Рішення № 13613685, 28.01.2011, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

25.01.11р.Справа № 32/362-10 За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Статуспартнер», м. Дніпропетровськ

До: Товариства з обмеженою відповідальністю «Профайн Логістік Україна», м . Дніпропетровськ

Третя особа : Товариство з обмеженою відповідальністю «Дніпропетровський завод теплоізоляційних та фільтрувальних виробів», смт. Ювілейне

Про: визнання права власності та т. інш.

Та

За зустрічним позовом : Товариства з обмеженою відповідальністю «Профайн Логістік Україна», м . Дніпропетровськ

До : Товариства з обмеженою відповідальністю «Статуспартнер», м. Дніпропетровськ

Третя особа : Товариство з обмеженою відповідальністю «Дніпропетровський завод теплоізоляційних та фільтрувальних виробів», смт. Ювілейне

Про : визнання недійсними угод

Суддя Васильєв О.Ю.

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача : Новікова Л.О. ( дов. від 07.12.10 р. ) ;

Від відповідача : Бакал М.М.( дов. № 10/01-1 від 10.01.11 р. )

Від третьої особи : не зявився

СУТЬ СПОРУ :

ТОВ «Статуспартнер»( позивач ) в листопаді 2010 р. звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до ТОВ «Профайн Логістік Україна»( відповідач) про визнання права власності на профіль ПВХ марки 908.07 WSWSW у кількості 33439,60 м на суму 583881,65 грн.; 918.67 WSWSW у кількості 22289,72 м на суму 486201,78 грн. ; 938.77 WSWSW у кількості 6966,58 м на суму 183061,27 грн. ; 012.04 WSWSW у кількості 57900,04 м на суму 246855,30 грн.; а всього на суму 1500000,00 грн. , який розташований за адресою : Дніпропетровська область, Дніпропетровський район , с.м.т. Ювілейне , вул. Виробнича,1 ; про витребування цього майна від відповідача та зобовязання його передати це майно позивачу . Позовні вимоги обґрунтовані посиланням на ту обставину , що спірне майно відповідно до договору про надання завдатку № 2/10 від 19.10.10 р. передано відповідачем позивачу в забезпечення виконання ТОВ «Профайн Логістік Україна» своїх зобовязань по своєчасній та повній сплаті орендної плати за договором суборенди № 2/1108 від 05.10.10 р. , укладеного між сторонами . Умовами договору про надання завдатку сторони погодили , що у разі порушення договору суборенди з вини відповідача завдаток залишається у позивача . Станом на час звернення з цим позовом до суду відповідач не сплатив на користь позивача орендну плату за жовтень-листопад 2010 р. та відмовився здійснити фактичну передачу позивачу спірного майна , пославшись на прийняття засновниками товариства рішення про призупинення його господарської діяльності ( т.1, а.с.2-4 ). Під час судового засідання 25.01.11 р. позивач уточнив позовні вимоги в частини найменування спірного майна та просив суд визнати право власності на профіль ПВХ без зазначення індексів ( літер ) «WSWSW»( т.2., а.с.81-82 ) .

ТОВ «Дніпропетровський завод теплоізоляційних та фільтрувальних виробів» ( третя особа ) підтвердило фактичні обставини справи , викладені у позовній заяві та підтримало позовні вимоги ТОВ «Статуспартнер» .Проти задоволення зустрічного позову заперечувало ( т.2 ,а.с.1-3 )

