Рішення № 136137598, 30.04.2026, Тростянецький районний суд Сумської області

Справа № 588/325/26

провадження № 2/588/296/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 квітня 2026 року м. Тростянець

Тростянецький районний суд Сумської області у складі:

головуючий суддя Лебедь О. В.,

за участю: секретар судового засідання Горлянд С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК ЄВРОКРЕДИТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

УСТАНОВИВ:

Зміст позовних вимог

Позивач у березні 2026 року звернувся до суду з указаним позовом, який мотивував тим, що 04.08.2021 між Акціонерним товариством «МЕГАБАНК» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 30-109-871-2-21-Г про приєднання до договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб (індивідуальна частина), який складається з публічної частини договору, яким є договір про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб, розміщений у місці інформування клієнта та на сайті АТ «МЕГАБАНК»: www.megabank.ua.

Кредит надавався на споживчі цілі шляхом видачі коштів з каси банку готівкою. Для обліку кредиту та нарахованих процентів за кредитом кредитодавець відкрив відповідні рахунки.

Однак, відповідач свої зобов`язання за кредитним договором не виконав та утворилась заборгованість у розмірі 31120,18 грн, яка складається з такого: заборгованості за кредитом (у тому числі прострочена) 8973,46 грн; заборгованості по сплаті відсотків (у тому числі прострочена) 13346,72 грн: заборгованість по сплаті комісії (у тому числі прострочена) 8800,00 грн.

03.09.2024 між АТ «МЕГАБАНК» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «МУСТАНГ ФІНАНС» був укладений договір про відступлення права вимоги № GL1N426240, відповідно до умов якого, АТ «МЕГАБАНК» передало (відступило) ТОВ «ФК «МУСТАНГ ФІНАНС» за плату належні йому права вимоги до боржників, вказаних у додатку № 1 до договору, зокрема до ОСОБА_1 за кредитним договором № 30-109-871-2-21-Г від 04.08.2021.

27.12.2024 між ТОВ «ФК «МУСТАНГ ФІНАНС» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія ЄВРОКРЕДИТ» був укладений договір про відступлення права вимоги №1/12, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «МУСТАНГ ФІНАНС» передало (відступило) ТОВ «ФК ЄВРОКРЕДИТ» за плату належні йому права вимоги до боржників, вказаних у додатку № 1 до договору, зокрема до ОСОБА_1 за кредитним договором № 30-109-871-2-21-Г від 04.08.2021.

ТОВ «ФК «МУСТАНГ ФІНАНС» та ТОВ «Фінансова компанія ЄВРОКРЕДИТ» не здійснювали жодних додаткових нарахувань за кредитним договором № 30-109-871-2-21-Г від 04.08.2021.

Таким чином відповідач має непогашену заборгованість перед ТОВ «ФК ЄВРОКРЕДИТ» за кредитним договором № 30-109-871-2-21-Г від 04.08.2021 у розмірі 31120,18 грн.

У зв`язку з наведеним, позивача просить суд стягнути на користь позивача із ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № 30-109-871-2-21-Г в розмірі 31120,18 грн, судові витрати та витрати на професійну правничу допомогу.

Процесуальні дії у справі

Ухвалою суду від 11.03.2026 року відкрито провадження, вирішено здійснювати розгляд за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін призначено судовий розгляд на 06.04.2026 року.

У судове засідання представник позивача ТОВ «ФК ЄВРОКРЕДИТ» не з`явився, подав клопотання про розгляд справи без участі представника товариства, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, проти постановлення заочного рішення не заперечує.

У зв`язку з першою неявкою відповідача протокольною ухвалою суду розгляд справи відкладено на 30.04.2026 року.

Відповідач у судове засідання не з`явився вдруге та не повідомив суд про причину неявки, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Згідно вимог частини 1 статті 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Враховуючи викладене, суд визнав за можливе провести розгляд справи без участі сторін та ухвалити заочне рішення.

У зв`язку з неявкою сторін в судове засідання, фіксація судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснювалась, що відповідає положенням частини 2 статті 247 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що між сторонами мають місце цивільні правовідносини, пов`язані зі спорами про виконання зобов`язань, які виникли за кредитним договором, позов підлягає частковому задоволенню.

Фактичні обставини справи встановлені судом та мотиви суду

Судом установлено, що 04.08.2021 між АТ «МЕГАБАНК» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 30-109-871-2-21-Г про приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб. Відповідно до умов даного договору відповідачу було надано кредит у розмірі 11000 грн. Також сторони погодили: строк кредиту 3 04 серпня 2021 до 03 серпня 2023 включно; фіксована відсоткова ставка 5,00% розмір комісійної винагороди за обслуговування кредитної заборгованості 4,00% (а.с. 36-38).

