Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 639/9734/25
Провадження № 2/639/1550/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 квітня 2026 року м. Харків
Новобаварський районний суд міста Харкова у складі:
головуючого судді Борисенка О.О.,
секретаря судового засідання Пивоварової Т.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу № 639/9734/25 за позовом Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості,
установив:
Позивач Комунальне підприємство «Харківські теплові мережі» 19.12.2025 звернувся до Новобаварського районного суду міста Харкова з позовною заявою до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , в якій просив стягнути на його користь: солідарно з відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 заборгованість за послугу з постачання теплової енергії за період з 01.05.2014 по 31.10.2015; солідарно з відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 заборгованість за послугу з постачання теплової енергії за період з 01.11.2015 по 30.11.2025 у розмірі 49763,15 грн, за абонентську плата за індивідуальним договором з постачання теплової енергії за період з 01.06.2022 по 30.11.2025 у розмірі 1131,12 грн, за послугу з технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем теплопостачання за період з 01.07.2022 по 30.11.2025 у розмірі 946,28 грн, інфляційні втрати у розмірі 1360,19 грн та три відсотки річних у розмірі 510,88 грн та судові витрати.
Матеріали позовної заяви сформовані і системі «Електронний суд» та підписані представником позивача Суржаном Романом Дмитровичем, який діє на підставі довіреності (а.с.14).
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що КП «Харківські теплові мережі» як теплопостачальна організація, відповідно до законодавства, надає послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води мешканцям багатоквартирних будівників м. Харкова. Постачання теплової енергії на потреби опалення у багатоквартирні будинки м. Харкова КП «Харківські теплові мережі» здійснює на підставі розпоряджень Харківського міського голови про початок та кінець опалювальних сезонів, а на потреби гарячого водопостачання протягом року. Внаслідок неповної та несвоєчасної оплати отриманих послуг станом на 01.12.2025 у відповідачів утворилась заборгованість в сумі 53699,91 грн, з яких: 51622,51 грн за послугу з постачання теплової енергії за період з 01.05.2014 по 30.11.2025; 1131,12 грн за абонентську плату за індивідуальним договором з постачання теплової енергії за період з 01.06.2022 по 30.11.2025; 946,28 грн за послугу з технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем теплопостачання за період з 01.07.2022 по 30.11.2025. З цієї заборгованості за період з 01.05.2024 по 31.10.2015 у відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 наявна заборгованість у розмірі 1859,36 грн за послугу з постачання теплової енергії; а у відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 наявна заборгованість у розмірі 51840,55 грн, з яких: 49763,15 грн за послугу з постачання теплової енергії за період з 01.11.2015 по 30.11.2025; 1131,12 грн за абонентську плату за індивідуальним договором з постачання теплової енергії за період з 01.06.2022 по 30.11.2025; 946,28 грн за послугу з технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем теплопостачання за період з 01.07.2022 по 30.11.2025. За несвоєчасну оплату послуг з постачання теплової енергії за період до лютого 2022 року відповідачам нараховано інфляційні втрати в сумі 1360,19 грн та 3% річних в сумі 510,88 грн.
22.12.2025 ухвалою суду позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито спрощене провадження у справі, призначено судове засідання (а.с.21).
