Рішення № 13613580, 27.01.2011, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

25.01.11р.Справа № 5005/387/2011 За позовом Міського комунального підприємства "Дніпропетровські міські теплові мережі", м. Дніпропетровськ

до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Дніпропетровськ

про стягнення 3 604,61 грн. заборгованості за спожиту теплову енергію

Суддя Назаренко Н.Г.

Представники:

від позивача - Іщенко Ю.С., дов. № 1303 від 27.08.09р.;

відповідача - не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

МКП "Дніпропетровські міські теплові мережі" звернулося до господарського суду з позовом про стягнення з ФОП ОСОБА_1 заборгованості за спожиту теплову енергію у розмірі 3 342,05 грн. основного боргу та пені - 262,56 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем не виконані належним чином зобовязання за договором № 080870 від 29.06.2005р. щодо своєчасної та повної сплати за спожиту теплову енергію.

Представник позивача у судовому засіданні надав заяву про уточнення позовних вимог № 169 від 25.01.2011р. /а.с.43/. Заява мотивована тим, що станом на 25.01.2011р. відповідачем суму основного боргу сплачено в повному обсязі, у зв'язку з чим просить стягнути з останнього 262,56 грн. пені та витрати у справі.

Відповідач не використав надане йому законом право на участь свого представника в судовому засіданні, відзив на позов та витребувані судом докази не надав, про час і місце судового засідання повідомлений належним чином.

Згідно з Інформаційним листом Вищого господарського суду України від 13.08.2008р. № 01-8/482 "Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року" відповідно до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженою наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002р. № 75 (з подальшими змінами), перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена.

Дана відмітка, за умови, що її оформлено відповідно до наведених вимог названої Інструкції, є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

Водночас до повноважень господарських судів не віднесено з'ясування фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи, примірники повідомлення про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами звязку з позначками „адресат вибув”, „адресат відсутній”, зокрема, “за зазначеною адресою не проживає” і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обовязку щодо повідомлення учасників процесу про вчинення судом певних процесуальних дій.

Про це Вищим господарським судом України зазначалося і в інформаційних листах від 02.06.2006р. № 01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" (пункт 4), від 14.08.2007р. № 01-8/675 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року" (пункт 15), від 18.03.2008р. № 01-8/164 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2007 році" (пункт 23).

Крім того, особи, які беруть участь у розгляді, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (див. Розяснення Президії ВАСУ від 18.09.1997р. № 02-5/289 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).

Відповідно до ч. 1 ст. 93 ЦК України місцезнаходження юридичної особи визначається місцем її державної реєстрації, якщо інше не встановлено законом.

За таких обставин, господарський суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на участь представника у судовому засіданні.

Статтею 22 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

При цьому, суд вважає достатніми матеріали справи для слухання відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та дослідивши надані докази, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

29 червня 2005 року між МКП “Дніпропетровські міські теплові мережі” (далі - Енергопостачальна організація, Позивач) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (далі - Споживач, Відповідач) укладений договір № 080870 про постачання теплової енергії (далі - Договір).

Згідно з п.1.1. вказаного Договору, енергопостачальна організація бере на себе зобовязання поставити споживачеві теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, а споживач зобовязується сплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни передбачені цим договором.

Відповідно до п.11.1 договору цей договір набуває чинності з дня його підписання та діє до 15.10.2008 року. Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про його припинення не буде письмово заявлено однією із сторін (п.11.4 договору).

Пунктом 2.1 Договору передбачено, що теплова енергія постачається споживачеві в обсягах згідно з додатком 1 до цього Договору, у вигляді гарячої води на такі потреби:

- опалення та вентиляцію - в період опалювального сезону (175 діб);

- гаряче водопостачання - протягом 350 діб;

- технологічні потреби - відповідно з виробничою програмою;

- кондиціювання повітря - по мірі необхідності.

Згідно з 5.2 Договору, облік споживання теплової енергії здійснюється розрахунковим способом за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Леніна, 19а.

Пунктом 6.2 Договору визначено, що тариф для розрахунків за цим договором складає за теплову енергію у розмірі 85,00 грн.

