Рішення № 136128189, 30.04.2026, Балтський районний суд Одеської області

Справа № 493/148/26

Провадження № 2/493/438/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 квітня 2026 року м. Балта Одеської області

Балтський районний суд Одеської області в складі:

ГОЛОВУЮЧОГО СУДДІ ІЛЬНІЦЬКОЇ О.М.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами в залі суду в м. Балта цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

28.01.2026 ТОВ «Споживчий центр» звернулося до суду в електронній формі через електронний кабінет підсистеми «Електронний суд» з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 13.02.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» та ОСОБА_1 було укладено електронний Договір № 13.02.2024 -100000847, відповідно до якого ОСОБА_1 отримала у кредит грошові кошти в сумі 6000,00 грн зі строком повернення 22.04.2024. Умовами договору передбачена сплата процентів у розмірі 1,35% за один день користування кредитом, сплата комісії в розмірі 15% від суми кредиту, що складає 900 грн. Відповідач повинна була сплачувати кредит, проценти та комісію у строки, вказані в Заявці, однак свої зобов`язанняу повному обсязі не виконала, у зв`язку з чим утворилася заборгованість в розмірі 10235,83 грн, що складається із заборгованості за тілом кредиту 5829,07 грн, боргу за процентами 4406,76 грн.

Тому позивач просить стягнути з відповідача на користь ТОВ «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором в розмірі 10235,83 грн, судові витрати покласти на відповідача. Також зазначив, що після ухвалення рішення судом має намір подати заяву про ухвалення додаткового рішення про відшкодування судових витрат на правничу допомогу.

Оскільки позовна заява подана через електронний кабінет підсистеми «Електронний суд», тому позивач самостійно направив відповідачу копію позовної заяви з копіями доданих до неї документів рекомендованим листом з описом вкладення, надавши суду докази їх надсилання.

Ухвалою судді від 02.02.2026 провадження по даній цивільній справі відкрите, постановлено проводити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

02.03.2026 від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого відповідач визнає розмір заборгованості в загальній сумі 7182,80 грн, що складається із заборгованості за тілом кредиту 4575,07 грн та заборгованості за відсотками 2607,80 грн. В іншій частині позов не визнає, посилаючись на те, що відповідачем частково був погашений кредит в сумі 2204,93 грн, тому загальна сума заборгованості складає 7182,80 грн.

10.03.2026 до суду надійшла відповідь на відзив, згідно якої позивач посилається на те, що при розрахунку заборгованості була врахована сума платежу 2204,93, внесена відповідачем 26.02.2024, з урахуванням якого загальна сума заборгованості відповідача складає 10235,83 грн, тому позивач просить повністю задовольнити позовні вимоги.

На підставі ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Суд, дослідивши докази, надані позивачем, заперечення відповідача, письмові пояснення, викладені у позовній заяві, відзиві на позов, відповіді на відзив на позов, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що 13.02.2024 ОСОБА_1 уклала з ТОВ «Споживчий центр» Кредитний договір № 13.02.2024-100000847 в електронній формі.

Відповідно до умов Договору позивач наддав відповідачу кредит в сумі 6000 грн на умовах строковості, оплатності та поверненості шляхом перерахування на банківську картку відповідача НОМЕР_1 , а відповідач у встановлений цим Договором строк зобов`язався повернути кредит, сплатити проценти та комісію на визначених Договором умовах.

Як вбачається з Паспорту споживчого кредиту, Пропозиції про укладення Кредитного договору (оферти), Заявки кредитного договору, Відповіді позичальника про прийняття пропозиції (акцепт) кредитного договору, строк кредитування визначений у 70 днів, дата повернення кредиту 22.04.2024.

Процентна ставка становить 1,35% за 1 день користування кредитом. Комісія, пов`язана з наданням кредиту 15% від суми кредиту та дорівнює 900 грн 00 коп, нараховується кредитором та обліковується в день видачі кредиту.

Згідно встановленого графіку платежів проценти за черговий період, сплачуються не пізніше останнього дня чергового періоду; кількість платежів зі сплати Процентів дорівнює кількості періодів, за які сплачуються Проценти. Сума Кредиту сплачується 5 платежами не пізніше останнього дня кожного чергового періоду у наступних розмірах: 1 платіж у розмірі 2204 грн 93 коп, 2 платіж у розмірі 2204 грн 93 коп, 3 платіж у розмірі 2204 грн 93 коп, 4 платіж у розмірі 2204 грн 93 коп, 5 платіж у розмірі 2204 грн 89 коп. Комісія сплачується 1 платежем не пізніше останнього дня кожного чергового періоду у наступних розмірах: 1 платіж у розмірі 900 грн 00 коп.

У разі недостатності суми здійсненого платежу для виконання зобов`язання за договором у повному обсязі черговість погашення вимог за договором встановлюється законом.

Позивач свої зобов`язання за Договором позики виконав у повному обсязі, перерахувавши ОСОБА_1 6000 грн на картку № НОМЕР_2 , що підтверджується квитанцією від 13.02.2024.

Паспорт споживчого кредиту, Пропозиції про укладення Кредитного договору (оферти), Заявку кредитного договору, Відповідь позичальника про прийняття пропозиції (акцепт) кредитного договору відповідач підписала електронним підписом з використанням одноразового ідентифікатора.

Факт укладення Кредитного договору на вказаних умовах, отримання коштів у кредит відповідачем не оспорюється.

У п. 5 ч. 1 ст. 3 ЗУ «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 ЗУ «Про електронну комерцію»).

Ч. 1 ст. 11 ЗУ «Про електронну комерцію» передбачено порядок укладення електронного договору. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному ч. 6 цієї статті (ч. 3 ст. 11 ЗУ «Про електронну комерцію»).

Відповідно до ч. 6 ст. 11 ЗУ «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до ЗУ «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів (ст. 12 ЗУ «Про електронну комерцію»).

Зі змісту ч. 1 ст. 205 ЦК України вбачається, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Положеннями ч. 1 ст. 639 ЦК України передбачено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Згідно ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору (ч.3 цієї статті).

Частиною 1 ст. 628 ЦК України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

В абз. 2 ч. 1 ст. 638 ЦК України зазначено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Як передбачено ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

На підставі ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Згідно ч.2 ст.1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Відповідно до ст.534 ЦК України у разі недостатності суми проведеного платежу для виконання грошового зобов`язання у повному обсязі ця сума погашає вимоги кредитора у такій черговості, якщо інше не встановлено договором або законом: 1) у першу чергу відшкодовуються витрати кредитора, пов`язані з одержанням виконання; 2) у другу чергу сплачуються проценти і неустойка; 3) у третю чергу сплачується основна сума боргу.

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором чи законом, які передбачені ч. 1 ст. 611 ЦК України.

Як вбачається з розрахунку заборгованості за договором № 13.02.2024-100000847 від 13.02.2024 ОСОБА_1 не повернула в повному обсязі кредит та не виконала всі інші свої грошові зобов`язання за Кредитним договором, тому станом на 21.01.2026 загальний розмір заборгованості відповідача перед позивачем становить 10253,83 грн, з яких: заборгованість за кредитом 5829,07 грн, заборгованість за нарахованими відсотками 4406,76 грн.

Отже судом встановлено, що Кредитний договір № 13.02.2024-100000847 від 13.02.2024 між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладений в електронній формі, так як містить електронні підписи сторін, зі змісту якого вбачається, що в них визначено основні істотні умови, характерні для кредитних договорів, зазначено суму кредиту, дату його видачі, строк надання коштів, розмір процентів, умови кредитування, з якими позичальник в свою чергу погодилася на укладення договору саме такого змісту, про що свідчить підписання зазначених документів, тому договір є таким, що вчинений у письмовій формі, що відповідає вимогам ч. 1 ст. 205 та ст. 207 ЦК України.

Враховуючи зазначене та те, що відповідач не сплачує належним чином заборгованість за Кредитний договір № 13.02.2024-100000847 від 13.02.2024, в тому числі кредит, проценти за користування кредитом, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ТОВ «Споживчий центр» про стягнення заборгованості за Кредитним договором з ОСОБА_1 є обґрунтованими.

Посилання представника відповідача на ту обставину, що розмір заборгованості є меншим через внесення відповідачем платежу в сумі 2204,93 грн, суд знаходить неспроможними, так як відповідно до розрахунку заборгованості позивачем врахована сплачена відповідачем 26.02.2024 сума 2204,93 грн, яка відповідно до ст.534 ЦК України розподілена в порядку черговості на сплату комісії, процентів та тіла кредиту, тому загальна сума заборгованості складає саме 10253,83 грн, яка підлягає стягненню.

Як вбачається з наданої платіжної інструкції № НА00004592 від 22.01.2026 за подання даного позову до суду позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 2662,40 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позовні вимоги ТОВ «Споживчий центр» підлягають задоволенню, з відповідача належить стягнути на користь позивача сплачену суму судового збору за подання до суду позовної заяви.

На підставі викладеного, керуючись ст. 3, 11, 12 ЗУ «Про електронну комерцію», ст. 205, 207, 526, 610-612, 626, 628, 629, 638, 639, 1048, 1050 ЦК України, ст. 81, 89, 141, 258, 259, 263-265, 280 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договоромзадовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (01032, м.Київ, вул. Саксаганського, 133-А, код ЄДРПОУ 37356833, р/р НОМЕР_4 ) заборгованість за Кредитним договором № 13.02.2024-100000847 від 13.02.2024 в розмірі 10235,83 грн, а також судовий збір в сумі 2662,40 грн., а всього 12898,23 грн.

Зобов`язати позивача подати до суду докази щодо розміру понесених ним судових витрат протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

СУДДЯ