Ухвала суду № 136139680, 23.04.2026, Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області

УХВАЛА

про відмову у задоволенні заяви про відстрочення виконання рішення суду

Справа № 495/4395/19

Номер провадження 6/495/119/2026

23 квітня 2026 рокум. Білгород-Дністровський

Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області у складі:

головуючої судді Шевчук Ю.В.,

при секретарі судового засідання Тюпи Є.С.,

за участю:

представника відповідачів Діденко К.В.,

представника позивача Аваєвої Н.В.,

представника приватного виконавця Гросу В.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Білгород-Дністровський заяву про відстрочення виконання рішення суду по справі № 495/4395/19 за позовом Приватного підприємства «Тур-Ель» до Приватного підприємства «Перлина», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Комунального підприємства «Білгород-Дністровське БТІ», третя особа на стороні позивача Білгород-Дністровська районна державна адміністрація, про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки шляхом знесення частини об`єкту будівництва та скасування рішення про державну реєстрацію,

ВСТАНОВИВ:

24.02.2026 до Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області надійшла заява ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , в інтересах яких діє адвокат Діденко Катерина Віталіївна, про відстрочення виконання рішення суду по справі № 495/4395/19 за позовом Приватного підприємства «Тур-Ель» до Приватного підприємства «Перлина», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Комунального підприємства «Білгород-Дністровське БТІ», третя особа на стороні позивача Білгород-Дністровська районна державна адміністрація, про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки шляхом знесення частини об`єкту будівництва та скасування рішення про державну реєстрацію, у якому відповідачі просять суд відстрочити виконання рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області по справі № 495/4395/19 про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки шляхом знесення частини об`єкту будівництва та скасування рішення про державну реєстрацію, яким зобов`язано Приватне підприємство «Перлина», ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,0058 га, за адресою: Одеська область, Білгород-Дністровський район, Шабівська сільська рада, Будацька коса (кадастровий номер 5120887700:05:002:0015), яка знаходиться у користуванні ПП «Тур-Ель» - шляхом знесення частини нерухомого майна (готельного комплексу, реєстраційний номер об`єкт нерухомого майна №1584886651208; загальною площею 310,7 кв.м. за про: адресою: АДРЕСА_1 ; земельна ділянка місця розташування: кадастровий номер 5120887700:05:002:0023, реєстраційний номер 1262537151208) згідно ДБН 360-92 «Містобудування, планування і забудова міських та сільських поселень», 1 метр від глухої стіни та 2 метри від стіни з вікнами для виходу на балкон, а саме: - частина будівлі готельного комплексу площею 0,0010 га з розмірами по периметру від т.1 до т.2 20,08 м, від т.2 до т.З 0,40 м, від т.З до т.4 20,08 м, від т.4 - до т.1 0,55 м, що графічно відображено на план-схемі в Додатку 7 до висновку експертного дослідження №040/17 від 28.11.2017 року, як Ділянка №1; балкони будівлі готельного комплексу площею 0,0017 га з розмірами по периметру від т.1 до т. 2 - 0,80 м, від т.2 до т.З - 20,08 м, від т.З до т.4 - 0,90 м, від т.4 до т.1 - 20,08 м, що графічно відображено на план-схемі в Додатку 7 до висновку експертного дослідження №040/17 від 28.11.2017 року, як Ділянка №2.

Стислий виклад заяви

В провадженні Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області перебувала цивільна справа № 495/4395/19 за позовом Приватного підприємства «Тур-Ель» до Приватного підприємства «Перлина», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , комунального підприємства «Білгород-Дністровське БТІ», третя особа на стороні позивача: Білгород-Дністровська районна державна адміністрація про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки шляхом знесення частини об`єкту будівництва та скасування рішення про державну реєстрацію.

Рішенням Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області по справі № 495/4395/19 від 19.05.2023 задоволено позовні вимоги в повному обсязі.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 оскаржили судове рішення в апеляційному порядку.

Постановою Одеського апеляційного суду по справі № 495/4395/19 від 05.06.2025 апеляційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 залишено без задоволення. Рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 19 травня 2023 року залишено без змін.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 11 лютого 2026 року по дійсній справі касаційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 - залишено без задоволення. Рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 19 травня 2023 року та постанову Одеського апеляційного суду від 05 червня 2025 року залишено без змін. Поновлено виконання рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 19 травня 2023 року.

Враховуючи обставини, які не залежать від волі ані ОСОБА_2 , ані ОСОБА_1 сторона відповідачів звертається до суду з заявою про відстрочення виконання рішення суду по справі № 495/4395/19.

