Вирок № 136128500, 29.04.2026, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси)

521/5756/25

1-кп/521/1000/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 квітня 2026 року м. Одеса

Хаджибейський районний суд міста Одеси у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

з секретарями судового засідання ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_4 ,

потерпілої ОСОБА_5 ,

представника потерпілої, адвоката ОСОБА_6 ,

обвинуваченого ОСОБА_7 ,

захисника обвинуваченого, адвоката ОСОБА_8 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Одесі матеріали кримінального провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 17.03.2025 року за № 12025163470000245, за обвинуваченням

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , уродженця м. Одеси, громадянина України, не працюючого, з середньою освітою, не одруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:

-03.12.2024 року вироком Пересипського (Суворовського) районного суду міста Одеси за ч. 1 ст. 204 КК України, до покарання у виді штрафу у розмірі 5 000 неоподаткованих мінімумів громадян, що складає 85 000 грн.,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до Указу Президента України Nє 64/2022 від 24.02.2022 на території України з 05 години 30 хвилин 24.02.2022 введено воєнний стан строком на 30 діб, затверджений Верховною Радою України, який неодноразово продовжено, останній раз Указом Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 05.02.2024 Nє 49/2024, затвердженого Законом України від 06.02.2024 Nє 3564-1X, яким строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 08.02.2025 строком на 90 діб, тобто до 08.05.2025.

ОСОБА_7 , обвинувачується у тому, що 10.03.2025 приблизно о 19 годині 00 хвилин, більш точного часу в ході досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_9 прибув за адресою: АДРЕСА_2 , де проживає його знайома ОСОБА_5 з метою допомоги під час переїзду.

Перебуваючи за вказаною адресою, через деякий час, коли потерпіла ОСОБА_5 , вийшла з кімнати, для того щоб принести пакунки, ОСОБА_9 , побачив у пакеті чорного кольору, який знаходиться на підлозі у вітальній кімнаті квартири, дерев`яну скриньку, коричневого кольору, загальними розмірами приблизно 30Х20 см., із наявним малюнком різнокольорових квітів, всередині якої знаходились коштовні прикраси, та в цей момент у ОСОБА_10 виник раптовий умисел спрямований на викрадення чужого майна, обрав при цьому об`єктом свого злочинного посягання вищевказану дерев`яну скриньку з прикрасами усередині.

Продовжуючи свій злочинний намір спрямований на таємне викрадення чужого майна, діючи в умовах воєнного стану, 10.03.2025 приблизно 19 години 10 хвилин, ОСОБА_9 , діючи з прямим умислом, керуючись корисливим мотивом, з метою особистого збагачення, розуміючи протиправний характер своїх дій, суспільну небезпечність та наслідки свого діяння, бажаючи їх настання, скориставшись тим, що потерпіла

ОСОБА_5 , втратила його з поля зору і за його діями ніхто не спостерігає, шляхом вільного доступу, з пакету чорного кольору, який знаходиться на підлозі у вітальній кімнаті квартири АДРЕСА_3 , таємно викрав дерев?яну скриньку, коричневого кольору, загальними розмірами приблизно 30Х20 см., із наявним малюнком різнокольорових квітів, вартістю 400 гривень, всередині якої знаходились коштовні прикраси, зокрема: срібний перстень інкрустований фіанітом вартістю 2693 гривні, срібна сережка пірсинг, вартістю, 289 гривень, золотий ланцюжок вартістю 2610 гривень, золотий підвіс вартістю 4345 гривень, пара сережок срібного кольору із метеликами срібного кольору вартістю 99 гривень, пару сережок срібного кольору із оздобленням у вигляді перлин, вартістю 60 гривень, пару сережок срібного кольору у вигляді півмісяця, вартістю 80 гривень, пару сережок півмісяць із пластику, вартістю 149 гривень, кольє білого кольору із бісеру, вартістю 250 гривень, каблучка зеленого кольору, вартістю 150 гривень, підвіски для ланцюжка коричневого та рожевого кольорів вартістю 170 гривень, браслет срібного кольору «Пандора», вартістю 200 гривень та грошові кошти у розмірі 1000 гривень.

У подальшому, ОСОБА_7 з місця вчинення злочину зник, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, чим спричинив потерпілій ОСОБА_5 матеріальну шкоду на загальну суму 12 495 гривень.

