Рішення № 13613761, 28.01.2011, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

24.01.11р.Справа № 37/36-10 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Михайлівське плюс", с. Михайлівка Новомосковський район Дніпропетровська область

до Приватного підприємства "Агропомислова фірма "Довіра", с. Михайлівка Новомосковський район Дніпропетровська область

про відшкодування збитків

Суддя Кеся Н.Б.

При секретарі судового засідання - помічник судді Бобир Ю.В.

Представники:

Від позивача Підлужний М.М., представник, довіреність № 25 від 21.01.11р.

Від відповідача представник не зявився

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Михайлівське плюс" (Позивач) звернулося з позовом до Приватного підприємства "Агропомислова фірма "Довіра" (Відповідач), в якому просить господарський суд стягнути з відповідача на свою користь відшкодування збитків у сумі 22202 грн. 85 коп.

Позивач обґрунтовує свої вимоги тим, що ПП АПФ "Довіра" самовільно обробило та засіяло земельні ділянки, право на користування яких належить Позивачу.

Представник Відповідача в судове засідання не зявився, про час і місце розгляду даної справи повідомлений належним чином, клопотань про відкладення розгляду справи не заявляв.

В судовому засіданні 24.01.2011р. оголошено вступну та резолютивну частину судового рішення згідно зі ст. 85 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та дослідивши надані докази, господарський суд -

ВСТАНОВИВ:

Між ОСОБА_1 - власником земельної ділянки, кадастровий номер 1223283500:02:071:0152, розміром 5,69 га, та ТОВ "Михайлівське плюс" був укладений договір оренди земельної ділянки від 20.04.10р. для ведення товарного сільськогосподарського виробництва строком на 10 років. Договір оренди зареєстрований в книзі державної реєстрації договорів оренди землі за № 01-10-126-02210 від 26.05.10р. Земельна ділянка передана позивачу за актом приймання-передачі від 20.04.2010року (а.с.21), згідно з яким місце знаходження земельної ділянки визначається в плані (схемі) державного акта на право приватної власності на землю. Державний акт на право власності гр.ОСОБА_1.на земельну ділянку разом з Планом меж земельної ділянки за кадастровим номером 1223283500:02:071:0152 наявне в матеріалах справи (а.с12).

Між ОСОБА_2 - власником земельної ділянки за кадастровим номером 1223283500:02:150:0012, розміром 1,9999 га, та позивачем був укладений договір оренди земельної ділянки від 01.03.2009 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва строком на 10 років. Договір оренди зареєстрований в книзі державної реєстрації договорів оренди землі за № 04-09-126-05011 від 05.11.09р. Земельна ділянка передана позивачу за актом приймання-передачі від 01.03.2009року (а.с.24), згідно з яким місце знаходження земельної ділянки визначається в плані (схемі) державного акта на право приватної власності на землю. Державний акт на право власності гр.ОСОБА_2 на земельну ділянку разом з Планом меж земельної ділянки за кадастровим номером 1223283500:02:150:0012 наявне в матеріалах справи (а.с.24).

Таким чином, матеріали справи підтверджують право позивача користуватися спірними земельними ділянками відповідно до ст.125 Земельного кодексу України.

Актами від 28 травня 2010 року (а.с.13,14) працівниками Позивача разом із представником Михайлівської с/ради Жовненко К.В. було засвідчено самозахват Відповідачем вищевказаних земельних ділянок, а саме: "земельна ділянка №12 на площі 1,99999га засіяна оз.пшеницею ПП АПФ "Довіра", а "земельна ділянка №152 на площі 5,69 засіяна ячменем ПП АПФ "Довіра".

Актом перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 23.06.2010року, складеним головним інспектором відділу державного контролю за додержанням земельного законодавства Головного управління Дерзкомзему у Дніпропетровській області Бабенко О.В., зафіксовано, що вищезазначені земельні ділянки самовільно зайняті ПП АПФ "Довіра" та використовується для вирощування сільськогосподарських культур (ячмінь, пшениця), що суперечить вимогам ст. 125 Земельного кодексу України та є правопорушенням, відповідальність за скоєння якого передбачена ст.53-1 Кодексом України про адміністративні правопорушення. З огляду на норми Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель»засвідчення спірних обставин в акті належить до компетенції і повноважень органу з питань земельних ресурсів.

З урахуванням викладеного та вимог ст.34 ГПК України вказані акти суд приймає в якості доказу неправомірних дій Відповідача.