Так, Білгород-Дністровським міськрайонним судом Одеської області було видано виконавчий лист № 495/4395/19 від 20.08.2025.

Відповідно до виконавчого листа № 78950043 від 26.08.2025 зобов`язано Приватне підприємство «Перлина», ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,0058 га, за адресою: Одеська область, Білгород-Дністровський район, Шабівська сільська рада, Будацька коса (кадастровий номер 5120887700:05:002:0015), яка знаходиться у користуванні ПП «Тур-Ель» - шляхом знесення частини нерухомого майна (готельного комплексу, реєстраційний номер об`єкт нерухомого майна №1584886651208; загальною площею 310,7 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 ; земельна ділянка місця розташування: кадастровий номер 5120887700:05:002:0023, реєстраційний номер 1262537151208) згідно ДБН 360-92 «Містобудування, планування і забудова міських та сільських поселень», 1 метр від глухої стіни та 2 метри від стіни з вікнами для виходу на балкон, а саме: - частина будівлі готельного комплексу площею 0,0010 га з розмірами по периметру від т.1 до т.2 20,08 м, від т.2 до т.З 0,40 м, від т.З до т.4 20,08 м, від т.4 - до т.1 0,55 м, що графічно відображено на план-схемі в Додатку 7 до висновку експертного дослідження №040/17 від 28.11.2017 року, як Ділянка №1; балкони будівлі готельного комплексу площею 0,0017 га з розмірами по периметру від т.1 до т. 2 - 0,80 м, від т.2 до т.З - 20,08 м, від т.З до т.4 - 0,90 м, від т.4 до т.1 - 20,08 м, що графічно відображено на план-схемі в Додатку 7 до висновку експертного дослідження №040/17 від 28.11.2017 року, як Ділянка №2.

26.08.2025 приватним виконавцем виконавчого округу Одеської області Парфьоновим Георгієм Володимировичем відкрито виконавче провадження № 78950043, боржником у якому є ОСОБА_2 та виконавче провадження № 78950303, боржником у якому є ОСОБА_1 .

Однак, станом на день звернення з дійсною заявою відповідачі не можуть виконати рішення суду по справі № 495/4395/19 через обставини, на які вони не можуть вплинути, дія яких, триває і станом на сьогодні та полягає в наступному. Так, на території Одеської області, Білгород-Дністровського району, Шабівської сільської ради, Будацької коси діє заборона про вчинення дій - перебування громадян в цій зоні, пересування та в`їзд на територію пляжів та прибережної захисної смуги, відкриття пляжного сезону, проведення на проведення масштабних будівельних робіт, встановлення особливого режиму в`їзду і виїзду, встановлення режиму тиші, тобто це є обставинами, які не залежать від волі боржника, адже на території усієї країни діє військовий стан та громадяни зобов`язані дотримуватися правил, які встановленні для забезпечення порядку та безпеки. Сторона відповідачів зверталася з адвокатським запитом до Одеської обласної державної (військової) адміністрації задля отримання інформації та копії рішень/ розпоряджень, які приймались у відношенні території - Одеська область, Білгород Дністровський район, Шабівська сільська рада, Будацька коса щодо заборон вчинення відповідних дій.

02.10.2025 Одеська обласна державна (військова) адміністрація надала відповідь на запит.