Дії ОСОБА_7 стороною обвинувачення кваліфіковані за ч. 4 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена в умовах воєнного стану.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_7 свою провину в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні, передбаченому ч. 4 ст. 185 КК України визнав повністю, кваліфікацію своїх дій не оспорював та надав показання, які за змістом аналогічні обставинам, що зазначені в обвинувальному акті. У вчиненому щиро кається, Цивільний позов визнає частково в розмірі 5 000 гривень.

Прокурор під час судового розгляду просила обмежитись допитом обвинуваченого і дослідженням документів, що характеризують його особу, документів, що стосуються вирішення долі речових доказів, заходів забезпечення кримінального провадження, документів, та, відповідно до вимог ст.. 349 КПК України, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

При цьому судом з`ясовано правильність розуміння учасниками судового провадження обставин щодо недоцільності дослідження доказів, добровільність їх позицій, та роз`яснено вимоги ч. 3 ст. 349 КПК України, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Обвинувачений ОСОБА_7 під час допиту підтвердив, що саме він, за викладених в обвинувальному акті обставинах, вчинив кримінальне правопорушення. Показання обвинуваченого є послідовними, логічними, не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння ним змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності його позиції, тому суд вважає доведеним пред`явлене йому обвинувачення та кваліфікує його дії за ч. 4 ст. 185 КК України, а саме в таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчинене , в умовах воєнного стану.

Вирішуючи питання про призначення покарання обвинуваченому, суд виходить із встановленої ст. 50 КК України його мети, а саме виправлення і запобігання вчиненню нових злочинів, заснованої на вимогах виваженості та справедливості. При цьому суд враховує визначені ст.65 КК України загальні засади призначення покарання стосовно обставин цієї справи.

Відповідно до ст. 66 КК України, обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_7 , суд визнає щире каяття, відшкодування матеріальної шкоди, активне сприйняття розкриттю злочину.

Відповідно до ст. 67 КК України, обставиною, яка обтяжує покарання обвинуваченому ОСОБА_7 суд визнає рецидив злочинів.

При визначені виду та міри покарання обвинуваченому, суд враховує:

- ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України, відносяться до тяжких злочинів;

- особу обвинуваченого та його вік (23 роки); наявність місця реєстрації та проживання. З характеристики за місцем проживання, з характеристики настоятеля Свято-Олексіївського храму вбачається, зокрема, про відсутність зауважень з боку сусідів, відсутність протиправних дій проти громадського порядку, про ввічливу поведінку ОСОБА_7

- стан здоров`я: на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває;

- наявність непогашеної судимості за вироком Пересипського (Суворовського) районного суду міста Одеси за ч. 1 ст. 204 КК України від 03.12.2024 року - повне визнання обвинуваченим своєї вини; наявність обставин, що пом`якшує покарання; наявність обставини, що обтяжує покарання.

Приймаючи до уваги вищевикладене, з урахуванням загальних засад призначення покарання: законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації, враховуючи вимоги ст. 65 КК України про те, що особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого обвинуваченим діяння, обставини його вчинення, критичне відношення винної до вчиненого.

Суд, приймаючи до уваги, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення, а також запобігання вчиненню нових (інших) кримінальних правопорушень, відомості про особу обвинуваченого ОСОБА_7 , його ставлення до скоєного, а також приймаючи до уваги думку прокурора в судових дебатах, яка вважала, що виправлення обвинуваченого може бути досягнуто без ізоляції обвинуваченого від суспільства, суд приходить до висновку про необхідність призначення ОСОБА_7 покарання, в межах санкцій ч. 4 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі, а саме у виді позбавлення волі, з подальшим звільненням його від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України та покладенням на нього певних обов`язків, передбачених ст. 76 КК України.

Саме таке покарання та спосіб його виконання буде справедливим, необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_7 та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Підстави для застосування до обвинуваченого ст. 69 КК України відсутні.

При вирішенні цивільного позову у кримінальному провадженні суд прийшов до наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 127 КПК України шкода завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні. Статтею 128 КПК України передбачено, що особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов, зокрема до обвинуваченого за шкоду, завдану його діяннями. Цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Відповідно до ч. 1 ст. 129 КПК України ухвалюючи обвинувальний вирок, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.