21.01.2026 суд ухвалив заочне рішення про задоволення у повному обсязі позовних вимог Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості. Стягнув солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» заборгованість за послугу з постачання теплової енергії, що надавалася на адресу: АДРЕСА_1 , на особовий рахунок НОМЕР_1 , за період з 01.05.2014 по 31.10.2015 включно у розмірі 1859 (одну тисячу вісімсот п`ятдесят дев`ять) грн 36 коп. Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» заборгованість за комунальні послуги, що надавалися на адресу: АДРЕСА_1 , на особовий рахунок НОМЕР_1 , а також інфляційні втрати та три відсотки річних, у загальному розмірі 53711 (п`ятдесят три тисячі сімсот одинадцять) грн 62 коп., з яких: 49763 грн 15 коп. - заборгованість за послугу з постачання теплової енергії за період з 11.11.2015 по 30.11.2025, 1131 грн 12 коп. за абонентську плату за індивідуальним договором з постачання теплової енергії за період з 01.06.2022 по 30.11.2025; 946 грн 28 коп. за послугу з технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем теплопостачання за період з 01.07.2022 по 30.11.2025; інфляційні втрати в сумі 1360 грн 19 коп. та три відсотки річних в сумі 510 грн 88 коп. Стягнув з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» витрати по сплаті судового збору в рівних частках, по 820 (вісімсот двадцять) грн 99 коп. з кожної, та витрати пов`язані з відправкою позивачем позовної заяви з додатками у розмірі по 55 (п`ятдесят п`ять) грн 00 коп. з кожної. Стягнув з ОСОБА_3 на користь Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» витрати по сплаті судового збору у розмірі 780 (сімсот вісімдесят) грн 41 коп. та витрати пов`язані з відправкою позивачем позовної заяви з додатками у розмірі 55 (п`ятдесят п`ять) грн 00 коп. (а.с.32-34).
01.04.2026 суд постановив ухвалу, за заявою відповідача ОСОБА_2 , про скасування заочного рішення від 21.01.2026 та призначення справи до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін (а.с.37-39,56-57).
Представник позивача ОСОБА_4 у позовній заяві та у поданій до суду 20.01.2026 заяві просив проводити розгляд справи без участі представника позивача (а.с.28).
Належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду справи, згідно з вимогами ч. 8 ст. 128 ЦПК України, відповідачі в судове засідання не з`явились, про поважність причин неявки суду не повідомили, своїм правом на подання відзиву не позовну заяву не скористались.
У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, суд не здійснював.
У заяві про перегляд заочного рішення відповідач ОСОБА_2 просила зобов`язати позивача надати детальний розрахунок ціни позову, з урахуванням тарифів за відповідний проміжок часу та строків позовної давності (а.с.37-38).
Згідно з ч. 1, 2 ст. 84 ЦПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. У клопотанні повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується; 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) вжиті особою, яка подає клопотання, заходи для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.
В порушення вимог пункту 4 ч. 2 ст. 84 ЦПК України у клопотанні відповідача не зазначено вжиті особою, яка подає клопотання, заходи для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості подання таких доказів.
Суд зауважує, що відповідач, як побутовий споживач, не позбавлена можливості самостійно звернутися до позивача задля отримання детального розрахунку ціни позову з урахуванням тарифів, проте у заяві, всупереч вимогам пункту 4 ч. 2 ст. 84 ЦПК України, не зазначено про вжиті ним заходи для отримання самостійно зазначених доказів; доказів вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.
Загальні вимоги до форми та змісту письмової заяви, клопотання, заперечення викладені у статті 183 Цивільного процесуального кодексу України.
Відповідно до положень п. 7 ч. 1 ст. 183 Цивільного процесуального кодексу України, будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити інші відомості, що вимагаються цим Кодексом.
За змістом ч. 4 ст. 183 ЦПК України, суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої та другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.
У зв`язку з наведеним, суд на місці 30.04.2026 постановляє ухвалу про повернення без розгляду заяви відповідача ОСОБА_2 в частині витребування доказів.
Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Суд встановив, що відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.7,19).
Статтею 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначений порядок укладання, зміни і припинення договорів про надання комунальних послуг.
Відповідно до положень ч. 7 ст. 21, ч. 4 ст. 22 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» послуга з постачання теплової енергії та послуга з постачання гарячої води надається згідно з умовами договору, що укладається з урахуванням особливостей, визначених цим Законом, та вимогами правил надання послуг з постачання теплової енергії, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, якщо інше не передбачено законом.
Згідно з ст.67 ЖК України плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, теплова енергія та інші послуги) береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами.
