Рішення № 136133662, 30.04.2026, Індустріальний районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Харкова)

Суддя Черняк В. Г.

Справа № 644/12542/25

Провадження № 2/644/1222/26

30.04.2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 квітня 2026 року м. Харків

Індустріальний районний суд м. Харкова у складі:

Головуючого - судді Черняка В. Г.,

за участю:

секретаря судових засідань -Черняк Ю.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

у с т а н о в и в :

Позивач ТОВ "Юніт капітал" звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Позовні вимоги мотивовані тим, що 29.03.2025 ТОВ «Фінансова компанія «Кредіплюс» та відповідач уклали кредитний договір №176929, сума кредиту 15 585 грн. 16.04.2025 ТОВ «Фінансова компанія «Кредіплюс» та позивач уклали договір факторингу № 16042025, відповідно до умов якого позивачу відступлено право грошової вимоги до відповідача за вказаним кредитним договором.

ТОВ «Юніт Капітал» набуло право грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 в сумі 28 714,64 грн., яка складається з наступного: 14 593,66 грн. - заборгованість по тілу кредита; 10 120,98 грн. - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом; 800 грн. - заборгованість по комісії, 3 200 грн. - заборгованість по штрафним санкціям (пеня, штрафи).

У зв`язку з цим, просить суд ухвалити рішення, яким стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Юніт Капітал» суму заборгованості за кредитним договором у розмірі 25 514,64 грн., а також витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 422,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7 000 грн.

Ухвалою Індустріального районного суду м. Харкова від 29.12.2025 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, призначено судове засідання по справі.

02 березня 2026 року представником відповідача - адвокатом Мунтяну І.І. подано відзив на позовну заяву, якому він просить відмовити в задоволенні позову. Посилається на відсутність підтвердження виконання первісним кредитором зобов`язань з надання кредиту позичальнику та перерахування суми кредиту на рахунок вказаний в п. 2.2.1 кредитного договору №176929, відсутність доказів підписання договору кваліфікаційним електронним підписом, сертифікату ключа електронного підпису відповідача, підтвердження того, що номер телефону та сім карта відповідача оформлені саме на нього. Зазначає, що позивачем не надано деталізованого та зрозумілого розрахунку із зазначенням конкретних дат, періодів, ставок, формул нарахування та руху коштів по рахунку фактично позбавляє відповідача можливості реалізувати своє право на захист та перевірити обґрунтованість заявлених вимог. Вимога позивача про стягнення з відповідача 25 514, 64 грн. заборгованості за комісією за обслуговування кредитної заборгованості є безпідставною. Вважає, що витрати на оплату послуг адвоката не є співмірними з ціною позову даної справи та її складністю. Крім того, матеріали справи не містять жодної квитанції до прибуткового касового ордеру, платіжного доручення з відміткою банку або іншого банківського документу, касових чеків, які підтверджують факт оплати правової допомоги.

05 березня 2026 року представником позивача Кукса К.О. подано відповідь на відзив, в якому вона зазначає, що перед погодженням заявки на отримання кредиту первинний кредитор здійснив комплексну перевірку не лише персональних даних відповідача, але й його кредитоспроможності. ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "КРЕДІПЛЮС", перед прийняттям рішення щодо видачі кредитних коштів та укладання договору, перевірило не лише особисті дані відповідача з метою ідентифікації, а і платіжну картку, а саме: приналежність платіжної картки позичальнику. Електронний підпис одноразовий ідентифікатор 5546cbc9 відправлено на номер телефону НОМЕР_1 відповідача та введено ним 29.03.2025 о 21:15:55, що підтверджується на кожній сторінці індивідуальної частини договору. Звертає увагу суду, що підготовлений розрахунок узгоджується з іншими письмовими доказами у справі, зокрема із витягом Реєстру прав вимоги №6 від 03.09.2025 до договору факторингу № 16042025 від 16.04.2025. За весь період перебування права вимоги за вищезазначеними договорами, позивач не здійснив жодних додаткових нарахувань і не застосував жодних штрафних санкцій до боржника. Отже, розрахунок заборгованості, наданий попереднім кредитором й позивачем в сукупності з платіжними дорученнями про перерахування коштів є беззаперечними доказами факту заборгованості, а отже позовні вимоги доведені позивачем в повній мірі. При укладенні кредитного договору №176929 від 29.03.2025 р. позичальник погодився з умовами, визначеними в п. 2.5 цього Договору, та зобов`язався сплатити кредитодавцю комісію за надання кредиту, яка складає 3 584,55 грн., що нараховується та підлягає сплаті одноразово в день укладення цього Договору. Зазначена комісія є платою за підготовку, організацію та надання кредитодавцем фінансової послуги (кредиту), що прямо передбачено визначенням комісії, закріпленим у кредитному договорі. Отже, позичальник повністю усвідомлював та прийняв на себе всі зобов`язання, передбачені кредитним договором, а природа та призначення комісії є чітко визначеними у тексті Договору. Щодо витрат на оплату правової допомоги представник позивача зазначає, що в п. 3.6. Договору про надання правничої допомоги №10/09/25-02 від 10.09.2025 зазначено, що сума гонорару, якщо вона буде стягнута на користь Клієнта сплачується на користь Адвоката не пізніше 10 числа місяця наступного за місяцем фактичного отримання коштів на рахунок Клієнта, у зв`язку з чим представник позивача не може надати квитанції про сплату витрат на правову допомогу, тому що оплата послуг здійсниться тільки після того, коли кошти на витрати правничої допомоги будуть стягнуті на користь клієнта, тобто позивача. Вважає, що сума правничої допомоги у розмірі 7000,00 грн. пропорційна виконаній роботі Адвокатського бюро «Соломко та партнери».