Надано копії наступних документів, а саме: спільний наказ військової частини НОМЕР_1 та Одеської обласної державної (військової) адміністрації «Про заборону перебування осіб на пляжних зонах у межах прибережної захисної смуги Чорного моря на території Одеської області» № 9 від 21.05.2022; розпорядження Одеської обласної державної (військової) адміністрації «Про вжиття заходів щодо заборони відвідування пляжних зон у межах прибережної смуги Чорного моря» № 334/А-2022 від 14.06.2022; спільний наказ військової частини НОМЕР_1 та Одеської обласної державної (військової) адміністрації «Про встановлення особливого режиму в`їзду і виїзду, обмеження свободи пересування громадян, іноземців та осіб без громадянства, а також руху транспортних засобів на окремих територіях Одеської області в умовах правового режиму воєнного стану» № 16 від 16.07.2022; спільний наказ Оперативно-стратегічного угруповання військ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » та Одеської обласної військової адміністрації «Про встановлення особливого режиму в`їзду і виїзду, обмеження свободи пересування громадян, іноземців та осіб без громадянства, а також руху транспортних засобів на окремих територіях Одеської області в умовах правового режиму воєнного стану» № 30 від 16.10.2023; спільний наказ Оперативно-стратегічного угруповання військ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » та Одеської обласної військової адміністрації «Про встановлення особливого режиму в`їзду і виїзду, обмеження свободи пересування громадян, іноземців та осіб без громадянства, а також руху транспортних засобів на окремих територіях Одеської області в умовах правового режиму воєнного стану» № 13/18 від 07.06.2024; спільний наказ Оперативно-стратегічного угруповання військ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » та Одеської обласної військової адміністрації «Про встановлення особливого режиму в`їзду і виїзду, обмеження свободи пересування громадян, іноземців та осіб без громадянства, а також руху транспортних засобів на окремих територіях Одеської області в умовах правового режиму воєнного стану» № 36/32 від 14.10.2024; спільний наказ Оперативно-стратегічного угруповання військ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » та Одеської обласної військової адміністрації «Про встановлення особливого режиму в`їзду і виїзду, обмеження свободи пересування громадян, іноземців та осіб без громадянства, а також руху транспортних засобів на окремих територіях Одеської області в умовах правового режиму воєнного стану» № 21/8 від 27 травня 2025 року; спільний наказ Оперативно-стратегічного угруповання військ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » та Одеської обласної військової адміністрації «Про внесення змін у додаток до наказу командира оперативно-тактичного угруповання « ІНФОРМАЦІЯ_1 » та начальника Одеської обласної військової адміністрації від 27 травня 2025 року 21/8» № 32/15 від 02.07.2025; спільний наказ Оперативно-стратегічного угруповання військ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » та Одеської обласної військової адміністрації «Про внесення змін у додаток до наказу командира оперативно-тактичного угруповання « ІНФОРМАЦІЯ_1 » та начальника Одеської обласної військової адміністрації від 27 травня 2025 року 21/8» № 40/19 від 18.08.2025; витяг з протоколу позачергового засідання комісії з питань ТЕБ та НС від 26.05.2022; витяг з протоколу позачергового засідання комісії з питань ТЕБ та НС від 13.04.2023; витяг з протоколу позачергового засідання комісії з питань ТЕБ та НС від 22.03.2024; витяг з протоколу позачергового засідання комісії з питань ТЕБ та НС Шабівської сільської ради № 3 від 20.03.2025.

Даними доказами, на думку заявників, підтверджується факт наявності обставин, які не залежать від волі відповідачів та перешкоджають виконанню рішення належним чином та підтверджують дію ряду заборон, що чинні на території Одеської області, Білгород Дністровського району, Шабівської сільської ради, Будацької коси з 21.05.2022 та чинні станом на сьогодні.

Так, запровадження воєнного стану державою є обставиною, що не залежить від волі окремої особи, оскільки це рішення приймається виключно державними органами влади для забезпечення національної безпеки та відсічі збройної агресії. Воєнний стан надає державі, військовому командуванню та військовим адміністраціям надзвичайні повноваження, які не можуть бути контрольовані чи ініційовані громадянами.

Під час воєнного стану державні органи встановлюють особливі правила для забезпечення безпеки, які можуть включати обмеження певних прав громадян, запровадження особливого режиму пересування, перевірку документів, а також заборону на проведення масових заходів. Ці заходи є необхідними для захисту суверенітету, територіальної цілісності та громадського порядку в умовах збройної агресії або її загрози та не залежать від волі громадян.

Також заявника звертають увагу суду, що територія Одеської області, Білгород Дністровського району, Шабівської сільської ради, Будацька коса не відноситься до територій на яких дозволено вільне перебування громадян, іноземців та осіб без громадянства, що унеможливлює виконання рішення належним чином, більш того виникнення даних обставин не залежало від волі боржника та вплинути на них ані відповідачі, ані жодна інша особа не може.

Задля виконання рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області по справі № 495/4395/19 від 19.05.2023 на територію Будацької коси необхідно завезти важку багатогабаритну техніку та значну кількість робочих, крім того, такі роботи супроводжуються значним рівнем гучності.

Станом на день подачі позовної заяви, в`їзд на територію Будацької коси здійснюється за перепустками або за довідкою про реєстрацією місця проживання громадян, саме на території Будацької коси.

Враховуючи зазначене, нині неможливо вільно пересуватись територією Будацької коси усім громадянам, відповідачі жодним чином не можуть вплинути на встановлені державними органами заборони, а відтак, ці обставини не залежать від їх волі.

