Рішення № 13612963, 25.01.2011, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

25.01.11р.Справа № 21/14-11 За позовом Військового прокурора Євпаторійського гарнізону, м. Євпаторія в інтересах держави в особі

П-1 Міністерства оборони України, м Київ,

П-2 Установи "28 Управління начальника робіт", м. Євпаторія

до Закритого акціонерного товариства "Трест "Кривбасшахтопрохобка", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська обл.

про стягнення 752 396,89 грн. за договором субпідряду

Суддя Назаренко Н.Г.

Представники:

прокурор - не з'явився;

від позивача -1 - не з'явився;

від позивача -2 - не з'явився;

від відповідача - Бондаренко А.В., дов. № 1 від 30.12.10р.

СУТЬ СПОРУ:

Військовий прокурор Євпаторійського гарнізону звернувся до господарського суду з позовом в інтересах держави в особі Міністерства оборони України в особі Установи "28 Управління начальника робіт" до Закритого акціонерного товариства "Трест "Кривбасшахтопрохобка" про стягнення суми основного боргу - 619 794,82 грн., 3% річних - 14 467,53 грн., інфляційних витрат - 57 021,09 грн., пені - 61 113,45 грн., посилаючись на невиконання Відповідачем зобов`язань за договором субпідряду № 74/20 від 17.04.2009р.

Позивач-1 та позивач-2 в судове засідання не з`явилися, пояснень щодо неможливості явки в судове засідання не надали.

Відповідач у відзиві від 13.01.2011р. /т. 2 а.с.15-18/ посилається на те, що прокурору не надано право звертатися до суду в інтересах Установи "28 Управління начальника робіт", оскільки остання є господарюючим субєктом, а не органом державної влади чи місцевого самоврядування. Також посилається на те, що позивач не надав йому рахунків на оплату, та у нього були відсутні підстави для оплати за виконані роботи, отже, і вимоги щодо сплати санкцій необґрунтовані. Звертає увагу суду на те, що прокурор невірно розрахував інфляційні втрати та річні, оскільки непослідовно застосував індекси інфляції та не врахував вимоги ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України.

Прокурор направив до суду по факсу пояснення від 21.01.11р. № 169вих-11 /т. 2 а.с. 38-40/ в якому він просив вимоги задовольнити. просить припинити провадження у справі в частині стягнення боргу у зв`язку з його повною сплатою, в решті вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

В судовому засіданні 25.01.11р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення прокурора та представника відповідача, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Між Закритим акціонерним товариством "Трест "Кривбасшахтопроходка" (надалі - генеральний підрядник, відповідач) та Установою "28 Управління начальника робіт" (надалі - субпідрядник, позивач-2) було укладено договір субпідряду №74/20 від 17.04.2009р. (надалі - договір) строком дії - до повного належного виконання сторонами своїх зобовязань. Додатковою угодою №1 від 31.12.2009р. дія договору була продовжена до 31.07.2009р.

Статтями 837, 838 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник. Генеральний підрядник відповідає перед субпідрядником за невиконання або неналежне виконання замовником своїх обов'язків за договором підряду, а перед замовником - за порушення субпідрядником свого обов'язку.

Згідно п. 1.1. договору субпідрядник бере на себе зобов'язання в межах договірної ціни виконати власними силами роботи по будівництву спецпральні Адміністративно-побутового комбінату (площадки рудниками) на обєкті Державного підприємства "Дирекція підприємства, що будується на базі Новоконстянтинівського родовища уранових руд" відповідно до проектно-кошторисної документації, а генпідрядник зобовязався передати обладнання, матеріали, прийняти та оплатити роботу відповідно до умов договору.

Відповідно до п.2.1. договору договірна ціна вартості робіт складає 9 112 000,00 грн., у тому числі ПДВ 20% - 1 518 666,67 грн. (додатку №1).

На виконання умов договору субпідрядник виконав роботи, а генпідрядник їх прийняв, про що сторона складено, підписано та скріплено печатками акти виконаних робіт (форма КБ-2в) на загальну суму 3 202 651,65 грн. та довідки (форма КБ-3), копії яких знаходяться в матеріалах справи.

Відповідно до п. 4.4. договору оплата виконаних робіт здійснюється протягом 15 банківських днів з моменту підписання (погодження) Генпідрядником документів, визначених п. 4.2-4.3, які є підставою для оплати. Вказаними пунктами передбачено, що генпідрядник здійснює щомісяця проміжні платежі за фактично виконані роботи на підставі акту (форма КБ-2в) та довідки (форма КБ-3), засвідченої підписами уповноважених представників сторін. Пунктом 4.3. встановлені терміни передачі цих документів, а також вказано, що податкова накладна та рахунок надається протягом трьох днів з моменту підписання актів (форма КБ-2в) на загальну суму 3 202 651,65 грн. та довідки (форма КБ-3).