ТОВ «Профайн Логістік Україна»( відповідач) проти задоволення позовних вимог заперечувало та звернулося із зустрічним позовом до ТОВ «Статуспартнер»про визнання недійсними договору суборенди від № 2/1108 від 05.10.10 р. та договору про надання завдатку № 2/10 від 19.10.10 р. Позовні вимоги обґрунтовані посиланням на наступні обставини : ТОВ «Профайн Логістік Україна»не розривало в установленому законом порядку попередній договір суборенди ; оспорюваний договір суборенди № 2/1108 від 05.10.10 р. підписаний з боку ТОВ «Профайн Логістік Україна» не уповноваженою особою директором товариства ОСОБА_1, яка відповідно до вимог Статуту товариства не мала права одноособово його підписувати ( оскільки договори , сума яких перевищує 5000 евро , від імені товариства мають право підписувати лише дві посадові особи директори , одночасно .Але на цьому договорі відсутній підпис фінансового директора товариства Жолобової С.В. ) .Також відповідач стверджує , що позивачем не надано доказів наявності згоди власника майна на його передачу в суборенду ; та що в порушення вимог Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та обмежень»не було здійснено державну реєстрацію як «основного»договору оренди , так і договору суборенди ; що ( на думку відповідача ) свідчить про те , що ТОВ «Статуспартнер» не міг передавати в суборенду зазначений у спірному договорі цех у звязку із відсутністю прав на нього .Недійсність же договору суборенди ( основного зобовязання ) спричиняє і недійсність правочину щодо його забезпечення - договору про надання завдатку № 2/10 від 19.10.10 р. ; який також в порушення положень Статуту товариства не підписано фінансовим директором ТОВ «Профайн Логістік Україна» - Жолобовою С.В. ( т.1, а.с.85-88 ) В подальшому ТОВ «Профайн Логістік Україна»навело додаткові обґрунтування зустрічному позову , зазначивши , що сума оспорюваних ним договору суборенди складає 1036805,00 грн. , а договору про надання завдатку 1 500000,00 грн., що значно перевищує зазначені у Статуті 5000 евро ( т.1,а.с.137-138 ) Під час судового засідання 13.01.11 р. ТОВ «Профайн Логістік Україна»доповнило зустрічний позов посиланням на приписи ст.232 ЦК України та стверджувало , що директор товариства ОСОБА_1, уклала оспорювані договори суборенди та надання завдатку внаслідок зловмисної домовленості з другою стороною ТОВ «Статуспартнер»( т.2,а.с.51-52 )

Ухвалою суду від 26.11.10 р. на підставі приписів ст.ст.66,67 ГПК України було задоволено клопотання ТОВ «Статуспартнер»та накладено арешт на спірне майно профіль ПВХ загальною вартістю 1500000,00 грн. ( т.1, а.с.27 )

09.12.10 р. під час судового засідання ТОВ «Профайн Логістік Україна»клопотало про скасування арешту майна ( т.1, а.с.76-77 ) ; але клопотання було залишено судом без задоволення у звязку із відсутністю достатніх правових підстав оскільки позовні вимоги ТОВ «Статуспартнер»полягають саме у визнанні права власності на це майно . Зазначена ухвала господарського суду була оскаржена ТОВ «Профайн Логістік Україна»до ДАГС , але ухвалою апеляційного суду від 27.12.10 р. апеляційна скарга була повернута скаржнику без розгляду з посиланням на приписи п.2 ч.1 ст.97 ГПК України .

Під час судового засідання 09.12.10 р. ТОВ «Профайн Логістік Україна»було заявлено клопотання про витребування із податкових органів декларації з ПДВ з додатком № 5 ( реєстр контрагентів ) за жовтень та листопад 2010 р. по власнику майна , що є предметом спірного договору суборенди ТОВ «Дніпропетровський завод теплоізоляційних та фільтрувальних виробів»( т.1,а.с.80) ; судом в задоволенні цього клопотання було відмовлено , оскільки вищезазначене товариство було залучено до участі у справі в якості третьої особи та від нього було витребувано необхідні документи . Судом залишено без задоволення і клопотання ТОВ «Профайн Логістік Україна»про зупинення провадження у справі до часу прийняття рішення органами прокуратури про порушення кримінальної справи чи про відмову в її порушенні колишнього директора товариства ОСОБА_1 ( т.2,а.с.49-50 ); оскільки суд не вбачає достатньо правових підстав для направлення матеріалів справи до слідчих органів .

Під час судового засідання 09.12.10 р. ТОВ «Статуспартнер» було заявлено клопотання про витребування від Держкомітету з питань технічного регулювання та споживчої політики документи щодо проходження ТОВ «Профайн Логістік Україна»сертифікації продукції профілів ПВХ ( т.1, а.с.81 ) ; судом в задоволенні цього клопотання було відмовлено , оскільки предметом спору у цій справі не є якість продукції чи питання відповідності /невідповідності продукції вимогам державних стандартів .

