Рішення № 13613320, 27.01.2011, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

20.01.11р.

Справа № 35/19-11

За позовом Відкритого акціонерного товариства «Нікопольський

завод феросплавів», м. Нікополь Дніпропетровської області

до -1 Державного підприємства "Придніпровська залізниця",

м. Дніпропетровськ

-2 Товариства з обмеженою відповідальністю «Шахта

«Садова», м. Алчевськ Луганської області

про стягнення 7 469,20 грн.

Суддя Широбокова Л.П.

Представники:

Від позивача: Бойко Н.В., представник, дов. №68-4016 від 22.06.2010р.

Від відповідача-1: Шляєв І.В., юрисконсульт, дов. №488 від 01.01.2011р.

Від відповідача-2: Кравченко І.Л., представник, дов. від 19.01.2011р.

СУТЬ СПОРУ :

Позивач звернувся до суду та просить стягнути з належного відповідача вартість недостачі вантажу –7 469,20 грн, посилаючись на комерційні акти АА №037208/160 від 11.08.2010р., АА №037212/164 від 18.08.2010р., АА №037209/161 від 13.08.2010р. та залізничні накладні №52607165, №52607188, №52607524, 52607530, №52607206.

Представник позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.

Відповідач-1 проти позовних вимог заперечує, посилаючись на вину вантажовідправника, який повинен був відмовитися від завантаження вагону, що непридатний для перевезення вантажу, або ж здійснити заходи, які б унеможливили втрату вантажу. В обґрунтування своїх доводів надав акт про технічний стан вагону №41 від 13.08.2010р.

Відповідач-2 проти вимог заперечує, посилаючись на те, що ним були вжиті заходи для збереження вантажу шляхом ущільнення ганчір’ям та вину залізниці у втраті вантажу під час перевезення.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України (в редакції Закону України «Про судоустрій і статус суддів»від 7 липня 2010 року N2453-VI) в судовому засіданні оголошено тільки вступну та резолютивну частину рішення.

Дослідивши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ :

На адресу позивача, ВАТ «Нікопольський завод феросплавів», 11, 13 та 18.08.2010р. за залізничними накладними №52607524, 52607530 (досилочні №52607206 №52607188, №52607165) у вагонах №66749672, №65300766, №63406706 та №66000746 надійшов вантаж - антрацит, вантажовідправником якого являється ТОВ «Шахта «Садова»(надалі відповідач-2).

На станції призначення була встановлена вагова недостача вантажу в цих вагонах, про що складено комерційні акти АА №037208/160 від 11.08.2010р., АА №037212/164 від 18.08.2010р., АА №037209/161 від 13.08.2010р., а саме

- у вагоні №66749672 –3900 кг, в комерційному відношенні: завантаження в вагоні нерівномірне, нижче рівня бортів на 20 см, наявні поглиблення над 4-м та 7-м люками, в місцях заглиблень маркування відсутнє.

– у вагоні №63406706 - 4400 кг, в комерційному відношенні: завантаження в вагоні нерівномірне, нижче рівня бортів на 30 см, наявні поглиблення над 1, 2 та 5, 6,7-м люками, в місцях заглиблень маркування відсутнє. Вагони бездверні, справні люки щільно закриті, слідів протікання вантажу не було.

- у вагоні №66000746 - 4800 кг, в комерційному відношенні: завантаження в вагоні нерівномірне, нижче рівня бортів на 20-30 см, наявні поглиблення лійкоподібної форми над 7-м люком, в місцях заглиблень маркування відсутнє. Вагон бездверний, люки закриті, на момент прибуття вагону слідів протікання вантажу не було. Згідно акту про технічний стан вагону №41 від 13.08.2010р. під 7-м люком конструктивні зазори між проміжною балкою та люком, зазор на час прибуття був ущільнений власним вантажем, старе зношення під час експлуатації, витікання вантажу можливе, вантажовідправник до навантаження міг бачити зазори, заходів не вжив.

З огляду на встановлені обставини суд доходить висновку про часткову обґрунтованість позову, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 307, 314 Господарського кодексу України перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення, який укладається у письмовій формі, перевізник несе відповідальність за втрату, нестачу та пошкодження прийнятого до перевезення вантажу, якщо не доведе, що втрата, недостача, псування або пошкодження вантажу сталося не з його вини.

Відповідно до частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За приписами статті 105 Статуту залізниць України залізниці, вантажовідправники, вантажоодержувачі, пасажири, транспортні, експедиторські і посередницькі організації та особи, які виступають від імені вантажовідправника і вантажоодержувача, несуть матеріальну відповідальність за перевезення у межах і розмірах, передбачених Статутом та окремими договорами.

