Рішення № 13613233, 26.01.2011, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

26.01.11р.Справа № 16/306-10

За позовом Закритого акціонерного товариства "Єврофінанс", м. Київ

до Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи - ОСОБА_1, м. Дніпродзержинськ Дніпропетровської області

про стягнення 51 689 грн. 05 коп.

Суддя ЗАГИНАЙКО Т.В.

Представники:

від позивача: Цапенко С.С. - представник, дов. від 29.04.2010р. (був присутній у судовому засіданні 21.12.2010р.).

від відповідача: не з'явився, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач з урахуванням клопотання (вх. № 2478/11 від 17.01.2011р.) про зменшення позовних вимог просить стягнути з відповідача 51 689 грн. 05 коп., що складає 38 153 грн. 33 коп. - заборгованості по лізинговим платежам відповідно до умов договору від 24.04.2008р. №ДФ08000181, 753 грн. 44 коп. - 3% річних, 3 173 грн. 98 коп. - пені та 9 608 грн. 30 коп. - штрафу.

Відповідач відзиву на позов та інших витребуваних господарським судом документів не надав, у судове засідання не з'явився, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином; у заяві (вх. №4729/11 від 26.01.2011р.) просить відкласти розгляд справи через неотримання ухвали про призначення справи до слухання.

Суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи, оскільки:

- відповідно до параграфу 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, 1950р., кожен має право на розгляд його справи упродовж розумного строку;

- справа неодноразово судом відкладалася, у тому числі і за клопотанням відповідача, про що свідчить його заява від 19.01.2011р. (вх. №3032/11 від 19.01.2011р.) і у відповідача було достатньо часу, щоб ознайомитися з матеріалами справи та надати витребувані господарським судом документи;

- до того ж у господарського суду закінчується встановлений частиною 1 статті 69 Господарського процесуального кодексу України двомісячний строк, передбачений для вирішення спору

Справа згідно із статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядається за наявними у ній матеріалами.

Оригінали документів, оглянуті у судовому засіданні відповідають копіям, залученим до матеріалів справи.

Клопотання про технічну фіксацію судового процесу за допомогою технічних засобів представником позивача заявлено не було.

У судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

- 24.04.2008р. між позивачем - Закритим акціонерним товариством "Єврофінанс" (лізингодавцем) та відповідачем - Суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою - ОСОБА_1 (лізингоодержувачем) було укладено договір фінансового лізингу №LA08000181 (надалі Договір фінансового лізингу), згідно із пунктом 1.1 якого лізингодавець зобовязується надати, а лізингоодержувач прийняти предмет предмет лізингу транспортний засіб Іvan НОМЕР_3 на 60 місяців вартістю предмету лізингу 185000 грн. 00 коп.;

- відповідно до пункту 1.2 Загальних умов Договору фінансового лізингу, що є Додатком №2 до Договору фінансового лізингу (надалі Додаток №2), підписуючи цей договір лізингоодержувач підтверджує своє замовлення на конкретний транспортний засіб (ТЗ), ознайомився з конкретним ТЗ та обрав предметом лізингу конкретний ТЗ;

- ТЗ вважається переданим у лізинг на умовах цього Договору фінансового лізингу з дати підписання сторонами акту приймання-передачі ТЗ (пункт 2.2 Додатку №2);

- як вбачається на виконання умов Договору фінансового лізингу позивачем було передано відповідачу транспортний засіб - автобус Іvan НОМЕР_3, білого кольору, обєм двигуна 5675 куб.см, реєстраційний номер НОМЕР_1, номер кузову НОМЕР_4, вартістю 185000 грн. 00 коп. у технічно справному стані з додатковим обладнанням, відповідною технічною документацією та дорожнім автокомплектом; про передачу свідчить акт від 18.06.2008р. приймання-передачі предмета лізингу до Договору лізингу від 24.04.2008р. LA08000181;

- відповідно до пункту 3.1 Договору фінансового лізингу всі платежі згідно цього договору мають бути нараховані та сплачені в українській гривні із врахуванням умов, вказаних у цьому договорі та Додатку 2 до цього Договору;

- умовами Договору фінансового лізингу встановлено перший платіж у сумі 37000 грн. 00 коп. та щомісячні платежі, у тому числі: відшкодування вартості предмету лізингу у розмірі 2466 грн. 67 коп. та банківські відсотки та комісія у розмірі 2825 грн. 97 коп. (пункт 3.4 Договору фінансового лізингу);