На час звернення прокурора з позовом відповідач не повністю розрахувався з позивачем за виконані будівельні роботи, а саме: порахунку № 103 від 28.12.2009р. /т. 1 а.с. 150/, у зв'язку з чим за відповідачем утворилася заборгованість по оплаті виконаних будівельних робіт у сумі 619 794,82 грн., що не заперечується відповідачем.

Як вбачається з наданих відповідачем платіжних доручень заборгованість ним була погашена частково у сумі 340 000,00 грн. до направлення позовної заяви в господарський суд (конверт з позовною заявою датований 16.12.2010р.) /т. 2 а.с. 21/, у звязку з чим в задоволенні в частині стягнення основного боргу в сумі 340 000,00 грн. слід відмовити.

Оскільки залишувся частину основного боргу в сумі 280 051,26 грн. відповідач погасив після порушення провадження у справі (платіжне доручення №1744 від 16.12.2010р. /т.2 а.с. 20/), в цій частині позову провадження слід припинити на підставі п.1-1 ст. 80 ГПК України за відсутністю предмету спору на час розгляду справи.

Посилання відповідача на прострочення кредитора щодо надання рахунків суд вважає такими, що не ґрунтуються на умовах договору, оскільки проміжні оплати договір ставить в залежність від підписання сторонами акту (форма КБ-2в) та довідки (форма КБ-3), які були підписані своєчасно, а податкова накладна та рахунок є додатковими документами, надання яких не впливає на строки розрахунків за договором.

Факт отримання відповідачем рахунку № 103 від 28.12.09р. підтверджується включенням цього рахунку до Акту звірки взаєморозрахунків між позивачем-2 та відповідачем /т. 2 а.с. 3/, який підписано представниками сторін і завірено печатками підприємств.

Відповідно до ст. ст. 22, 78 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог, сторонам також надано право укладання мирової угоди. Господарський суд не приймає відмови від позову та відмовляє в затвердженні мирової угоди, якщо ці дії суперечать законодавству або порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси.

В звязку із сплатою боргу позивач надіслав до суду заяву № 28 від 12.01.11р. про відмову від позову /т.2 а.с. 31-33/ щодо стягнення3% річних - 14 467,53 грн., інфляційних витрат - 57 021,09 грн., пені - 61 113,45 грн.. Також сторонами надано сумісну заяву про затвердження мирової угоди /т.2 а.с.12-14/, згідно умов якої позивач відмовляється від вимог щодо стягнення 3% річних - 14 467,53 грн., інфляційних витрат - 57 021,09 грн., пені - 61 113,45 грн. в звязку із сплатою відповідачем суми боргу.

Разом з тим, відповідно до ст. 29 Господарського процесуального кодексу України відмова позивача від позову, поданого прокурором в інтересах держави, не позбавляє прокурора права підтримувати позов і вимагати вирішення спору по суті.

Прокурор наполягає на тому, що відмова позивача від позову та укладена сторонами мирова угода порушують інтереси держави, та просить стягнути з відповідача 3% річних - 14 467,53 грн., інфляційних витрат - 57 021,09 грн., пені - 61 113,45 грн. /т. 2 а.с. 38-40/.

Виходячи з вищенаведеного, суд не приймає відмову позивача від позову та відмовляє в затвердженні укладеної сторонами мирової угоди.

З огляду на те, що відповідач порушив умови договору, відповідно до ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.

3% річних за період прострочення платежів відповідно з 21.01.2010р. по 08.11.2010р.. становлять 14 467,53 грн. та підлягають стягненню.

Інфляційні втрати з урахуванням індексу інфляції з лютого по жовтень 2010р. включно становлять 43 349,50 грн.

Таким чином, вимоги прокурора щодо стягнення інфляційних втрат - 43 349,50 грн. підлягають задоволенню частково, в решті вимоги слід відмовити, судом встановлено, що нарахування інфляційних втрат повинно починатися з лютого 2010р., у зв'язку з тим, що кінцевим днем сплати по договору є 25.01.10р.

Посилання відповідача на застосування положень ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України при нарахуванні 3% річних не відповідають положенням закону, оскільки приписи цієї норми застосовуються при нарахуванні штрафних санкцій, до яких річні не відносяться, а являються складовою грошового зобовязання.

Умовами п. 16.4. договору передбачена сплата пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ в разі прострочення генпідрядником своїх зобовязань щодо оплати виконаних робіт. Пеня за період прострочення платежу, з врахуванням положень ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, з 26.01.10р. по 26.07.10р. становить 61 113,45 грн.

Згідно зі статтею 233 Господарського кодексу України у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Пунктом 3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України суду надано право зменшувати розмір неустойки, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобовязання. Зважаючи на те, що відповідач повністю виконав свої зобовязання щодо оплати виконаних робіт, суд вважає, що наявні підстави для зменшення пені.

Пеня підлягає стягненню в сумі 30 556,73 грн. (50% від встановленої суми).

Відповідно до ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. В силу положень ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України держава забезпечує захист прав і законних інтересів субєктів господарювання та споживачів, зокрема, шляхом присудження до виконання обовязку в натурі та сплати неустойки, відшкодування збитків. Відповідач неналежним чином виконав зобовязання щодо оплати виконаних на його замовлення робіт, чим порушив умови договору та вище наведені положення закону.

З врахуванням встановлених обставин, вимоги прокурора обґрунтовані, доведені матеріалами справи та підлягають задоволенню частково в сумі інфляційних втрат - 43 349,50 грн., 3% річних - 14 467,53 грн., пені - 30 556,73 грн. В решті позову слід відмовити.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи (ч. 1 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України).

Заперечення відповідача щодо права прокурора звертатися до суду з цим позовом судом відхиляються, виходячи з наступного.

Згідно п. 2 ст. 121 Конституції України на органи прокуратури покладається представництво інтересів громадянина чи держави в суді у випадках, визначених законом. За рішенням Конституційного Суду України від 08.04.1999р. №3-рп/99 під поняттям “Орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах” потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади. Прокурору надано право самостійно визначати в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних чи інших інтересів держави та в позові ним обґрунтовується необхідність їх захисту.

В своїй позовній заяві прокурор зазначив, що Установа "28 Управління начальника робіт" являється структурним підрозділом Міністерства оборони України, яке є центральним органом виконавчої влади, та якому надані повноваження щодо управління військовим майном. Вказане також слідує із Положення про Установу "28 Управління начальника робіт", яке затверджено наказом Міністра оборони України №506 від 15.10.2008р., та метою діяльності якої є виконання програм житлового і військового будівництва для Міністра оборони України. Органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, є Міністерство оборони України, яке наділено відповідними повноваженнями. Тобто, прокурором обґрунтовано, в чому саме полягає порушення інтересів держави у спірних правовідносинах та суд доходить висновку про правомірність звернення прокурора з цим позовом.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по справі відносяться на відповідача пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст.ст. 33, 44, 49, п. 1-1 ст. 80, ст.ст. 82-85, 87, 116-117 Господарського процесуального кодексу України, ст. ст. 16, 525, 526, ч. 1 ст. 611, 625, 837, 838 Цивільного кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Закритого акціонерного товариства "Трест "Кривбасшахтопроходка" (50002, Дніпропетровської області, м. Кривий Ріг, вул. Кобилянського, буд. 124а, код ЄДРПОУ 33355963, р/р - невідомі) на користь Установи "28 Управління начальника робіт" (97404, АР Крим, м. Євпаторія, вул. Казаса,15, код ЄДРПОУ 24967480, р/р - невідомі) інфляційні втрати у сумі 43 349,50 грн. (сорок три тисячі триста сорок дев'ять грн. 50 коп.), 3% річних у сумі 14 467,53 грн. (чотирнадцять тисяч чотириста шістдесят сім грн. 53 коп.), пеню у сумі 30 556,73 грн. (тридцять тисяч п'ятсот п'ятдесят шість грн. 73 коп.), про що видати наказ.

Стягнути з Закритого акціонерного товариства "Трест "Кривбасшахтопроходка" (50002, Дніпропетровської області, м. Кривий Ріг, вул. Кобилянського, буд. 124а, код ЄДРПОУ 33355963, р/р - невідомі) в доход державного бюджету України в особі Управління Держказначейства у Жовтневому районі м. Дніпропетровська (49027, м. Дніпропетровськ, пл. Шевченка, 7, рахунок 31118095700005 в ГУДКУ В Дніпропетровській області, код ЄДРПОУ 24246786, МФО 805012) 883,74 грн. (вісімсот вісімдесят три грн. 74 коп.) - державного мита, про що видати наказ.

Стягнути з Закритого акціонерного товариства "Трест "Кривбасшахтопроходка" (50002, Дніпропетровської області, м. Кривий Ріг, вул. Кобилянського, буд. 124а, код ЄДРПОУ 33355963, р/р - невідомі) в доход державного бюджету України в особі Управління Держказначейства у Жовтневому районі м. Дніпропетровська (49027, м. Дніпропетровськ, пл. Шевченка, 7, рахунок 31217264700005 в ГУДКУ в Дніпропетровській області, код ЄДРПОУ 24246786, КБКД 22050003, МФО 805012) 27,72 грн. (двадцять сім грн. 72 коп.) - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, про що видати наказ.

В частині стягнення основного боргу у сумі 280051,26 грн. провадження у справі припинити.

В решті позову відмовити.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

СуддяН.Г. Назаренко Дата підписання рішення, оформленого відповідно до вимог ст. 84 ГПК України, - 28.01.2011р.