Ухвала суду № 136127093, 30.04.2026, Залізничний районний суд м. Львова

Справа № 462/3561/26

провадження 1-кс/462/704/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 квітня 2026 року м. Львів

Залізничний районний суд міста Львова в складі слідчої судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши клопотання слідчого СВ ВП № 1 ЛРУП № 2 ГУ НП у Львівській області лейтенанта поліції ОСОБА_3 , погоджене з прокурором Франківської окружної прокуратури м. Львова ОСОБА_4 , про накладення арешту у кримінальному провадженні № 12026141390000273 від 22.04.2026 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України,

встановив:

слідчийСВ ВП № 1 ЛРУП № 2 ГУ НП у Львівській області ОСОБА_3 за погодженням із прокурором Франківської окружної прокуратури м. Львова Львівської області ОСОБА_4 звернувся до слідчого судді Залізничного районного суду міста Львова з клопотанням про накладення арешту наречові докази в межах кримінального провадження № 12026141390000273 від 22.04.2026 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, а саме: кофту чорного кольору із наявними візерунками розміру XL та кросівки темно-синього кольору із наявною емблемою у передній частині кросівок та надписом білого кольору «Reebok» із наявною підошвою білого кольору 42 розміру, які було упаковано у поліетиленовий спец пакет «Національна поліції України» № 7267762, які вилучено під час огляду місця події та поміщено в камеру схову ВП № 1 ЛРУП № 2 ГУ НП у Львівській області при матеріалах кримінального провадження з метою збереження речових доказів.

В обґрунтування клопотання слідчий покликається на те, що 22.04.2026 року у ВП № 1 ЛРУП № 2 ГУ НП у Львівській області надійшло повідомлення від начальника охорони «Сільпо» ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , котра просить вжити заходів щодо невідомої особи, котра 22.04.2026 року, перебуваючи в супермаркеті «Сільпо» за адресою м. Львів, вул. Кульпарківська, 226А, таємно, шляхом вільного доступу викрала товари на загальну суму 5600 гривень.

Відомості за вказаним фактом 22.04.2026 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за№ 12026141390000273 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.

24 квітня 2026 року в ході проведення огляду місця події за адресою: м. Львів, вул. С. Бандери, 3 гр. ОСОБА_6 добровільно видав особистий одяг, в якому 22.04.2026 року вчинив кримінальне правопорушення, а саме: кофту чорного кольору із наявними візерунками розміру XL та кросівки темно-синього кольору із наявною емблемою у передній частині кросівок та надписом білого кольору «Reebok» із наявною підошвою білого кольору 42 розміру, які було упаковано у поліетиленовий спец пакет «Національна поліції України» № 7267762.

Постановою слідчого СВ ВП № 1 ЛРУП № 2 ГУ НП у Львівській області лейтенанта поліції ОСОБА_3 від 24.04.2026 року вищевказані речі, вилучені в ході проведення огляду, визнано речовими доказами в межах даного кримінального провадження.

Зазначає, що у зв`язку із завантаженістю уповноважених осіб звернутися до суду у встановлений строк не вдалося, однак просить поновити строк на звернення із таким клопотанням.

Враховуючи те, що на вищевказаних речах та предметах можуть бути збережені сліди вчинення кримінального правопорушення, а також вони можуть містити відомості, які можуть бути використані як доказ факту, чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, з метою їх належного зберігання просить клопотання задовольнити.

Слідчий та прокурор в судове засідання не з`явились, будучи належним чином повідомленими про час та місце розгляду клопотання, однак просили проводити розгляд клопотання за їх відсутності, клопотання підтримують в повному обсязі та просять таке задовольнити.

З урахуванням вимог ч. 2 ст. 172 КПК України слідча суддя ухвалила клопотання про арешт майна розглядати без участі особи (осіб), у якої ці речі перебували у користуванні (володінні), так це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.

Згідно норми ч. 4 ст. 107 КПК України фіксація за допомогою технічних засобів під час розгляду клопотання слідчою суддею не здійснювалась.

Дослідивши матеріали клопотання, слідча суддя дійшла наступного висновку.

Відповідно до ч. 5 ст. 171 КПК України клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.

Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до ч. 1 ст. 131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України передбачені такі види заходів забезпечення кримінального провадження, як арешт майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження (абз.2 ч. 1 ст. 170 КПК України).

Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається 1) з метою забезпечення збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження встановлено, що 22.04.2026 року у ВП № 1 ЛРУП № 2 ГУ НП у Львівській області надійшло повідомлення від начальника охорони «Сільпо» ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , котра просить вжити заходів щодо невідомої особи, котра 22.04.2026 року, перебуваючи в супермаркеті «Сільпо» за адресою м. Львів, вул. Кульпарківська, 226А, таємно, шляхом вільного доступу викрала товари на загальну суму 5600 гривень.

22.04.2026 року проведено реєстрацію провадження № 12026141390000273 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.

