Ухвала суду № 136126666, 30.04.2026, Заводський районний суд м. Запоріжжя

Заводський районний суд м. Запоріжжя

вул. Мирослава Симчича 65, м. Запоріжжя, 69106, тел.099-55-49-125 , inbox@zv.zp.court.gov.ua

Справа № 332/2353/26

Провадження №: 1-кс/332/218/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 квітня 2026 р. м. Запоріжжя

Слідчий суддя Заводського районного суду м. Запоріжжя ОСОБА_1 за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

слідчого ОСОБА_4 ,

підозрюваного ОСОБА_5 ,

захисника ОСОБА_6 (у режимі відеконференції),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в м. Запоріжжя клопотання слідчого СВ Відділення поліції № 1 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області капітана поліції ОСОБА_4 , погоджене прокурором Запорізької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Запоріжжя, українця, громадянина України, який має базову середню освіту, неодружений, який на утриманні неповнолітніх чи малолітніх дітей не має, є військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 у званні солдат, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , в силу ст. 89 КК України раніше не судимий,

ВСТАНОВИЛА:

До Заводського районного суду м. Запоріжжя звернувся слідчий за погодженням із прокурором із клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні ОСОБА_5 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.

Клопотання слідчого обґрунтоване тим, що у провадженні СВ Відділення поліції № 1 Запорізького районного управління поліції ГУНП в Запорізькій області перебуває кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 20 січня 2026 року за № 12026082030000055, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 , усвідомлюючи протиправність своїх дій, в порушення вимог пунктів 1-4, 9 Положення про дозвільну систему, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.1992 № 576, та Інструкції «Про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 21.08.1998 № 622 (надалі Інструкція), які визначають, що придбання, зберігання та використання вогнепальної зброї, боєприпасів до зброї та вибухових матеріалів здійснюється лише на підставі спеціальних дозволів, вчинив кримінальне правопорушення за таких обставин.

У не встановлений під час досудового розслідування день та час, але не пізніше 28 квітня 2026 року, у не встановленому під час проведення досудового розслідування місці, маючи умисел на незаконне придбання, зберігання, носіння та збут бойових припасів, без передбаченого законом дозволу, придбав наступне, а саме: 4 підривника типу УЗРГМ з маркуванням на зовнішній стороні спускового важелю «25-80 УЗРГМ-2 583», 1 підривник типу УДЗ з маркуванням на зовнішній стороні важеля «УДЗ С-26-88», 2 корпуси гранат РГД-5 з однаковими маркуваннями «?-30-85 Т», 4 корпуси гранат Ф-1 з однаковим маркуванням «386-84-80 Т», які у подальшому зберігав у не встановленому досудовим розслідуванням місці.

Далі ОСОБА_5 , реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на збут бойових припасів без передбаченого законом дозволу, 28 квітня 2026 року, близько 11 години 45 хвилин, за раніше досягнутою домовленістю із ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (особа зі зміненими анкетними даними у зв`язку із застосуванням до нього положень ст.15 Закону України «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві»), який був залучений для проведення контролю за вчиненням злочину у формі оперативної закупки, переніс до подвір`я багатоповерхового будинку за адресою: АДРЕСА_2 та незаконно збув ОСОБА_7 шляхом продажу за 20 000 гривень зазначені предмети, а саме: 4 підривника типу УЗРГМ з маркуванням на зовнішній стороні спускового важелю «25-80 УЗРГМ-2 583», 1 підривник типу УДЗ з маркуванням на зовнішній стороні важеля «УДЗ С-26-88», 2 корпуси гранат РГД-5 з однаковими маркуваннями «?-30-85 Т», 4 корпуси гранат Ф-1 з однаковим маркуванням «386-84-80 Т».

Своїми умисними діями ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення (злочин), передбачене ч. 1 ст. 263 КК України, а саме, придбання, носіння, зберігання та збут бойових припасів без передбаченого законом дозволу.