Дослідивши матеріали справи , заслухавши пояснення представників сторін , господарський суд , -

ВСТАНОВИВ :

05.10.2010 р. між ТОВ «Статуспартнер» в особі генерального директора Крутько К.В. , що діє на підставі статуту ( суборендодавець ) та ТОВ «Профайн Логістік Україна»в особі директора ОСОБА_1, що діє на підставі статуту ( суборендар ) укладено договір оренди ( суборенди ) нерухомого майна № 2/11-08 ; відповідно до умов якого суборендодавець передав , а суборендар прийняв в строкове платне користування ( суборенду ) наступні обєкти нерухомого майна : частину приміщення формувального цеху , літера Ц, площею 2693,0 кв.м., що розташована за адресою : Дніпропетровська обл., с.м.т. Ювілейне, вул.Виробнича,1 . Це майно належить суборендодавцю на праві оренди на підставі договору оренди № 02/11-10 від 05.10.10 р. з терміном оренди до 05.09.2013 р. ( згода орендодавця на передачу майна в суборенду додається до акту приймання-передачі майна ) .Розділом 3 цього договору сторони погодили розмір та порядок внесення плати за користування приміщенням формувального цеху ставка плати складає суму , еквівалентну 2,2 долари США за 1 кв.м., але не менш ніж 11,00 грн. за 1 кв. м. та не більше ніж 19 ,00 грн. за 1 кв.м., якщо офіційний курс гривні до долара США ,встановлений НБУ ,відповідно , буде меншим ніж 5,50 грн. за 1 долар США або буде перевищувати 9,00 грн. за 1 долар США. Цей договір укладено строком на 2 роки і 11 календарних місяців , тобто до 05.09.2013 р. ( т.1,а.с.8-13) В той же день 05.10.10 р. , сторони підписали акт № 1 прийому-передачі обєктів суборенди ( т.1, а.с.15 ) 15.10.10 р. сторони уклали додаткові угоди № 1 та № 2 до вищезазначеного договору суборенди ( т.1, а.с.16-17 , т.2, а.с.85 )

19.10.10 р. між ТОВ «Профайн Логістік Україна»в особі директора ОСОБА_1, що діє на підставі статуту ( сторона 1 ) та ТОВ «Статуспартнер» в особі генерального директора Крутько К.В. , що діє на підставі статуту ( сторона 2 ) укладено договір про надання завдатку № 2/10 .Цей договір укладено у відповідності із п.5 г.49 ЦК України з метою підтвердження укладання сторонами договору оренди нерухомого майна № 2/11-08 від 05.10.10 р. разом із додатками ( основний договір ) та на забезпечення його виконання.

Відповідно до умов цього договору сторони дійшли згоди в тому , що згідно до ст.ст.570-571 ЦК України в якості завдатку на підтвердження зобовязань за основним договором ,у тому числі , але не виключно : плата за оренду , штрафи , неустойки та інш., і на забезпечення його виконання стороною 1 видається стороні 2 нижченаведене рухоме майно : профіль ПВХ на суму 1500000,00 грн. У разі порушення договору з вини сторони 1 завдаток залишається у сторони 2 ( т.1.а.с.18-19 ) . В той же день 19.10.10 р., сторони підписали акт приймання-передачі майна за договором завдатку № 2/10 від 19.10.10 р. При цьому слід зазначити , що під час подачі позовної заяви у листопаді 2010 р. позивачем було надано один варіант акту ( в якому зазначено , що в якості завдатку передано профіль ПВХ марки : марки 908.07 WSWSW у кількості 33439,60 м на суму 583881,65 грн.; 918.67 WSWSW у кількості 22289,72 м на суму 486201,78 грн. ; 938.77 WSWSW у кількості 6966,58 м на суму 183061,27 грн. ; 012.04 WSWSW у кількості 57900,04 м на суму 246855,30 грн.; а всього на суму 1500000,00 грн. ( т.1, а.с.20 ) Під час же судового засідання 25.01.11 р. представником ТОВ «Статуспартнер»вже було надано для залучення до матеріалів справи інший варіант акту приймання-передачі майна за договором завдатку № 2/10 від 19.10.10 р. ( в якому зазначено , що в якості завдатку передано профіль ПВХ марки : марки 908.07 у кількості 33439,60 м на суму 583881,65 грн.; 918.67 у кількості 22289,72 м на суму 486201,78 грн.; 938.77 у кількості 6966,58 м на суму 183061,27 грн. ; 012.04 у кількості 57900,04 м на суму 246855,30 грн.; а всього на суму 1500000,00 грн. ( т.2, а.с.87 ) Як було зясовано під час судового засідання , літери ( індекс ) WSWSW в найменуванні профілю ПВХ означають , що цей профіль має походження із Германії , а відсутність цих літер ( індексу ) що цей профіль виготовлено в Україні. В залежності ж від країни походження профілю ПВХ змінюється і його вартість . Представник ТОВ «Статуспартнер»не змогла обґрунтовано пояснити , яким чином одночасно наявні два різних варіанти вищезазначеного акту приймання-передачі .