Відповідачі звертають увагу суду, що об`єктивні ускладнення при виконанні судового рішення по справі № 495/4395/19 та їх наявність встановлена в судових рішеннях по справам № 420/33239/25 та № 420/33349/25.

На підставі викладеного сторона відповідачів просить суд заяву задовольнити.

Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у суді

10.03.2026 від представника приватного виконавця Парфьонова Георгія Володимировича адвоката Гросу Владислава Євгеновича надійшла заява, у якій зазначено наступне.

Представник боржників у виконавчих провадженнях звернулася до суду з відповідною заявою, та просить суд відстрочити виконання рішення Білгород Дністровського міськрайонного суду Одеської області по справі № 495/4395/19. В обґрунтовування своїх вимоги заявник посилається на приписи розпорядження, наказів та спільних наказів Одеської обласної державної (військової) адміністрації, військової частини НОМЕР_1 , Оперативно-стратегічного угруповання військ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » № 21.8 від 27.05.2025, № 334.А-2022 від 14.06.2022, № 9 від 21.05.2022, № 13.18 від 07.06.2024, № 16 від 16.07.2022, № 30 від 16.10.2023, № 32.15 від 02.07.2025, № 36.32 від 14.10.2024, № 40.19 від 18.08.2025 p. Також, заявник посилається на рішення в адміністративних справах № 420/33349/25, 420/33239/25.

Ознайомившись зі змістом заяви боржників про відстрочення виконання судового рішення, приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Парфьонов Г.В. вважає за необхідне подати до суду відповідні письмові пояснення з приводу заявлених вимог.

По-перше, згідно відповіді Одеської обласної державної (військової) адміністрації від 04/03/2026 року № 3524/4/01-46/2883/2-26 на ім`я приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Парфьонова Г.В., наказ № 21.8 від 27.05.2025 року, на який посилається заявник, втратив чинність на підставі наказу Одеської обласної державної (військової) адміністрації та Оперативно-тактичного угруповання військ «Одеса» від 07/10/2025 № 47/23 «Про встановлення особливого режиму в`їзду і виїзду, обмеження свободи пересування громадян, іноземців та осіб без громадянства, а також руху транспортних засобів на окремих територіях Одеської області в умовах правового режиму воєнного стану». Як зазначено у зазначеному листі, встановлені Наказом № 47/23 обмеження стосуються режиму перебування та пересування громадян і руху транспортних засобів, проте не встановлюють заборони на здійснення господарської діяльності власниками та користувачами об`єктів нерухомого майна і земельних ділянок у межах відповідних територій. Таким чином, нормативні обмеження, визначені Наказом № 47/23, самі по собі не встановлюють заборони на виконання судових рішень, що набрали законної сили, та не містять положень щодо зупинення або мораторію на проведення виконавчих дій.

По-друге, в адміністративних справах розглядалася законність постанов приватного виконавця щодо накладення штрафів на боржників в межах виконавчих проваджень, зокрема з посиланням на приписи наказу № 21.8 від 27.05.2025 року (що на поточну дату втратив чинність). Посилання заявника на ч. 4 ст. 82 ЦПК в даному випадку є помилковим, тому що на розгляді перебуває заява про відстрочення виконання.

По-третє, як зазначає сам заявник, Верховний Суд неодноразово повторював в своїх постановах, що відстрочення (розстрочення) не змінює зобов`язання і не звільняє боржника від відповідальності; вона лише відсуває примусове виконання до визначеного судом строку (Велика Палата ВС, постанова від 04.06.2019 у справі № 916/190/18;провадження № 12-302гс18).

Звертає увагу суду, що заявниками не зазначено, до якої саме дати вони просять відстрочити виконання судового рішення, що суперечить вимогам Закону. Враховуючи вищевикладене, вважає подану представником боржників заяву про відстрочення виконання рішення суду по справі № 495/4395/19 такою, що задоволенню не підлягає, та просить її відхилити.

10.03.2026 від представника Білгород-Дністровської районної державної адміністрації надійшла заява про розгляд заяви про відстрочення виконання рішення суду без участі представників Білгород-Дністровської районної державної адміністрації.

Позиції учасників судового провадження

Представник відповідачів адвокат Діденко К.В. у судовому засіданні вимоги заяви підтримала з мотивів, викладених у заяві, та просила суд задовольнити заяву.

Представник позивача у справі - адвокат Аваєва Н.В. у судовому засіданні заперечувала щодо задоволення заяви, акцентуючи увагу суду на тому, що відповідачами у справі не вчинено жодних дій щодо виконання рішення суду, яке набрало законної сили.

