Рішення № 136124071, 29.04.2026, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 953/2117/26

н/п 2/953/2228/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 квітня 2026 року

Київський районний суд м. Харкова у складі головуючого судді Вітюка Р.В.,

за участю секретаря судового засідання Глазько С.О.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Позика" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості

УСТАНОВИВ:

Зміст позовних вимог

Товариство з обмеженою відповідальністю "Бізнес Позика" (далі - Товариство) звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) про стягнення заборгованість за договором № 551746-КС-001 від 10.08.2025, що становить 31 130 грн, яка складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту 11 000,00 грн; суми прострочених платежів по процентах 12 430,00 грн; суми заборгованості по відсотках відповідно до статті 625 ЦК України 5 500,00 грн; суми прострочених платежів за комісією 2 200,00 грн. Крім того, просить провести розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Позовна заява мотивована неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань із своєчасного повернення кредитних коштів.

Виклад позиції відповідача

Відповідач правом на подачу відзиву не скористався.

Процесуальні дії у справі

Суд ухвалою від 02.03.2026 прийняв до розгляду цивільну справу та призначив судове засідання. Розгляд справи відкладався, зокрема, до 29.04.2026.

29.04.2026 учасники справи у судове засідання не з`явились. Представник позивача в прохальній частині позовної заяви просив проводити розгляд справи без участі представника позивача та не заперечує проти заочного розгляду справи. Відповідач у судове засідання повторно не з`явилася. Про дату, час і місце судових засідань повідомлялася своєчасно та належним чином. Поштове відправлення повернулося до суду з відміткою: "адресат відсутній", що згідно зі ст. 128, 272 ЦПК України та усталеною практикою Верховного Суду (постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.12.2018 у справі № 752/11896/17, Верховного Суду від 09.11.2023 у справі № 753/114/22) вважається належним повідомленням. Відповідачка не використала наданого законом права на участь у судовому засіданні та не з`явилася у судове засідання без повідомлення причин, заяв про відкладення судового засідання, чи розгляд справи у її відсутності до суду не надходило.

Суд ухвалою від 29.04.2026, враховуючи, що у справі є достатні дані про права і взаємовідносини сторін, відповідач належним чином повідомлявся про місце і час судового засідання, постановив проводити заочний розгляд справи у відсутності відповідача згідно з ч. 4 ст. 223 ЦПК України, що відповідає положенням ст. 280, 281 ЦПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Фактичні обставини, встановлені судом

Товариство та ОСОБА_1 уклали договір № 551746-КС-001 про надання кредиту від 10.08.2025 (далі договір), відповідно до якого кредитодавець надає позичальнику грошові кошти у розмірі 11 000,00 грн на засадах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та комісію за надання кредиту у порядку та на умовах, визначених цим договором та правилами надання споживчих кредитів Товариства. Договір був підписаний електронним підписом одноразовим ідентифікатором UA-7062.

Відповідно до п. 2.1 2.12 договору сума кредиту 11 000,00 грн., тип кредиту - кредит. Строк, на який надається Кредит: 16 тижнів. Стандартна процентна ставка за Кредитом: в день 1 %, фіксована. Комісія за надання Кредиту (надалі - Комісія): 2 200,00 грн. Нараховується одноразово при видачі Кредиту в дату видачі Кредиту. Розмір Комісії встановлений цим пунктом Договору, залишається незмінним протягом усього строку (терміну) Договору. Встановлений Договором розмір Комісії не може бути збільшено Кредитодавцем в односторонньому порядку. Комісійна винагорода, яка стягується з Позичальника на користь третьої особи, що надає платіжні послуги, під час здійснення платежів за Договором через Сайт Кредитодавця або через Особистий кабінет становить не більше 0,65 % від суми платежу, що вноситься Позичальником. При цьому Кредитодавець забезпечує Позичальнику можливість безкоштовного здійснення переказу коштів (без стягнення комісійної винагороди) способами оплати, визначеними Кредитодавцем. У разі, якщо Позичальник здійснює оплату за Договором іншими способами, не передбаченими цим пунктом Договору, Позичальник самостійно сплачує комісійну винагороду та інші збори, що стягуються установами, які надають платіжні послуги, а також вартість послуг з розрахунково-касового обслуговування у відділеннях банків під час здійснення Позичальником платежів за Договором, відповідно до тарифів, встановлених такими установами та банками. Загальний розмір наданого Кредиту: 11 000,00 грн. Строк дії Договору: до 30.11.2025 року. Орієнтовна загальна вартість наданого Кредиту: 22 378,15 грн. Загальні витрати за Кредитом: 11 378,15 грн. Орієнтовна реальна річна процентна ставка: 9744,35 процентів. Денна процентна ставка: 0.92 процентів. Денна процентна ставка 0,92 процентів.

