Рішення № 136134537, 30.04.2026, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/18271/25

провадження № 2-др/753/103/26

Д О Д А Т К О В Е Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 квітня 2026 року суддя Дарницького районного суду м. Києва Комаревцева Л.В., розглянувши за правилами спрощеного провадження без повідомлення учасників справи заяву представника Позивача про ухвалення додаткового рішення по цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний фонд «Ельбрус», третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "ПОРТОФІН", про стягнення відшкодування за невиконання договору про надання послуг,

ВСТАНОВИВ:

Представник Позивача звернувся до суду з заявою про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі № 753/18271/25 щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 76 450,00 грн.

В судове засідання сторони не викликались.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини.

20.04.2026 рішенням Дарницького районного суду м. Києва позов ОСОБА_1 до АТ «ЗНВКФ «Ельбрус» задоволено частково. Стягнуто на користь Позивача суму відшкодування у розмірі 182 249,15 грн. Під час судового засідання представником Позивача було заявлено клопотання про надання часу для подання доказів понесених витрат на правничу допомогу.

27.04.2026 представник Позивача звернувся з заявою про стягнення з Відповідача витрат на правничу допомогу, надавши докази: договір від 18.08.2025, додатковий договір від 27.10.2025, кошториси та прибуткові касові ордери №174 та №210. Загальна сума заявлених витрат складає 76 450,00 грн. (30 000 грн. фіксованої частини, 10 000 грн. за апеляційне оскарження ухвали та 36 450 грн як 20% від суми задоволених вимог).

Визначаючи розмір понесених витрат, суд виходить з наступного.

Визначаючи розмір понесених витрат суд виходить з наступного.

За змістом ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. 3. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. 4. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. 5. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Витрати фізичних осіб, пов`язані з оплатою професійної правничої допомоги при розгляді судом справ про оголошення померлою фізичної особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати фізичну особу загиблою від певного нещасного випадку, або інших обставин внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, несуть юридичні особи, на території яких мав місце нещасний випадок внаслідок таких надзвичайних ситуацій.

Тобто, суд під час вирішення питання щодо розподілу судових витрат зобов`язаний оцінити обґрунтованість рівня витрат на правничу допомогу у кожному конкретному випадку за критеріями співмірності необхідних і достатніх витрат.

За приписами статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

У свою чергу, в підтвердження здійсненої правової допомоги, необхідно долучати й розрахунок погодинної вартості правової допомоги, наданої у справі, який має бути передбачений договором про надання правової допомоги, та може міститися у акті приймання-передачі послуг за договором.

Розрахунок платної правової допомоги повинен відображати вартість години за певний вид послуги та час витрачений на: участь у судових засіданнях; вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням; ознайомлення з матеріалами справи в суді тощо.

Слід зазначити, що як вказано у рішенні Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року №23рп/2009, правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

При цьому, необхідно враховувати, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Проаналізувавши наведений у заяві про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, обсяг послуг, наданий адвокатом, а також подані ним документи, суд вважає, що відображена у цих доказах інформація щодо характеру та обсягу виконаної адвокатом роботи (наданих послуг) не відповідає критерію розумності та часу, витраченому адвокатом на виконання відповідних робіт.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

З урахуванням критеріїв співмірності складності справи та обсягу і складності виконаної адвокатом роботи, виходячи з конкретних обставин даної справи, заяви представника Відповідача про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, суд вважає, що зазначені представником Позивача витрати на правничу допомогу в розмірі 76 450,00 грн є завищеними та не достатньо обґрунтованими.

Проаналізувавши надані докази, зокрема підтвердження оплати послуг адвоката Смаля О.П. у розмірі 30 000 грн за основну роботу по справі (згідно з квитанціями та кошторисом), суд вважає дану частину витрат документально підтвердженою та співмірною із складністю справи та обсягом виконаної роботи. Щодо стягнення додаткових сум у вигляді відсоткового гонорару ("гонорару успіху"), суд вважає за доцільне обмежити загальний розмір стягнення фіксованою сумою основних послуг, що відповідає принципу розумності.

З урахуванням критеріїв співмірності та виходячи з конкретних обставин справи, суд вважає за можливе задовольнити заяву частково у розмірі 30 000,00 грн. Зазначена сума відповідає принципам справедливості та фактично виконаному обсягу робіт.

На підставі викладеного та керуючись ст. 141, 270 ЦПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Заяву представника Позивача про ухвалення додаткового рішення по цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний фонд «Ельбрус», третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "ПОРТОФІН", про стягнення відшкодування за невиконання договору про надання послуг - задовольнити частково.

Стягнути з Акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний фонд «Ельбрус» (03187, м. Київ, вул. Заболотного Академіка, буд. 48А, ЄДРПОУ 41762527) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 30 000,00 грн. (тридцять тисяч гривень 00 копійок).

В задоволенні решти вимог заяви - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня отримання копії.

Повний текст рішення виготовлено 30.04.2026

Суддя: Комаревцева Л.В.