Як слідує з положень ч. 1 ст. 1177 ЦК України шкода, завдана фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення, відшкодовується відповідно до закону.

Відповідно до ч.1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні данні, на підставі яких, суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Частина друга статті 78 ЦПК України, вказує на те, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно ст.79 ЦПК України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Відповідно ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

На підтвердження обставин, викладених у обвинувальному акті, судом були досліджені докази, джерелом яких були свідчення потерпілої, обвинуваченого, процесуальні документи, висновок експерта.

Вирішуючи питання доведеності цивільним позивачем позовних вимог, суд зазначає наступне.

В кримінальному провадженні потерпілою ОСОБА_5 заявлений цивільний позов про стягнення матеріальної та моральної шкоди, заподіяних внаслідок злочину. Матеріальні збитки склали 71 629, 90 грн., моральні збитки заявлені у розмірі 210 000 грн. Крім того, заявлені витрати на правову допомогу у розмірі 20 000 грн.

Так, цивільним позивачем заявлена матеріальна шкода у розмірі 84 126,9 (вісімдесят чотири тисячі сто двадцять шість) грн., яка, на думку позивача, складається із вартості такого майна:

-дерев?яна скринька, коричневого кольору, загальними розмірами приблизно 30х20 см., із наявним малюнком різнокольорових квитів, вартістю 400 грн.

- срібний перстень інкрустований фіанітом вартістю 2 693 грн.

- срібна сережка пірсинг, вартістю 289 грн.

- пара сережок срібного кольору із метеликами срібного кольору вартістю 99 грн.

- пара сережок срібного кольору із оздобленням у вигляді перлин, вартістю 60 грн.

-пара сережок срібного кольору у вигляді півмісяця вартістю 80 грн

-пара сережок півмісяць із пластику, вартістю 149грн.

-кольє білого кольору із бісеру, вартістю 250грн.

-каблучка зеленого кольору, вартістю 150 грн.

-підвиски для ланцюжка корічневого та рожевого кольорів вартістю 170 грн.

-браслет срібного кольору «Пандора» вартістю 200грн.

- золотого ланцюжка 585 проби вагою 6,31 грам вартістю 37 853,69 грн.

- золотого підвіска 585 проби вагою 0,79 грам вартістю 4 739,21 грн.

- золотих сережок з топазами 585 проби вагою 6 грам вартістю 35 994 грн.

та грошових коштів у розмірі 1000 (одна тисяча) грн.

На підтвердження позовних вимог надала копії бірок на золоті прикраси , а саме: підвіс. золото 585 арт. 170004, вага 0,79, ціна 4 345 грн., ланцюжок, вага 6,07/6,31, ціна 2 610 грн, надана копія фотознімку потерпілої з сережками

Відповідно до висновку експерта за результатами проведення товарознавчої експертизи від 01.04.2025 року № 990/25 вбачається, що експерту вдалось повести оцінку деяких предметів з викраденого майна на суму 1 558 гривень. Визначити вартість більшості предметів не вдалось можливим за відсутністю вихідних даних.

Позивач згодна з проведеною товарознавчою експертизою щодо зазначених вище речей та ювелірних виробів крім оцінки золотих виробів. Просить суд вважати суму завданих збитків з викрадення належних їй золотих виробів за ринковою вартістю та викрадені золоті вироби є унікальними та фамільними дорогоцінностями Позивача.

Судом встановлено, що відповідно до розписок потерпілою ОСОБА_5 від отримано від обвинуваченого ОСОБА_7 наступні суми :

- 21.03.2025 року 1 000,00 (одна тисяча) грн;

- 28.03.2025 року 4 000,00 (чотири тисячі ) грн.;

- 01.05.2025 року- 7 000 (сім тисяч) грн.;

- 05.05.2025 року 500 (п`ятсот) грн, на загальну суму 12 500 (дванадцять тисяч п`ятсот) гривень.

З квитанції про отримання на зберігання речових доказів, вилучених (отриманих) стороною обвинувачення під час здійснення кримінального провадження № 002064 вбачається, що дерев`яна скринька зі знайденими предметами, крім золотих прикрас, які зазначила потерпіла, перебуває на зберіганні у сейф-пакеті № 2067920, ланцюжок срібного кольору перебуває на зберіганні у сейф-пакеті № 2045914. Тобто всі речі, які зазначені в обвинувальному акті знайдені та будуть повернуті потерпілій.