28.04.2026 о 12 годині 52 хвилини (фактичний час затримання: 11 година 55 хвилин 28.04.2026) ОСОБА_5 затримано у порядку ст. 208 КПК України.

29.04.2026 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.

Слідчий вважає, що у кримінальному провадженні встановлена наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які дають підстави вважати, що ОСОБА_5 може здійснити спроби: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення. Посилаючись на наявність ризиків, слідчий звернувся із зазначеним клопотанням про застосування до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для забезпечення виконання підозрюваним своїх обов`язків, а також запобігання вищевказаним ризикам, зазначаючи, що менш суворі запобіжні заходи недостатні для запобігання вищевказаним ризикам.

У судовому засіданні слідчий та прокурор клопотання підтримали, просили його задовольнити у повному обсязі, пояснили, що підозра є обґрунтованою та наявні ризики передбачені пунктами 1, 3, 5 ст. 177 КПК України, зазначивши, що інші більш м`які запобіжні заходи не зможуть запобігти встановленим ризикам.

Підозрюваний ОСОБА_5 проти задоволення клопотання заперечував, вказав, що підозра є необґрунтованою, він є наркозалежною особо, перебуває на програмі замісної підтримувальної терапії, в умовах СІЗО не зможе отримувати таблетки метадон у медичних цілях.

Захисник підозрюваного адвокат ОСОБА_6 заперечував проти задоволення клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Захисник зазначив, що ризики не доведені належними доказами, тому є лише припущенням. До клопотання також не додані документи, що підтверджують факт внесення до ЄРДР відомостей про самовільне залишення ОСОБА_5 місця служби. Захисник просив застосовувати до підозрюваного інший запобіжний захід, а саме, нічний домашній арешт.

Заслухавши пояснення сторін кримінального провадження, вивчивши клопотання та докази, якими воно обґрунтовується, слідчий суддя дійшла такого висновку.

Слідчим суддею встановлено, що 20.01.2026 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026082030000055 внесені відомості за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.

29 квітня 2026 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.

Не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій ОСОБА_5 у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, а виходячи лише з фактичних даних, що містяться в долучених до клопотання матеріалах кримінального провадження, слідчий суддя доходить висновку про наявність обґрунтованої підозри про причетність ОСОБА_5 до вчинення кримінального правопорушення за викладених у клопотанні обставин. Тобто стороною обвинувачення надано суду докази на підтвердження підозри ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення.

При цьому, слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінальних правопорушень. Слідчий суддя на підставі сукупності отриманих доказів повинен визначити лише, чи є причетність особи до вчинення злочинів вірогідною та достатньою для застосування щодо особи запобіжного заходу.

Так, під час судового розгляду слідчий суддя з`ясувала про наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, що підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, зокрема:

-протоколом допиту свідка ОСОБА_8 від 23.01.2026;

-протоколом допиту свідка ОСОБА_7 від 10.04.2026;

-протоколом огляду від 28.04.2026, у ході якого були оглянуті грошові кошти у загальному розмірі 20000 гривень та ОСОБА_7 ;

-протоколом огляду від 28.04.2026, у ході якого було проведено огляд автомобіля ВАЗ 2113, д.н.з. НОМЕР_2 , в якому нічого виявлено не було;

-протоколом огляду від 28.04.2026, у ході якого було проведено огляд автомобіля ВАЗ 2113, д.н.з. НОМЕР_2 , в багажному відсіку якого було виявлено 6 корпусів гранат та 5 підривників, які були придбані за грошові кошти у сумі 20 000 гривень;

-протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 28.04.2026, в ході якого у ОСОБА_5 серед іншого було виявлено та вилучено грошові кошти у загальній сумі 20 000 гривень;

-протоколом обшуку від 28.04.2026, проведеного за адресою: АДРЕСА_1 , місцем мешкання ОСОБА_5 , в ході якого було виявлено та вилучено 1 корпус гранати та 1 підривник;

-висновком експерта від 29.094.2026 № СЕ-19/108-26/8558-ВТХ;

- іншими матеріалами кримінального провадження у сукупності.