Представник приватного виконавця адвокат Гросу В.Є. у судовому засіданні просив також заяву залишити без задоволення з мотивів, які викладені ним у поясненнях на дану заяву.

Інші учасники, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце розгляду справи у судове засідання не з`явилися.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

Судом встановлено та з матеріалів справи вбачається, що рішенням Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області 19.05.2023 позовні вимоги Приватного підприємства «Тур Ель» до Приватного підприємства «Перлина», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Комунального підприємства «Білгород-Дністровське БТІ», третя особа на стороні позивача Білгород-Дністровська районна державна адміністрація, про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки шляхом знесення частини об`єкту будівництва та скасування рішення про державну реєстрацію задоволено:

- скасовано рішення державного реєстратора Єремеєвої Ольги Володимирівни Комунального підприємства «Білгород-Дністровського бюро технічної інвентаризації» (Ідентифікаційний код 03350120; 67700, Одеська обл., м. Білгород-Дністровський, вул. Михайлівська, будинок 23) про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) від 19.06.2018 року, відомості внесені до реєстру 25.06.2018 року, індексний номер рішення 41779430) відносно об`єкта нерухомого майна: реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна №1584886651208; готельний комплекс, загальною площею 310,7 кв.м, за адресою: АДРЕСА_1 ; земельна ділянка місця розташування: кадастровий номер 5120887700:05:002:0023, реєстраційний номер 1262537151208, цільове призначення для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, площа: 0,03 га).

- зобов`язано Приватне підприємство «Перлина» (67770, Одеська обл., Білгород-Дністровський район, село Шабо, вул. Петровська, буд. 11; ідентифікаційний код 23867003), ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 ; АДРЕСА_2 ) та ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків. НОМЕР_3 , АДРЕСА_3 ) звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,0058 га, за адресою: Одеська область, Білгород-Дністровський район, Шабівська сільська рада, Будацька коса (кадастровий номер 5120887700:05:002:0015), яка знаходиться у користуванні ПП «Тур-Ель» (23130 Вінницька обл., Жмеринський район, смт. Браїлів вул. Молодіжна, будинок 2А; Ідентифікаційний код 33928637) шляхом знесення частини нерухомого майна (готельного комплексу, реєстраційний номер об`єкт нерухомого майна №1584886651208; загальною площею 310,7 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 ; земельна ділянка місця розташування: кадастровий номер 5120887700:05:002:0023, реєстраційний номер 1262537151208) згідно ДБН 360-92 «Містобудування, планування і забудова міських та сільських поселень», 1 метр від глухої стіни та 2 метри від стіни з вікнами для виходу на балкон, а саме: - частина будівлі готельного комплексу площею 0,0010 га з розмірами по периметру від т.1 до т.2 20,08 м, від т.2 до т.3 0,40 м, від т.3 до т.4 20,08 м, від т.4 - до т.1 0,55 м, що графічно відображено на план-схемі в Додатку 7 до висновку експертного дослідження №040/17 від 28.11.2017 року, як Ділянка №1; балкони будівлі готельного комплексу площею 0,0017 га з розмірами по периметру від т.1 до т. 2 - 0,80 м, від т.2 до т.3 - 20,08 м, від т.3 до т.4 - 0,90 м, від т.4 до т.1 - 20,08 м, що графічно відображено на план-схемі в Додатку 7 до висновку експертного дослідження №040/17 від 28.11.2017 року, як Ділянка №2.

- вирішено питання про розподіл судових витрат зі сплати судового збору.

Додатковим рішенням Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 12 червня 2023 року заяву адвоката Аваєвої Н.В., яка діяла в інтересах позивача ПП «Тур-Ель», про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення судових витрат задоволено частково: стягнуто у рівних частках з ПП «Перлина», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ПП «Тур-Ель» судові витрати на правничу допомогу у розмірі 30 000,00 грн, тобто по 10 000,00 грн з кожного.

У задоволенні решти вимог заяви про ухвалення додаткового рішення відмовлено.

Постановою Одеського апеляційного суду від 05 червня 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , в інтересах яких діє адвокат Шараг О.В., залишено без задоволення: рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 19 травня 2023 року залишено без змін.

Постановою Одеського апеляційного суду від 05 червня 2025 року апеляційну скаргу ПП «Тур-Ель», в інтересах якого діє адвокат Аваєва Н.В., залишено без задоволення. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , в інтересах яких діє адвокат Шараг О.В., задоволено частково. Додаткове рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 12 червня 2023 року змінено, виключено з описової частини додаткового рішення абзац: «Однак, вищезазначене не є перешкодою для визнання зазначеного вище висновку експерта належним та допустимим доказом під час ухвалення рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 19 травня 2023 року по даній справі». В іншій частині додаткове рішення залишено без змін.