09.11.10 р. ТОВ «Статуспартнер»направило на адресу директора ТОВ «Профайн Логістік Україна»- ОСОБА_1, лист-вимогу № 115 , в якому з посиланням на невиконання суборендарем своїх зобовязань за договорами суборенди в частині своєчасної та повної оплати орендної плати за жовтень-листопад 2010 р. , умови договорів про надання завдатку ; вимагало надати можливість вивезти рухоме майно , передане в якості завдатку ( т.1,а.с.21-22 )

11.11.10 р. директор ТОВ «Профайн Логістік Україна»- ОСОБА_1, у відповідь на цю вимогу повідомила директора ТОВ «Статуспартнер», що у звязку із прийняттям загальними зборами товариства рішення про призупинення діяльності з 18.10.10 р. , ТОВ «Профайн Логістік Україна»вимушене відмовити ТОВ «Статуспартнер»у наданні можливості вивезти рухоме майно , передано в якості завдатку ( т.1, а.с.23 ) Наступного дня 12.11.10 р. , ОСОБА_1 повідомила директора ТОВ «Статуспартнер»про неможливість виконати належним чином свої зобовязання і за договором оренди нерухомого майна № 2/11-08 від 05.10.10 р. ( т.1, а.с.24 )

Враховуючи вищезазначені обставини , ТОВ «Статуспартнер»звернулося до господарського суду із позовом до ТОВ «Профайн Логістік Україна»про визнання права власності на вищезазначене майно , передане в якості завдатку в забезпечення виконання зобовязань суборендаря за договором суборенди нерухомого майна № 2/11-08 від 05.10.2010 р. При цьому позивач стверджує , що внаслідок невиконання відповідачем своїх зобовязань по сплаті суборендної плати заборгованість ТОВ «Профайн Логістік Україна»перед ТОВ «Статуспартнер»станом на 13.01.2011 р. складає 182197,61 грн. ( т.2 ,а.с.84 )

Відповідач заперечує проти наявності такої заборгованості , зазначаючи в судовому засіданні 25.01.11 р. , що позивачем не врахована та обставина , що ТОВ «Профайн Логістік Україна»під час дії попередніх договорів суборенди ( які були достроково розірвані з ініціативи суборендодавця ) було здійснено передплату із суборендної плати за користування обєктом нерухомого майна : частиною приміщення формувального цеху , літера Ц, площею 2693,0 кв.м., що розташована за адресою : Дніпропетровська обл., с.м.т. Ювілейне, вул.Виробнича,1 . Окрім того , відповідач взагалі вважає , що позов ТОВ «Статуспартнер»не може бути задоволений , оскільки договори суборенди та про надання завдатку слід визнати недійсними з підстав , наведених у зустрічному позові .Таким чином , питання обґрунтованості та законності позовних вимог ТОВ «Статуспартнер»може бути вирішено лише після надання правової оцінки вищезазначеним договорам , оскаржуваним ТОВ «Статуспартнер».

Як зазначено у Постанові Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 р. N 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними»: цивільні відносини щодо недійсності правочинів регулюються Цивільним кодексом України ( 435-15 ) , Земельним кодексом України ( 2768-14 ), Сімейним кодексом України ( 2947-14 ), Законом України від 12 травня 1991 року N 1023-XII ( 1023-12 ) «Про захист прав споживачів», Законом України від 6 жовтня 1998 року N 161-XIV ( 161-14 ) «Про оренду землі»та іншими актами законодавства. При розгляді справ про визнання правочинів недійсними суди залежно від предмета і підстав позову повинні застосовувати норми матеріального права, якими регулюються відповідні відносини, та на підставі цих норм вирішувати справи.

