Рішення № 136128219, 28.04.2026, Березівський районний суд Одеської області

Березівський районний суд Одеської області

28.04.2026

Справа № 505/3765/25

Провадження № 2/494/248/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.04.2026 року м. Березівка

Березівський районний суд Одеської області у складі:

судді - Римаря І.А.,

за участю: секретаря судового засідання Антонишиної І.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Березівка Одеської області в порядку загального позовного провадження цивільну справу №505/3765/25 за позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування в порядку регресу витрат за регламентною виплатою, -

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Подільського міськрайонного суду Одеської області перебувала на розгляді цивільна справа за позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування в порядку регресу витрат за регламентною виплатою.

Ухвалою судді Подільського міськрайонного суду Одеської області від 17.11.2025 року вказана справа передана до Березівського районного суду Одеської області за територіальною підсудністю.

Ухвалою суду від 16.01.2026 року справу прийнято до свого провадження, відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання.

Суд також вважає заначити, що у зв`язку з надмірним навантаженням справами, яке виходить за межі фізичної можливості розгляду кожної справи у розумні строки, оскільки у Березівському районному суді Одеської області наразі працює 2 (два) судді (за штатом 4 (чотири)), та які є водночас слідчими суддями, постійними повітряними тривогами на території Одеської області, тому суд позбавлений можливості проводити розгляд справи в розумні строки визначені ЦПК України.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилався на те, що 20.04.2020 року о 08:35 год. м. Одеса по вул. Успенська, 50 мала місце дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «LEXUS» реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 під керування ОСОБА_2 та автомобіля ВАЗ реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1 . Постановою Приморського районного суду м. Одеси від 18.06.2020 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП. В результаті ДТП власник автомобілю «LEXUS» зазнала матеріальних збитків. На час скоєння ДТП транспортний засіб ВАЗ реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 не був забезпечений чинним договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності. Заподіяна шкода не відшкодована відповідачем потерпілій особі. Транспортний засіб «LEXUS» реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , на час ДТП був забезпечений полісом №АО/4930468, власник якого звернулась до МТСБУ з відповідною заявою про виплату відшкодування. Суб`єктом оціночної діяльності визначено вартість відновлювального ремонту т/з «LEXUS» реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 у розмірі 92388.83 грн., витрати на встановлення розміру відшкодування склали 1436.20 грн. 22.09.2020 року МТСБУ здійснило виплату відшкодування в розмірі 82129.06 грн. На підставі вказаного позивач просить стягнути з ОСОБА_1 суму сплаченого майнового відшкодування в розмірі 82129.06 грн., суму витрат на встановлення розміру заподіяної шкоди в розмірі 1436.20 грн. та судовий збір.

23.03.2026 року від відповідача по справі надійшов відзив на позовну заяву, в якому вказав, що на підтвердження відшкодування страхової суми позивачем долучено лише платіжне доручення, будь-яких інших фінансових документів на підтвердження перерахування страхової виплати потерпілому у розмірі 82129.06 грн. матеріали справи не містять. Також не надано жодної банківської виписки щодо зарахування коштів за встановлення розміру регламентної виплати. Огляд транспортного засобу проводився без участі відповідача, отже останній був позбавлений можливості внести свої зауваження щодо вказаних у висновку експерта відомостей, вартість відновлювального ремонту є завищеною. Висновок експерта, яким позивач обґрунтовує матеріальну шкоду, не є належним та допустимим доказом, позивачем також не надано акт виконаних робіт щодо здійснення ремонту автомобіля. ОСОБА_1 зазначив, що являється особою з інвалідністю, внаслідок проблем зі здоров`ям змушений звільнитись з роботи. Доводи позивача ґрунтуються на припущенні, ОСОБА_1 просить у задоволення позовних вимог відмовити у повному обсязі (а.с.35-38).

06.04.2026 року на адресу суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив, вказав, що не згоден з доводами відповідача, викладеними у відзиві на позов, вважає їх необґрунтованими та надуманими. Відповідач у відзиві не заперечує щодо викладених у позові обставин ДТП за його участі, а саме факту спричинення шкоди потерпілому в результаті ДТП та своєї вини у спричиненні шкоди потерпілому. Посилання ОСОБА_1 на те, що надана позивачем в якості доказу платіжна інструкція є неналежним доказом, є формальним запереченням проти позову. Надані позивачем копії платіжних інструкції відповідають положенням законодавства, є первинними документами, що документально підтверджують факти здійснення господарських операцій. Учаснику ДТП ОСОБА_1 було спрямовано повідомлення про дату та час експертного огляду, однак він не був присутній при огляді. Підставою звернення МТСБУ з позовом до ОСОБА_1 є відсутність у нього на час ДТП полісу обов`язкового страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів. Відповідач порушив вимоги закону щодо обов`язкового страхування власників транспортних засобів, та вимоги правил дорожнього руху, наслідком чого стало спричинення ним шкоди потерпілому, шкоди своєму здоров`ю та звернення позивача з позовом до суду. Зважаючи на вищевикладене, представник позивача просить позов задовольнити у повному обсязі (а.с.67-71).