Позивачем здійснено поставку відповідачеві теплової енергії в період з 01.11.09р. по 01.09.10р., що підтверджується актами прийому-передачі виконаних робіт до договору № 080870 від 29.06.2005р. /а.с. 24-34/.

Розрахунки за теплову енергію, що споживається, проводяться в грошовій формі відповідно до встановлених тарифів або, за згодою сторін, будь-яким іншим шляхом, не забороненим чинним законодавством України (п.7.1 договору).

Відповідно до п.7.3 договору Споживач зобов'язаний не пізніше ніж за 5 діб до початку розрахункового періоду сплатити Енергопостачальній організації вартість теплової енергії згідно з її кількістю, передбаченою у додатку 1 до цього договору, по власним платіжним дорученням із зазначенням періоду, за який він сплачує. Остаточний розрахунок за спожиту теплову енергію проводиться Споживачем впродовж 5 діб після одержання рахунку Енергопостачальної організації, яка зобов'язана направити Споживачу не пізніше 10 числа місяця наступного за розрахунковим. У випадку утворення переплати, вона зараховується в рахунок наступних платежів (п.7.4 договору).

Відповідач своєчасно не здійснив розрахунки за теплову енергію в період з листопада 2009р. по вересень 2010р., у звязку з чим у нього виникла заборгованість у розмірі 3 342,05 грн.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обовязковим для виконання сторонами. Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України та ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З огляду на положення п.7.4 договору, строк оплати теплової енергії за спірний період (з листопада 2009р. по вересень 2010р.) є таким, що настав.

Як вбачається з довідки позивача від 24.01.2011р. /а.с. 44/ відповідач 13.01.11р. відповідно по Договору оплатив основний борг, тобто - після подачі подачі позовної заяви у звязку з чим провадження у справі в цій частині підлягає припиненню на підставі п.1-1 ст. 80 ГПК України.

Статтями 610, 611 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч. 1 ст. 199 ГК України виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. За погодженням сторін можуть застосовуватися передбачені законом або такі, що йому не суперечать, види забезпечення виконання зобов'язань, які звичайно застосовуються у господарському (діловому) обігу. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобовязання може забезпечуватися неустойкою. Виконання зобовязання забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (ч.1 ст. 548 ЦК України).

Відповідно до частини 2 статті 343 Господарського кодексу України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Договірні правовідносини між платниками і одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань врегульовано Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", згідно з пунктами 1, 3 якого розмір пені за прострочення платежу, що встановлюється за згодою сторони, обчислюється від суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п.8.2.3 Договору, у разі несвоєчасної оплати за спожиту теплову енергію - нараховується пеня у розмірі 1%, але не більше подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу, за кожний день прострочення.

Згідно розрахунку позивача, ним за неналежне виконання відповідачем своїх обов'язків за договором до стягнення нараховано 262,56 грн. пені.

В силу ст. 20 Господарського кодексу України, держава забезпечує захист прав і законних інтересів субєктів господарювання та споживачів, зокрема, шляхом присудження до виконання обовязку в натурі, відшкодування збитків та стягнення штрафних санкцій.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи (ч. 1 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України).

З врахуванням встановлених обставин, вимоги позивача в частині стягнення пені обґрунтовані, доведені матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Враховуючи, що спір доведено до розгляду в суді з вини відповідача, на останнього покладаються судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 526, 530, 610, 611, 629 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 33, 34, 49, 75, п. 1-1 ст. 80, ст.ст. 82-85, 87, 116-118 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (49000, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Міського комунального підприємства "Дніпропетровські міські теплові мережі" (49044, м. Дніпропетровськ, пр-т Карла Маркса, буд. 37, код ЄДРОПУ 32082770, р/р 26004060368059 в ПАО КБ "ПриватБанк", МФО 305299) пені - 262,56 грн. (двісті шістдесят дві грн. 56 коп.), 102,00 грн. (сто дві грн. 00 коп.) - державного мита, 236,00 грн. (двісті тридцять шість грн. 00 коп.) - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, про що видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В частині стягнення суми основного боргу провадження у справі припинити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

СуддяН.Г. Назаренко Дата підписання рішення, оформленого відповідно до вимог ст. 84 ГПК України, - 28.01.2011р.