Згідно з положеннями ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, яка передбачає, що відповідно до принципу диспозитивності суд розглядає справу на підставі доказів, поданих учасниками справи.

Кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Так, щодо відшкодування вартості інших золотих прикрас, суд зазначає наступне. Обвинуваченому не ставиться в провину таємне викрадення таких прикрас: золотий ланцюжок 585 проби вагою 6,31 грам; золотий підвісок 585 проби вагою 0,79 грам; золоті сережки з топазами 585 проби вагою 6 грам.

Потерпілою та її представником потерпілої під час досудового розслідування та під час судового розгляду не надано беззаперечних доказів викрадення таких прикрас обвинуваченим.

Так, враховуючи доведеність вини ОСОБА_7 у вчиненому кримінальному правопорушенні, добровільне відшкодування обвинуваченим 12 500 гривень, тобто вартості майна, яке зазначене в обвинувальному акті, та яке було ним сплачено в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, суд приходить до висновку про відмову у відшкодуванні матеріальної шкоди.

Золоті сережки з топазами не зазначені серед викрадених предметів в обвинувальному акті. До цивільного позову додана копія заяви ОСОБА_10 про визнання ним вини у вчиненому кримінальному правопорушенні, в якій він зокрема зазначає зокрема про золоті сережки, купюри та монети, які знаходились у дерев`яній скрині з іншими прикрасами.

В судовому засіданні обвинувачений пояснив, що вказану заяву написав під впливом співробітників поліції. Зазначені золоті вироби не зазначаються у обвинувальному акті, та їх крадіжка не інкримінується обвинуваченому ОСОБА_7 .

Щодо відшкодування моральної шкоди суд зазначає наступне.

Моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням її майна. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка нанесла моральний вред, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності та справедливості. Моральний вред відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором чи законом.

Розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більшим, ніж достатньо для розумного задоволення потреб потерпілої особи і не повинен призводити до її безпідставного збагачення (постанова КЦС НД від 23.06.2022 у справі №607/4341/20).

Вирішуючи питання щодо цивільного позову, суд керується положеннями ст. 1 ст.1167, ч. 2 ст. 1168 ЦК відповідно до яких моральна шкода нанесена фізичній чи юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її нанесла, за наявності її вини.

В обґрунтування завданої моральної шкоди в цивільному позові зазначається, що внаслідок нанесених ОСОБА_11 фізичного болю та стражданнях, втраті часу, психологічного тиску та стан стресу негативно вплинули на стан здоров`я потерпілої, на її психологічний стан, що виразилось в погіршенні психологічного стану, втрати життєвого часу, фізичному дискомфорті та необхідності постійно перебувати у стані боротьби за свої права.

Крім того, зазначається, про те, що внаслідок протиправних дій ОСОБА_7 психічнй стан позивача погіршився та 25.03.2025 року вона вимушена була звернутись до КНП «Міський клінічний диспансер» Одеської міської ради» де видано направлення № 7083-7989-5728-4211 на госпіталізацію до ООСПД- Одеський обласний спеціалізований психоневрологічний диспансер..

В судовому засіданні ОСОБА_5 пояснила, що ще до вчинення відносно неї кримінального правопорушення перебувала на лікуванні психічного здоров`я, оскільки такий її стан був зумовлений панічними атаками та стресом внаслідок постійних атак ворожих військ на місто Одесу, які активізувались якраз в часовому періоді вчиненого кримінального правопорушення та зразу після нього.

Враховуючи надані пояснення ОСОБА_5 в судовому засіданні, Тому суд, приходить до висновку, що дійсно дії ОСОБА_7 вплинули на психоемоційний стан потерпілої ОСОБА_5 , але не в такій значній мірі, як в цивільному позові зазначила потерпіла, оскільки ще до вчинення кримінального правопорушення, вона перебувала на лікуванні та отримувала медикаментозну допомогу в зв`язку з своїм психологічним станом. Крім того, не зазначено, яким саме чином спричинено фізичний біль таємним викраденням майна.

При цьому суд при визначенні розміру відшкодування моральної шкоди має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Разом з цим суд враховує, що цивільний позивач не надав суду жодного доказу щодо обґрунтування, з якого розрахований розмір моральної шкоди в сумі 210 000грн.

