Ухвала суду № 136127074, 22.01.2026, Залізничний районний суд м. Львова

Справа № 462/481/26

провадження 1-кс/462/163/26

У Х В А Л А

22 січня 2026 року слідчий суддя Залізничного районного суду міста Львова ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду у м. Львові клопотання слідчого слідчого відділення Відділу поліції № 1 Львівського районного управління поліції № 2 Головного управління Національної поліції у Львівській області лейтенанта поліції ОСОБА_6 , у кримінальному провадженні № 12026141390000046 від 21.01.2026 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України,

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Львова, українця, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , згідно ст. 89 КК України раніше не судимий,

встановив:

Суть клопотання, що вирішується.

22.01.2026 року (вх. № 1604) слідчий СВ ВП № 1 ЛРУП № 2 ГУНП у Львівській області лейтенант поліції ОСОБА_6 , за погодженням із прокурором Франківської окружної прокуратури м. ЛьвоваОСОБА_3 , звернулася до слідчого судді Залізничного районного суду м. Львова із клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_4 ,у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.

В обґрунтування клопотання слідчий посилається на те, що досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 , достовірно знаючи про те, що в Україні введено та діє правовий режим воєнного стану, 19.01.2026 року приблизно о 17 год. 58 хв., маючи умисел на таємне викрадення чужого майна з метою власного збагачення, за рахунок злочинної діяльності, з корисливих мотивів, шляхом вільного доступу, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, скориставшись відсутністю стороннього нагляду зайшов в приміщення магазину «Рукавичка», де здійснює свою діяльність ТзОВ ТВК «Львівхолод», що знаходиться за адресою: м. Львів вул. Патона, 2/4 «А», взяв з холодильника із молочною продукцією сир «ТВ голландський» вартістю 60,34 грн. без ПДВ, «сир ТВ гауда» вартістю 196,43 грн. без ПДВ, помістив вказаний товар внутрішню кишеню своєї куртки та взяв з холодильника із м`ясною продукцією ковбасу «салямі золотиста» вартістю 409,78 грн. без ПДВ, помістив вказаний товар в пакет який мав з собою, пройшов повз каси не оплативши за нього.

В цей час заступник керуючої магазину ОСОБА_7 побачила крадіжку вказаного товару, яка в свою чергу почала переслідувати ОСОБА_4 та в приміщенні магазину висунула вимогу зупинитися останньому та повернути викрадений товар. Однак ОСОБА_4 усвідомлюючи, що був викритий у вчиненому та не бажаючи припинення вказаного правопорушення, продовжуючи свій злочинний умисел спрямований на відкрите викрадення чужого майна, з метою його привласнення, почав втікати з викраденим товаром, чим вчинив відкрите викрадення чужого майна (грабіж) та подальшому розпорядився викраденим товаром на власний розсуд.

Своїми умисними діями ОСОБА_4 заподіяв ТзОВ ТВК «Львівхолод» матеріальної шкоди на суму 666 гривень 55 копійок, без ПДВ.. Зазначає, що в ході досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України. Зокрема, підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, оскільки у разі визнання її вини їй загрожує покарання у виді позбавлення волі строком понад 5 років, підозрюваний може незаконно впливати на свідків, після повідомлення йому про підозру та реалізації свого права на ознайомлення із матеріалами кримінального провадження йому відоме їхнє місце праці та проживання, підозрюваний може вчинити інше кримінальне правопорушення. Вважає, що інші більш м`які запобіжні заходи не можуть запобігти таким ризикам, тому просить обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Позиція учасників судового розгляду, які беруть участь у справі.

В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав, покликаючись на мотиви такого, просив задовольнити, застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Підозрюваний ОСОБА_4 та його захисник адвокат ОСОБА_5 проти задоволення клопотання заперечили, просили суд застосувати більш м`який запобіжний захід.

Дослідивши подані документи, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини справи на яких ґрунтується клопотання, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення її по суті, суд дійшов наступного висновку.

Встановлені судом обставини.

Клопотання відповідає вимогам ст. 184 КПК України.

Копію клопотання та матеріалів, якими обґрунтовано необхідність застосування запобіжного заходу, підозрюваний отримав у строк, передбачений ч. 2 ст. 184 КПК України.

Встановлено, що СВ ВП № 1 ЛРУП № 2 ГУ НП у Львівській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12026141390000046 від 21.01.2026 року.

21.01.2026 року ОСОБА_4 було затримано в порядку ст. 208 КПК України.

21.06.2026 року ОСОБА_4 відповідно до п. 1 ч.1 ст. 276 КПК України, повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 186 КК України.

Застосоване судом законодавство при розгляді клопотання.

Відповідно до ст. 131, 132 КПК України запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду.

Згідно зі ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Обставинами, що дають підстави підозрювати ОСОБА_4 у вчиненні вказаного кримінального правопорушення є наявність в матеріалах досудового розслідування достатніх об`єктивних доказів, тобто обґрунтованість підозри підтверджуються матеріалами кримінального провадження, зокрема, повідомленням про вчинене кримінальне правопорушення від 21.01.2026 року, протоколом допиту представника потерпілого ОСОБА_8 , протоколом допиту свідка, протоколом допиту свідка ОСОБА_7 , постановами про зняття показань технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-, кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото, кінозйомки, відеозапису від 21.01.2026 року, протоколом огляду предмету від 21.01.2026 року, протоколом пред`явлення особи для впізнання від 21.01.2026 року.

