Ухвала суду № 136126686, 29.04.2026, Заводський районний суд м. Запоріжжя

Заводський районний суд м. Запоріжжя

69606 Україна м. Запоріжжя вул. Мирослава Симчича 65 тел.(099) 55-49-125

Справа № 332/2315/26

Провадження №: 2/332/2759/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 квітня 2026 р. м. Запоріжжя

Суддя Заводського районного суду м. Запоріжжя Блажко У.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Малобілозерської сільської військової адміністрації Василівського району Запорізької області про стягнення заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку за час затримки розрахунку,

ВСТАНОВИЛА:

До Заводського районного суду м. Запоріжжя надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Малобілозерської сільської військової адміністрації Василівського району Запорізької області про стягнення заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку за час затримки розрахунку.

Зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки подана з порушенням вимог статті 177 ЦПК України.

У позовній заяві ОСОБА_1 фактично заявляє такі вимоги:

-стягнення заборгованості по заробітній платі;

-стягнення належних, але не виплачених сум згідно умов контракту;

-стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку;

-стягнення компенсації моральної шкоди.

Як на підставу звільнення від сплати судового збору за всіма вимогами він посилається на п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», на що суд зазначає таке.

Позивачем вірно зазначено у позові, що він звільнений від сплати судового збору за звернення до суду з вимогою про стягнення заборгованості по заробітній платі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», адже цією нормою визначено, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Другий пункт прохальної частини позову лише деталізує складові заробітної плати, що підлягають стягненню, тобто він є похідним від першого пункту, а тому за вимоги про стягнення належних, але не виплачених сум згідно умов контракту, окремий судовий збір сплачуватися не повинен.

Поряд з цим, в порушення вимог ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви не додано документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону, за інші вимоги.

Необхідно зазначити, що основні засади оплати праці працівників, які перебувають у трудових відносинах, на підставі трудового договору з підприємствами, установами, організаціями усіх форм власності і господарювання та структуру заробітної плати визначає Закон України «Про оплату праці» та Інструкція зі статистики заробітної плати, затверджена наказом Державного комітету статистики України № 5 від 13.01.2004 (надалі Інструкція).

Згідно ч. 1 ст. 1 ч. 1 Закону України «Про оплату праці» заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про оплату праці» та Інструкції заробітна плата складається з основної заробітної плати, додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат. Перелік інших виплат, що не належать до фонду оплати праці, наведено у пункті 3 Інструкції.

Виплата за рішенням суду середнього заробітку працівнику за час затримки заробітної плати не відноситься до виплат, пов`язаних з оплатою праці, перелічених в Інструкції.

У постанові Верховного Суду по справі № 243/10489/17-ц від 21.12.2019 зазначено, що середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні (вимушеного прогулу) за своєю правовою природою не є основною чи додатковою заробітною платою, а також не є заохочувальною чи компенсаційною виплатою (зокрема, компенсацією працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням термінів її виплати) у розумінні статті 2 Закону України «Про оплату праці», тобто середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні (вимушеного прогулу) не входить до структури заробітної плати.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до суду фізичною особою позовної заяви майнового характеру 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (пп. 1 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір»).

Таким чином, позивачу необхідно надати суду належні докази про оплату ним судового збору в розмірі не менше 1 331,20 грн за звернення до суду з вимогою про стягнення середнього заробітку.

Разом з цим, щодо вимоги про стягнення моральної шкоди суд зазначає таке.

Частиною 2 ст. 3 та ст. 5 Закону України «Про судовий збір» визначені об`єкти, за які не справляється судовий збір, та пільги щодо його сплати.

Цими нормами не передбачено такої вимоги як моральна шкода в розумінні компенсації за несвоєчасну виплату заробітної плати, у зв`язку з чим дана вимога позову також підлягає оплаті при зверненні до суду в розмірах, визначених за майнову вимогу.

Оскільки сума моральної шкоди становить 80 000,00 грн, а 1% 800,00 грн, то позивачеві необхідно сплатити за цю вимогу 1 331,20 грн (0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб).

Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст. 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

З урахуванням наведеного вище, в порядку ст. 185 ЦПК України позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням строку для їх усунення.

Керуючись ст. ст. 177, 185 ЦПК України,

ПОСТАНОВИЛА:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Малобілозерської сільської військової адміністрації Василівського району Запорізької області про стягнення заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку за час затримки розрахунку залишити без руху для усунення недоліків позовної заяви.

Роз`яснити позивачеві, що згідно зі ст. 185 ЦПК України позивач повинен усунути виявлені недоліки позовної заяви не пізніше десяти днів з дня вручення йому ухвали про залишення позовної заяви без руху. У випадку невиконання ухвали заява вважається неподаною і підлягає поверненню.

Ухвала, що постановлена поза межами судового засідання, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (ч. 2 ст. 261 ЦПК України).

Суддя У. В. Блажко