- відповідно до пункту 8.1 Додатку №2 до Договору фінансового лізингу нарахування щомісячних лізингових платежів розпочинається з дати підписання сторонами відповідного Акту приймання-передачі транспортного засобу, але не пізніше 5 (пяти) днів з дня повідомлення лізингоодержувача про готовність транспортного засобу до передачі;

- відповідно до пункту 8.2 Додатку №2 до Договору фінансового лізингу лізингоодержувач зобовязується сплачувати лізингодавцю лізингові платежі згідно з договором фінансового лізингу, протягом 5 (пяти) днів з дати виставлення відповідних рахунків лізингодавцем, але не пізніше 7 (сьомого) числа кожного місяця, шляхом перерахування відповідних сум коштів на поточний рахунок лізингодавця, зазначений в договорі фінансового лізингу та виставленому рахунку-фактурі; неодержання рахунку лізингоодержувачем не звільняє його від зобовязання своєчасно здійснювати лізингові платежі згідно договору фінансового лізингу; лізингові платежі сплачуються в українській гривні; якщо у договорі фінансового лізингу вказана референційна валюта долари США або Євро, всі платежі будуть конвертовані в гривні на дату формування відповідного рахунку; конвертовані платежі формуються у відповідності до поточного курсу продажу відповідної валюти ВАТ КБ «Надра»на дату виставлення рахунку; у разі зміни обмінного курсу відповідної валюти з дня виставлення рахунку до дня сплати місячного лізингового платежу лізингооодержувачем, лізингодавець може збільшити наступний лізинговий платіж на суму курсової різниці між обмінним курсом відповідної валюти на дату сплати рахунку та дату виставлення цього рахунку у референційній валюті;

- відповідно до пункту 8.3 Додатку №2 до Договору фінансового лізингу перший лізинговий платіж лізингоодержувач сплачує на користь лізингодавця в строк, що не перевищує 3 (три) дні з дати отримання відповідного рахунку; щомісячні лізингові платежі сплачуються лізингоодержувачем щомісячно у відповідності до пункту 8.2 цього додатку до договору фінансового лізингу ;

- згідно Додатку №4 до Договору фінансового лізингу сторони погодили сплату лізингових платежів протягом 60 місяців;

- в акті приймання-передачі від 18.06.2008р. предмета лізингу до Договору фінансового лізингу до Договору фінансового лізингу сторони визнали, що датою повернення транспортного засобу з нормальним зносом є 17.06.2013р.;

- як вбачається матеріали справи містять рахунки-фактури щодо сплати лізингових платежів та комісій, що не перевищує та перевищує подвійну облікову ставку НБУ, за період грудень 2009р. липень 2010р. на загальну суму 46764 грн. 45 коп., а саме рахунки фактури від 25.12.2009р. №СФ-010985 на суму 5 578 грн. 06 коп., від 25.01.2010р. №СФ-0000513 на суму 5 578 грн. 06 коп., від 25.02.2010р. №сФ-0001367 на суму 5578 грн. 06 коп., від 25.03.2010р. №СФ-0002262 на суму 5627 грн. 09 коп., від 25.03.2010р. №СФ-0002263 на суму 348 гр. 13 коп., від 23.04.2010р. №СФ-0003100 на суму 5627 грн. 09 коп., від 23.04.2010р. №СФ-0003101 на суму 348 грн. 13 коп., від 25.05.2010р. №СФ-0003915 на суму 5627 грн. 09 коп., від 25.05.2010р. №СФ-0003916 на суму 348 грн. 13 коп., від 25.06.2010р. №СФ-0004719 на суму 5395 грн. 84 коп., від 25.06.2010р. №СФ-0004720 на суму 625 грн. 63 коп., від 23.07.2010р. №СФ-0005568 на суму 5087 грн. 50 коп., від 23.07.2010р. №СФ-0005569 на суму 995 грн. 64 коп.;

- проте зазначені рахунки-фактури не містять підпису відповідальної особи позивача, якою вони були виписані, а також відсутні докази їх виставлення відповідачу, тому зазначені рахунки фактури не можуть бути враховані судом при визначенні заборгованості відповідача перед позивачем;

- як вбачається відповідачем було добровільно повернено позивачу транспортний засіб - автобус Іvan НОМЕР_3, білого кольору, обєм двигуна 5675 куб.см, реєстраційний номер НОМЕР_1, номер кузову НОМЕР_4, що підтверджується актом від 21.07.2010р. повернення предмету лізингу;

- в пунктах 5, 6 зазначеного акту від 21.07.2010р. повернення предмету лізингу сторони визнали, що лізинг транспортного засобу з моменту підписання акту повернення припиняється; щомісячний лізинговий платіж буде нарахований 25 числа поточного лізингового періоду (місяця) та обовязковий до сплати лізингоодержувачем; у разі коли на дане число припадатиме вихідний чи святковий день, то місячний платіж буде нарахований в останній робочий день перед вихідним чи святковим днем;

- таким чином, Договір фінансового лізингу припинив свою дію 21 липня 2010р., тобто тоді ж, коли було повернено відповідачем позивачу предмет лізингу;

- отже, згідно наданого графіку, що міститься у Додатку №4 до Договору фінансового лізингу, відповідач за спірний період (з 01 грудня 2009р. по 21 липня 2010р.) повинен був сплатити лізингові платежі у сумі 40633 грн. 82 коп., у тому числі з грудня 2009р. по червень 2010р. по 5292 грн. 64 коп. в місяць, тобто 37048 грн. 48 коп., а з 01 липня 2010р. по 21 липня 2010р. 3585 грн. 34 коп.;

- проте, як зазначено позивачем вказані лізингові платежі відповідачем сплачені були частково у сумі 4187 грн. 79 коп. за грудень 2009р.;

- отже, заборгованість відповідача перед позивачем становить 36446 грн. 03 коп.;

- на момент розгляду справи доказів погашення заборгованості перед позивачем відповідачем не надано;

- відповідно до частин 1, 2 статті 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до умов договору; порушення зобовязань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором;

- статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобовязання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться;

- згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання);

- статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки;

- відповідно до частин 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання;

- відповідно до пункту 8.9 Додатку №2 до Договору у разі прострочення сплати платежів за Договором фінансового лізингу, лізингоодержувач сплачує на користь лізингодавця пеню, виходячи з розрахунку подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на відповідну дату, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення виконання зобовязань;

- отже, пеня після перерахунку становить 3 060 грн. 74 коп. (з 08.02.2010р. по 10.01.2011р.);

- статтею 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом;

- таким чином, після перерахунку річні становлять 731 грн. 55 коп. (з 08.02.2010р. по 10.01.2011р.).

Щодо вимог про стягнення з відповідача штрафу у сумі 9 608 грн. 30 коп. на підставі пункту 10.8 Додатку №2 до Договору фінансового лізингу, то суд не вбачає підстав для його стягнення, оскільки:

- згідно пункту 10.8 Додатку №2 до Договору фінансового лізингу дострокове розірвання договору фінансового лізингу можливе за умов відшкодування в повному обсязі витрат лізингодавця, які він зазнав внаслідок дострокового розірвання договору з вини лізингоодержувача, а також із можливістю застосування санкцій, а саме: сплати 10% лізингодавцю за договором фінансового лізингу;

- частиною 2 статті 551 Цивільного кодексу України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства;

- проте, як вбачається, в пункті 10.8 Додатку №2 до Договору фінансового лізингу не визначено що 10% від вартості всіх недоотриманих лізингових платежів є неустойкою саме у вигляді штрафу;

- крім того, відповідно до частини 1 статті 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором;

- частинами 1, 2 статті 217 Господарського кодексу України встановлено, що господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки; у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції;

- штрафними санкціями у цьому кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобовязання (частина 1 статті 230 Господарського кодексу України);

- отже, штраф та пеня є штрафними санкціями і відносяться до господарських санкцій, тобто до одного виду юридичної відповідальності;

- відповідно до частини 1 статті 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення;

- тому неможливо застосувати до відповідача одночасно такі господарські санкції, як пеню і штраф за одне і те саме правопорушення, а саме несвоєчасну сплату лізингових платежів.

З урахуванням викладеного позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Згідно із статтею 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі розподіляються між сторонами пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись статтями 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Cтягнути з Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи - ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_2) на користь Закритого акціонерного товариства "Єврофінанс" (юридична адреса: м. Запоріжжя, проспект Леніна, буд.81, приміщення 17; фактична адреса: 02100, м. Київ, вул. І. Дубового,14; ідентифікаційний код 30726921; п/р 26002013757001 у філії ВАТ КБ „Надра” КРУ, МФО 320564) 36446 грн. 03 коп. заборгованості, 3 060 грн. 74 коп. пені, 731 грн. 55 коп. річних, 402 грн. 38коп. витрат по сплаті державного мита та 183 грн. 72 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В решті позову відмовити.

Видати наказ.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

СУДДЯ Т.В. ЗАГИНАЙКО

Дата підписання рішення,

оформленого відповідно до статті 84 ГПК України,

„31„ січня 2011р.