Таким чином, суд дійшов висновку, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце і підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, перелік яких міститься в клопотанні, а документи, які містять такі дані, надані до суду разом з клопотанням. Враховуючи, що слідчий суддя на цьому етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього обмежувального заходу, то з огляду на наявні в матеріалах провадження дані слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.

Більше того, якщо виходити з поняття «обґрунтована підозра», наведеного в п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21.04.2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», то обґрунтована підозра означає, що існують факти і інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Фактів і інформації, які переконливо свідчать про причетність ОСОБА_4 до вчинення вказаного кримінального правопорушення в клопотанні та доданих до нього матеріалах міститься достатньо для висновку про обґрунтованість повідомленої підозри.

Перевіряючи доводи клопотання на предмет наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, суд дійшов висновку, що докази та обставини, на які посилаються слідчий та прокурор, дають достатні підстави для висновку про наявність таких ризиків.

Так, слідчий суддя враховує специфіку кримінального правопорушення, за яким оголошено підозру, конкретні обставини, мотиви, час і місце, спосіб скоєння такого та тяжкість покарання, яке загрожує ОСОБА_4 у разі визнання його винним у вчиненні тяжкого злочину, вчиненого в умовах воєнного стану, за який передбачено покарання лише у виді позбавлення волі на строк від семи до десяти років, а також бере до уваги дані про особу підозрюваного, який згідно ст. 89 КК України раніше не судимий, на шлях виправлення не став, що свідчить про відсутність у нього соціально-стримуючих факторів.

Висновки суду.

Таким чином, враховуючи наведене, беручи до уваги дані про особу підозрюваного, конкретні обставини вчинення кримінального правопорушення, суд дійшов висновку, що можливість того, що підозрюваний ОСОБА_4 перебуваючи на волі та будучи обізнаним про суворість передбаченого законом покарання за вчинене, може переховуватись від органів досудового розслідування, і в подальшому суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, може незаконно впливати на свідків, враховуючи наведені обставини, реально існує.

Виходячи з наведеного та враховуючи, що хоча тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, проте жодний більш м`який запобіжний захід не забезпечить належної процесуальної поведінки підозрюваного та не буде достатнім для запобігання вищевказаним ризикам, наявність яких доведена в судовому засіданні слідчим та прокурором.

Аналіз наведеного дає підстави слідчому судді дійти висновку, що в даному випадку суспільний інтерес в триманні підозрюваного під вартою, не зважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом свободи особистості, томудля запобігання ризикам, які зазначені в клопотанні та доведені стороною обвинувачення в судовому засіданні, з метою забезпечення дієвості кримінального провадження та процесуальної поведінки підозрюваного, забезпечення процесуальних дій слідчого, клопотання слід задовольнити та обрати підозрюваному ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Відповідно до вимог ч. 1, 2 ст. 197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді про обрання запобіжного заходу в вигляді тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів, при цьому строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, обвинуваченого, - з моменту затримання.

Щодо розміру застави, суд зазначає, що відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу.

Відтак, суд з урахуванням зазначеного, та виходячи із конкретних обставин кримінального провадження, а також з огляду п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, яка передбачає, що розмір застави визначається у таких межах, щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, вважає за необхідне визначити розмір застави для підозрюваного у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить у сумі 66 560 грн 00 коп., який повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків.

З огляду на викладене, керуючись ст. 177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 309, 395 КПК України, суд, -

постановив:

Клопотання слідчого слідчого відділення Відділу поліції № 1 Львівського районного управління поліції № 2 Головного управління Національної поліції у Львівській області лейтенанта поліції ОСОБА_6 , у кримінальному провадженні № 12026141390000046 від 21.01.2026 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб із визначенням розміру застави у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб у сумі 66 560 (шістдесят шість тисяч п`ятсот шістдесят) грн 00 коп. яку підозрюваний або заставодавець мають право внести у будь-який момент на рахунок: 37315022000757, одержувач: Територіальне управління державної судової адміністрації України у Львівській області, банк одержувача: Державна казначейська служба України, м. Київ, МФО 820172, ЄДРПОУ 26306742.

У разі внесення застави у визначеному в ухвалі розмірі на підозрюваного ОСОБА_4 покласти наступні обов`язки:

- прибувати до слідчого, прокурора та суду на кожну вимогу;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- утримуватися від спілкування з потерпілими та свідками кримінального провадження;

- здати на зберігання до Головного управління ДМС у Львівській області свій паспорт для виїзду за кордон.

Якщо підозрюваний ОСОБА_4 в разі внесення застави, будучи належним чином повідомлений, не з`явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Строк дії ухвали складає два місяці з дня її оголошення і закінчується 21 березня 2026 року.

Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Копію ухвали негайно після її оголошення вручити підозрюваному.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Львівського апеляційного суду через Залізничний районний суд м. Львова протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Суддя/підпис/

Згідно з оригіналом.

Суддя: