Вирок № 136134287, 29.04.2026, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/8219/25

Провадження № 1-кп/752/1248/26

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 квітня 2026 року м. Київ

Голосіївський районний суд міста Києва в складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

при секретарі - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Києві кримінальне провадження відомості по якому внесені в ЄРДР за № 12024100000001181 від 16.10.2024 відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Орджонікідзе Дніпропетровської області, українця, громадянина України, із неповною середньою освітою, одруженого, маючого на утриманні 2 неповнолітніх дітей, працюючого не офіційно, інваліда 3-ї групи, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , раніше не судимого,

обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 307, ч. 2 ст. 307 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_5 (в режимі ВКЗ),

встановив:

у невстановлений час, за невстановлених обставин у ОСОБА_3 , з метою власного збагачення виник злочинний корисливий умисел, направлений на незаконне придбання, зберігання з метою збуту та незаконний збут наркотичного засобу канабіс на території м. Києва, після чого він визначив таку діяльність як головне джерело для здобуття коштів і матеріальних благ для свого існування.

Переслідуючи свій злочинний корисливий умисел, спрямований на незаконне придбання, зберігання з метою збуту та незаконний збут наркотичного засобу канабіс на території м. Києва, ОСОБА_3 , у невстановлений час, але не пізніше 13.11.2024 та за невстановлених обставинах незаконно придбав наркотичний засіб, обіг якого обмежено - канабіс, масою (в перерахунку на висушену речовину) не менше 5.98 г., який почав незаконно зберігати при собі з метою його подальшого незаконного збуту.

Реалізуючи свій злочинний умисел, 13.11.2024, приблизно о 15 год 20 хв., ОСОБА_6 перебуваючи на вулиці біля житлового будинку №5, розташованого за адресою м. Київ, провулок Задорожній, з корисливих мотивів незаконно збув громадянину ОСОБА_7 за грошові кошти в сумі 3 000 гривень наркотичний засіб, обіг якого обмежено - канабіс, масою (в перерахунку на висушену речовину) 5.98 г., що згідно Таблиці №І «Невеликі великі та особливо великі розміри наркотичних засобів, що знаходяться у незаконному обігу», затвердженої Наказом Міністерства охорони здоров`я України від 01.08.2000 № 188 є не великими розмірами, розфасовані до семи прозорих поліетиленових пакетиків із пазовими застібками, масами (в перерахунку на висушену речовину) 0.87 г, 0.86 г, 0.81 г, 0.85 г, 0.91 г, 0.83 г., 0.85 г., відповідно.

Таким чином ОСОБА_3 визнається винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України, а саме у незаконному придбанні, зберіганні з метою збуту та незаконному збуті наркотичного засобу.

Крім того, у невстановлений час, але не пізніше 29.01.2025, за невстановлених обставин у громадянина України ОСОБА_3 , з метою власного збагачення повторно виник злочинний корисливий умисел, направлений на незаконне придбання, зберігання з метою збуту та незаконний збут наркотичного засобу канабіс на території м. Києва.

З метою реалізації свого злочинного корисливого умислу, спрямованого на повторне незаконне придбання, зберігання з метою збуту та незаконний збут наркотичного засобу канабіс, з метою власного збагачення, ОСОБА_3 , у невстановлений час, але не пізніше 29.01.2025, за невстановлених обставин, повторно незаконно придбав наркотичний засіб, обіг якого обмежено канабіс, масою (в перерахунку на висушену речовину) не менше 6.81 г., який почав повторно незаконно зберігати при собі з метою його подальшого незаконного збуту.

Реалізуючи свій злочинний умисел, 29.01.2025 приблизно о 10 год. 25 хв., ОСОБА_3 , перебуваючи на вулиці навпроти житлового будинку за адресою власного мешкання: АДРЕСА_2 , з корисливих мотивів повторно незаконно збув громадянину ОСОБА_7 за кошти в сумі 3200 гривень наркотичний засіб, обіг якого за грошові обмежено 2 канабіс, масою (в перерахунку на висушену речовину) 6.81 г., що згідно Таблиці №l «Невеликі, великі та особливо великі розміри наркотичних засобів, що знаходяться у незаконному обігу», затверджено Наказом Міністерства охорони здоров`я України від 01.08.2000 № 188 є не великими розмірами, розфасований до восьми прозорих поліетиленових пакетиків із пазовими застібками, масами (в перерахунку на висушену речовину) 0.89 г., 0.94 г., 0.84 г., 0.89 г., 0.83 г., 0.87 г, 0.72 г., 0.83 г., відповідною які в свою чергу з метою конспірації були поміщені в картонну пачку з під цигарок із написом «L&М» із чорно-фіолетовим забарвленням.