Додатковою постановою Одеського апеляційного суду від 19 червня 2025 року заяву представника ПП «Тур-Ель» адвоката Аваєвої Н. В. про ухвалення додаткового рішення задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПП «Тур-Ель» судові витрати на правничу допомогу у загальному розмірі 15 000 грн, по 7500 грн з кожної.

Постановою Верховного Суду від 11 лютого 2026 року касаційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , від імені яких діє адвокат Красінська Ольга Вікторівна, залишено без задоволення. Рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 19 травня 2023 року та постанову Одеського апеляційного суду від 05 червня 2025 року залишено без змін. Поновлено виконання рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 19 травня 2023 року.

Додатковою постановою Верховного суду від 04 березня 2026 року заяву приватного підприємства «Тур-Ель», в інтересах якого діє адвокат Аваєва Наталія Валеріївна, про ухвалення додаткового судового рішення задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , на користь приватного підприємства «Тур-Ель» витрати на професійну правничу допомогу, надану у суді касаційної інстанції, по 5 000 (п`ять тисяч) грн. з кожної.

На виконання вказаного вказаного вище судового рішення, Білгород-Дністровським міськрайонним судом Одеської області видано виконавчі листи та відкрито виконавче провадження.

Нормативно-правове обґрунтування та релевантна судова практика

Згідно зі ст. 124 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Виконання судового рішення, відповідно до змісту рішення Конституційного Суду України № 5-рп/2013 від 26 червня 2013 року по справі № 1-7/2013, є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави; невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд справи судом.

Стаття 6 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) гарантує право на справедливий судовий розгляд та закріплює принцип верховенства права, на якому будується демократичне суспільство, і найважливішу роль судової системи в здійсненні правосуддя. Проте, право на справедливий суд було б позбавлено сенсу, якщо б допускало невиконання остаточних судових рішень, які набрали законної сили.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини невід`ємною частиною права на суд та фундаментальним аспектом верховенства права є принцип правової визначеності (певності), який включає дотримання принципу остаточності судового рішення.

У розумінні практики Європейського суду частина 1 статті 6 Конвенції передбачає не лише доступ до правосуддя і встановлення порядку судового розгляду, а й гарантує виконання судових рішень з метою запобігання заподіяння шкоди одній із сторін.

Право на звернення до суду було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання рішення залишилося невиконаним на шкоду одній зі сторін. Виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має розглядатись як невід`ємна частина судового процесу для цілей ст. 6 Конвенції.

Відповідно до частини 1 статті 18 ЦПК України, судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Відповідно до частин 1, 3, 4, 5 статті 435 ЦПК України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: ступінь вини відповідача у виникненні спору; щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо. Розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Статтею 33 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що сторони мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо).

Системний аналіз зазначених норм законодавства свідчить, що закон не передбачає конкретного переліку обставин, які є підставою для розстрочення виконання рішення суду, а лише встановлює критерії для їх визначення, надаючи суду можливість у кожному конкретному випадку вирішувати питання про їх наявність з урахуванням усіх обставин справи.

Підставою для застосування статей 435 ЦПК України і 33 Закону України «Про виконавче провадження» є виняткові обставини, які перешкоджають належному виконанню рішення суду, ускладнюють його виконання або роблять неможливим.

Вирішуючи питання щодо можливості відстрочення чи розстрочення виконання рішення, суд повинен враховувати майнові інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини кожної сторони у виникненні спору та інші обставини. Матеріальний стан боржника не є безумовною підставою для розстрочення чи відстрочення виконання рішення суду і підлягає оцінці у сукупності з іншими фактичними обставинами.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України в пункті 10 Постанови від 26 грудня 2003 року № 14 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження», задоволення заяви про відстрочку або розстрочку виконання рішення суду можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає, виходячи із особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення суду (хвороба боржника або членів його сім`ї, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).

Як зазначено в рішенні Конституційного Суду України № 5-пр/2013 від 26 червня 2013 року, розстрочка (відстрочка) виконання рішення має базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувача і боржника.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає, що межі виправданої затримки виконання рішення суду залежать, зокрема, від складності виконавчого провадження, суми та характеру, що визначено судом.