Судам необхідно враховувати, що згідно із статтями 4, 10 та 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити ЦК, іншим законам України, які приймаються відповідно до Конституції України та ЦК, міжнародним договорам, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актам Президента України, постановам Кабінету Міністрів України, актам інших органів державної влади України, органів влади Автономної Республіки Крим у випадках і в межах, встановлених Конституцією України та законом, а також моральним засадам суспільства. Зміст правочину не повинен суперечити положенням також інших, крім актів цивільного законодавства, нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до Конституції України (статті 1, 8 Конституції України). Відповідність чи невідповідність правочину вимогам законодавства має оцінюватися судом відповідно до законодавства, яке діяло на момент вчинення правочину.

Отже, вирішуючи спори про визнання угод недійсними, господарський суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними і настання відповідних наслідків, а саме: відповідність змісту угод вимогам закону; додержання встановленої форми угоди; правоздатність сторін за угодою; у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Поряд із загальними вимогами до письмової форми угоди законодавством встановлені спеціальні вимоги до окремих видів договорів та інших угод. Наприклад, договір перевозки повинен оформлюватися зазначеним у відповідному статуті документом; передбачені форми для договорів, що укладаються банками, біржами. Недодержання форми угоди, якої вимагає закон, тягне за собою недійсність угоди лише у разі, якщо такий наслідок прямо зазначений у законі . Виходячи з цього, господарський суд, приймаючи рішення про недійсність угоди, укладеної сторонами з порушенням установленої законом форми, повинен керуватися законодавчим актом, який прямо передбачає такі наслідки порушення форми даного виду угод. Чинне законодавство передбачає реєстрацію угод окремих видів. Так, відповідно до ст.794 ЦК України договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини), укладений на строк не менше ніж на три роки, підлягає державній реєстрації.

Як правило, письмова угода укладається шляхом складання документа, що визначає її зміст, і підписується безпосередньо особою, від імені якої вона укладена або іншою особою, яка діє в силу повноважень, заснованих, зокрема, на законі, довіреності, установчих документах. Для укладення угод органи юридичної особи не потребують довіреності, якщо вони діють в межах повноважень, наданих законом, іншим правовим актом або установчими документами. Підписання особою (органом юридичної особи) угоди без відповідних повноважень, а також з порушенням наданих їй повноважень може згідно зі статтею 203 Цивільного кодексу бути підставою для визнання укладеної угоди недійсною як такої, що не відповідає вимогам закону. Вирішуючи відповідні спори, господарські суди повинні враховувати таке. Письмова угода може бути укладена від імені юридичної особи її представником на підставі довіреності, закону або адміністративного акта. Особа, призначена повноважним органом виконуючим обов'язки керівника підприємства, установи чи організації, під час укладення угод діє у межах своєї компетенції без довіреності. Угода, укладена представником юридичної особи або керівником її відособленого підрозділу без належних повноважень на її укладення або з перевищенням цих повноважень, повинна бути визнана недійсною як така, що не відповідає вимогам закону. Оскільки сторона, з якою укладено угоду, знала або повинна була знати про відсутність у представника другої сторони відповідних повноважень, то її засновані на цій угоді вимоги до другої сторони (від імені якої укладено угоду) задоволенню не підлягають. При цьому припущення про те, що сторона, з якою укладено угоду, знала або повинна була знати про відсутність у представника юридичної особи або керівника її відособленого підрозділу повноважень на укладення угоди, грунтується на її обов'язку перевіряти такі повноваження. Наступне схвалення юридичною особою угоди, укладеної від її імені представником, який не мав належних повноважень, робить її дійсною з моменту укладення. Доказами такого схвалення можуть бути відповідне письмове звернення до другої сторони угоди чи до її представника (лист, телеграма, телетайпограма тощо) або вчинення дій, які свідчать про схвалення угоди (прийняття її виконання, здійснення платежу другій стороні і т.ін.). У такому випадку вимога про визнання угоди недійсною з мотивів відсутності належних повноважень представника на укладення угоди задоволенню не підлягає. За загальним правилом передбачені установчими документами обмеження повноважень особи щодо укладення угод у порівнянні з визначеними у довіреності, законі не повинні впливати на відносини підприємства, установи, організації, від імені якої укладено угоду, з іншими особами. Винятком є випадки, коли сторона знала чи повинна була знати про існуючі обмеження. У цих випадках угода може бути визнана недійсною за позовом особи, в інтересах якої встановлено обмеження, але заявник повинен довести, що друга сторона знала чи повинна була знати про існуючі обмеження.