Окрім того, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, суд при визначенні розміру грошового відшкодування моральної шкоди, окрім глибини фізичних та душевних страждань, також враховує характер правопорушення, форму та ступінь вини особи, яка завдала моральну шкоду, а також інші обставини, які мають істотне значення.

Водночас такий розмір має бути достатнім для покриття дійсної моральної шкоди, але не надмірним. На це звернула увагу Велика Палата Верховного Суду у постанові від 15 грудня 2020 року у справі № 752/17832/14-ц. Визначаючи розмір відшкодування, суд має керуватися принципами розумності, справедливості та співмірності. Розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більшим, ніж достатньо для розумного задоволення потреб потерпілої особи, і не повинен призводити до її безпідставного збагачення.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що сума, яка заявлена до відшкодування моральної шкоди у розмірі 210 000 грн не є співрозмірною з тяжкістю кримінального правопорушення, наслідками такого кримінального правопорушення та душевними стражданнями потерпілої ОСОБА_5 , а тому приходить до висновку про часткове задоволення моральної шкоди в розмірі 5 000 (п`яти тисяч) гривень.

Крім того, заявлено про відшкодування правової допомоги у розмірі 20 000 грн. На підтвердження надано копії Договорів про надання правової допомоги № 02042510 та № 020422511 від 02.04.2025 кожен на суму 10 000 грн.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану сторін (п. 21 додаткової постанови ВП ВС від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).

Тобто, вирішуючи питання про відшкодування витрат на професійну правову допомогу, суд має пересвідчитись, що заявлені витрати є співмірними зі складністю провадження, а наданий адвокатом обсяг послуг і витрачений час на надання таких послуг відповідають критерію реальності таких витрат. Також суд має врахувати розумність розміру витрат на професійну правову допомогу та чи не буде їх стягнення становити надмірний тягар для іншої сторони.

Вирішуючи питання про відшкодування витрат на професійну правову допомогу, суд має враховувати: складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг і виконаних робіт; ціну позову та/або значення справи для сторони.

Обов`язковим переліком документів, які підтверджують витрати на професійну правову допомогу, незалежно від юрисдикції спору є: договір про надання правової допомоги; розрахунок наданих послуг з їх детальним описом; документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з позначкою банку або інший банківський документ, касові чеки тощо).

КПК України не встановлює чіткого переліку доказів, які необхідно надати суду на підтвердження понесених витрат на професійну правову допомогу, однак зобов`язує надати докази на підтвердження розміру процесуальних витрат, у тому числі на правову допомогу, що входить до предмета доказування в кримінальному провадженні.

З договорів вбачається, що Виконавцем є «ЦЕНТР ПРАВОВОЇ ДОПОМОГИ» (СТОВ «ЦЕНТР НАДАННЯ ПРАВОВОЇ ДОПОМОГИ ЮРИСТ 24»), замовником є ОСОБА_5 .

Так п. 2.1.1. та 2.1.2 вказаних Договорів зазначається, про те, що Виконавець зобов`язаний після внесення Замовником передоплати в розмірі повної вартості послуг приступити до надання юридичних послуг.

Від Виконавця договори підписані директором «ЦЕНТР ПРАВОВОЇ ДОПОМОГИ» (СТОВ «ЦЕНТР НАДАННЯ ПРАВОВОЇ ДОПОМОГИ ЮРИСТ 24») ОСОБА_12 .

Захисником ОСОБА_6 надані акти приймання-передачі наданих послуг.

1.Акт приймання-передачі наданих послуг № 02042510 від 07.04.2025 року до Договору № 02042510 від 02.04.2025 року відповідно до якого «ЦЕНТР ПРАВОВОЇ ДОПОМОГИ» (СТОВ «ЦЕНТР НАДАННЯ ПРАВОВОЇ ДОПОМОГИ ЮРИСТ 24»), який є Виконавцем надав, а Замовник ОСОБА_5 прийняла юридичні послуги: ознайомлення з матеріалами справи, представництво в суді (одне судове засідання). Зазначений акт підписаний підписом, який є ідентичним на Договорах про надання правової допомоги та скріплений печаткою «ЦЕНТР ПРАВОВОЇ ДОПОМОГИ» (СТОВ «ЦЕНТР НАДАННЯ ПРАВОВОЇ ДОПОМОГИ ЮРИСТ 24»), Код ЄРПОУ 44166392. Вартість послуг складає 10 000 грн.