Згідно зі статтею 129 Статуту обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення засвідчується комерційними актами або актами загальної форми, які складаються станціями залізниць. Комерційний акт складається для засвідчення, в тому числі, невідповідності маси вантажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах.

Відповідно до ст. 111 Статуту залізниць України залізниця звільняється від відповідальності за втрату, недостачу, псування або пошкодження вантажу коли вантаж прибув у непошкодженому відкритому рухомому складі, завантаженому засобами відправника, якщо немає ознак втрат, псування або пошкодження вантажу під час перевезення.

З комерційних актів АА №037208/160 від 11.08.2010р., АА №037212/164 від 18.08.2010р. вбачається, що вантаж у вагонах прибув з ознаками втрати вантажу у вигляді поглиблень, які були встановлені під час перевезення, про що складалися акти загальної форми на станції Запоріжжя-Ліве, та відповідальною за несхоронне перевезення в цих вагонах являється залізниця.

Недостача з врахування норм похибки вагів та природної втрати 2%, оскільки згідно накладної вантаж відвантажено у вологому стані, становить 5640 кг. Ціна вугілля складає у вагоні №66749672 –795,50 грн з ПДВ за 1 тонну, у вагоні №63406706 –808,40 грн з ПДВ за 1 тонну, вартість нестачі вантажу становить 4526,89 грн. В частині стягнення суми 81,99 грн слід відмовити в зв’язку з невірним застосуванням ціни вантажу, що підтверджено довідкою вантажовідправника від 19.01.2011р.

Відповідно до статті 31 Статуту залізниць України залізниця зобов'язана подавати під завантаження справні, придатні для перевезення відповідного вантажу, очищені від залишків вантажу, сміття, реквізиту, а у необхідних випадках - продезінфіковані вагони та контейнери. Незбереження вантажу може бути наслідком як технічної несправності вагона або контейнера, так і їх непридатності для перевезення певного вантажу (тобто у комерційному відношенні).

Тобто на залізницю покладено обов’язок щодо надання технічно справного та придатного для перевезення вантажу вагону, а вантажовідправнику надано право відмовитися від навантаження технічно несправного вагону.

Як вбачається з акта про технічний стан вагона №41 від 13.08.2010р. залізницею подано технічно несправний вагон №66000746, а вантажовідправник не відмовився від навантаження цього вагону, що призвело до втрати вантажу під час перевезення. Встановлені судом обставини свідчать про те, що відповідальність за втрату цього вантажу повинні нести відповідачі порівно.

Відповідальна вагова нестача вантажу з врахуванням норми нестачі 2% становитиме 3420 кг на суму 2860,32 грн (із врахуванням ПДВ), що підтверджується розрахунком позивача, рахунками на оплату, тобто з кожного із відповідачів підлягає стягненню по 1430,16 грн.

З огляду на викладене, позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню частково за рахунок відповідача-1 –5957,05 грн, за рахунок відповідача-2 –1430,16 грн. В решті позову слід відмовити.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по справі відносяться на сторони пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст. 307, 314 Господарського кодексу України, ст. ст. 31, 105, 111 Статуту залізниць України господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства "Придніпровська залізниця" - 49600, м. Дніпропетровськ, пр. Карла Маркса,108, код ЄДРПОУ 01073828 (р/р 2600830130306 у Дніпропетровському центральному відділенні «Промінвестбанк», МФО 305437) на користь Відкритого акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів» - 53213, м. Нікополь Дніпропетровської області, вул. Електрометалургів,310, код ЄДРПОУ 00186520 (р/р 26009132197001 в ЗАТ КБ «Приватбанк», МФО 305299) вартість недостачі вантажу –5957,05 грн (п’ять тисяч дев`ятсот п’ятдесят сім грн 05 коп), витрати по сплаті державного мита - 76,67 грн (сімдесят шість грн 67 коп) та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу –177,38 грн (сто сімдесят сім грн 38 коп).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Шахта «Садова»- 94204, м. Алчевськ Луганської області, вул. Московська,6, код ЄДРПОУ 21822479 (р/р 2600530309002 у ПАТ Банк «Кредит Дніпро», МФО 305749) на користь Відкритого акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів» - 53213, м. Нікополь Дніпропетровської області, вул. Електрометалургів,310, код ЄДРПОУ 00186520 (р/р 26009132197001 в ЗАТ КБ «Приватбанк», МФО 305299) вартість недостачі вантажу –1430,16 грн (одну тисячу чотириста тридцять грн 16 коп), витрати по сплаті державного мита - 24,21 грн (двадцять чотири грн 21 коп) та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу –56,02 грн (п’ятдесят шість грн 02 коп).

В решті позову відмовити.

Видати накази після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дати його підписання та в цей термін може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Суддя Л.П. Широбокова

Повний текст рішення складено 26 січня 2011р.