Договір власноручно підписано ОСОБА_1 .

Згідно зі статтею 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Відповідно до статті 640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.

Згідно зі статтею 642 ЦК України відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною.

Статтею 509 ЦК України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Отже, зі змісту вказаного кредитного договору вбачається, що у ньому визначені основні істотні умови, характерні для такого виду договору, зазначено суму кредиту, дату його видачі, строк надання коштів, розмір процентів, умови кредитування. Позичальник ОСОБА_1 погодився на укладення договору саме такого змісту, про що свідчить підписання ним даного договору.

Разом із тим, суд не приймає як складову частину кредитного договору паспорт споживчого кредиту, що був доданий позивачем до позовної заяви, оскільки ознайомлення з паспортом споживчого кредиту, його підписання споживачем не означає укладення договору про споживчий кредит та дотримання його форми, оскільки в паспорті кредиту не відбувається фіксація волі сторін договору та його змісту.

Такі висновки суду щодо застосування норм права відповідають висновкам Верховного Суду викладеним у постанові у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 23.05.2022 у справі № 393/126/20.

Відповідач користувався кредитними коштами, що вбачається з виписок по особовим рахункам відкритим в АТ «МЕГАБАНК» за період з 03.12.2022 по 03.09.2024 (а.с. 28, 30-32).

03.09.2024 між АТ «МЕГАБАНК» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «МУСТАНГ ФІНАНС» був укладений договір про відступлення права вимоги № GL1N426240, відповідно до умов якого, АТ «МЕГАБАНК» передало (відступило) ТОВ «ФК МУСТАНГ ФІНАНС» за плату належні йому права вимоги до боржників, вказаних у додатку № 1 до договору, зокрема до ОСОБА_1 за кредитним договором № 30-109-871-2-21-Г від 04.08.2021 у розмірі 31120,18 грн грн, із яких: заборгованість за кредитом (у тому числі прострочена) 8973,46 грн; заборгованість по сплаті відсотків (у тому числі прострочена) 13346,72 грн; заборгованість по комісії (у тому числі прострочена) 8800,00 грн (а.с. 28-30).

27.12.2024 між ТОВ «ФК «МУСТАНГ ФІНАНС» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЄВРОКРЕДИТ» був укладений договір про відступлення права вимоги №1/12, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «МУСТАНГ ФІНАНС» передало (відступило) ТОВ «ФК ЄВРОКРЕДИТ» за плату належні йому права вимоги до боржників, вказаних у додатку № 1 до договору та реєстру боржників від 21.07.2025, зокрема до ОСОБА_1 за кредитним договором № 30-109-871-2-21-Г від 04.08.2021 у розмірі 31120,18 грн грн, із яких: заборгованість за кредитом (у тому числі прострочена) 8973,46 грн; заборгованість по сплаті відсотків (у тому числі прострочена) 13346,72 грн; заборгованість по комісії (у тому числі прострочена) 8800,00 грн (а.с. 11-12).

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Отже, враховуючи досліджені докази, а також встановлені обставини, суд вважає доведеним, що ТОВ «ФК ЄВРОКРЕДИТ» є новим кредитором у зобов`язаннях з відповідачкою, відповідно до умов кредитного договору, що був укладений 04.08.2021 між ОСОБА_1 та первісним кредитором АТ «МЕГАБАНК».

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно зі статтею 1049, 1054 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути кредитору надані грошові кошти (кредит) та сплатити проценти у строки та на умовах, встановлених договором.

Статтею 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Всупереч умов кредитного договору відповідач взяті на себе зобов`язання належним чином не виконував, що створило заборгованість розмір якої, згідно розрахунку складеного первісним кредитором станом на 03.09.2024, складає 31120,18 грн, із яких: заборгованість за основним боргом 8973,46 грн; заборгованість за відсотками 13346,72 грн; заборгованість за комісіями 8800,00 грн (а.с. 29).

ТОВ «ФК «МУСТАНГ ФІНАНС» та ТОВ «Фінансова компанія «ЄВРОКРЕДИТ» не здійснювали жодних додаткових нарахувань за кредитним договором.

Відповідно до частини 1 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Доказів, які б спростовували установлені судом обставини на підставі доказів наданих стороною позивача, відповідачем не надано.

Водночас, не підлягають задоволенню вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за комісією пов`язаною з наданням кредиту у розмірі 8800,00 грн зважаючи на таке.