У відповідності до положень ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, спотворити або сховати речі, документи, які мають важливе значення для встановлення обставин кримінального провадження, а саме речі та предмети, що містять відомості про його злочинну діяльність, які зберігаються у місцях, які підлягають встановленню під час проведення досудового розслідування; незаконно впливати на потерпілого, свідків, а також вчинити інше кримінальне правопорушення.

Згідно зі ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний в сукупності оцінити тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі, дані про особу підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення.

Слідчий суддя вважає встановленим та доведеним стороною обвинувачення існування ризиків, передбачених п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України: переховування від органів досудового розслідування та/або суду, незаконного впливу на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, вчинення іншого кримінального правопорушення.

Так, під час досудового розслідування встановлено, що підозрюваний ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, який згідно з ч. 5 ст. 12 КК України віднесено до категорії тяжких, за який передбачено безальтернативне покарання лише у вигляді позбавлення волі на строк від 3 до 7 років.

Таким чином, усвідомлення невідворотності кримінального покарання за вчинене ним кримінальне правопорушення може спонукати підозрюваного до його переховування від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення покарання, пов`язаного з позбавленням волі, що є ризиком, передбаченим п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Очікуване покарання, хоча і не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту.

Крім того, існують ризики того, що ОСОБА_5 , перешкоджаючи проведенню швидкого, повного та неупередженого досудового розслідування, а також встановленню обставин, які згідно ст. 91 КПК України підлягають доказуванню, може вжити заходів щодо незаконного впливу на свідків у цьому ж кримінальному провадженні.

На підтвердження наявності вказаного ризику слугує той факт, що підозрюваний, перебуваючи за межами місця позбавлення волі, буде мешкати у безпосередній близькості із свідками даного злочину та підтримувати із деякими з них спілкування, так як він знайомий із даними особами, а відтак ОСОБА_5 у випадку застосування до нього запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, може здійснювати тиск на них, у тому числі й шляхом погроз, умовлянь схилити їх до дачі неправдивих показів. Також потрібно враховувати, що останнього необхідно ознайомлювати з матеріалами кримінального провадження, йому стануть відомі точні анкетні дані і місця мешкання інших учасників кримінального провадження, що підтверджує ризик незаконного впливу на свідків.

При цьому слід враховувати встановлену Кримінальним процесуальним кодексом України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме: спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акта до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК України).

Тому суд вважає доведеною наявність ризику незаконного впливу на свідків з метою уникнення покарання у тому числі й шляхом погроз, умовлянь схилити їх до дачі неправдивих показів.

Ризик вчинення іншого кримінального правопорушення підтверджується тим, що ОСОБА_5 як військовослужбовець зобов`язаний свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок, додержуватися правил поведінки військовослужбовців, беззастережно виконувати накази командирів (начальників) і захищати їх у бою, знати й утримувати в готовності до застосування закріплене озброєння, берегти державне майно, завжди пам`ятати, що за його поведінкою судять про Збройні Сили України в цілому.

Відповідно до ст.ст. 1, 4, 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України» (далі Дисциплінарний статут ЗС України) військова дисципліна зобов`язує кожного військовослужбовця бездоганно та неухильно додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги військових статутів, накази командирів, поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків, застосовувати зброю лише в бойовій обстановці, а в мирний час - у виняткових випадках, відповідно до вимог Статуту внутрішньої служби ЗС України.

Проте, в порушення вищезазначених вимог законодавства ОСОБА_5 відповідно до наданої інформації командира військової частини НОМЕР_1 14.02.2026 самовільно покинув лікувальний заклад КП «Володимирське територіальне медичне об`єднання Володимирської міської ради» м. Володимир та до розташування підрозділу не повернувся, що свідчить про те, що останній може вчиняти військові злочини.