Указом Президента України №64/2022 від 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан, який продовжено до 04.05.2026 року.

В судове засідання 28.04.2026 року представник позивача не з`явився, однак 27.04.2026 року на адресу суду надіслав заяву про розгляд справи без його участі, просив позовні вимоги задовольнити у повному обсязі (а.с.131-132).

В судове засідання 28.04.2026 року відповідач також не з`явився, проте 28.04.2026 року до суду надіслав заяву про розгляд справи без його участі, просив відмовити у задоволенні позову у повному обсязі (а.с.134).

Суд вважає зазначити, що обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 - 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України").

В порядку ч.2 ст. 247 Цивільно-процесуального кодексу України (далі- ЦПК України), розгляд справи здійснюється судом без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі.

Врахувавши думку представника позивача, викладену ним у заяві від 27.04.2026 року, думку відповідача у заяві від 28.04.2026 року, відзив на позов відповідача, відповідь на відзив представника позивача, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 13 Цивільно-процесуального кодексу України (далі ЦПК України), суд розглядає справи не інакше, як за зверненням особи, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках.

У ст. 12 ЦПК України, говориться, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст. 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Судом встановлено, що постановою Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 визнано винним у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у розмірі 340.00 грн. Згідно вказаної постанови вбачається, що 20.04.2020 року приблизно о 08 годині 35 хвилин. ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом ВАЗ 21063, номерний знак НОМЕР_2 , біля будинку №50 по вул. Успенська, що у Приморському районі м. Одеси, на перехресті з вул. Катериненській, проігнорував заборонений сигнал світлофору допустив зіткнення з автомобілем Лексус, державний номерний знак НОМЕР_1 , який рухався по вул. Катериненській на зелений сигнал світлофору, та скоїв зіткнення. В результаті ДТП транспортні засоби отримали механічні ушкодження. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.8.7 Правил дорожнього руху (а.с.8).

Згідно звіту №594/20 про оцінку колісного транспортного засобу «LEXUS» реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 від 27.05.2020 року встановлено вартість відновлювального ремонту вказаного транспортного засобу, пошкодженого внаслідок ДТП, яка сталася 20.04.2020 року, з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу складових частин становить 92388.83 грн. (а.с.15).

21.04.2020 року власник пошкодженого транспортного засобу ОСОБА_3 звернулася з заявою до МТСБУ про отримання страхового відшкодування (а.с.9).

На підставі вищевказаного потерпілій ОСОБА_3 сплачено 82129.06 грн. за шкоду, заподіяну в результаті дорожньо-транспортної пригоди, що підтверджується платіжною інструкцією №2144861 від 22.09.2020 року (а.с.13), а також сплачено кошти за послуги експерта у розмірі 1436.20 грн., про що свідчить платіжна інструкція №1479740 від 26.06.2020 року (а.с.14).

Стаття 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачає, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового права та інтересу. Способами захисту в тому числі є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, відшкодування моральної шкоди.

Частина 1 ст. 22 ЦК України передбачає, що особа, який завдано збитків в результаті порушення її цивільного права, має право на її відшкодування.

До сфери обов`язкового страхування належить цивільно-правова відповідальність власників наземних транспортних засобів згідно спеціального Закону України від 01 липня 2004 року №1961-IV «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», який діяв в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин та втратив чинність 01 січня 2025 року (далі - Закон).

В зв`язку з цим, при вирішені цієї справи суд застосовує положення Закону, який діяв в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин (20.04.2020 року).

Правове регулювання регресних вимог встановлене ст. 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», відповідно до якої Моторне (транспортне) страхове бюро України має право вимагати відшкодування витрат у порядку регресу після здійснення виплати потерпілому.

Відповідно до ст. 1191 ЦК України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

В даному випадку, МТСБУ здійснило виплату потерпілому власнику пошкодженого автомобіля, а тому набуло права на вимогу до відповідача щодо повернення цих коштів у розмірі понесених витрат.

Верховний Суд України у справі № 6-2188цс16 висловив позицію щодо права регресної вимоги Моторного (транспортного) страхового бюро України до винуватців ДТП, які не забезпечили свою цивільно-правову відповідальність страховим полісом. Суд зазначив, що у випадку, коли МТСБУ здійснило регламентну виплату за шкоду, заподіяну водієм, відповідальність якого не була застрахована, бюро має право на регресну вимогу до цього водія. Це право виникає на підставі статті 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» та ст. 1191 Цивільного кодексу України.

