Єдиний державний реєстр судових рішень
ІЛЛІНЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 131/193/26
Провадження № 2/131/129/2026
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"24" квітня 2026 р. м. Іллінці
Іллінецький районний суд Вінницької області
в складі:
головуючого - судді Марчук В.І.,
за участю секретаря судового засідання Яременко Г.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Іллінці Вінницької області в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості за кредитним договором,
В С Т А Н О В И В:
06 лютого 2026 року Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» (надалі ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» /позивач) через систему «Електронний суд» звернулося до Іллінецького районного суду Вінницької області із позовом до ОСОБА_1 (надалі відповідач) про стягнення заборгованості за Договором про споживчий кредит №95473, укладеним 22.01.2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДІПЛЮС» (надалі ТОВ «ФК «КРЕДІПЛЮС») та ОСОБА_1 , в розмірі 75608,54 грн. та судових витрат по справі.
В обґрунтування заявлених вимог вказано, що 22 січня 2022 року між ТОВ «ФК «КРЕДІПЛЮС» та ОСОБА_1 укладений договір № 95473, підписавши який відповідач засвідчив те, що до укладення Договору отримав та ознайомився, зокрема, з індивідуальною частиною Договору про споживчий кредит, графіком платежів за першим траншем, паспортом споживчого кредиту, публічною частиною Договору, Правилами надання коштів у позику в тому числі і на умовах фінансового кредиту Кредитодавця, а також іншою інформацією необхідною для прийняття ним свідомого рішення про укладення. Договору та отримання кредиту, у т.ч. передбаченою ст. 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг, інформацією та документами розміщеними на сайті https://finx.com.ua/. У випадку, якщо будь-яка інформація не була отримана Позичальником або є йому незрозумілою, Позичальник повинен був відмовитись від підписання цієї індивідуальної частини Договору.
Відповідно до умов кредитного договору, типом кредиту є кредитна лінія. Кредит надається з метою задоволення потреб Позичальника, окремими траншами. Перший транш в сумі 25000.00 грн. надається не пізніше наступного дня після укладення кредитного договору шляхом перерахування на рахунок/карту Позичальника та шляхом погашення заборгованості Позичальника, згідно п. 2.5 індивідуальної частини. Проценти за користування першим траншем кредиту нараховуються за ставкою 210.00 % річних. Загальний строк кредитування за цим Договором складає 546 днів.
Своїм підписом Позичальник підтвердив, що примірник підписаних сторонами індивідуальної частини Договору та Графіку платежів за першим траншем, отримав особисто в паперовій формі, публічну частину в електронному повідомленні. Підписанням договору відповідач підтвердив, що він ознайомлений з усіма його істотними умовами та йому була надана вся інформація, передбачена вимогами чинного законодавства.
28.01.2025 між ТОВ «ФК «КРЕДІПЛЮС» та ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» укладено договір факторингу №28012025, яким ТОВ «ФК «КРЕДІПЛЮС» відступило на користь ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 95473. Таким чином, ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» наділене правом вимоги до відповідача за договором № 95473.
Позивач зазначає, що відповідач належним чином не виконав взяті на себе зобов`язання за кредитним договором, у встановлені строки кредит та проценти не сплачував, у зв`язку з чим станом на день звернення до суду за ним обліковується прострочена заборгованість у розмірі 75608,54грн., з яких: - заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) - 25000,00 грн.; заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 48607,54грн. та заборгованість за комісіями - 2001,00 грн.
У зв`язку з вищевикладеним позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за Договором споживчого кредиту №95473 від 21.01.2022 року у розмірі 75608,54 грн. та сплачений позивачем судовий збір в розмірі 2662,40 грн та витрати на правничу допомогу в розмірі 25000,00 грн.
Ухвалою Іллінецького районного суду Вінницької області від 10 лютого 2026 року позовну заву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, роз`яснено сторонам порядок подання заяв по суті справи та наслідки їх неподання. Копія позовної заяви з доданими до неї матеріалами направлені відповідачу стороною позивача.
Представник позивача ТОВ "ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС", належним чином повідомлений про розгляд справи, в судове засідання не з`явився. В позовній заяві заявлено клопотання проводити розгляд справи за відсутності сторони позивача, не заперечив відносно розгляду справи в заочному порядку.
