Рішення № 136126949, 29.04.2026, Бориславський міський суд Львівської області

Справа № 438/150/26

Провадження 2/438/235/2026

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

(заочне)

29 квітня 2026 року м.Борислав

Бориславський міський суд Львівської області в складі:

головуючого судді Радановича Г.М.,

за участю секретаря судового засідання Терлецької Ю.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в:

Представником позивача ТОВ Фінансова компанія «Кредит-Капітал» Усенко М.І. через систему «Електронний суд» подано позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, у якій просить стягнути з відповідача заборгованість за договором про споживчий кредит №100752700 від 26.09.2023 у розмірі 19750 грн, судовий збір у розмірі 2662,40 грн, витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 8000 грн.

У обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що 26.09.2023 між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 в електронній формі укладено договір про споживчий кредит №100752700, на підставі якого відповідач отримав кредит у розмірі 5000 грн та зобов`язався повернути грошові кошти та сплатити проценти за узгодженими процентними ставками на умовах та в терміни, що визначений договором. 28.02.2024 ТОВ «Мілоан» на підставі договору відступлення прав вимоги 105-МЛ/Т відступило на користь ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» право грошової вимоги за кредитним договором до позичальників, в тому числі до відповідача за договором про споживчий кредит №100752700 від 26.09.2023. Загальний розмір заборгованості за договором №100752700 від 26.09.2023 станом на день подачі позову, яку позивач просить стягнути в судовому порядку становить 19750 грн, з яких: 5000 грн заборгованість за тілом кредиту, 13800 грн заборгованість за процентами, заборгованість за комісією 950 грн.

Ухвалою судді від 04 березня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.Відповідачу встановлено п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали для подання відзиву на позовну заяву, пред`явлення зустрічного позову, витребувано докази.

Ухвалою суду від 31.0.2026 року розгляд справи відкладено у зв`язку з неявкою відповідача в судове засідання.

09 лютого 2026 року до суду поступили витребувані ухвалою суду документи, а саме: інформацію про зарахування коштів на рахунок (карту), емітовану на ім`я ОСОБА_1 .

Представник позивача ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» Усенко М.І. у позовній заяві та клопотанні від 28.01.2026 просив проводити розгляд справи у відсутності представника позивача, позовні вимоги задовольнити, проти заочного розгляду справи не заперечує.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання повторно не з`явилася, про причини неявки суд не повідомила, хоча належним чином повідомлена про час і місце розгляду справи, що підтверджується поштовими повідомленнями Правом на подачу відзиву на позовну заяву не скористалася. Ухвала суду про відкриття провадження у справі, позовна заява з додатками були направлені відповідачу рекомендованим листом за зареєстрованим місцем проживання.

У відповідності до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ч.4 ст.223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Враховуючи повторну неявку відповідача в судові засідання та згоду позивача на проведення заочного розгляду справи, суд відповідно до вимог ч.4 ст.223, ст.280 ЦПК України вважає за можливе вирішити справу на підставі наявних у ній доказів та ухвалити заочне рішення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов таких висновків.

Згідно з положеннями ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 2 статті 639 ЦК України визначено що у випадку, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Будь-який вид договору, який укладається на підставі ЦК України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію». Зокрема, вказаний Закон визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-комунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

Положеннями ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі; електронний підпис одноразовим ідентифікатором це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

За змістом частин 3, 4, 6 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Відповідно до частини 12 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Судом встановлено, що 26.09.2023 між кредитором ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит №100752700 з використанням інформаційно телекомунікаційних систем, дистанційно, в електронній формі, у порядку, передбаченому Законом України «Про електронну комерцію».

Зокрема, 26.09.2023 відповідач ОСОБА_1 ознайомилася з умовами та підписала за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором пропозицію кредитодавця про укладення кредитного договору (оферти), розміщеної на вебсайті кредитодавця, а також у особистому кабінеті позичальника на сайті кредитодавця, у якій визначено порядок кредитування, умови надання та повернення кредиту, строк дії договору, порядок укладення електронного кредитного договору, порядок створення та накладання електронних підписів сторонами договору; спосіб та порядок прийняття пропозиції укласти електронний договір (акцепту).