У своєму рішенні Верховний Суд також підкреслив, що законодавство чітко визначає обов`язок винуватця ДТП компенсувати МТСБУ витрати, понесені ним внаслідок виплати потерпілому за шкоду. Це право регресу стосується виключно тих випадків, коли у водія на момент ДТП не було чинного полісу обов`язкового страхування або ж він не підпадає під виключення, передбачені законодавством.

Статті 1187 і 1188 ЦК України передбачають відповідальність за шкоду, заподіяну джерелом підвищеної небезпеки, до якого належать транспортні засоби. У випадку, якщо шкода була заподіяна внаслідок взаємодії кількох транспортних засобів, а вина в її завданні встановлена, винна особа несе відповідальність за повне відшкодування цієї шкоди.

Відповідно до ст. 28 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», шкода, заподіяна в результаті ДТП майну потерпілого - це шкода, пов`язана: з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу.

Статтею 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлено, що у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Згідно п.п.38.2.1 п.38.2 ст.28 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», МТСБУ після сплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до власника, водія транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім осіб, зазначених у пункті 13.1 статті 13 цього Закону.

За змістом вимог ст. 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», Моторне (транспортне) страхове бюро України (МТСБУ) має право після здійснення регламентної виплати подавати регресний позов до винуватця ДТП для компенсації не лише суми, виплаченої потерпілому, але й усіх пов`язаних з цим витрат. Це включає витрати на збір документів та оцінку розміру шкоди, необхідні для здійснення регламентної виплати.

Стаття 22 ЦК України також регламентує, що збитки включають реальні витрати, яких особа зазнала у зв`язку з відновленням порушеного права. Відтак, до реальних витрат слід також віднести витрати на оцінку збитків, залучення експертів, аварійних комісарів, і збір доказів, що є необхідними для визначення шкоди та правових підстав для її відшкодування.

Підпункт «а» пункту 41.1статті 41 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» зазначає, що МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім шкоди, заподіяної транспортному засобу, який не відповідає вимогам пункту 1.7 статті 1 цього Закону, та майну, яке знаходилося в такому транспортному засобі.

Оскільки цивільно-правова відповідальність відповідача не була застрахована на момент дорожньо - транспортної пригоди, то Моторне (транспортне) страхове бюро України набуло право вимоги до відповідача після виплати страхового відшкодування. Відповідач не сплатив страхове відшкодування в добровільному порядку, тому Моторне (транспортне) страхове бюро змушене звернутися за захистом своїх порушених прав до суду.

Відповідно до змісту ч. 1 та ч. 2 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Статтею 993 Цивільного кодексу України передбачено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Суд відхиляє доводи відповідача щодо відсутності доказів перерахування коштів страхового відшкодування потерпілій особі, оскільки такі доводи спростовуються платіжною інструкцією, що міститься в матеріалах справи, яку суд вважає належним та допустимим доказом.

Також твердження ОСОБА_1 про те, що його не запрошували на огляд транспортного засобу є необґрунтованими.

Суд вважає за необхідне зауважити наступне: згідно п.5.2. Методики товарознавчої експертизи та оцінки транспортних засобів, затвердженої Наказом Фонду державного майна від 24.11.2003 №142/5/2092, виклик заінтересованих осіб для технічного огляду із зазначенням дати, місця та часу проведення огляду КТЗ (після їх узгодження з виконавцем дослідження) здійснюється у разі потреби замовником дослідження шляхом вручення відповідного виклику під розписку особі, що викликається, або телеграмою з повідомленням про її вручення адресату. Таким чином, виклик та присутність відповідача на огляді пошкодженого транспортного засобу є правом експерта, але не обов`язком.

З урахуванням вищевикладеного, суд вважає за необхідне позовну заяву МТСБУ задовольнити в повному обсязі.

Відповідно до ст.141 ЦПК України на користь позивача підлягають стягненню з відповідача витрати, понесені позивачем за оплату судового збору у розмірі 3 028,00 грн.

Керуючись ст. ст. 76-78, 83, 258-259, 263-265, 268, 352, 354 ЦПК України, ст. ст. 1191 ЦК України, Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування в порядку регресу витрат за регламентною виплатою задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України (адреса: 02653, м. Київ, Русанівський бульвар, 8, код ЄДРПОУ 21647131) суму сплаченого майнового відшкодування в розмірі 82129 (вісімдесят дві тисячі сто двадцять дев`ять) гривень 06 копійок. та суму витрат на встановлення розміру заподіяної шкоди в розмірі 1436 (одна тисяча чотириста тридцять шість) гривень 20 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України (адреса: 02653, м. Київ, Русанівський бульвар, 8, код ЄДРПОУ 21647131) сплачений при подання позову до суду судовий збір у розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім) гривень 00 копійок.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з моменту його проголошення.

Якщо в судовому засіданні оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного суду.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Позивач: Моторне (транспортне) страхове бюро України (адреса: 02653, м. Київ, Русанівський бульвар, 8, код ЄДРПОУ 21647131).

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 ).

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 30.04.2026 року.

Суддя І.А. Римар