Відповідач ОСОБА_1 у судові засідання не з`явився, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином, не скористався своїм процесуальним правом та не направив суду відзив на позовну заяву у встановлений в ухвалі суду про відкриття провадження від 10 лютого 2026 року строк, про причини своєї неявки не повідомив, клопотань про відкладення судового засідання не подавав. Тому, відповідно до ч.4 ст.223, ст.280 ЦПК України суд, за згодою представника позивача, проводить заочний розгляд справи.
Враховуючи, що відповідно до положень ЦПК України, розгляд справи здійснюється судом в порядку спрощеного позовного провадження, за відсутності учасників справи, відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, ознайомившись із доводами позивача, дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позовна заява та заперечення проти неї, об`єктивно оцінивши докази, що мають істотне значення для її розгляду і вирішення по суті, вважає що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 21.01.2022 року відповідач ОСОБА_1 звернувся до ТОВ «ФК «КРЕДІПЛЮС» із заявою на видачу кредиту № 100354497, у якій зазначив свої анкетні дані, просив установити ліміт кредитної лінії в сумі 80556,00грн. та надати перший транш кредиту в розмірі 25000,00грн., із загальним строком кредитування 1278 днів та строком першого траншу 546 днів. Сума внеску за першим траншем 4628,99грн., мета кредиту розвиток бізнесу, сплата комісії.
22.01.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "КРЕДІПЛЮС" та відповідачем ОСОБА_1 укладено Договір про споживчий кредит №95473. Відповідно до умов вказаного договору, договір, що укладається позичальником складається з цієї індивідуальної частини договору про споживчий кредит, графіку платежів, які містять персональні умови кредитування позичальника та загальної для всіх клієнтів кредитодавця публічної частини договору про споживчий кредит (далі - публічна частина). Позичальник укладає Договір, приєднується до публічної частини, приймає умови індивідуальної частини та графіку платежів, як невід`ємних частин (складових) Кредитного договору, шляхом підписання цієї індивідуальної частини. З моменту підписання цієї індивідуальної частини, Договір про споживчий кредит набуває чинності. Позичальник засвідчує, що до укладення договору отримав та ознайомився, зокрема, з цією індивідуальною частиною, графіком платежів за першим траншем, паспортом споживчого кредиту, публічною частиною договору, Правилами надання коштів у позику в тому числі і на умовах фінансового кредиту кредитодавця, а також іншою інформацією необхідною для прийняття ним свідомого рішення про укладення договору та отримання кредиту, у т.ч. передбаченою ст. 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», інформацією та документами розміщеними на сайті https://finx.com.ua/. У випадку, якщо будь-яка інформація не була отримана позичальником або є йому незрозумілою, позичальник повинен відмовитись від підписання цієї індивідуальної частини договору.
Типом кредиту є кредитна лінія. Ліміт кредитної лінії (загальний розмір кредиту) не може перевищувати 80556,00 грн. та надається з метою задоволення потреб позичальника, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника та інші не заборонені законодавством цілі, окремими траншами (частинами).
Перший транш в сумі 25000.00 грн. надається не пізніше наступного дня після укладення Договору в наступному порядку: у розмірі 22000.00 грн. на № рахунку/картки Позичальника № НОМЕР_1 , у національній валюті; у розмірі 3000,00грн. шляхом погашення заборгованості позичальника за комісією. Нарахованою згідно п.2.5 Індивідуальної частини. Другий транш, в сумі, що не може перевищувати 55556,00 грн., надається не пізніше наступного дня після погодження Кредитодавцем заяви/звернення Позичальника про отримання другого траншу.
В матеріалах справи відсутні відомості про погодження між вказаними вище сторонами отримання другого траншу.
Проценти за користування першим траншем кредиту нараховуються за ставкою 210,00% річних.
Знижений тариф комісії за управління та обслуговування першого траншу складає 1,00 гривень. Стандартний (базовий) тариф комісії за управління та обслуговування першого траншу складає 200,00 гривень. Знижений тариф комісії за управління та обслуговування другого траншу не може перевищувати 1.00 грн. Стандартний (базовий) тариф комісії за управління та обслуговування другого траншу не може перевищувати 200.00 грн. Комісія за надання першого траншу складає 3000,00грн., що нараховується та підлягає сплаті одноразово в день укладення цього договору за ставкою 12,00% від загальної суми першого траншу за рахунок власних коштів позичальника або за рахунок кредиту, як це передбачено п.2.2.2 цієї індивідуальної частини.
Загальний строк кредитування за цим Договором складає 1278 днів. Строк на який надається перший транш складає 546 днів (строк кредитування за першим траншем). Строк на який надається окрема частина кредиту за першим траншем встановлюється Графіком платежів. Періодичність виплат кредиту, процентів та комісії за першим траншем - 1 раз на місяць. Конкретні дати вказані в графіку платежів.
До позовної заяви позивачем приєднано: Графік платежів за першим траншем кредитного договору №95473 від 22.01.2022; паспорт споживчого кредиту, в якому наведена інформація та контактні дані позикодавця, основні умови надання позики з урахуванням побажань позичальника, інформація щодо орієнтовної реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості позики, порядок повернення позики та інші важливі правові аспекти; заяву на видачу кредиту №100354497 від 21.01.2022, в якій відповідач зазначив свої персональні дані та основні параметри кредиту; Правила надання грошових коштів у позику ТОВ «КРЕДІПЛЮС» затвердженні наказом директора №76-од від 28.12.2021; договір про споживчий кредит (публічна частина), затверджений наказом директора №77-од від 28.12.2021.
Вказані вище документи підписані відповідачем особисто.
Суд дійшов висновку, що при укладенні договору №95473 від 22 січня 2022 року його сторонами було погоджено усі істотні умови цього договору. Згідно підписаного відповідачем договору, останній був обізнаний з усіма істотними умовами укладеного кредитного договору, підписавши також власноруч паспорт споживчого кредиту.
На підставі зазначених документів суд установив, що відповідачу були надані відомості про основні умови кредитування, порядок повернення кредиту, розмір та строки внесення обов`язкових платежів, а також про наслідки неналежного виконання зобов`язань.
Матеріали справи не містять жодних доказів на підтвердження тих обставин, що на момент укладення кредитного договору відповідач звертався до ТОВ «КРЕДІПЛЮС» із заявою про надання роз`яснень незрозумілих йому умов договору, або за додатковою інформацією щодо умов кредитування, а також з пропозицією про внесення будь-яких змін до запропонованої редакції договору, тим самим фактично погодившись зі всіма умовами такого договору.
ТОВ «ФК «КРЕДІПЛЮС» виконало своє грошове зобов`язання та надало ОСОБА_1 грошові кошти згідно умов договору. Кредитні кошти за першим траншем у частині 22000,00грн. були перераховані на банківський рахунок відповідача за допомогою платіжної системи. Зазначена обставина підтверджується платіжним дорученням №CRD_379505 від 22 січня 2022 року, яке видане АТ КБ «ПРИВАТБАНК». Згідно з даними зазначеного платіжного доручення платником зазначено ТОВ «ФК «КРЕДІПЛЮС», призначення платежу «4149 4991 4247 7015 ІПН 1899613696 Надання фінансового кредиту, зг. кред. дог. № 95473 від 22.01.2022 р. без ПДВ». Частина суми першого траншу в розмірі 3000,00грн. була зарахована в рахунок сплати комісії за надання кредиту відповідно до умов договору.
Згідно картки обліку виконання договору № 95473 ОСОБА_1 не здійснивдля погашення боргових зобов`язань жодного платежу, а тому, у нього виникла заборгованість , яка складає 75608,54 грн, з яких: 25000,00 грн. - тіло кредиту; 48607,54 грн. відсотки та 2001,00 грн. - комісія.
28 січня 2025 року між ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» та ТОВ «ФК «КРЕДІПЛЮС» укладений договір факторингу № 28012025, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «КРЕДІПЛЮС» передає (відступає) ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» приймає належні ТОВ «ФК «КРЕДІПЛЮС» права вимоги до боржників, зазначених у реєстрі боржників.
Факт укладення вказаного договору підтверджується підписаним сторонами Актом приймання-передачі реєстру боржників від 28.01.2025 до Договору факторингу № 28012025 від 28.01.2025 та платіжною інструкцією №0491640000 про сплату коштів за договором факторингу.
Як слідує з реєстру боржників від 28.01.2025 до договору факторингу №28012025 від 28.01.2025 та витягу реєстру боржників ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» набуло право грошової вимоги до відповідача за Договором № 95473 від 22.01.2022 загальна сума заборгованості за яким становила 75608,54 грн., яка складається з: 25000,00грн. - заборгованість по основному боргу; 48607,54 грн. - заборгованість по процента; 2001,00 заборгованість по комісії.