Рішенням Суду у справі Глоба проти України № 15729/07 від 05 липня 2012 року суд повторює, що пункт 1 статті 6 Конвенції, inter alia (серед іншого), захищає виконання остаточних судових рішень, які у державах, що визнали верховенство права, не можуть залишатися невиконаними на шкоду одній зі сторін. Відповідно виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати. Держава зобов`язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці. Також Суд зазначає, що саме на державу покладається обов`язок вжиття у межах її компетенції усіх необхідних кроків для того, щоб виконати остаточне рішення суду та, діючи таким чином, забезпечити ефективне залучення усього її апарату. Не зробивши цього, вона не виконає вимоги, що містяться у пункті 1 статті 6 Конвенції.

При вирішенні заяв про відстрочку або розстрочку виконання рішення, встановлення або зміну способу й порядку його виконання суду потрібно мати на увазі, що відповідно до статті 435 ЦПК України їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає, виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім`ї, відсутність у нього майна, яке за рішенням суду має бути передане стягувачу, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).

Зазначений висновок викладено у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 19 червня 2019 року у справі № 2-55/10 провадження № 61-46129св18.

Також у постанові Верховного Суду у складі у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного від 19 грудня 2018 року у справі № 264/2548/16-ц провадження № 61-629св18 вказано, що відстрочка виконання рішення суду - це відтермінування у часі належного строку виконання рішення суду в цілому. Надання відстрочки судом полягає у визначенні нової конкретної, більш пізньої ніж первинна, дати, з настанням якої й після завершення строку відстрочки рішення має бути виконано повністю. При розгляді заяв щодо відстрочки виконання рішення необхідно виходити з міркувань доцільності та об`єктивності необхідності надання саме таких строків відтермінування виконання рішення в цілому; наявність підстави для відтермінування має бути доведена боржником. Строки такого відтермінування знаходяться у прямій залежності від обставин, що викликають необхідність надання такого додаткового строку до повного виконання рішення суду.

Висновки суду

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За правилами ч. 2 ст. 78 ЦПК України - обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно з вимогами ст. 78, 81, 435 ЦПК України, саме заявник зобов`язаний довести зазначений предмет доказування, тобто виняткові підстави для відстрочки виконання судового рішення.

Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови (ч. 4, 5 ст. 435 ЦПК України).

Отже, закон не передбачає конкретного переліку обставин, які є підставою для відстрочення виконання рішення суду, а лише встановлює критерії для їх визначення, надаючи суду можливість у кожному конкретному випадку вирішувати питання про їх наявність з урахуванням усіх обставин справи.

Системне тлумачення положень ст. 435 ЦПК України і 33 Закону України «Про виконавче провадження» свідчить про те, що відстрочення виконання судового рішення може бути застосовано судом лише у виключних випадках, оскільки рішення суду підлягає обов`язковому виконанню у повній мірі в строк і порядок, передбачений чинним законодавством. Підставою для застосування вказаних норм є виняткові обставини, які перешкоджають належному виконанню рішення суду, ускладнюють його виконання або роблять неможливим.

Вирішуючи питання щодо можливості відстрочення чи розстрочення виконання рішення, суд повинен ураховувати майнові інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини кожної сторони у виникненні спору та інші обставини. Матеріальний стан боржника не є безумовною підставою для розстрочення чи відстрочення виконання рішення суду і підлягає оцінці у сукупності з іншими фактичними обставинами.

Така правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 27 лютого 2019 року у справі № 796/43/2018, від 19 червня 2019 року у справі № 2-55/10.

Окрім того, під час вирішення питання про відстрочення виконання рішення суду обов`язково мають враховуватись також інтереси сторони, на користь якої ухвалене рішення, тобто стягувача.

Отже, підставою для застосування ст. 435 ЦПК України і ст. 33 Закону України «Про виконавче провадження» є виняткові обставини, які перешкоджають належному виконанню рішення суду, ускладнюють його виконання або роблять неможливим.

Верховний Суд у постанові від 05 вересня 2023 року у справі № 295/5781/19 також звернув увагу на те, що нормами ЦПК України не встановлено вичерпного переліку обставин, за наявності яких суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може за заявою сторони відстрочити або розстрочити виконання судового рішення. Водночас обов`язковою умовою для відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є доведення заявником факту існування обставин, які істотно ускладнюють виконання рішення та/або роблять його неможливим. Вищенаведене узгоджується з правовими висновками, викладеними в постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 червня 2021 року у справі № 990/598/19.

Так, згідно з положень статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України, судове рішення є обов`язковим до виконання. Отже, право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.

