Ухвала суду № 136138364, 15.09.2025, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 757/15100/19-к

Провадження № 1-кп/761/773/2025

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 вересня 2025 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді ОСОБА_1

суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3

за участю:

секретаря судових засідань ОСОБА_4

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в приміщенні Шевченківського районного суду м. Києва в залі суду кримінальне провадження, яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №52015000000000009 від 11.12.2015 року щодо:

ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Донецьк, громадянина України, із вищою освітою, не одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

зі сторони обвинувачення:

прокурора ОСОБА_6

зі сторони захисту:

захисників ОСОБА_7 , ОСОБА_8

обвинуваченого ОСОБА_5

та цивільного позивача:

представника Фонду гарантування

вкладів фізичних осіб ОСОБА_9 ,

встановив:

на розгляд до Шевченківського районного суду м. Києва згідно ухвали колегії суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду від 01.06.2020 надійшов обвинувальний акт в межах кримінального провадження №42017000000005080 від 07.03.2019 року згідно із яким висунуте обвинувачення ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 27, ч.5 ст. 191 КК України.

Прокурор у підготовчому судовому засіданні просив призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акта, оскільки він складений з дотриманням вимог Кримінального процесуального кодексу України, дане кримінальне провадження підсудне Шевченківському районному суду м. Києва, підстав для закриття кримінального провадження чи повернення обвинувального акту прокурору не вбачається.

Захисники та обвинувачений вважали за не можливе призначити обвинувальний акт до судового розгляду, вважаючи, обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування такими, що не відповідають вимогам ст. 291 КПК України, оскільки він не скріплений печаткою прокуратури, а також через порушення процедури набуття ОСОБА_5 статусу підозрюваного а в решті обвинуваченого, фактичні обставини наведені в обвинувальному акті не узгоджуються з формулюванням обвинувачення та містять суперечності та відсутні конкретні відомості щодо особи директора ТОВ «ТРАНС-ТРЕЙД», відсутня конкретизація щодо часу та місця вчинення інкримінованих дій, тощо.

Заслухавши думки сторін кримінального провадження, вивчивши обвинувальний акт з додатками, суд дійшов висновку про необхідність повернення обвинувального акту прокурору, виходячи із наступного.

Згідно з п.3 ч.3 ст.314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу.

Так, у відповідності з ч. 4 ст. 110 КПК України, обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування.

Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим у ст. 291 КПК України.

За вимогами п. 5, п.7 ч. 2 ст. 291 КПК України, обвинувальний акт має містити виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення; розмір шкоди завданої кримінальним правопорушенням.

При цьому, ч. 1 ст. 91 КПК України регламентовано, що у кримінальному провадженні підлягає доказуванню подія кримінального правопорушення: час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення; вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.

Тобто, у викладі фактичних обставин та при формулюванні обвинувачення щодо кожного із обвинувачених мають міститись дані щодо події кримінального правопорушення із зазначенням часу, місця, форми вини і мотивів, способу вчинення, наслідків та інших даних, на підставі яких відповідно до диспозиції певної статті Кримінального кодексу України можна встановити в діянні обвинуваченого склад кримінального правопорушення.

Зазначені вимоги кореспондуються та узгоджуються з висновками, що знайшли своє відображення в рішеннях Європейського суду з прав людини та у відповідності до вимог ч.5 ст.9 КПК України повинні застосовуватися поряд із кримінальним процесуальним законодавством України.

Європейський суд з прав людини у справі «Абрамян проти Росії» від 09 жовтня 2008 року зазначив, що в тексті підпункту «а» пункту 3 статті 6 Конвенції вказано на необхідність приділяти особливу увагу роз`ясненню «обвинувачення» особі, стосовно якої порушено кримінальну справу. Деталі вчинення злочину можуть відігравати вирішальну роль під час розгляду кримінальної справи, оскільки саме з моменту доведення їх до відома підозрюваного він вважається офіційно повідомленим про фактичні та юридичні підстави пред`явленого йому обвинувачення (рішення Суду від 19 грудня 1989 року в справі «Камасінскі проти Австрії» № 9783/82 п. 79).

Також Європейський суд констатував, що положення підпункту «а» пункту 3 статті 6 Конвенції необхідно аналізувати у світлі більш загальної норми про право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 цієї статті. У кримінальній справі надання повної, детальної інформації щодо пред`явленого особі обвинувачення та про правову кваліфікацію, яку суд може дати відповідним фактам, є важливою передумовою забезпечення справедливого судового розгляду (рішення Суду від 25 березня 1999 року у справі «Пелісьє та Сассі проти Франції» п. 52).

Таким чином, обвинувальний акт повинен бути викладений у такий спосіб, щоб його зміст відповідав вимогам ст.291 КПК України за структурою, послідовністю викладення, наявністю обов`язкових елементів: викладення фактичних обставин, правової кваліфікації та формулювання обвинувачення.