Крім того з Квитанції до прибуткового касового ордера № 10 від 02.04.2025 року вбачається, що від ОСОБА_5 прийнято 10 000 грн. Підставою зазначено Акт приймання-передачі наданої правничої допомоги від 02.04.2025 року до Договору надання правничої допомоги № 02042510 від 02.04.2025року. Отримувачем грошових коштів зазначено адвоката ОСОБА_6 , всупереч тому, що надавачем послуг є «ЦЕНТР ПРАВОВОЇ ДОПОМОГИ» (СТОВ «ЦЕНТР НАДАННЯ ПРАВОВОЇ ДОПОМОГИ ЮРИСТ 24»).

Акт приймання-передачі наданих послуг № 02042511 від 07.04.2025 року до Договору № 02042511 від 02.04.2025 року, відповідно до якого «ЦЕНТР ПРАВОВОЇ ДОПОМОГИ» (СТОВ «ЦЕНТР НАДАННЯ ПРАВОВОЇ ДОПОМОГИ ЮРИСТ 24»), який є Виконавцем надав, а Замовник ОСОБА_5 прийняла юридичні послуги: складання проєкту позову до суду, представництво в суді (одне судове засідання). Зазначений акт підписаний підписом, який є ідентичним на Договорах про надання правової допомоги та скріплений печаткою «ЦЕНТР ПРАВОВОЇ ДОПОМОГИ» (СТОВ «ЦЕНТР НАДАННЯ ПРАВОВОЇ ДОПОМОГИ ЮРИСТ 24»), Код ЄРПОУ 44166392. Вартість послуг складає 10 000 грн.

Крім того з Квитанції до прибуткового касового ордера № 11 від 02.04.2025 року вбачається, що від ОСОБА_5 прийнято 10 000 грн. Підставою зазначено Акт приймання-передачі наданої правничої допомоги від 02.04.2025 року до Договору надання правничої допомоги № 02042510 від 02.04.2025року. Отримувачем грошових коштів зазначено адвоката ОСОБА_6 , всупереч тому, що надавачем послуг є «ЦЕНТР ПРАВОВОЇ ДОПОМОГИ» (СТОВ «ЦЕНТР НАДАННЯ ПРАВОВОЇ ДОПОМОГИ ЮРИСТ 24»).

Суд критично оцінює надані Акти виконаних робіт та Квитанції до прибуткового касового ордеру у зв`язку з виявленням невідповідностей, зазначаючи наступне.

1.Так, відповідно до зазначених договорів Виконавець приступає до надання послуг на умовах передоплати. Натомість в квитанціях до прибуткового касового ордеру від 02.04.2025 року в якості підстави для отримання коштів зазначається Акт виконаних робіт від 02.04.2025 року замість внесення попередньої оплати за Договорами.

2.Акти виконаних робіт, на які посилаються в якості підстави отримання грошових коштів в Квитанціях до прибуткового касового ордеру датуються не 02.04.2025 роком, а 07.04.2025 роком.

3.Отримувачем відповідно до Квитанцій є адвокат ОСОБА_6 , тоді як в Договорах та Актах наданих послуг виконавцем зазначається «ЦЕНТР ПРАВОВОЇ ДОПОМОГИ» (СТОВ «ЦЕНТР НАДАННЯ ПРАВОВОЇ ДОПОМОГИ ЮРИСТ 24»).

Жодних довіреностей та наказів на уповноваження адвоката ОСОБА_6 на тримання грошових коштів від «ЦЕНТР ПРАВОВОЇ ДОПОМОГИ» (СТОВ «ЦЕНТР НАДАННЯ ПРАВОВОЇ ДОПОМОГИ ЮРИСТ 24») від замовників в судовому засіданні надано не було.

Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку по відсутність належного підтвердження здійснення оплати ОСОБА_5 оплати за послуги «ЦЕНТР ПРАВОВОЇ ДОПОМОГИ» (СТОВ «ЦЕНТР НАДАННЯ ПРАВОВОЇ ДОПОМОГИ ЮРИСТ 24»).