Кредитодавець зобов`язаний протягом 3 (трьох) робочих днів з дня укладення Договору надати Позичальнику Кредит в сумі вказаній в п. 2.1. Договору, шляхом безготівкового переказу коштів (однією або декількома транзакціями) на реквізити електронного платіжного засобу, який зазначений розділі 12 Договору. 4.2. Позичальнику здійснюється нарахування Процентів за Зниженою процентною ставкою, вказаною у п. 10.2. Договору, починаючи з першого для користування Кредитом. Позичальник зберігає можливість сплати Процентів за Зниженою процентною ставкою, протягом усього періоду дії Договору за умови сплати Позичальником своєчасно і у повному обсязі Процентів, Комісії та частини суми наданого Кредиту, в порядку та в розмірах, зазначених в графіку платежів, що вказаний в п. 4.2.2. та Додатку№1 до Договору. У разі несплати Позичальником у повному обсязі платежу, передбаченого Графіком платежів та не погашення заборгованості із внесення платежу, передбаченого Графіком платежів протягом наступних 7 (семи) діб, починаючи з 8 (восьмого) дня прострочення внесення платежу, передбаченого Графіком платежів, подальше нарахування Процентів здійснюється за Стандартною процентною ставкою до закінчення Строку кредитування за цим Договором (п. 4.1- 4.2 договору).

У разі прострочення виконання Позичальником грошового зобов`язання зі сплати процентів за користування Кредитом та/або Комісії та/або Комісії за видачу у Кредит додаткових грошових коштів (якщо умови додаткової угоди до цього Договору передбачають сплату комісії за видачу у Кредит додаткових грошових коштів) та/або суми Кредиту у визначені цим Договором терміни, Позичальник зобов`язаний сплатити Кредитодавцю суму заборгованості з урахуванням 700 000 % (Сімсот тисяч) процентів річних від суми заборгованості в силу положень статті 625 Цивільного кодексу України. Проценти річних нараховуються за кожен день прострочення на суму заборгованості, що включає прострочені проценти за користування Кредитом та/або суму простроченої Комісії та/або Комісії за видачу у Кредит додаткових грошових коштів (якщо умови додаткової угоди до цього Договору передбачають сплату комісії за видачу у Кредит додаткових грошових коштів) та/або суму неповернутого Кредиту, та не нараховуються на раніше нараховані проценти на підставі статті 625 Цивільного кодексу України. При цьому проценти річних нараховуються на суму заборгованості за кожен день прострочення у сумі, що не перевищує 2 (два) відсотка від неповернутої Позичальником суми Кредиту (п. 7.5 договору).

З виписки по рахунку № НОМЕР_1 за період з 10.08.2025 по 30.11.2025 вбачається переказ грошових коштів в розмірі 11 000,00 грн, що підтверджує виконання зобов`язання кредитодавцем за договором № 551746-КС-001.

Відповідно до розрахунку заборгованості за договором № 551746-КС-001від 10.08.2025 заборгованість ОСОБА_1 станом на 16.02.2026 становить 31 130 грн, яка складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту 11 000,00 грн; суми прострочених платежів по процентах 12 430,00 грн; суми заборгованості по відсотках відповідно до статті 625 ЦК України 5 500,00 грн; суми прострочених платежів за комісією 2 200,00 грн.

Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права

Відповідно до частини першої статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За змістом ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом (ч. 1 ст. 207 ЦК України).

Електронний договір домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі (пункт 5 частини першої статті 3 Закону України "Про електронну комерцію").

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (стаття 11 Закону України "Про електронну комерцію").

Абзац 2 частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Відповідно до абзацу третього частини першої статті 12 Закону України "Про електронну комерцію" якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Верховний Суд у постанові від 12.01.2021 у справі № 524/5556/19 дійшов висновку, що електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і літер, або тільки цифр, або тільки літер, яку заявник отримує за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі "логін-пароль", або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом. При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення. Оспорюваний договір про надання фінансового кредиту підписаний позивачем за допомогою одноразового пароля-ідентифікатора, тобто укладення між сторонами спірного правочину підтверджено належними та допустимими доказами (указана позиція є сталою, постанови Верховного Суду від 09.09.2020 у справі № 732/670/19, від 12.01.2021 у справі № 524/5556/19, від 07.10.2020 у справі № 127/33824/19, від 16.12.2020 у справі № 561/77/19.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач уклав кредитний договір № 551746-КС-001 від 10.08.2025, що підтверджується електронним підписом відповідачки з одноразовим ідентифікатором UA-7062. Вказаний кредитний договір укладений шляхом прийняття (акцепт) відповідачем пропозиції Товариства (оферти) укласти договір, який підписано відповідачем одноразовим ідентифікатором UA-7062. Наведене вказує на те, що сторони досягли згоди щодо істотних умов договору, як того вимагають положення статті 638 ЦК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

З матеріалів справи вбачається, що Товариство виконало взяті на себе зобов`язання за кредитним договором, своєчасно та повністю, надало ОСОБА_1 в розпорядження кредитні кошти, однак відповідач в порушення ст. 509, 526, 1048, 1049, 1054 ЦК України та умов договору зобов`язання належним чином не виконував, внаслідок чого в останнього перед позивачем утворилась заборгованість. А тому суд вважає обгрунтованими вимоги в частині заборгованості за тілом кредиту.