Ухвалою Індустріального районного суду м.Харкова від 23 березня 2026 року клопотання представника позивача - М.Хлопкової про витребування доказів задоволено, витребувано у АТ КБ "Приват Банк" інформацію, що містить банківську таємницю.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, в позовній заяві просив розглянути справу за його відсутності, позовні вимоги підтримав.

Відповідач ОСОБА_1 та її представник - адвокат Мунтяну І.І. у судове засідання не з`явились, про дату, час і місце розгляду справи були повідомлені своєчасно і належним чином. Надали суду заяву, в якій вимоги, викладені у відзиві підтримали та просили провести розгляд справи без їх участі.

Ураховуючи, що в судове засідання не з`явилися всі учасники справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідивши надані докази у їх сукупності, встановив такі обставини та відповідні їм правовідносини, що виникли між сторонами.

Судом встановлено, що 29.03.2025 між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДІПЛЮС» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 176929 у формі електронного документа з використанням електронного підпису, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатору 5546cbc9.

Відповідно до п.2.1 Договору Кредитодавець зобов`язується на умовах визначених цим Договором, на строк визначений п.2.6. Договору надати Позичальнику грошові кошти у сумі визначеній у п.2.2.1 Договору (далі - кредит), а Позичальник зобов`язується повернути Кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту, комісію за управління та обслуговування кредиту та проценти за користування кредитом (далі - плата) в рекомендовану дату платежу, але не пізніше дати остаточного погашення заборгованості, згідно п.2.6. Договору та виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені Договором.

Сума (загальний розмір) кредиту становить 15585.00 грн. (п`ятнадцять тисяч п`ятсот вісімдесят п`ять грн. 00 коп.) надається не пізніше наступного дня після укладення Договору в наступному порядку: у розмірі 12000.45 грн. на № рахунку/картки Позичальника № НОМЕР_2 , у національній валюті; у розмірі 3584.55 грн. шляхом погашення заборгованості Позичальника за комісією, нарахованою згідно п.2.5 індивідуальної частини.. (п.2.2.1 Договору).

Проценти за користування кредитом нараховуються за ставкою 350,00 % річних . Тип процентної ставки - фіксована . Проценти за користування кредитом нараховуються з дня наступного за днем отримання кредиту Позичальником протягом строку кредитування, зазначений в п. 2.6. цієї індивідуальної частини та/або графіком платежів. Розмір процентної ставки незмінний (п.п.2.3 Договору).

Знижений тариф комісії за управління та обслуговування кредиту складає 1,00 гривень. Стандартний (базовий) тариф комісії за управління та обслуговування кредиту складає 100,00 гривень. Розмір комісії за управління та обслуговування кредиту не може бути змінено.

Комісія за надання кредиту складає 3 584,55 грн., що нараховується та підлягає сплаті одноразово в день укладення цього Договору за ставкою 23,00 % від загальної суми кредиту за рахунок власних коштів Позичальника або за рахунок кредиту, якщо це передбачено п.2.2.1. цієї індивідуальної частини. Розмір комісії за надання кредиту не може бути змінено (п.п.2.4, 2.5 Договору).

Загальний строк кредитування за цим Договором складає 126 днів з 29.03.2025 р. (дата надання кредиту) по 02.08.2025 р. (п.2.6 Договору).

Денна процентна ставка складає : 0,8052%/день (п.2.7.1 Договору).