Підписання позичальником відповідачем ОСОБА_1 вищевказаного електронного кредитного договору за допомогою одноразового ідентифікатору в смс-повідомленні на номер телефону, вказаний позичальником при його ідентифікації (реєстрації) в особистому кабінеті на сайті кредитодавця - відповідає положенням розділу 6 договору про споживчий кредит №100752700 від 26.09.2023.

Про підписання відповідачем ОСОБА_1 кредитного договору аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора 733530 свідчить довідка про ідентифікацію, видана генеральним директором ТОВ «Мілоан» Вініченко О.В.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 12.01.2021 року у справі №524/5556/19.

Матеріалами справи підтверджено, що 26.09.2023 між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит №100752700, за умовами якого кредитодавець зобов`язується на умовах, визначених цим договором, на строк, визначений п. 1.3 договору, надати позичальнику грошові кошти, у сумі визначеній в п. 1.2 договору, а позичальник зобов`язується повернути кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом коштами в порядку та в строки, що визначені договором (п.1.1 договору).

Пунктом 1.2 договору №100752700 від 26.09.2023 передбачено, що товариство надає споживачу кредит у гривні, а споживач зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені договором.

Сума (загальний розмір) кредиту складає 5000 грн (п.1.2 договору).

Відповідно до п.1.3 кредит надається загальним строком на 120 днів з 26.09.2023 (дата надання кредиту) і складається з пільгового та поточного періодів. Пільговий період складає 30 днів, поточний період 90 днів і закінчується 24.01.2024 (дата остаточного погашення заборгованості).

Відповідно до п.1.5.1 комісія за надання кредиту: 950.00 грн, яка нараховується за ставкою 19.00 відсотків від суми кредиту одноразово в момент видачі кредиту.

Проценти за користування кредитом протягом пільгового періоду: 3000.00 грн, які нараховуються за ставкою 2.00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом протягом пільгового періоду (п.1.5.2).

1.5.3. Проценти за користування кредитом протягом поточного періоду: 13500.00 грн, які нараховуються за стандартною процентною ставкою 3.00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом протягом поточного періоду.

Відповідно до п.2.1 договору №100752700 від 26.09.2023 кредитні кошти надаються позичальнику безготівково на рахунок з використанням карти № НОМЕР_1 .

Відповідно до паспорта споживчого кредиту, який підписаний відповідачем 26.09.2023 електронним підписом одноразовим ідентифікатором 733530, перед укладенням договору відповідач була ознайомлена з інформацією про умови кредитування та орієнтовну загальну вартість кредиту, підтвердила отримання нею всіх пояснень, необхідних для забезпечення можливості оцінити, чи адаптовано договір до її потреб та фінансової ситуації.

ТОВ «Мілоан» повністю виконало свої зобов`язання перед відповідачем за договором про споживчий кредит №100752700 від 26.09.2023, надавши їй кредит, шляхом зарахування кредитних коштів на картковий рахунок відповідача. Відповідач ОСОБА_1 своїх зобов`язань за договором не виконала, у зв`язку з чим, утворилась заборгованість.

Виконання ТОВ «Мілоан» обов`язку щодо надання грошових коштів у розмірі 5000 грн відповідачеві ОСОБА_1 на карту № НОМЕР_1 , яка зазначена у договорі підтверджується платіжним дорученням 73248240 від 26.09.2023.

Крім цього, із відповіді №20.1.0.0.0/7-260311/85517-БТ від 17.03.2026, наданої АК КБ «Приватбанк» встановлено, що на карту № НОМЕР_1 , емітовану на ім`я ОСОБА_1 , 26.09.2023 зараховано кошти на суму 5000 грн.