Таким чином, ОСОБА_3 визнається винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, а саме у незаконному придбанні, зберіганні з метою збуту та незаконному збуті наркотичного засобу, вчиненого повторно.

Обвинувачений ОСОБА_3 визнав себе винним, підтвердивши обставини викладені в обвинувальному акті. Пояснив, що щиро шкодує про вчинене, просив суворо не карати. Злочин вчинив через збіг особистих сімейних обставин. Просив призначити покарання із застосуванням ст. 69 КК України, як просив його захисник, не позбавляти його волі.

Суд, після виконання вимог ст. 348 КПК України, враховуючи, що проти цього не заперечували учасники судового провадження, у відповідності до ст. 349 КПК України, після допиту обвинуваченої, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. Учасники судового провадження, яким було роз`яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, правильно розуміють зміст цих обставин, сумнівів у добровільності їх позиції немає.

А тому, крім допиту обвинуваченого, інші докази, за погодженням з учасниками, не досліджувалися, за виключенням документів, які стосуються речових доказів, особи обвинуваченого та характеризуючих даних на неї.

При обранні міри покарання ОСОБА_3 суд враховує: ступінь тяжкості вчинених ним кримінальних правопорушень, які є тяжким злочином, данні про його особу, згідно яких на обліку у лікарів нарколога та психіатра він не перебуває, характеризується позитивно, раніше не судимий, є інвалідом 3-ї групи, одружений, має на утриманні 2 неповнолітніх дітей.

Обставинами, що пом`якшують покарання ОСОБА_3 відповідно до вимог ч. 1 ст.66 КК України, суд визнає його щире каяття у вчиненому та активне сприяння розкриттю злочину, вчинення кримінального правопорушення внаслідок збігу тяжких особистих, сімейних чи інших обставин. Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 66 КК України суд визнає такими, що пом`якшують покарання і інші обставини, не зазначені в ч. 1 ст. 66 КК України, а саме: те, що він хоч і не офіційно, але працює, інвалід 3-ї групи, є волонтером БО «БФ Остання Надія» позитивні характеристики.

Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_3 та визначені у ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Згідно ч. 1 ст. 69 КК України за наявності кількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, кримінальне правопорушення, пов`язане з корупцією, кримінальне правопорушення, передбачене статтями 403, 405, 407, 408, 429 цього Кодексу, вчинене в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці, за катування, вчинене представником держави, у тому числі іноземної, призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, або перейти до іншого, більш м`якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за це кримінальне правопорушення. У цьому випадку суд не має права призначити покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої для такого виду покарання в Загальній частині цього Кодексу. За вчинення кримінального правопорушення, за яке передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, суд з підстав, передбачених цією частиною, може призначити основне покарання у виді штрафу, розмір якого не більше ніж на чверть нижчий від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу.

Враховуючи дані про особу ОСОБА_3 , наявність обставин, що пом`якшує покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, відсутність обставин, що його обтяжують, суд приходить до висновку про необхідність призначення йому покарання в межах санкцій за ч. 1 ст. 307 КК України у виді позбавлення волі, за ч. 2 ст. 307 КК України із застосуванням ч. 1 ст. 69 КК України у виді позбавлення волі. За сукупністю злочинів, на підставі ч. 1 ст. 70 КК України призначити покарання шляхом поглинення більш суворого покарання менш суворим.

З урахуванням конкретних обставин справи, особи обвинуваченого, його критичне ставлення до вчиненого, його вік та стан здоров`я, суд приходить до висновку, що виправлення та перевиховання ОСОБА_3 можливе без ізоляції від суспільства, але в умовах контролю за його поведінкою органами з питань пробації за місцем його проживання, а тому застосовує до нього покарання у вигляді позбавлення волі зі звільненням від його відбування з випробуванням згідност.75 КК України. Суд також покладає на обвинуваченого ОСОБА_3 обов`язки, передбачені ст.76 КК України, які сприятимуть його виправленню.

На думку суду, призначене обвинуваченому покарання у відповідності до вимог ст. 65 КК України є необхідним і достатнім для його виправлення і запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень.