ЄСПЛ у своїй практиці акцентує увагу на тому, що несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, відстрочка виконання рішення не повинна шкодити сутності права, гарантованого частиною першою статті 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, згідно з якою кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру. Тобто, довготривале невиконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути виправданим за конкретних обставин справи.

Як зазначено вище, обґрунтовуючи заяву про відстрочення виконання рішення суду заявника (відповідачі у справі) посилаються на введений в країні воєнний стан, на приписи розпорядження, наказів та спільних наказів Одеської обласної державної (військової) адміністрації, військової частини НОМЕР_1 , Оперативно-стратегічного угруповання військ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » № 21.8 від 27.05.2025, № 334.А-2022 від 14.06.2022, № 9 від 21.05.2022, № 13.18 від 07.06.2024, № 16 від 16.07.2022, № 30 від 16.10.2023, № 32.15 від 02.07.2025, № 36.32 від 14.10.2024, № 40.19 від 18.08.2025 та на рішення в адміністративних справах № 420/33349/25, 420/33239/25.

Суд зазначає, що обставини, за яких виконання рішення на теперішній час істотно ускладнено або є неможливим, повинні існувати на стадії виконання судового рішення, та безпосередньо перешкоджати його виконанню у строки, обсязі та порядку, що визначені у рішенні суду.

На переконання суду, сам по собі факт введення воєнного стану на території України не є безумовною підставою для здійснення судом відстрочення виконання рішення суду, адже мають враховуватись конкретні обставини введення такого правового режиму у відношенні до певної особи.

Крім того, згідно з листом заступника голови Одеської обласної військової адміністрації № 3524/4/01-46/2883/2 від 04.03.2026 судом встановлено, що встановлені Наказом № 47/33 обмеження стосуються режиму перебування та пересування громадян і руху транспортних засобів, проте не встановлюють заборони на здійснення господарської діяльності власниками та користувачами об`єктів нерухомого майна і земельних ділянок у межах відповідних територій.

Таким чином, нормативні обмеження, визначені Наказом № 47/23, самі по собі не встановлюють заборони на виконання судових рішень, що набрали законної сили, та не містять положень щодо зупинення або мораторію на проведення виконавчих дій.

Крім того, Наказ № 21/8 від 27.05.2025, на який посилається заявник, втратив чинність на підставі наказу Одеської обласної державної (військової) адміністрації та Оперативно-тактичного угруповання військ «Одеса» від 07/10/2025 № 47/23 «Про встановлення особливого режиму в`їзду і виїзду, обмеження свободи пересування громадян, іноземців та осіб без громадянства, а також руху транспортних засобів на окремих територіях Одеської області в умовах правового режиму воєнного стану».

Щодо посилання на рішення в адміністративних справах № 420/33349/25, 420/33239/25, то у вказаних справах предметом розгляду була законність постанов приватного виконавця щодо накладення штрафів на боржників в межах виконавчих проваджень, натомість вказані рішення не дають підстави стверджувати, що існують обставини, що б об`єктивно перешкоджали виконанню рішення суду, що набрало законної сили.

Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ) неодноразово вказував, що право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого в Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (пункти 29, 30 рішення ЄСПЛ від 09 грудня 1994 року у справі "Руїз Торіха проти Іспанії"). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх (пункт 2 рішення ЄСПЛ від 27 вересня 2001 року у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії").

Також, Європейський суд з прав людини вказав що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18.07.2006 року).

Ураховуючи викладене та оскільки заявниками не доведено наявність виняткових обставин, що виникли в ході виконання рішення суду та мають особливий характер і ускладнюють виконання рішення суду або роблять його неможливим, з наявністю яких ст. 435 ЦПК України пов`язує можливість здійснити відстрочення виконання судового рішення, суд доходить висновку про відмову в задоволенні вказаної заяви про відстрочення виконання рішення суду.

Керуючись ст. 258, 260, 353-355, 435 ЦПК України, Законом України «Про виконавче провадження», суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволені заяви про відстрочення виконання рішення суду по справі № 495/4395/19 за позовом Приватного підприємства «Тур-Ель» до Приватного підприємства «Перлина», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Комунального підприємства «Білгород-Дністровське БТІ», третя особа на стороні позивача Білгород-Дністровська районна державна адміністрація, про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки шляхом знесення частини об`єкту будівництва та скасування рішення про державну реєстрацію відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення до Одеського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, то зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текст ухвали складено 28.04.2026 о 16:45 годині.

Суддя Юлія ШЕВЧУК