Ухвала суду № 136128769, 29.04.2026, Яворівський районний суд Львівської області

Справа № 944/5628/25

Провадження №2-п/944/20/26

УХВАЛА

29.04.2026 рокум.Яворів

Яворівський районний суд Львівської області

в складі: головуючого судді Карпин І. М.

з участю секретаря судового засідання Мельник Є.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Яворові заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення від 06.02.2026 по цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Віва Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в:

07.04.2026 представник ОСОБА_1 адвокат Зачепіло З.Я. звернулася в суд із заявою, в якій просить скасувати заочне рішення Яворівського районного суду Львівської області від 06.02.2026 у цивільній справі за позовом ТОВ «Віва Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та призначити справу до нового розгляду.

Заяву мотивує тим, що жодних документів ні від суду, ні від позивача відповідач не отримував, тому і не міг взяти участь у справі та надати свої заперечення стосовно заявлених вимог ТОВ «ФК «Віва Капітал». Оскільки ОСОБА_1 як відповідач у справі не був належним чином повідомлений про розгляд справи, тому було порушено його право на доступ до правосуддя, передбачене Конституцією України та Європейською конвенцією з прав людини. Ухвалу про відкриття провадження у справі ОСОБА_1 не отримував, із текстом позовної заяви не був ознайомлений. Про ухвалене заочне рішення дізнався лише 17.03.2026 після відкриття виконавчого провадження № АСВП: 80525584 із текстом рішення ознайомився в Єдиному державному реєстрі судових рішень. Позивачем не доведено належними та допустимими доказами позовних вимог, а надані ним докази є недостатніми, та не дають підстави дійти висновку про наявність обставин справи, які входять до предмету доказування, тому позов є необґрунтованим. У справі відсутні належні, допустимі та достатні докази у розумінні ст.ст. 76, 100 ЦПК України на підтвердження зазначених у позові обставин про те, що кредитор ТОВ «ФК «Віва Капітал» у справі засобами електронного зв`язку направляв оферту позичальнику відповідачу, а відповідач у відповідь надіслав свою згоду акцепт. У справі також відсутні вищевказані документи. У справі також відсутні докази про порядок отримання відповідачем одноразового ідентифікатора (некваліфікованого електронного підпису) та факту його накладення у електронному документі договору кредиту, або відповідних доповнень до нього, як про це зазначено у рішенні та має відповідати порядку створення та підписання електронних документів визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію». В той же час, позивач не вказує, яким чином проводилась ідентифікація особи позичальника та чи проводилась вона взагалі, та не надає доказів проведення такої ідентифікації, не надає доказів відправлення одноразового ідентифікатора відповідачеві, не надає доказів того, що саме відповідач ОСОБА_1 використав ідентифікатор для укладення кредитного договору. Крім того, також неможливо перевірити факт підписання оспорюваного кредитного правочину також кредитодавцем, адже тільки докази накладення кваліфікованого електронного підпису кредитора (кредитодавця) можуть слугувати доказом таких фактів, однак позивачем вони до суду не надані. У матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували підписання кредитного договору, паперову копію якого надано позивачем саме відповідачем ОСОБА_1 . Також, стверджуючи про факт надання відповідачу кредитних коштів, позивач не надав до суду жодного належного доказу, яким би підтвердив викладені обставини. Крім того, позивачем не було надано суду первинні документи, оформлені відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», які підтверджують суму заборгованості 12310,27 гривень за кредитним договором, а також факт видачі кредитних коштів саме ОСОБА_1 . Позивачем у підтвердження заявлених вимог про стягнення заборгованості за позикою не долучено документу, передбаченого ст.ст.41, 49 Закону України «Про платіжні послуги», ст.13 Закону України «Про електронну комерцію», які підтверджують зарахування коштів на рахунок відповідача, а також те, що такий переказ є завершеним. До позовної заяви позивач додає розрахунок заборгованості за кредитним договором, який не відповідає вимогам статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» та пункту 5.6 Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 18 червня 2003 року № 254, а отже не є належним доказом, який би підтверджував розмір заборгованості за кредитним договором. Доданий розрахунок заборгованості є документом, що складений самим кредитором, а, відтак, інформація зазначена в ньому, за умови відсутності первинних документів, на підставі яких він був складений, не може бути доказом наявності заборгованості, на стягненні якої наполягає позивач. Під час виконання кредитором своїх забов`язань по наданню кредитних коштів позичальнику, самим кредитором здійснюються такі дії, які повинні достатньо підтверджуватися договорами в тій формі і в тому змісті, в якому укладено між сторонами договірні правовідносини. Отже, докази про них мають бути вже створеними і саме сторона позивача повинна доводити обставини, на які посилається в позові. З наведених підстав просить скасувати заочне рішення.