З урахуванням викладеного, у суду відсутні підстави для задоволення відшкодування витрат на надання правової допомоги ОСОБА_13 у розмірі 20 000 грн., у зв`язку із відсутністю документального підтвердження отримання Викоавцем - «ЦЕНТР ПРАВОВОЇ ДОПОМОГИ» (СТОВ «ЦЕНТР НАДАННЯ ПРАВОВОЇ ДОПОМОГИ ЮРИСТ 24») оплати таких послуг ОСОБА_5 .

За таких обставин суд не знаходить підстав для задоволення зазначених вимог представника потерпілого.

Арешт майна, накладений ухвалою Хаджибейського (Малиновського) районного суду міста Одеси від 01.04.2025 року скасувати.

Долю речових доказів необхідно вирішити в порядку ст. 100 КПК України.

Судові витрати у кримінальному провадженні відсутні.

Запобіжний захід до обвинуваченого ОСОБА_7 до набрання вироком законної сили не застосовувати.

Керуючись ст. ст. 349, 368- 371, 373, 374, ч. 15 ст. 615 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від відбування призначеного покарання, якщо він протягом 2 (двох) років не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов`язки.

Строк випробування ОСОБА_7 , а саме іспитовий строк, обчислювати з моменту проголошення вироку, тобто з 29 квітня 2026 року.

На підставі п.п. 1, 2 ч. 1 та п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи;

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

До набрання цим вироком законної сили відносно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід не застосовувати.

Цивільний позов ОСОБА_5 про стягнення з ОСОБА_7 , про стягнення матеріальної та моральної шкоди задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , моральну шкоду заподіяну злочином в розмірі 5 000 (п`ять тисяч) гривень.

В решті позовних вимог відмовити.

В задоволенні вимог в частині відшкодування витрат на правову допомогу - відмовити.

Арешт майна, накладений ухвалою Хаджибейського (Малиновського) районного суду міста Одеси від 01.04.2025 року скасувати.

Речові докази у кримінальному провадженні:

-фрагмент коробки коричневого кольору та ланцюжок срібного кольору, які поміщено до сейф-пакету NPU 2045914 повернути ОСОБА_5 ,

-дерев`яну шкатулку розмірами приблизно 30Х20 см., оздоблення різнокольоровими квітами, пара сережок жовтого кольору, пара сережок із каменем коричневого кольору, перстень жовтого кольору інкрустований каменем чорного кольору, пара сережок срібного кольору із наявним оздобленням у вигляді метеликів рожевого кольору, обручка срібного кольору із наявним оздобленням схожим на фіаніт, пара сережок срібного кольору із метеликами срібного кольору, пара сережок «гвоздик», із каменем коричневого кольору, пара сережок срібного кольору із оздобленням у вигляді перлин, пара сережок срібного кольору із оздобленням у вигляді дрібних перлин, чотири пари сережок срібного кольору у вигляді півмісяця, браслет срібного кольору інкрустований склом, ланцюжок із наявним кулоном у вигляді ока, пара сережок срібного кольору трикутної форми, пара сережок срібного кольору у вигляді півмісяця, пара сережок срібного кольору у вигляді кілець, пара сережок срібного кольору типу «гвоздик», інкрустовані прозорим склом, пара сережок півмісяць із пластику, кольє білого кольору із бісеру, каблучка сірого кольору у вигляді загнутого цвяха, каблучка у вигляді ремня срібного кольору, каблучка зеленого кольору, зіп- пакет із застібкою фіолетового кольору всередині із біркою із наявним написом «SRIBNA KRAINA», та срібним пірсінгом, підвіски для ланцюжка коричневого та рожевого кольору, браслет срібного кольору «Пандора», які поміщено до сейф-пакету NPU № 2067924 - повернути власнику ОСОБА_5 .

Судові витрати у кримінальному провадженні відсутні.

Вирок суду може бути оскаржений до Одеського апеляційного суду через Хаджибейський районний суд міста Одеси протягом 30 днів з дня його проголошення.

Обмеження права оскарження даного вироку визначені ч. 3 ст. 349 КПК України.

Вирок суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копії вироку негайно після його проголошення вручаються обвинуваченому та прокурору.

На підставі ч. 15 ст. 615 КПК України судом у судовому засіданні проголошено резолютивну частину вироку.

Суддя ОСОБА_1