З наданого розрахунку заборгованості за кредитним договором, який складений ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС», видно, що позивач жодних нарахувань за кредитним зобов`язанням не здійснював.
Відповідач не надав суду докази, які б спростовували як факт надання кредиту в розмірі, визначеному кредитним договором, так і розмір боргу, що є процесуальним обов`язком боржника.
Надані позивачем карта обліку виконання за кредитним договором та розрахунок заборгованості свідчать, що станом на визначені в цих документах дати загальна сума боргу за договором становить 75608,54грн., у тому числі сума основного боргу, нараховані проценти та комісія, і такий розрахунок узгоджується з умовами кредитного договору та рухом коштів за ним. Із розрахунку також убачається, що відповідач не здійснював платежі в рахунок погашення заборгованості.
Відповідач не подав до суду власного розрахунку заборгованості, не навів конкретних заперечень щодо правильності чи повноти розрахунку позивача та не надав жодних належних і допустимих доказів, які б підтверджували повне або часткове погашення боргу чи інший його розмір. За усталеною практикою Верховного Суду, за відсутності спростування розрахунку заборгованості з боку позичальника та за наявності документального підтвердження нарахувань і руху коштів, такий розрахунок може бути покладений судом в основу судового рішення.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши зібрані по справі докази, вважаю, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи із такого.
Відповідно до ч.1 ст.205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі.
Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в яких одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Згідно статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
За приписами частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Як слідує зі змісту частини другої статті 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Відповідно до статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до частини другої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.
З наведених обставин справи слідує, що підписання договору про надання споживчого кредиту № 95473 від 22.01.2022 свідчить про те, що ОСОБА_1 своїм власноручним підписом підтвердив, що сторони договору діяли свідомо, були вільні в укладенні даного договору та підтвердили його умови.
З огляду на зміст наведених норм, а також правові висновки Верховного Суду, розмір зобов`язання позичальника з повернення кредиту визначається не встановленим лімітом кредитної лінії, а сумою фактично отриманих у межах договору грошових коштів; позичальник зобов`язаний виконувати взяті на себе договірні обов`язки щодо повернення кредиту та сплати процентів на погоджених умовах.
Суд установив, що відповідач ОСОБА_1 у письмовій формі підписав заяву на видачу кредиту № 1003544976 від 21.01.2022, індивідуальну частину кредитного договору № 95473 від 22.01.2022, паспорт споживчого кредиту та графік платежів за першим траншем кредитного договору № 95473 від 22.01.2022, чим підтвердив ознайомлення з істотними умовами кредитування, зокрема щодо розміру кредиту, строків його повернення, розміру процентної ставки, комісійних платежів і наслідків неналежного виконання зобов`язань.
Матеріали справи містять платіжний документ, який підтверджує фактичне перерахування кредитних коштів за першим траншем у сумі 22000,00грн. на банківський рахунок відповідача, зазначений ним при укладенні договору, тоді як решта суми першого траншу була спрямована на сплату передбаченої договором комісії. За таких обставин суд доходить висновку, що між ТОВ «ФК «КРЕДІПЛЮС» та ОСОБА_1 належним чином укладено кредитний договір №95473 від 22.01.2022 у письмовій формі, сторони досягли згоди щодо всіх істотних умов, а відповідач фактично отримав визначені договором грошові кошти.
У зв`язку з цим відповідач зобов`язаний повернути суму отриманого кредиту та сплатити передбачені договором проценти й інші платежі у встановлені строки.
Частинами першою та другою статті 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно частини першої статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Доказів того, що договір факторингу № 28012025 від 28 січня 2025 року визнано недійсним, матеріали справи не містять, стороною відповідача таких доказів суду не надано. За відсутності спростування презумпції правомірності цього правочину суд виходить із того, що договір факторингу є чинним, а права вимоги за кредитним договором №95473 правомірно перейшли від ТОВ «ФК «КРЕДІПЛЮС» до ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» в обсязі й на умовах, що існували на момент відступлення.
Враховуючи вищевикладене та оцінюючи наявні у справі докази в їх сукупності, а також враховуючи, що відповідач не з`явився у судове засідання та докази на спростування доводів позивача не надав, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідність задоволення позову шляхом стягнення з відповідача суми заборгованості у заявленому в позовній заяві розмірі, що виникла внаслідок порушення кредитних зобов`язань відповідачем.
Щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу, суд керувався таким.
За п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст.137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Згідно з ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Крім того, у постанові Великої Палати Верховного Суду по справі №751/3840/15-ц від 20 вересня 2018 року на підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), розрахунок наданих послуг, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Наявність документального підтвердження витрат на правову допомогу та їх розрахунок є підставою для задоволення вимог про відшкодування таких витрат.
Сторона позивача підтвердила отримання правничої допомоги у справі за позовом до ОСОБА_1 , що підтверджується таким.
02 липня 2024 року між АО «ЛІГАС АССІСТАНС» та ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» укладений Договір про надання правової допомоги № 02-07/2024 (далі - Договір).
Відповідно до пункту 1.1 Договору клієнт доручає, а адвокат бере на себе зобов`язання надавати юридичну допомогу клієнту в обсязі та на умовах, передбачених даним договором.
Відповідно до заявки на надання юридичної допомоги АО «ЛІГАС АССІСТАНС» № 2802 від 01.12.2025 та витягу з акту № 25 про надання юридичної допомоги від 31.12.2025 сторони погодили гонорар АО «ЛІГАС АССІСТАНС» за надання усної консультації з вивченням документів у розмірі 4000 грн, складення позовної заяви про стягнення боргу для подачі до суду у розмірі 18000 грн, письмова (вивчення документації клієнта посиланням на нормативно-правові акти та підготовкою аналітичної довідки щодо судової практики) у розмірі 3000 грн, підписанням цієї заявки сторони погодили надання правових (юридичних) послуг по супроводу примусового стягнення заборгованості з ОСОБА_1 за кредитним договором № 95473 від 22.01.2022.
При визначенні суми відшкодування суд повинен виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі Схід/Захід Альянс Лімітед проти України (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).
Вказаний правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц.
Відповідно до закріпленого на законодавчому рівні принципу співмірності, розмір витрат на послуги адвоката при їхньому розподілі визначається з урахуванням складності справи, часу, витраченого адвокатом на надання правничої допомоги, обсягу наданих послуг та виконаних робіт, ціни позову, а також значення справи для сторони.
Ґрунтуючись на вказаному принципі, при здійсненні дослідження та оцінки наданих сторонами доказів суд враховує, зокрема, пов`язаність витрат на правову допомогу з розглядом справи, обґрунтованість витрат та їхню пропорційність до предмета спору.
З урахуванням положень наведених норм та зазначених фактичних обставин справи, складності справи, спрощеного порядку її розгляду, керуючись у тому числі такими критеріями, як обґрунтованість та пропорційність до предмета спору, а також враховуючи критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та її складності, суд дійшов висновку про зменшення розміру витрат ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» на професійну правничу допомогу та стягнути понесені при розгляді даної справи у розмірі 10000,00 грн., так як на думку суду, саме такий розмір правничої допомоги буде співмірним заявленим позовним вимогам та складності справи.
Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають також стягненню судові витрати в розмірі 2662,40 грн. по сплаті судового збору за подачу позову.
Керуючись статтями 12, 13, 81, 89, 141, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд
У Х В А Л И В:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» задовольнити.
Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , останнє відоме зареєстроване місце проживання якого по АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» (код ЄДРПОУ 42640371, місцезнаходження: 03150, м. Київ, бульвар Гедройця Єжи, будинок 6, офіс 521) заборгованість за Договором про споживчий кредит №95473, укладеним 22 січня 2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДІПЛЮС» та ОСОБА_1 , в розмірі 75608,54 грн. /сімдесят п`ять тисяч шістсот вісім гривень п`ятдесят чотири копійки/.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» 2662,40 грн. /дві тисячі шістсот шістдесят дві гривні сорок копійок/ витрат по сплаті судового збору.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» 10000,00 грн. /десять тисяч гривень /витрат на правничу допомогу.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення суду може бути оскаржене до Вінницького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складено 29 квітня 2026 року.
Повне найменування сторін:
позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС», місцезнаходження: місцезнаходження: 03150, м. Київ, бульвар Гедройця Єжи, будинок 6, офіс 521 код ЄДРПОУ 42640371;
відповідач ОСОБА_1 , останнє відоме зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Суддя Іллінецького районного суду Вінницької області Валентина МАРЧУК
Судове рішення № 136133620, Іллінецький районний суд Вінницької області було прийнято 24.04.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 131/193/26. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: