Ухвала суду № 136130950, 27.04.2026, Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу

МЕТАЛУРГІЙНИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КРИВОГО РОГУ

Справа № 210/1465/26

Провадження № 2-п/210/39/26

У Х В А Л А

іменем України

27 квітня 2026 року м. Кривий Ріг

Суддя Металургійного районного суду міста Кривого Рогу Вікторович Н.Ю., розглянувши заяву представника ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення Металургійного районного суду міста Кривого Рогу від 26 березня 2026 року у цивільній справі за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

24 квітня 2026 року до провадження Металургійного районного суду міста Кривого Рогу надійшла заява представника ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення Металургійного районного суду міста Кривого Рогу від 26 березня 2026 року у цивільній справі за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.

Суд дослідивши матеріали справи, вважає, що пред`явлена заява підлягає залишенню без руху, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 8 ст. 285 ЦПК України до неналежно оформленої заяви про перегляд заочного рішення, а також до заяви, поданої особою, яка відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно до ч. 6 ст. 285 ЦПК України до заяви про перегляд заочного рішення додається документ про сплату судового збору.

Відповідно до ст.7 Закону України "Про державний бюджет України на 2026 рік", з 1 січня 2026 року прожитковий мінімум для працездатних осіб встановлюється 3328 гривень. Отже, за подання заяви про перегляд заочного рішення у 2026 році необхідно сплатити судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Однак, в порушення вказаних вимог закону відповідачем та його представником не долучено до матеріалів справи квитанцію про сплату судового збору у визначеному законом розмірі.

Звертаючись до суду з вказаним позовом представник віповідача вказує, що позивач звільнений від сплати судового збору із врахуванням п. 13 ч. 1 ст. 15 Закону України «Про судовий збір».

Відповідно до пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав.

Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей, встановлені Законом України від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». У статті 22 цього ж Закону передбачено, що особи, на яких поширюється дія цього нормативного акту, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов`язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов`язаних з розглядом цих питань.

Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені у статті 12 цього Закону. Серед них немає права на звернення до суду зі звільненням від сплати судового збору з вимогами про розірвання шлюбу.

Аналіз пункту 13 частини першої статті 5 Закону "Про судовий збір" в сукупності з частиною другою статті 22 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" вказує на те, що учасники бойових дій звільняються від сплати судового збору стосовно пільг, прав та гарантій закріплених законодавством саме через набуття такого статусу.

Отже, сама по собі наявність статусу учасника бойових дій не гарантує звільнення від сплати до бюджету судового збору з усіх спорів.

Позовні вимоги про стягнення заборгованості за кредитним договором не стосуються пільг, доплат чи інших соціальних гарантій відповідача, як учасника бойових дій, та не пов`язані з наявністю/відсутністю у відповідача статусу учасника бойових дій.

Враховуючи вищевикладене, заява про перегляд заочного рішення, не пов`язана з порушенням права на соціальний захист відповідача, саме як учасника бойових дій, а тому судовий збір має бути сплачений на загальних підставах.

Таким чином, оскільки відповідачем до заяви не було додано документу щодо сплати судового, а статус учасника бойових дій не надає відповідачу пільги щодо сплати судового збору, відповідачу необхідно було надати суду квитанцію про сплату судового збору або документи, що підтверджують підстави для звільнення від сплати судового збору.

Стаття 8 Закону України «Про судовий збір» регулює питання відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати.

Так, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

Згідно ст. 136 Цивільного процесуального кодексу України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.

Питання про звільнення від сплати судового збору регулюється Законом України «Про судовий збір».

Відповідно до роз`яснень, наданих у постанові Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 10 від 17 жовтня 2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім`ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо).

Особа, яка заявляє клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті ним судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасник цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

У зв`язку з наведеним, залишення заяву без руху з підстав, передбачених законом (не сплата судового збору) не є порушенням права на справедливий судовий захист.

З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 року та «Круз проти Польщі» від 19 червня 2001 року. У вказаних Рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статті 177 цього Кодексу, протягом п`яти з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

На підставі викладеного, заяву потрібно залишити без руху та надати заявниці строк для усунення зазначених недоліків протягом п`яти днів з дня вручення ухвали про залишення заяви без руху.

Роз`яснити відповідачу, що у разі невиконання вимог ухвали до встановленої дати, вказані недоліки не будуть усунуті, заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.

Керуючись ст.ст. 175, 177, 185, ЦПК України, суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Заяву представника ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення Металургійного районного суду міста Кривого Рогу від 26 березня 2026 року у цивільній справі за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості - залишити без руху.

Надати строк для усунення недоліків заяви, зазначених у даній ухвалі, у п`ять днів з дня вручення копії даної ухвали.

Роз`яснити, що якщо відповідач не усунув недоліки заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається відповідачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: Н. Ю. Вікторович