Для визнання правочину недійсним на підставі статті 232 ЦК України необхідним є встановлення умислу в діях представника: представник усвідомлює, що вчиняє правочин всупереч інтересам довірителя та бажає (або свідомо допускає) їх настання, а також наявність домовленості представника однієї сторони з іншою стороною і виникнення через це несприятливих наслідків для довірителя. При цьому не має значення, чи одержав учасник такої домовленості яку-небудь вигоду від здійснення правочину, чи правочин був вчинений з метою завдання шкоди довірителю. У вирішенні спорів про визнання угод недійсними на підставі статті 232 Цивільного кодексу господарські суди повинні мати на увазі, що відповідні вимоги можуть бути задоволені за умови доведеності фактів зловмисної угоди представника однієї сторони з другою стороною і наявності їх безпосереднього зв'язку з волевиявленням другої сторони щодо укладення угоди.

Визнання угоди недійсною не тягне за собою наслідків у вигляді визнання недійсними договорів, спрямованих на забезпечення виконання зобов'язання, яке випливає з цієї угоди, якщо вони самі по собі відповідають вимогам закону. Дія таких договорів (застави, поруки, гарантії, завдатку ) припиняється: договору застави - на підставі статті 28 Закону України «Про заставу»( 2654-12 ), договорів завдатку - на підставі частини 4 статті 571 Цивільного кодексу у зв'язку з припиненням забезпечених відповідно заставою, порукою , гарантією чи завдатком зобов'язань.

Як зазначалося вище , ТОВ «Профайн Логістік Україна», обґрунтовуючи позовні вимоги про визнання недійсним договору суборенди нерухомого майна № 2/11-08 від 05.10.10 р. посилається на наступні обставини : 1) ТОВ «Профайн Логістік Україна»не розривало в установленому законом порядку попередній договір суборенди ; 2) оспорюваний договір суборенди № 2/1108 від 05.10.10 р. підписаний з боку ТОВ «Профайн Логістік Україна»не уповноваженою особою директором товариства ОСОБА_1, яка відповідно до вимог Статуту товариства не мала права одноособово його підписувати ( оскільки договори , сума яких перевищує 5000 евро , від імені товариства мають право підписувати лише дві посадові особи директори , одночасно . Але на цьому договорі відсутній підпис фінансового директора товариства Жолобової С.В.) 3) Також відповідач стверджує , що позивачем не надано доказів наявності згоди власника майна на його передачу в суборенду ; 4) та що в порушення вимог Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та обмежень»не було здійснено державну реєстрацію як «основного»договору оренди , так і договору суборенди ; що ( на думку відповідача ) свідчить про те , що ТОВ «Статуспартнер» не міг передавати в суборенду зазначений у спірному договорі цех у звязку із відсутністю прав на нього .Недійсність же договору суборенди ( основного зобовязання ) спричиняє і недійсність правочину щодо його забезпечення - договору про надання завдатку № 2/10 від 19.10.10 р. ; 5) який також в порушення положень Статуту товариства не підписано фінансовим директором ТОВ «Профайн Логістік Україна» - Жолобовою С.В. 6) Також товариство доповнило зустрічний позов посиланням на приписи ст.232 ЦК України та стверджувало , що директор товариства ОСОБА_1, уклала оспорювані договори суборенди та надання завдатку внаслідок зловмисної домовленості з другою стороною ТОВ «Статуспартнер».

Але під час розгляду справи було зясовано , що попередній договір суборенди приміщень був розірваний ; що власник цих приміщень ТОВ «Дніпропетровський завод теплоізоляційних та фільтрувальних виробів», надавав згоду на передачу приміщень в суборенду ; не надано ТОВ «Профайн Логістік Україна»і належних доказів наявності умислу в діях директора товариства ОСОБА_1 , на вчинення правочинів саме всупереч інтересам товариства та бажання (або свідомого допущення) їх настання, а також доказів наявності домовленості представника однієї сторони з іншою стороною і виникнення через це несприятливих наслідків для довірителя . Посилання представників ТОВ «Профайн Логістік Україна»на звернення їх із завою до прокуратури про вирішення питання відповідно до вимог ст.97 КПК України відносно директора товариства ОСОБА_1 , не є свідченням доведеності вищезазначених обставин . Відповідно до приписів ст.794 ЦК України договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини), укладений на строк не менше ніж на три роки, підлягає державній реєстрації. Але ж договір суборенди від № 2/1108 від 05.10.10 р. укладений на строк 2 роки 11 календарних місяців , а тому він не підлягав державній реєстрації . Тому суд критично сприймає ці твердження ТОВ «Профайн Логістік Україна»в якості обґрунтування зустрічного позову.

Рішенням Установчих зборів ТОВ «Профайн Логістік Україна»від 23.04.08 р. ( протокол №1 ) створено ТОВ «Профайн Логістік Україна», затверджено Статут товариства , призначено директором товариства ОСОБА_1 ( т.1, а.с.52-53 )

Згідно до п.7.3. Статуту ТОВ «Профайн Логістік Україна»: виконавчим органом Товариства є Дирекція. Дирекція призначається рішенням Зборів Учасників та складається з одного або декількох директорів .Дирекцію очолює Генеральний директор. Дирекція ( директор ) вирішує всі питання , за винятком тих, що належать до виключної компетенції Зборів учасників .Збори учасників товариства можуть винести рішення про передачу частини повноважень , що належать їм , до компетенції Дирекції ( директора ) Генеральний директор без довіреності діє від імені Товариства , представляє його інтереси в усіх органах , укладає угоди ,в тому числі і трудові, видає довіреності, відкриває рахунки в банках , має право розпорядження засобами Товариства згідно затвердженому Зборами Учасників плану його діяльності , видає накази та розпорядження ,які є обовязковими для всіх членів Товариства . Директори Товариства мають право на укладання угод від імені Товариства , сума яких перевищує 5000,00 євро за курсом НБУ на момент укладання такої угоди , лише спільно , дотримуючись положення про необхідність наявності на угодах підписів двох директорів , що представлять Товариство спільно . Угоди та інші документи Товариства на суму до 5000,00 євро підписується одним директором одноособово. Згідно з рішенням Зборів Учасників повноваження на одноособове представництво може бути видане всім директорам або окремому директору ( т.1, а.с.69 ) .

Як зазначалося вище , ОСОБА_1 на підставі рішення Установчих Зборів ТОВ «Профайн Логістік Україна»від 23.04.08 р. обіймала посаду Директора , а не Генерального директора товариства. Рішенням позачергових Зборів Учасників ТОВ «Профайн Логістік Україна»від 18.10.10 р. Генеральним директором товариства був призначений Панченко А.В. , цим же рішенням ОСОБА_1 була звільнена з посади директора товариства ( т.1, а.с.107 ) Тобто з часу створення ТОВ «Профайн Логістік Україна»у квітні 2008 р. , та до 18.10.10 р. посада Генерального Директора товариства була вакантна. Одночасно слід зазначити, що рішенням Установчих Зборів ТОВ «Профайн Логістік Україна»від 01.04.09 р. призначено фінансовим директором товариства Жолобову С.В.; підтверджено , що повноваження директорів товариства та їх розподіл встановлюються згідно чинного законодавства, рішень зборів Учасників та Статуту ТОВ «Профайн Логістік Україна», з урахуванням правила двох підписів. Уповноважено директора товариства ОСОБА_1, здійснити всі дії , необхідні для оформлення Жолобової С.В. на посаду фінансового директора ( т.1, а.с.149 ) На виконання вищезазначеного рішення зборів Учасників товариства директором ТОВ «Профайн Логістік Україна»- ОСОБА_1, видано наказ № 221-к від 21.04.09 р. про прийняття Жолобової С.В. на посаду фінансового директора з 21.04.09 р. ( т.1, а.с.150 ) Згідно до повідомлення голови представництва «Профан ГмбХ»( єдиного учасника ТОВ Учасників товариства) від 13.12.10 р. : Зборами Учасників товариства не приймалося рішення про видання директорам або окремому директору товариства повноважень на одноособове представництво інтересів товариства ( т.2,а.с.58 ) Відповідно до довідок фінансових установ ( ПАТ «Райффайзен Банк Аваль»та ВАТ «Уні Кредит Банк») розпорядження грошовими коштами на рахунках ТОВ «Профайн Логістік Україна»здійснюється при наявності 2-х підписів посадових осіб товариства ( т.2,а.с.77, 78 )

Договір оренди ( суборенди ) № 2/11-08 було укладено сторонами 05.10.10 р. ; станом на цю дату офіційний курс НБУ 1 грн./1 євро складав 10,84 грн. Тобто директор ТОВ «Профайн Логістік Україна»- ОСОБА_1 , мала право одноособово укладати та підписувати договір ціною лише не більше 54200,00 грн. ( 5000,00 євро х 10,84 = 54200,00 грн. ) Загальна ж ціна договору оренди складає 1036805 ,00 грн. ( за весь час його дії ) .Договір про надання завдатку № 2/10 укладено сторонами 19.10.10 р. ; станом на цю дату офіційний курс НБУ 1 грн./1 євро складав 10,84 грн. Тобто директор ТОВ «Профайн Логістік Україна»- ОСОБА_1 , мала право одноособово укладати та підписувати договір ціною лише не більше 54200,00 грн. Ціна ж цього договору складає 1500000,00 грн.

Враховуючи вищезазначені обставини , слід дійти висновку про те , що директор ТОВ «Профайн Логістік Україна»- ОСОБА_1 , призначена повноважним органом виконуючим обов'язки керівника товариства , під час укладення вищезазначених угод діяла з перевищенням своїх повноважень , встановлених Статутом товариства та рішенням Зборів Учасників ; а тому ці угоди повинні бути визнані недійсними як такі, що не відповідають вимогам закону. Оскільки сторона, з якою укладено угоду ТОВ «Статуспартнер», знала або повинна була знати про відсутність у представника другої сторони відповідних повноважень, то її засновані на цій угоді вимоги до другої сторони (від імені якої укладено угоду) задоволенню не підлягають. При цьому припущення про те, що сторона, з якою укладено угоду, знала або повинна була знати про відсутність у представника юридичної особи повноважень на укладення угоди, ґрунтується на її обов'язку перевіряти такі повноваження. Тому позовні вимоги ТОВ «Статуспартнер»задоволенню не підлягають ; одночасно суд вважає зустрічні позовні вимоги ТОВ «Профайн Логістік Україна»такими , що ґрунтуються на приписах чинного законодавства , а тому вони підлягають задоволенню .

На підставі вищевикладеного , керуючись вимогами ст.ст.33,49, 60, 82-85 ГПК України ,

господарський суд , -

ВИРІШИВ :

1. В задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Статуспартнер»до Товариства з обмеженою відповідальністю «Профайн Логістік Україна»про визнання права власності на профіль ПВХ марки 908.07 у кількості 33439,60 м на суму 583881,65 грн.; 918.67 у кількості 22289,72 м на суму 486201,78 грн.; 938.77 у кількості 6966,58 м на суму 183061,27 грн. ; 012.04 у кількості 57900,04 м на суму 246855,30 грн.; а всього на суму 1500000,00 грн. ; який розташований за адресою : Дніпропетровська область, Дніпропетровський район , с.м.т. Ювілейне , вул. Виробнича,1 ; про витребування вищезазначеного майна від відповідача та зобовязання його передати це майно позивачу відмовити в повному обсязі . Господарські витрати за цим позовом покласти на позивача .

2. Зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Профайн Логістік Україна»до Товариства з обмеженою відповідальністю «Статуспартнер» про визнання недійсними договорів задовольнити в повному обсязі : визнати недійсними договір суборенди нерухомого майна № 2/11-08 від 05.10.2010 р. та договір про надання завдатку № 2/10 від 19.10.2010 р. ,укладені між сторонами .

3. Стягнути з відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Статуспартнер»( 49000, м. Дніпропетровськ, вул. Артема, буд.80 ; код ЄДРПОУ 37004985) на користь позивача за зустрічним позовом - Товариства з обмеженою відповідальністю «Профайн Логістік Україна»( 49000, м. Дніпропетровськ, вул. Барикадна, буд.2 ,офіс № 303, код ЄДРПОУ 35933591 ) : 85,00 грн. витрат на сплату держмита та 236,00 грн. витрат на ІТЗ судового процесу .

Видати відповідний наказ після набрання рішенням чинності .

Суддя Васильєв О.Ю.