Щодо нарахованих процентів, то суд зазначає таке.

Як вбачається з положень кредитного договору сторони узгодили:

- сторони погодили стандартну процентна ставку за Кредитом: в день 1%, фіксована;

- у разі прострочення виконання Позичальником грошового зобов`язання зі сплати процентів за користування Кредитом та/або Комісії та/або Комісії за видачу у Кредит додаткових грошових коштів (якщо умови додаткової угоди до цього Договору передбачають сплату комісії за видачу у Кредит додаткових грошових коштів) та/або суми Кредиту у визначені цим Договором терміни, Позичальник зобов`язаний сплатити Кредитодавцюсуму заборгованості з урахуванням 700 000 % (Сімсот тисяч) процентів річних від суми заборгованості в силу положень статті 625 Цивільного кодексу України. (п. 7.5 кредитного договору).

З наданого розрахунку заборгованості вбачається нарахування відсотків за процентною ставкою 1 % в період з 10.08.2025 по 30.11.2025. Наведену вимогу суд визнає обґрунтованою, оскільки вона відповідає умовам договору та Закону України "Про споживче кредитування", а тому вона підлягає задоволенню.

Щодо нарахованих процентів відповідно до частини другої статті 625 ЦК України, то суд вважає їх необґрунтованими з огляду на таке.

У період з 25.08.2025 по 18.09.2025 Товариство нараховувало відсотки відповідно до статті 625 ЦК України та п. 7.5 договору (700 000 % процентів річних від суми заборгованості в силу положень статті 625 ЦК України).

Тобто з аналізу наданих документів вбачається, що кредитор, починаючи з 25.08.2025 по 18.09.2025 року, застосував п. 7.5 кредитного договору, а саме відповідальність передбачену частиною другою статті 625 ЦК України.

Згідно з пунктом 18 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установивши, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого відповідним законом України від 24 лютого 2022 року №2102-ІХ, на всій території України введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, дія якого триває по теперішній час.

Верховний Суд у постанові від 12.02.2025 у справі № 758/5318/23 зробив висновок, що тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань. Така особливість проявляється: (1) в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; (2) в договорах, на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; (3) у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною другою статті 625 ЦК України, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Отже, оскільки частина процентів, як відповідальність за частиною другою статті 625 ЦК України за кредитним договором нарахована у період дії воєнного стану, то відповідач звільняється від обов`язку її сплати на користь кредитора і суд вважає за можливе безпосередньо застосувати пункт 18 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК України, оскільки саме вказаним положенням урегульовані спірні правовідносини.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що вимога позивач про стягнення процентів у розмірі 700 000 річних відповідно до частини другої статті 625 ЦК України у період дії воєнного стану без урахування заборони передбаченої п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України є безпідставною, а тому в частині нарахованих процентів в порядку статті 625 ЦК України суд відмовляє за безпідставності.

Щодо комісії за обслуговування кредитної заборгованості

Позивач крім заборгованості за тілом кредиту та процентів за користування ним також заявив до стягнення комісію за видачу кредиту.

Верховний Суд неодноразово формував висновок щодо застосування принципу jura novit curia ("суд знає закони"), згідно з яким неправильна юридична кваліфікація позивачем і відповідачами спірних правовідносин не звільняє суд від обов`язку застосувати для вирішення спору належні приписи юридичних норм (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 12.06.2019 у справі № 487/10128/14-ц, пункт 83). У зв`язку із цим суд, з`ясувавши в розгляді справи, що сторона або інший учасник судового процесу в обґрунтування своїх вимог або заперечень послалися не на ті норми, що фактично регулюють спірні правовідносини, самостійно здійснює правильну правову кваліфікацію останніх і застосовує у прийнятті рішення саме такі норми матеріального і процесуального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини (висновок наведений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2019 у справі № 924/1473/15, пункт 7.43, від 07.09.2022 у справі № 910/16579/20, пункт 10.76.).

Згідно з пунктом 6 частини першої статті 3 ЦК України справедливість, добросовісність та розумність належать до загальних засад цивільного законодавства.