Порядок відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам регулюється статтею 157 Земельного кодексу України, з приписів якої слідує право Позивача на відшкодування збитків Відповідачем, діяльність якого, як свідчать матеріали справи, обмежують права Позивача як землекористувача.

В підтвердження розміру збитків, заподіяних неправомірними діями Відповідача, Позивачем надано акт №1 "Про визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам" від 30.08.10р. (а.с. 18), затвердженого в.о.голови Новомосковської районної державної адміністрації Таран А.М. 30.08.2010року і скріпленого печаткою цього органу. Згідно з цим актом, підставою для складення акту є протокол комісії №1 від 18.08.2010року, утвореної на підставі розпорядження голови районної державної адміністрації №706-р10 від 27.07.2010року. Комісією у складі начальника управління агропромислового розвитку райдержадміністрації, начальника відділу регіонального розвитку будівництва та архітектури Новомосковського району, головного архітектора, заступника начальника відділу оперативно-екологічного контролю по Дніпропетровській області, головного санітарного лікаря Новомосковського району було складено вказаний акт про те, що в результаті самовільного зайняття підприємством ПП АПФ «Довіра»земельних ділянок (кад.номер 1223283500:02:071:0152 розміром 5,69гп, кад.номер 1223283500:02:150:0012, площею 1,9999га) ТОВ "Михайлівське плюс" було заподіяні збитки на суму 19095,57грн.

Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам згідно з ч.2 ст.157 ЗК України визначається Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п.2 Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 квітня 1993р. N284, розміри збитків визначаються комісіями, створеними Київською та Севастопольською міськими, районними державними адміністраціями, виконавчими комітетами міських (міст обласного значення) рад.

Отже, за наданим Позивачем актом відповідної комісії розмір збитків Позивача за спірними обставинами складає 19095,57грн. Враховуючи викладене, позов підлягає задоволенню саме на цю суму, тобто частково із всієї заявленої суми, оскільки тільки в цій частині доводиться належними і допустимими доказами.

В решті позову суд відмовляє, оскільки Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам згідно із земельним законодавством не передбачає будь-якого іншого доказування розміру збитків, ніж актом відповідної комісії. Посилання Позивача на ст.225 Господарського кодексу України в обґрунтування включення до суми збитків орендних платежів суд визнає помилковим. Так, за приписами ст.224 ГК України відшкодування збитків пов'язується з фактом порушення господарського зобов'язання або установлених вимог щодо здійснення господарської діяльності. Із чого слідує розрізняти збитки "договірні" і збитки "позадоговірні". Отже, приписи, які містяться в ч.1 статті 225 ГК України, слід застосовувати диференційовано щодо того збитку, який має місце за обставинами.

Матеріали справи свідчать, що збитки Позивача не пов'язані з виконанням договору, тому є позадоговірними. В той же час додаткові витрати та неодержаний прибуток за приписами ч.1 ст.225 ГК України, до яких відноситься сплачена Позивачем орендна плата третім особам, пов'язується із зобов'язальними (договірними) відносинами.

Таким чином, аргументи Позивача щодо розміру понесених збитків в частині фактично сплаченої ним орендної плати за користування спірними земельними ділянками суд визнає неспроможними.

В силу ст. 20 Господарського кодексу України держава забезпечує захист прав і законних інтересів субєктів господарювання та споживачів, зокрема, шляхом відшкодування збитків.

Частиною 2 статті 16 Цивільного кодексу України встановлено, що способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Позивача про відшкодування збитків підлягає задоволенню частково на суму 19095 грн. 57 коп. Решта позовних вимог Позивача до Відповідача в частині включення до суми збитків орендної плати в розмірі 3107 грн. 28 коп. є безпідставною, тому в цій частині суд відмовляє.

Судові витрати у справі покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог за правилами ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 4, 32-34, 36, 43, 45, 49, 82-85, 116-117 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємства "Агропомислова фірма"Довіра" (51240, Дніпропетровська область, Новомосковський район, с. Михайлівка, вул. Леніна, 9, - вул. Артема, 17/7, ідентифікаційний код 25019064) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Михайлівське плюс" (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Комсомольська, 58, р/р 37188500900001 в ГУДКУ у Дніпропетровській області, МФО 805012, код ЄДРПОУ 13467337) суму 19095 грн. 57 коп. збитків, та судові витрати у сумі 396 грн. 48 коп.

В решті позовних вимог відмовити.

Видати накази після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

СуддяН.Б. Кеся Повне рішення складено - 28.01.11р.