Доказів того, що на картку відповідача ОСОБА_1 не було перераховано суму у розмірі 5000 грн відповідач не надала.

З наданої позивачем виписки з особового розрахунка за договором про споживчий кредит №100752700 від 26.09.2023 вбачається, що станом на 05.01.2026 заборгованість ОСОБА_1 складає: 19750 грн, з яких: 5000 грн - заборгованість за тілом кредиту, 13800 грн заборгованість за процентами, заборгованість за комісією 950 грн.

28.02.2024 між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» укладено договір відступлення прав вимоги 105-МЛ/Т, відповідно до умов якого ТОВ «Мілоан» відступило на користь ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» право вимоги за кредитними договорами до позичальників, вказаних в реєстрі боржників, в тому числі набуло права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 .

Відповідно до витягу з Реєстру боржників до договору відступлення прав вимоги 105-МЛ/Т від 10.09.2025 до ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» перейшло право вимоги до відповідача ОСОБА_1 на загальну суму 19750 грн.

Статтею 512 ЦК України передбачено підстави заміни кредитора у зобов`язанні, а саме: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); правонаступництва; виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); виконання обов`язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

На підставі ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язані в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до правил статті 1077 ЦК України, за договором факторингу одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнт) за плату, а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до умов договору відступлення прав вимоги 105-МЛ/Т та відповідно до вимог ЦК Україниу зобов`язанні позичальника за кредитним договором відбулася заміна кредитора, тому ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» набуло статусу нового кредитора.

Спірні правовідносини між сторонами виникли у зв`язку з неналежним виконанням позичальником ОСОБА_1 взятих на себе зобов`язань перед ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» з повернення кредитних коштів, внаслідок чого утворилась заборгованість.

Зобов`язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору і в установлений договором строк (ст.ст.526, 530 ЦК України). За умовами ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом (ст. 1054 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до ст.1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до положень ст.1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Відповідно до ч.1 ст. 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Згідно ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється зокрема виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Позивач ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» надав суду належні, допустимі та достатні докази на підтвердження позовних вимог.

Відповідач ОСОБА_1 належним чином не виконала взяті на себе зобов`язання за договором з повернення кредитних коштів, у зв`язку з чим у неї утворилася заборгованість за договором про споживчий кредит №100752700 від 26.09.2023. Доказів виконання обов`язку по сплаті заборгованості за кредитним договором відповідачем суду не надано, як і не надано доказів на спростування розрахунку заборгованості, поданого позивачем.

Оскільки у встановлений договором строк відповідач ОСОБА_1 не повернула кредитні кошти та не сплатила нараховані проценти за користування кредитом, суд вважає, що у позивача ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» виникло право на заявлення вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за наданим кредитом в розмірі 18800 грн, а саме: за тілом кредиту в розмірі 5000 грн та процентів в розмірі 13800 грн, тому в цій частині позов є обґрунтованим та підлягає до задоволення.

Щодо позовної вимоги про стягнення комісії за договором про споживчий кредит №100752700 від 26.09.2023, суд зазначає таке.

Пунктом 9 договору про споживчий кредит №100752700 від 26.09.2023 передбачено комісію за надання кредиту: 950.00 грн., яка нараховується за ставкою 19.00 відсотків від суми кредиту одноразово в момент видачі кредиту.

На спірні правовідносини за цим договором поширюється дія Закону України «Про споживче кредитування», адже за договором позичальнику надано споживчий кредит та такий укладено зі строком погашення кредиту більше одного місяця.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця для отримання, обслуговування та повернення кредиту.

Згідно з ч. 2 ст. 8 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і повернення кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахункове-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Отже, Законом України «Про споживче кредитування» передбачено право фінансової установи встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.

Відповідно до правової позиції викладеної у постанові Верховного Суду від 31 серпня 2022 року (справа № 202/5330/19) у кредитному договір не зазначено перелік додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлено щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування). При цьому до таких послуг не може бути віднесено щомісячне надання інформації про стан кредиту, яку споживач має право отримувати безоплатно згідно з ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування». Банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні оспорюваного кредитного договору. За таких обставин умова кредитного договору щодо обов`язку позичальника сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемною відповідно до ч. 1 ст. 11 цього Закону.

