходить за рамки Конвенції, Суд допускає, що грубо непропорційний вирок (діяння та покарання) може кваліфікуватися як жорстоке поводження, що суперечить статті 3 Конвенції, в момент його винесення.

Тобто, як наслідок, формальні моменти не можуть бути вирішальними, головною є можливість у кожній конкретній справі оцінити основну мету застосування певного заходу та характер впливу на особу, які можуть істотно відрізнятися, навіть, за зовнішньої подібності відповідних примусових заходів, бо суд стоїть на тій позиції, що незалежно від того, що вчинили злочинці, визнання їх людської гідності передбачає надання їм можливості реалізувати себе за час відбування покарання з перспективою колись стати відповідальним членом вільного суспільства, що, у цій ситуації, при застосуванні саме такого покарання, є можливим.

Таке покарання перебуває у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного, адже справедливість розглядається як властивість права, виражена, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому порушенню, так як Конституційний Суд України у рішенні від 02 листопада 2004 року № 15-рп/2004 зазначив, що: «Справедливе застосування норм права - є передусім недискримінаційний підхід, неупередженість. Це означає не тільки те, що передбачений законом склад злочину та рамки покарання відповідатимуть один одному, а й те, що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного. Адекватність покарання ступеню тяжкості злочину випливає з принципу правової держави, із суті конституційних прав та свобод людини і громадянина, зокрема права на свободу, які не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України. Окремим виявом справедливості є питання відповідності покарання вчиненому злочину; категорія справедливості передбачає, що покарання за злочин повинно бути домірним злочину».

Справедливе застосування норм права означає не тільки те, що передбачений законом склад злочину та рамки покарання відповідатимуть один одному, а й те що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного.

Вимога додержуватися справедливості при застосуванні кримінального покарання закріплена в міжнародних документах з прав людини, зокрема у статті 10 Загальної декларації прав людини 1948 року, статті 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права 1966 року, статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року.

З огляду на зазначене, суд вважає можливим призначити обвинуваченій покарання у вигляді штрафу в межах санкцій інкримінованих їй статей.

Згідно із частинами 1, 3 ст.70 КК України при сукупності кримінальних правопорушень суд, призначивши покарання (основне і додаткове) за кожне кримінальне правопорушення окремо, визначає остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим або шляхом повного чи часткового складання призначених покарань. До основного покарання, призначеного за сукупністю кримінальних правопорушень, можуть бути приєднані додаткові покарання, призначені судом за кримінальні правопорушення, у вчиненні яких особу було визнано винною.

При цьому, остаточне покарання ОСОБА_5 необхідно призначити за правилами ч.1 ст.70 КК України. З огляду на викладене, суд вважає, що виправлення обвинуваченої ОСОБА_5 можливе в умовах без ізоляції від суспільства у вигляді штрафу, оскільки саме таке покарання буде достатнім для її виправлення та попередження нових злочинів.

Визначаючи міру покарання обвинуваченій, суд виходить з принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, оцінюючи усі обставини справи та особу обвинувачуваної.

Вирішення судом процесуальних питань.

Суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, не призначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові (ч.4 ст.174 КПК України).

Суд прийшов до висновку про необхідність скасування заходів забезпечення кримінального провадження, що застосовані на підставі ухвали слідчого судді Болградського районного суду Одеської області від 24.02.2026 року у справі №497/489/26, провадження 1-кс/497/77/26 (а.с.69).

На підставі ч.9 ст.100 КПК України питання про долю речових доказів вирішується судом при ухваленні судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження.

Відтак, питання про долю речових доказів слід вирішити у відповідності до ст.100 КПК України (а.с.70-73), а саме:

- предмет, зовні схожий на ніж, в чохлі чорного кольору з рукояткою чорного кольору, - який поміщено до полімерного сейф-пакету НПУ за № NPU 5505735 підлягає знищенню;

- предмет, зовні схожий на пістолет, з системою револьвер з маркуваннями: на лівій поверхні ствола - «PROFI 2,5», під барабаном на рамці - « НОМЕР_4 », на правій поверхні ствола - «Cal.4мм. Flobert», та на рамці «ZBROIA MADE IN UKRAINE 7,5» - який був після вилучення упаковано до полімерного сейф-пакету НПУ СУ за №PSP 2250892 слід повернути власнику ОСОБА_6 ;

- на предмети, ззовні схожі на бойові набої в кількості дев`ять штук, які після вилучення поміщено до полімерного сейф-пакету НПУ за № NPU 50742013 слід повернути власнику ОСОБА_6 .

Розмір процесуальних витрат відповідно до ст.ст.118,126 КПК України

-на проведення судової експертизи зброї за експертною спеціальністю 3.3 «Дослідження холодної зброї» № СЕ-19/116-26/4184-ХЗ від 26.02.2026 року в розмірі 2674.20 гривень (а.с.74);

-на проведення судової експертизи зброї за експертною спеціальністю 3.1 «Балістичне дослідження вогнепальної зброї та бойових припасів до неї» №СЕ-19/116-26/4225-БЛ від 26.02.2026 року в розмірі 3565.00 гривень (а.с.75);

Всього 6239.20 гривень підлягають стягненню з обвинуваченої ОСОБА_5 на користь держави.

Цивільний позов по справі не заявлявся.

Міра запобіжного заходу до ОСОБА_5 - не застосовувалася.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 368, 370, 373 ч.2, 374, 376, 395 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_6 визнати винною у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.263, ч.1 ст.162 КК України і на підставі санкції цих статей призначити їй покарання:

- за ст.263 ч.2 КК України у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000.00 гривень;

- за ст.162 ч.1 КК України у вигляді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850.00 гривень.

На підставі ч.1 ст.70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_6 покарання за сукупністю кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.263, ч.1 ст.162 КК України у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000.00 гривень (сімнадцять тисяч гривень).

Реквізити для оплати штрафу по кримінальним провадженням:

Болградська громада

отримувач коштів ГУК в Одеській області/м. Болград/21081100

код за ЄДРПОУ 37607526

банк отримувача Казначейство України (ЕАП)

код банку отримувача: 899998

рахунок отримувача: UA088999980313040106000015660

код класифікації доходів бюджету 21081100

Заходи забезпечення кримінального провадження, що застосовані на підставі ухвали слідчого судді Болградського районного суду Одеської області від 24.02.2026 року у справі №497/489/26, провадження 1-кс/497/77/26 скасувати.

Речові докази:

- предмет, зовні схожий на ніж, в чохлі чорного кольору з рукояткою чорного кольору, - який поміщено до полімерного сейф-пакету НПУ за № NPU 5505735 знищити;

- предмет, зовні схожий на пістолет, з системою револьвер з маркуваннями: на лівій поверхні ствола - «PROFI 2,5», під барабаном на рамці - « НОМЕР_4 », на правій поверхні ствола - «Cal.4мм. Flobert», та на рамці «ZBROIA MADE IN UKRAINE 7,5» - який був після вилучення упаковано до полімерного сейф-пакету НПУ СУ за №PSP 2250892 повернути власнику ОСОБА_6 ;

- на предмети, ззовні схожі на бойові набої в кількості дев`ять штук, які після вилучення поміщено до полімерного сейф-пакету НПУ за № NPU 50742013 - повернути власнику ОСОБА_6 .

Процесуальні витрати:

- за проведення судової експертизи зброї за експертною спеціальністю 3.3 «Дослідження холодної зброї» № СЕ-19/116-26/4184-ХЗ від 26.02.2026 року в розмірі 2674.20 гривень (а.с.74);

- за проведення судової експертизи зброї за експертною спеціальністю 3.1 «Балістичне дослідження вогнепальної зброї та бойових припасів до неї» №СЕ-19/116-26/4225-БЛ від 26.02.2026 року в розмірі 3565.00 гривень (а.с.75);

всього 6239.20 гривень (шість тисяч двісті тридцять дев`ять гривень двадцять копійок) стягнути на користь держави з ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої і фактично проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт громадянина України № НОМЕР_2 виданий органом 3510 від 23.06.2025 року, РНОКПП НОМЕР_3 .

Реквізити для сплати процесуальних витрат по кримінальним провадженням:

Болградська міська громада

отримувач коштів ГУК в Одеській області/м. Болград/24060300

код за ЄДРПОУ 37607526

банк отримувача Казначейство України (ЕАП)

рахунок отримувача: UA548999980313060115000015660

На вирок протягом тридцяти днів з дня його проголошення можуть бути подані апеляційні скарги до Одеського апеляційного суду через Болградський районний суд Одеської області.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення надіслати обвинуваченій та прокурору.

Суддя: ОСОБА_1