Крім цього, ОСОБА_5 не має постійного джерела доходу, здійснив збут корпусів гранат та підривачів з метою отримання коштів, що вказує на те, що останній може продовжити вчиняти інші кримінальні правопорушення.

Матеріали клопотання не містять даних, які б свідчили про неможливість перебування ОСОБА_5 в умовах слідчого ізолятора. Не надано таких відомостей і стороною захисту.

Отже, слідчий суддя доходить висновку, що у кримінальному провадженні наявні обставини, з якими закон пов`язує можливість застосування до особи одного із запобіжних заходів, передбачених ст. 176 КПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.

За приписами підпункту 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється чи обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до п`яти років.

Слідчий суддя при обранні запобіжного заходу також враховує конкретні обставини вчинення злочину, сам характер його скоєння, соціальний рівень свідомості підозрюваного та його ставлення до скоєного, і вважає доцільним з метою запобігання визначеним пунктами 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України ризикам застосувати до ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки інший, менш суворий запобіжний захід не зможе забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків.

Відповідно до ст. 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках та за встановленою процедурою.

У кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

За встановлених під час розгляду клопотання слідчого обставин тримання підозрюваного під вартою в повній мірі відповідає меті, з якою застосовується цей вид запобіжного заходу, зважаючи на суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи та не суперечить практиці Європейського суду з прав людини і вимогам Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, зокрема, правовим позиціям, викладеним в п. 35 рішення ЄСПЛ у справі «Летельє проти Франції».

Таким чином, з метою дотримання балансу між суспільним інтересом та правом особи на особисту свободу, слідчий суддя доходить висновку, що для забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків та уникнення встановлених слідчим суддею ризиків, доцільно обрати щодо ОСОБА_5 запобіжний захід саме у вигляді тримання під вартою.

Разом з тим, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Отже, задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, встановлюється розмір застави від двадцяти розмірів до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Визначаючи розмір застави, суд виходить з вимог ст.ст. 178, 182 КПК України, враховує матеріальне становище підозрюваного, тяжкість кримінального правопорушення та специфіку кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 . У зв`язку з чим слід визначити заставу у розмірі 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 133 120 грн, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваною покладених на нього обов`язків.

Відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України суд вважає за необхідне покласти на підозрюваного обов`язки, а саме: прибувати на виклик слідчого, прокурора, суду, залежно від стадії кримінального провадження; не відлучатися з м. Запоріжжя, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання, утриматися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні.

Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК України підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою в якому перебуває ОСОБА_5 , відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.ст. 177, 178, 182, 183, 193 - 197, 205, 309 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИЛА:

Клопотання слідчого СВ Відділення поліції № 1 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_4 , погоджене прокурором Запорізької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто по 26 червня 2026 року включно, з утриманням у ДУ «Запорізький слідчий ізолятор».

Строк запобіжного заходу рахувати з 28 квітня 2026 року.

Одночасно ОСОБА_5 визначити альтернативний захід у виді застави у розмірі 40 (сорока) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 133 120 (сто тридцять три тисячі сто двадцять) гривень 00 коп., яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок № UA928201720355289002015001205, відкритий в Держказначейській службі України, м. Київ, МФО 820172, код ЄДРПОУ: 26316700, в призначенні платежу обов`язково зазначати інформацію про ПІБ обвинуваченого, номер справи і суд, в якому обрано запобіжний захід.

У випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу, підозрюваний, обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

У разі внесення застави строком на 2 (два) місяці покласти на підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України:

- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду;

- не відлучатися з місця проживання (м. Запоріжжя) без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;

- утриматися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні.

Роз`яснити підозрюваній особі наслідки невиконання вказаних обов`язків, а саме: у разі, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомленим, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, без поважних причин, не повідомив про причину своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується в порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя вирішує питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.

Ухвала слідчого судді щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду протягом 5 днів з моменту її проголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.

Повний текст ухвали виготовлено та проголошено 30 квітня 2026 року о 14 годині 00 хвилин.

Слідчий суддя ОСОБА_1