Згідно повідомлення АТ КБ «Приватбанк» №20.1.0.0.0/7-260403/48018-БТ від 20.04.2026 року на виконання ухвали суду про витребування доказів - на ім`я ОСОБА_1 в банку емітовано карту № НОМЕР_3 , на яку 29.03.2025 року було зарахування коштів на суму 12 000,45 грн. Номер телефону НОМЕР_4 є фінансовим, знаходиться в анкетних даних ОСОБА_1 . На зазначений номер телефону відправляється інформація про підтвердження операцій за платіжною картою №4149499391840533. Також додано виписку по рахунку № НОМЕР_3 за період з 29.03.2025 року-03.04.2025 року.

16.04.2025 ТОВ «Фінансова компанія «Кредіплюс» та ТОВ «Юніт капітал» уклали Договір факторингу №16042025.

Відповідно до витягу з Реєстру прав вимог №6 від 03 вересня 2025 року за Договором факторингу №16042025 від 16.04.2025 від ТОВ «Фінансова компанія «Кредіплюс» до позивача перейшло право вимоги до відповідача на суму 28 714,64 грн., яка складається з наступного: 14 593,66 грн. - заборгованість по тілу кредита; 10 120,98 грн. - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом; 800 грн. - заборгованість по комісії, 3 200 грн. - заборгованість по штрафним санкціям (пеня, штрафи).

В порушення умов договору, відповідач ОСОБА_1 зобов`язання належним чином не виконала, у зв`язку з чим станом на 10.03.2026 року утворилася заборгованість за кредитним договором № 176929 від 29.03.2025 року, загальний розмір якої становить 25 514,64 грн., яка складається з наступного: 14 593,66 грн. - заборгованість по тілу кредита; 10 120,98 грн. - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом; 800 грн. - заборгованість по комісії.

Згідно з статтею 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з статтею 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Наявними у матеріалах справи доказами підтверджується факт переходу права грошової вимоги від первісного кредитора до ТОВ «Юніт капітал» за договором № 176929 від 29.03.2025 року про надання споживчого кредиту, укладеним між ТОВ «Фінансова компанія «Кредіплюс» та ОСОБА_1 .

Відповідно до частин першої, третьої статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно з статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором чи законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з частиною першою статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлено договором.

Відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України, в разі прострочення повернення чергової частини позики кредитор має право вимагати від боржника дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати відсотків за користування кредитом.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Кредитний договір укладається у письмовій формі (стаття 1055 ЦК України).

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Враховуючи положення ч.1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов`язкові реквізити документа.

У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Також, відповідно до ч. 1, 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

З врахуванням викладеного, наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.

Суд установив, що між відповідачем ОСОБА_1 та ТОВ «Фінансова компанія «Кредіплюс» було укладено договір № 176929 від 29.03.2025 року в електронній формі, який підписаний відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором (одноразовим паролем).

Відповідно до умов договору ТОВ «Фінансова компанія «Кредіплюс» надало відповідачу кошти в сумі 12 000,45 грн., а останній зобов`язався повернути кошти та сплатити відсотки за користування ними, розмір яких визначений договором.

29 березня 2025 року кредитні кошти були перераховані відповідачу.

Отже, факт отримання відповідачем коштів у ТОВ «Фінансова компанія «Кредіплюс» суд вважає доведеним.

У підписаному відповідачем договорі № 176929 від 29.03.2025 року визначена сума кредиту, проценти за користування кредитними коштами, строк повернення коштів, отже між сторонами було досягнуто згоди щодо істотних умов кредитного договору, такий правочин, згідно з вимогами статті 204 ЦК України, створює презумпцію правомірності правочину, у зв`язку з чим договір, згідно зі статтею 629 ЦК України є обов`язковим для виконання сторонами, а зобов`язання за ним, відповідно до приписів статті 526 ЦК України, мають виконуватися належним чином відповідно до закону та умов договору.

Відповідач свої зобов`язання за договором не виконав, оскільки в повному обсязі не повернув ні первинному кредитору, ні позивачу кредитні кошти, проценти за користування ними, внаслідок чого виникла заборгованість, яка станом на 10.03.2026 року в розмірі 25 514,64 грн., яка складається з наступного: 14 593,66 грн. - заборгованість по тілу кредита; 10 120,98 грн. - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом; 800 грн. - заборгованість по комісії.

Також, позивач просив стягнути з відповідача понесені витрати на правову допомогу у розмірі 7 000,00 грн.

Незгода представника відповідача щодо розміру витрат на професійну правничу допомогу з мотивуванням, що заявлена сума 7 000 грн. є не співмірною з ціною позову даної справи та її складністю, суд вважає вмотивованою.

У відповідності до ч.1 ст.137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

У відповідності до ч.2 ст.137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

У відповідності до ч.3 ст.137 ЦПК України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 133 та частин 1-3 ст. 137 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Частиною 2 ст. 137 ЦПК України визначено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч.ч. 3, 4 ст. 137 ЦПК України).

Суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч.5, ч.6 ст.137 ЦПК України).

Відповідачем зазначено про зменшення витрат на оплату правничої допомоги.

Згідно з ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

До складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов`язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов`язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов`язана зі справою.

Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу учасник справи має подати (окрім договору про надання правничої допомоги) детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (для визначення розміру гонорару, що сплачений або підлягає сплаті) та опис здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з позицією Європейського суду з прав людини, викладеної у рішенні у справі «East/West Alliance Limited» проти України»», заявник має право на компенсацію судових та інших витрат лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «Ботацці проти Італії» (Bottazzi v. Italy), № 34884/97).

На підтвердження понесених позивачем витрат на правничу допомогу, позивачем надано договір про надання правової допомоги № 10/09/25-02 від 10.09.2025 року; додаткову угоду № 25771371837 від 11.09.2025 року до договору про надання правової допомоги № 10/09/25-02 від 10.09.2025, акт прийому-передачі наданих послуг від 25.11.2025 року (даний акт є невід`ємною частиною до Договору про надання правничої допомоги) № 10/09/25-02 від 10.09.2025. Також до матеріалів справи долучено свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю адвокатом Соломко О.В.

Виходячи з фактично підтверджених та узгоджених з матеріалами справи наданих послуг адвоката, співмірності із складністю справи, витраченого часу та обсягу виконаних робіт, засад розумності, виваженості та справедливості, суд приходить до висновку про необхідність зменшення розміру витрат на правову допомогу з 7 000 грн. до 3 000 грн., які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Згідно статтею 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Метою доказування є з`ясування дійсних обставин справи, обов`язок доказування покладається на сторін, суд за власною ініціативою не може збирати докази. Це положення є одним з найважливіших наслідків принципу змагальності у цивільному процесі.

Розмір вказаної заборгованості за кредитним договором відповідач не спростував, власного контррозрахунку не надав. Доказів про належне виконання умов кредитного договору не надав.

Доводи відповідача ОСОБА_1 та її представника - адвоката Мунтяну І.І. щодо фактичних обставин справи, позовних вимог про стягнення заборгованості за тілом кредиту та нарахованим відсоткам, комісії спростовуються детально вивченими та проаналізованими наданими позивачем доказами про надання відповідачу грошових коштів у кредит за договором № 176929 від 29.03.2025 року, умови якого передбачають підстави його виконання. Відповідач не погоджується з позовом посилаючись на те, що кредитні кошти у визначений спосіб їй не перераховувались, однак доказів цього відповідачем не надано. Тоді як за клопотанням представника позивача суду АТ КТ «ПриватБанк» надано інформацію, з якої вбачається, що кошти згідно договору № 176929 від 29.03.2025 року в розмірі 12 000,45 грн. перераховані ОСОБА_1 29.03.2025 року.

Таким чином, суд враховує, що факт порушення відповідачем зобов`язань щодо виконання умов кредитного договору встановлений, а наявність непогашеної заборгованості перед ТОВ "Юніт капітал" підтверджена матеріалами справи.

Відтак, суд вважає, що позов є обґрунтованим, позовні вимоги є доведеними, а тому із ОСОБА_1 підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором у повному обсязі.

Згідно з платіжною інструкцією №32273 від 23 грудня 2025 року при пред`явленні позову до суду позивачем були понесені витрати по сплаті судового збору розмірі 2 422,40 гривень.

Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, а саме судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог позивача, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору в сумі 2 422,40 гривень.

На підставі викладеного, керуючись ст.2,12,13,81, 89, 247, 258-259,263-265 ЦПК України, ст.ст. 512, 514, 516, 525, 526, 527, 530, 610, 611, 617, 625, 629, 638, 1048, 1049, 1054, 1077, 1084 ЦК України, суд -

в и р і ш и в :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт капітал» заборгованість за кредитним договором № 176929 від 29.03.2025 року, яка станом на 10.03.2026 року становить 25 514,64 грн. та складається з наступного: 14 593,66 грн. - заборгованість по тілу кредита; 10 120,98 грн. - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом; 800 грн. - заборгованість по комісії.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт капітал» витрати по сплаті судового збору в сумі 2 422 гривень 40 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт капітал» витрати на професійну правничу допомогу у сумі 3 000 гривень 00 копійок.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів, з дня проголошення рішення до Харківського апеляційного суду, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт капітал», місцезнаходження: 01133, м. Київ, бул. Лесі Українки, будинок 34, офіс 333, Код ЄДРПОУ: 43541163;

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_5 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя: Черняк В.Г.