Відповідно до частин першої статті 11 Закону України "Про споживче кредитування" (тут і далі у редакції, чинній на момент укладення договорів) після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

Відповідно до частини п`ятої статті 12 Закону України "Про споживче кредитування" умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Крім того, відповідно до частин першої, другої, пунктів 3, 5 частини третьої статті 18 Закону України "Про захист прав споживачів" (який відповідно до частини першої статті 11 цього ж Закону застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України "Про споживче кредитування") продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача. Несправедливими є, зокрема, умови договору про: встановлення жорстких обов`язків споживача, тоді як надання послуги обумовлене лише власним розсудом виконавця; встановлення вимоги щодо сплати споживачем непропорційно великої суми компенсації (понад п`ятдесят відсотків вартості продукції) у разі невиконання ним зобов`язань за договором.

Під час застосування наведених норм права суд, відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України, враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України "Про споживче кредитування" (10 червня 2017 року), щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України "Про споживче кредитування" (пункт 31.29. постанови Великої Палати Верховного Суду у від 13.07.2022 у справі № 496/3134/19).

Верховний Суд у постанові від 25.01.2023 у справі № 752/4008/20 дійшов висновку, що положення щодо обов`язку позичальника сплачувати плату за обслуговування кредитної заборгованості щомісячно у терміни та у розмірах, визначених графіком щомісячних платежів за кредитним договором, є нікчемними, оскільки боржнику було встановлено щомісячну плату за послуги банку, які за законом повинні надаватись безоплатно.

Крім того, суд також враховує положення пункту 6 частини першої статті 3 ЦК України і статті 18 Закону України "Про захист прав споживачів", зокрема, щодо таких засад цивільного законодавства, як справедливість і добросовісність стосовно того, що продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими (частина перша статті 18 Закону України "Про захист прав споживачів"), неприпустимості допущення істотного дисбалансу договірних прав та обов`язків на шкоду споживача (частина друга статті 18 Закону України "Про захист прав споживачів") і несправедливості таких умов договору, як встановлення жорстких обов`язків споживача, коли надання послуги обумовлене лише власним розсудом виконавця (пункт 3 частини третьої статті 18 Закону України "Про захист прав споживачів") та встановлення вимоги щодо сплати споживачем непропорційно великої суми компенсації (понад п`ятдесят відсотків вартості продукції) у разі невиконання ним зобов`язань за договором (пункт 5 частини третьої статті 18 Закону України "Про захист прав споживачів").

Зі змісту пункту 2.5. кредитного договору від 10.08.2025 № 551746-КС-001 вбачається, що ним чітко не визначено, за яку саме послугу справляється комісія, в чому вона полягає та яким чином обраховується.

За таких обставин, суд, ураховуючи положення пункту 6 частини першої статті 3 ЦК України, частини п`ятої статті 12 Закону України "Про споживче кредитування", частин першої, другої, пунктів 3, 5 частини третьої статті 18 Закону України "Про захист прав споживачів" та усталену практику Верховного Суду (постанови Великої Палати Верховного Суду у від 13.07.2022 у справі № 496/3134/19і Верховного Суд від 25.01.2023 у справі № 752/4008/20), дійшов висновку, що положення кредитних договорів щодо розміру комісії за обслуговування кредитної заборгованості є нікчемними в силу закону, оскільки боржнику було встановлено щомісячну плату за послуги банку, які за законом повинні надаватись безоплатно (іншого Банк не довів), наявний очевидний дисбаланс і несправедливість умови щодо сплати комісії. А тому заявлені на їх підставі вимоги щодо стягнення заборгованості не підлягають задоволенню. Відповідно, у позові в частині вимог про стягнення 2 200,00 грн комісії за договором № 551746-КС-001 слід відмовити.

Висновки за результатами розгляду заяви

Отже, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Позика" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості підлягають задоволенню в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту 11 000,00 грн; заборгованості по процентам 12 430,00 грн.

Судові витрати

Питання про стягнення судового збору суд вирішує відповідно до положень ст. 141 ЦПК України, у зв`язку з чим з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст. 2, 4, 12, 13, 49, 141, 223, 263 - 265, 354, 355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Позика" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

2. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Позика" суму заборгованості за договором № 551746-КС-001 про надання кредиту від 10.08.2025 у загальному розмірі 23 430,00 гривень, з яких: 11 000,00 грн заборгованість за тілом кредиту; 12 430,00 грн заборгованість за процентами та витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 004 гривні.

У решті позову відмовити.

Заочне рішення може бути оскаржено позивачем у встановленому порядку до Харківського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його складення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня складення рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Учасники справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Бізнес Позика" (код ЄДРПОУ: 41084239, місцезнаходження: м. Київ, бул. Лесі Українки, буд. 26, оф. 411)

Відповідач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 )

Повне судове рішення складено та підписано 29.04.2026.

Суддя Роман ВІТЮК