Надання грошових коштів за укладеним кредитним договором відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України є обов`язком банку та виконання такого обов`язку не може обумовлюватися будь-якою зустрічною оплатою з боку позичальника. Оскільки надання кредиту це обов`язок банку за кредитним договором, то така дія як надання фінансового інструменту не є самостійною послугою, що замовляється та підлягає оплаті позичальником на користь банку. Отже умова договору щодо сплати винагороди за надання фінансового інструменту фактично є нікчемною.

Такі висновки суду узгоджуються з висновками Верховного Суду викладеними у постановах від 12 квітня 2022 року в справі № 640/14229/15, від 21 квітня 2021 року в справі №677/1535/15, від 15 грудня 2021 року в справі № 209/789/15, від 21 липня 2021 року в справі №751/4015/15, від 09 грудня 2019 року в справі № 524/5152/15-ц.

Враховуючи установлені судом обставини та вимоги вищевикладеного чинного законодавства, зважаючи на те, що відповідачем належним чином не виконано зобов`язання за кредитним договором внаслідок чого утворилась заборгованість, суд вважає, що вимоги позивача, як нового кредитора про стягнення заборгованості підлягають частковому задоволенню.

Судові витрати

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд керується положеннями статті 141 ЦПК України, відповідно до якої стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати пропорційно до обсягу задоволених вимог.

Ураховуючи, що позовні вимоги задоволено частково на 71,72%, тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 1909 грн 47 коп судового збору.

Що стосується вимоги про стягнення 8000,00 грн витрат на правничу допомогу, то суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до частин 1, 4 статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 у справі «Двойних проти України» (§80), від 10.12.2009 у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (§34-36), від 23.01.2014 у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26.02.2015 у справі «Баришевський проти України» (§95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні ЄСПЛ від 28.11.2002 у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Зазначена правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 15.04.2020 у справі №199/3939/18-ц.

За інформацією про підтвердження факту надання правничої (правової) допомоги адвокатом (виконання робіт, надання послуг) від 05.01.2026 на виконання умов договору № 12092559 про надання юридичних послуг було проведено: проведення юридичного та фінансового аналізу боржника; складання, підписання та подання до суду позовної заяви щодо стягнення заборгованості з боржника (а.с. 35).

Суд критично оцінює співмірність розміру судових витрат, пов`язаних із наданням адвокатом вказаних вище послуг. Указаний спір належить до категорій малозначних справ, обсяг аналітичної й технічної роботи щодо підготовки позову незначний, позови товариства «ФК «ЄВРОКРЕДИТ» по стягненню кредитної заборгованості є типовими та масовими, відтак суд дійшов переконання, що розмір витрат на правничу допомогу є завищеним та необґрунтованим, у зв`язку з чим підлягає зменшенню. Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі її витрати на адвоката.

З огляду на викладене, визначаючи розмір витрат на правничу допомогу, суд бере до уваги норми частини 4 статті 137 ЦПК України, характер спірних правовідносин, складність справи, обсяг виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), час, витрачений адвокатом на виконання робіт, значення справи для сторін, з урахуванням вимог розумності та справедливості, вважає, що з відповідача на користь позивача слід стягнути 2000,00 грн понесених ним витрат на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції. Саме такий розмір витрат на професійну правничу допомогу, на переконання суду є справедливим та обґрунтованим, співмірним зі складністю цієї справи та наданим адвокатом обсягом послуг, а також не суперечитиме принципу розумності судових витрат.

З огляду на викладене, відповідно до статті 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача слід стягнути 3909 грн 47 коп. понесених і документально підтверджених судових витрат, як складаються із судового збору (1909 грн 47 коп.) та витрат, пов`язаних з розглядом справи (2000 грн).

Керуючись статтями 13, 81, 137, 141, 259, 263-265, 268, 280-282 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК ЄВРОКРЕДИТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЄВРОКРЕДИТ» заборгованість за кредитним договором № 30-109-871-2-21-Г від 04 серпня 2021 у розмірі 22320 (двадцять дві тисячі триста двадцять) грн 18 коп., а також кошти на відшкодування сплаченого судового збору в розмірі 1909 (одна тисяча дев`ятсот дев`ять) грн 47 коп. та на відшкодування витрат на отримання професійної правничої допомоги у розмірі 2000 (дві тисячі) грн 00 коп.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня його проголошення.

Рішення може бути оскаржене до Сумського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Сторони:

позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЄВРОКРЕДИТ», адреса місцезнаходження: пров. Ушинського, буд. 1, офіс 105, м. Дніпро, 49001, код ЄДРПОУ 40932411;

відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Суддя О.В. Лебедь