Позивач заперечень щодо заяви про перегляд заочного рішення не надав.

Ухвалою від 09.04.2026 поновлено відповідачу строк на подання заяви про перегляд заочного рішення, прийнято заяву ОСОБА_1 до розгляду та призначено судове засідання.

В судове засідання сторони не прибули про розгляд справи були належним чином повідомлені.

Відповідно до ст. 287 ЦПК України неявка осіб, належним чином повідомлених про дату, час і місце засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, у зв`язку з неявкою учасників.

Оцінивши доводи відповідача, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про перегляд заочного рішення, зважаючи на таке.

Заочним рішенням Яворівського районного суду Львівської області від 06.02.2026 було задоволено частково позов ТОВ «Фінансова компанія «Віва Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Віва Капітал» заборгованість за договором про надання кредиту № 143065458907 від 01.11.2025 у розмірі 8635 грн, судовий збір в розмірі 1699,23 грн та витрати на правничу допомогу в розмірі 3000 грн.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 287 ЦПК України суд може своєю ухвалою за результатами розгляду заяви про перегляд заочного рішення скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Для скасування заочного рішення необхідно встановити не лише поважність причин неявки відповідача в судове засідання, в якому було ухвалене заочне рішення, а й те, що його аргументи щодо обставин справи впливали на правильне її вирішення. Лише за сукупності двох умов можна вважати, що наявні підстави для скасування заочного рішення і призначення справи до розгляду у загальному порядку.

Як зазначила представник ОСОБА_1 адвокат Зачепіло З.Я. в заяві про перегляд заочного рішення, ОСОБА_1 не з`явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, оскільки не отримував ухвали про відкриття провадження у справі та позовної заяви, не отримував судових повісток, не знав що такі йому направлялись, відтак не знав про час і місце розгляду справи і не знав, що така справа розглядається судом.

Згідно з відповіддю №1909843 від 20.10.2025 з Єдиного державного демографічного реєстру ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до п.4 ч.8 ст. 128 КПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відповідно до рекомендованих повідомлень про вручення поштового відправлення № R067026347219 та № R067056968692, які направлялись за адресою: АДРЕСА_1 , надіслані повідомлення про розгляд справи було повернуто до суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».

Таким чином відповідач ОСОБА_1 був належним чином повідомлений судом про час та місце проведення судового засідання.

Заперечення проти позовних вимог відповідача у заяві про перегляд заочного рішення зводяться до того, що позивачем не доведено факту підписання кредитного договору позичальником, на подано належних доказів про переказ грошових коштів на його рахунок, не подано доказів, а саме: первинних банківських документів, які б підтверджували розрахунок заборгованості, наданий позивачем , в той же час не наводить суду жодних обставин та не надає доказів, які б стверджували факт не укладання кредитного договору та отримання ним коштів, альтернативного розрахунку заборгованості.

Згідно з ч.3 ст.287 ЦПК України у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою залишити заяву без задоволення.

Частиною 4 ст.287 ЦПК України передбачено, що у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

За наведених обставин, суд вважає, що підстави для скасування заочного рішення Яворівського районного суду Львівської області від 06.02.2026 відсутні, а тому в задоволенні заяви відповідача про перегляд заочного рішення слід відмовити.

Керуючись ст.ст.287, 288 ЦПК України, суд,

у х в а л и в :

Заяву заяву ОСОБА_1 , подану його представником адвокатом Зачепіло Зоряною Ярославівною, про перегляд заочного рішення Яворівського районного суду Львівської області від 06.02.2026 у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Віва Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості- залишити без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня проголошення ухвали про відмову з задоволенні заяви про перегляд заочного рішення, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Львівського апеляційного суду.

Суддя І.М.Карпин