Суд звертає увагу, що у договорі не вказано за яку саме послугу позивач встановив комісію. Умови самого договору не містять переліку додаткових та супутніх послуг кредитодавця, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, що надаються відповідачу та за які позивачем встановлена комісія за обслуговування кредиту.

Ураховуючи, що позивач не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і їх погодження із споживачем при укладенні договору, а тому обов`язок позичальника сплачувати плату за обслуговування кредиту є нікчемним відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 11, ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Враховуючи те, що позивачем не подано доказів, які б підтверджували, які саме послуги надаються відповідачеві за котрі необхідно здійснювати сплату комісії, тому у задоволенні вимог щодо стягнення комісії в сумі 9500 грн за договором про споживчий кредит №100752700 від 26.09.2023 необхідно відмовити.

Вирішуючи вимогу про розподіл судових витрат, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до частин 1-3 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

Частиною 1 статті 137 ЦПК України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Позивач просив стягнути з відповідача судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 8000 грн.

Відповідно до ч.3, 4 ст.137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

На підтвердження розміру витрат на правову допомогу, представник позивача надає договір про надання правової допомоги №0107 від 01.07.2025; Акт наданих послуг №Д/13845 від 05.01.2026; детальний опис наданих послуг до акту №Д/13845 від 05.01.2026.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Вирішуючи питання про відшкодування витрат на правничу допомогу, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи вказані у статях 137, 141 ЦПК України критерії.

Предметом позову ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» є стягнення заборгованості за договором про споживчий кредит №100752700 від 26.09.2023 в загальному розмірі 19750 грн, зокрема тіло кредиту 5000 грн, яка є незначною. Дана справа є типовою та нескладною за своєю суттю. Підготовка адвокатом позову не вимагали аналізу великого обсягу документів та значних затрат часу.

Верховний Суд у постанові від 06.03.2019 року у справі № 910/15357/17, додатковій постанові від 05.09.2019 року у справі № 826/841/17 зазначив, що суд може зменшити суму судових витрат не тільки за клопотанням іншої сторони судового провадження, а і самостійно з посиланням на приписи процесуального законодавства та практику Європейського суду з прав людини.

Враховуючи наведені обставини, предмет спору, складність справи, виходячи із засад реальності та співмірності суд вважає, що розмір витрат на правову допомогу у цій справі, який включає в себе збір та аналіз доказів і документів для подання та складення позовної заяви, яка подана до суду через систему "Електронний Суд", в сумі 8000 грн є завищеним, тому з відповідача підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2000,00 грн.

При зверненні до суду з позовом позивач ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» сплатив судовий збір у розмірі 2662,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією від №5168 від 21.01.2026 (позовна заява подана в електронній формі, що є підставою для застосування коефіцієнта 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору).

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки суд ухвалив рішення про часткове задоволення позову, тому з відповідача підлягає стягненню в користь позивача оплачений судовий збір в сумі 2534,34 грн (18800 грн х 2662,40 грн / 19750 грн).

Керуючись статтями 13, 19, 81, 82, 89, 141, 263-265, 268, 280-283, 289, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд

ухвалив:

Позов задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за кредитним договором №100752700 від 26.09.2023 у розмірі 18800 грн.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» судовий збір у розмірі 2534,34 грн та витрати на правову допомогу у розмірі 2000 грн.

В задоволенні решти частини судових витрат на професійну правничу допомогу відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування учасників справи та їх місце проживання (місцезнаходження):

Позивач: Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал», адреса: 79029, м.Львів, вул.Смаль-Стоцького, 1, корпус 28, поверх 4, код ЄДРПОУ: 35234236.

Відповідач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

Суддя Григорій РАДАНОВИЧ