Згідно протоколу огляду від 24.04.2026 року що за адресою: м. Львів, вул. С. Бандери, 3 ОСОБА_6 добровільно видав особистий одяг, в якому 22.04.2026 року вчинив кримінальне правопорушення, а саме: кофту чорного кольору із наявними візерунками розміру XL та кросівки темно-синього кольору із наявною емблемою у передній частині кросівок та надписом білого кольору «Reebok» із наявною підошвою білого кольору 42 розміру, які було упаковано у поліетиленовий спец пакет «Національна поліції України» № 7267762.

Постановою слідчого СВ ВП № 1 ЛРУП № 2 ГУ НП у Львівській області лейтенанта поліції ОСОБА_3 від 24.04.2026 року вищевказані речі, вилучені в ході проведення огляду, визнано речовими доказами в межах даного кримінального провадження.

Відповідно до ч. 5 ст. 171 КПК України клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.

Таким чином, слідчий зобов`язаний, відповідно до ч. 5 ст. 171 КПК України, звернутися з клопотанням про накладення арешту на вказане вище майно не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, тобто 27.04.2026 року.

Вилучення вищевказаних майна та речей відбулось 24.04.2026 року під час огляду місця події, який здійснювався без винесення ухвали слідчого судді. Первісне клопотання про арешт тимчасово вилученого майна подано було до суду 28.04.2026 року, тобто із пропуском строку звернення із таким. Разом з тим, 30.04.2026 року слідчим, на виконання ухвали слідчої судді Залізничного районного суду м. Львова від 28.04.2026 року, якою встановлено строк для усунення недоліків, слідчим подано клопотання про поновлення процесуального строку для подачі клопотання про накладення арешту на майно.

Згідно ч. 1 ст. 177 КПК України, пропущений із поважних причин строк повинен бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду.

Вказаною статтею передбачається не просто можливість, а й обов`язковість поновлення строку виконання процесуальних дій, пропущеного з поважних причин. Поважність причин визначається слідчим суддею у разі неможливості своєчасного подання відповідного документа через будь-які обставини, що не дозволили учасникові процесу завчасно подати відповідний документ.

Стороною обвинувачення доведено, що зазначене в клопотанні прокурора майно має значення для забезпечення даного кримінального провадження, за існування розумних підозр вважати, що це майно є доказом злочину, за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України. Незастосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт вказаного майна в подальшому може перешкодити кримінальному провадженню. На виконання вимог ч. 1 ст. 173 КПК України, сторона обвинувачення довела необхідність арешту цього майна, а також наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 170 КПК України.

З огляду на викладене, слідча суддя вважає можливим поновити строк на звернення до слідчого судді з клопотанням про арешт майна у кримінальному провадженні № 12026141390000273 від 22.04.2026 року.

Частиною 10 ст. 170 КПК України передбачено, що арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Згідно із вимогами ч. 11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Метою поданого клопотання про арешт майна слідчий визначив збереження речових доказів у відповідності до п.1 ч. 2 ст. 170 КПК України.

З огляду на положення ч. ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, майно, яке відповідає критеріям, визначеним у ст. 98 КПК України повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто є його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.

Враховуючи викладене та беручи до уваги, що вищевказані речі визнані речовими доказами у кримінальному провадженні, досудове розслідування в рамках даного кримінального провадження триває, тому слідча суддя дійшла висновку про необхідність задовольнити клопотання слідчого з метою збереження вказаних речових доказів.

Керуючись ст. ст. 170-173, 175-177, 309, 370-372 КПК України, слідча суддя, -

постановила:

поновити слідчому СВ ВП № 1 ЛРУП № 2 ГУ НП у Львівській області ОСОБА_3 строк звернення із клопотанням про арешт майна.

клопотанняслідчого СВ ВП № 1 ЛРУП № 2 ГУ НП у Львівській області лейтенанта поліції ОСОБА_3 , погоджене з прокурором Франківської окружної прокуратури м. Львова ОСОБА_4 , про накладення арешту у кримінальному провадженні № 12026141390000273 від 22.04.2026 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України задовольнити.

Накласти арешт на речові докази в межах кримінального провадження № 12026141390000273 від 22.04.2026 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, а саме: кофту чорного кольору із наявними візерунками розміру XL та кросівки темно-синього кольору із наявною емблемою у передній частині кросівок та надписом білого кольору «Reebok» із наявною підошвою білого кольору 42 розміру, які було упаковано у поліетиленовий спец пакет «Національна поліції України» № 7267762, які вилучено під час огляду місця події 24.04.2026 року та поміщено в камеру схову ВП № 1 ЛРУП № 2 ГУ НП у Львівській області при матеріалах кримінального провадження з метою збереження речових доказів.

Ухвала про арешт майна підлягає негайному виконанню слідчим, прокурором.

На ухвалу може бути подана апеляція безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом п`яти днів з моменту її оголошення.

Слідча суддя: ОСОБА_1