Відповідно до статті 77 КК у разі звільнення від відбування покарання з випробуванням можуть бути призначені додаткові покарання у виді штрафу, позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю та позбавлення військового, спеціального звання, рангу, чину або кваліфікаційного класу. Цією нормою не передбачено призначення додаткового покарання у виді конфіскації майна у разі звільнення особи від відбування покарання з випробуванням.

Згідно з усталеною практикою Верховного Суду якщо додаткове покарання у виді конфіскації майна за санкцією статті (санкцією частини статті) є обов`язковим, то у разі прийняття рішення про звільнення особи від відбування покарання з випробуванням воно не застосовується, оскільки статтею 77 КК передбачено вичерпний перелік додаткових покарань, що можуть бути призначені у такому випадку, серед яких конфіскація майна відсутня.

Таким чином, оскільки суд прийшов до висновку про звільнення ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням, то додаткове покарання у виді конфіскації майна, як то передбачено ст. 77 КК України , судом не застосовується.

На думку суду, призначене обвинуваченому покарання у відповідності до вимог ст. 65 КК України є необхідним і достатнім для його виправлення і запобігання вчиненню нових злочинів.

Долю речових доказів та судових витрат вирішити відповідно до вимог ст.ст. 100, 124 КПК України.

Керуючись ст. 371, 370, ч.2 ст. 373, ст. ст. 374, 376 КПК України, -

ухвалив:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винуватим у вчинені злочинів передбачених ч. 1 ст. 307, ч. 2 ст. 307 КК України, і призначити йому покарання:

- за ч. 1 ст. 307 КК України у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі,

- за ч. 2 ст. 307 КК України із застосуванням ст. 69 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років.

Згідно ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`яти) років.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 3 (три) роки.

Відповідно до ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_3 для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця свого проживання, роботи, та не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

У зв`язку із прийняттям рішення про звільнення ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням відповідно до ст. 77 КК України додаткове покарання у виді конфіскації майна не застосовується.

Речові докази:

- грошові кошти у сумі 3000 грн., купюрами номіналом 500 грн. із серійними номерами ГМ9530334, ЕА0289416, ВС0927136, АК4255385, купюра номіналом 1000 грн., із серійним номером АЕ 7860542, які були використані 29.01.2025 під час проведення оперативної закупки у ОСОБА_3 та вилучені 29.01.2025 під час особистого обшуку в порядку ст. 208 КПК України та поміщені до спецпакету № ICR0024265, грошові кошти у сумі 200 грн., купюрами номіналом 100 грн., із серійним номером ЄВ0222852, номіналом 50 грн., із серійним номером АС927821, номіналом 50 грн. із серійним номером АС0083844, надані 29.01.2025 свідком ОСОБА_8 , які поміщені до спецпакету №WAR1219850, які передані на зберігання до відділення № 02/26 АБ «УКРГАЗБАНК», за адресою: м. Київ, вул. Бальзака-Беретті, 42/20, згідно квитанції порядковий номер 16, - повернути Управлінню фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку ГУНП у м. Києві;

- мобільний телефон «Самсунг» ІМЕІ НОМЕР_2 , що зберігається у камері зберігання речових доказів ГУНП в м. Києві (квитанція 152955) - повернути ОСОБА_3 за належністю;

- канабіс, масою 0,87 г., 0,86 г., 0,81 г., 0,85 г., 0,91 г., 0,83 г., 0,85 г., що зберігається у камері зберігання речових доказів ГУНП в м. Києві (квитанція 0001219) - знищити;

- канабіс, масою 6,81 г. у спецпакеті № 0001368 із об`єктами наданими на дослідження, згідно експертизи № СЕ-19/111-257026-НЗПРАП від 04.02.2025, що зберігається у камері зберігання речових доказів ГУНП в м. Києві (квитанція 215362) - знищити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави документально підтверджені витрати, в сумі 2387 (дві тисячі триста вісімдесят сім) грн. 70 коп. від 26.11.2024 на залучення експерта згідно висновку № СЕ-19/111-24/67758-НЗПРАП.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави документально підтверджені витрати, в сумі 3183 (три тисячі сто вісімдесят три) грн. 60 коп. від 04.02.2025 на залучення експерта згідно висновку № СЕ-19/111-25/7026-НЗПРАП.

Вирок суду може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Голосіївський районний суд м. Києва протягом 30 діб з дня проголошення.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя ОСОБА_1