Однак, обвинувальний акт у кримінальному провадженні щодо ОСОБА_5 не відповідає вказаним нормам кримінального процесуального закону.

Так, згідно обвинувального акта ОСОБА_5 інкриміновано вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.27, ч.5 ст.191 КК України.

Вчинення даного кримінального правопорушення ОСОБА_5 інкримінується як голові правління ПрАТ «МЕТАЛ ЮНІОН», який як представник виконавчого органу управління цього товариства, будучи наділений повноваженнями приймати рішення щодо значних правочинів у діяльності ТОВ «ТРАНС-ТРЕЙД», зловживаючи своїм службовим становищем, погоджував пропозиції директора ТОВ «ТРАНС-ТРЕЙД» (матеріали кримінального провадження щодо якого виділено в окреме провадження) щодо звернення до ПАТ «ТЕРРА БАНК» з приводу одержання кредитних коштів та надання у заставу майна товариства за кредитними зобов`язаннями інших юридичних осіб, чим усунув перешкоди у вчиненні злочину іншим співучасникам організованої групи.

У обвинувальному акті наведено … епізодів злочинної діяльності співучасть у яких інкримінується ОСОБА_5 при цьому відсутні відомості щодо місця вчинення погоджував пропозиції директора ТОВ «ТРАНС-ТРЕЙД» (матеріали кримінального провадження щодо якого виділено в окреме провадження)

В обвинувальному акті міститься посилання також на те, що в результаті дій вчинених зокрема ОСОБА_5 відбулося заволодіння грошовими коштами ПАТ «ТЕРРА БАНК» ТОВ «ТРАНС-ТРЕЙД» на суму кредитної заборгованості 55 162 077, 63 грн., ТОВ «КУІС» на загальну суму - 52 016 890, 03 грн., ТОВ «ДОСЛІДНЕ ФЕРРОВИРОБНИЦТВО» на загальну суму - 740 000 00 грн., ТОВ «БЕСТ-КУРС» на загальну суму 124 305 178, 78 грн.

Разом із тим, в обвинувальному акті не зазначено про те, що в певний період часу всіма зазначеними суб`єктами господарювання припинялись виплати за кредитним договором від 20.11.2013 № КЛ/13/27, отриманими грошовими коштами всі вони розпорядились на власний розсуд, перерахувавши їх на рахунки інших юридичних осіб під надуманим приводом, який відрізняється від мети задекларованої при одержані кредиту.

При цьому, не зазначено час, дату, коли саме відбулося розпорядження грошовими коштами отриманими внаслідок зазначених правочинів та конкретно у який спосіб.

Правова кваліфікація та юридичне формулювання обвинувачення інкримінованого ОСОБА_5 кримінального правопорушення наведене в обвинувальному акті викладено за наступним змістом.

Дії ОСОБА_5 кваліфіковані за ч.5 ст.27, ч.5 ст.191 КК України, що він, будучи службовою особою, зловживаючи своїм службовим становищем, своїми умисними діями, вчинив пособництво, що виразилось в усунені перешкод, сприяв вчиненню злочину іншими співучасникам, при заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовим становищем, в особливо великих розмірах, повторно, вчинене організованою групою.

Таке юридичне формулювання у співставленні з фактичними обставинами, які наведені в обвинувальному акті за яких інкримінується ОСОБА_5 вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.27, ч.5 ст.191 КК України, наведене некоректно, суперечливо, викладено з порушенням встановленої кримінальний законом послідовності, містить формулювання вирвані з контексту диспозиції ч.5 ст.191 КК України, тобто викладено таким чином, що в решті решт не зрозуміло, суть висунутого обвинувачення.

Наведені обставини є суттєвим порушенням загальної засади визначеної ст.17 КПК України, міжнародних стандартів у галузі судочинства, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, частини 2 ст.14 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права, ч. 1 ст.11 Загальної декларації прав людини, які послідовно стверджують про неприпустимість нехтування презумпцією невинуватості та правом на справедливий судовий розгляд.

Підсумовуючи вищевикладене у сукупності, з метою недопущення порушення загальних засад кримінального провадження, стандартів практики Європейського суду з прав людини, стороні обвинувачення слід усунути вказані недоліки, привести у відповідність обвинувальний акт до вимог законодавства.

Наслідком таких суттєвих порушень при складанні обвинувального акту є застосування п.4 ч.3 статті 314 КПК України, а саме повернення прокурору, як такого, що не відповідає вимогам КПК України.

Інші обставини на які посилала сторона захисту, як на підстави для повернення обвинувального акту не є самі по собі підставами для повернення обвинувального акту, а тому суд їх не враховує при ухваленні цього рішення.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 291, 314 КПК України, суд

ухвалив:

обвинувальний акт у кримінальному провадженні №42017000000005080 від 22.12.2017 року за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України, повернути прокурору.

На ухвалу протягом 7 (семи) днів з дня її проголошення може бути подана апеляційна скарга до Київського апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Києва.

Головуючий ОСОБА_1

Судді ОСОБА_2

ОСОБА_3