Отже, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними.
Відсутність договору на надання житлово-комунальних послуг само по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.
Вказаний висновок міститься у Постанові Верховного Суду України від 30 жовтня 2013 року у цивільній справі № 6-59цс13.
Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду 20 квітня 2016 року у справі № 6-2951цс15, від 26 вересня 2018 року у справі № 750/12850/16-ц і у постанові Верховного Суду від 6 листопада 2019 року у справі № 642/2858/16.
Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
За змістом ч. 1 ст. 6 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» учасниками правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є: 1) споживачі (індивідуальні та колективні); 2) управитель; 3) виконавці комунальних послуг.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 1 зазначеного Закону, індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.
З 01.12.2021 на підставі ч. 5 ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017 у багатоквартирних будинках набрав чинності індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії, який є публічним договором приєднання та опублікований на офіційному сайті КП «Харківські теплові мережі» в мережі Інтернет www.hts.kharkov.ua 31.10.2021 року (а.с.5).
Відповідно до п. 4 зазначеного Індивідуального договору, фактом приєднання споживача до умов договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви-приєднання, сплата рахунка за надану послугу, факт отримання послуги.
Згідно з п. 5 Індивідуального договору, Виконавець зобов`язується надавати споживачу послугу відповідної якості, а споживач зобов`язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати надану послугу в строки і на умовах, що визначені цими договорами.
Розрахунковим періодом відповідно до п. 32 Індивідуальних договорів є календарний місяць.
Відповідно до п. 34 Індивідуального договору, споживач здійснює оплату щомісяця не пізніше останнього числа місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу.
Пунктами 51, 52 Індивідуального договору передбачено, що договір набирає чинності з моменту акцептування його споживачем, але не раніше ніж через 30 днів з моменту опублікування і діє протягом одного року з дати набрання чинності (п. 51). Якщо за один місяць до закінчення строку дії договору жодна із сторін не повідомить письмово іншій стороні про відмову від договору, договір вважається продовженим на черговий однорічний строк (п. 52).
Виходячи з положень п.4 Індивідуального договору, датою його акцептування є 01.12.2021 року, тобто факт отримання послуг.
Також, з 01.07.2022 набрав чинності Публічний договір з технічного обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкових систем теплопостачання багатоквартирних будинків житлового фонду комунальної та інших форм власності, який опублікований на офіційному сайті КП «Харківські теплові мережі» в мережі Інтернет www.hts.kharkov.ua 01.06.2022 (а.с.6).
Згідно з п. 2 Публічного договору, договір вважається укладеним між виконавцем та споживачами багатоквартирного будинку через 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті виконавця (https://www.hts.kharkov.ua), якщо протягом цього періоду власники квартир та нежитлових приміщень, площа яких разом перевищує 50 відсотків загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку, не повідомили виконавця про свою відмову від укладання договору.
Відповідно до п. 4 зазначеного договору, фактом приєднання споживача до умов договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема шляхом оплати рахунка, отриманого від виконавця послуги, або фактичного отримання послуг.
Згідно з п. 5 Публічного договору, виконавець зобов`язується надати споживачу послуги з технічного (у тому числі аварійного) обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкових систем теплопостачання, постачання гарячої води, а споживач зобов`язується своєчасно і в повному обсязі оплатити виконавцю надані послуги за затвердженою вартістю в строки та умовах, визначених цим Договором.
Пунктами 13, 14, 15 Публічного договору передбачено, що розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць (п. 13). Плата за послугу включається до єдиного рахунку на оплату послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води (у разі наявності) (п. 14). Споживач здійснює оплату щомісяця не пізніше останнього числа місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за отримані послуги (п. 15).
Згідно з пунктами 30, 31 Публічного договору, договір набирає чинності з моменту акцептування його споживачем, але не раніше ніж через 30 днів з моменту опублікування і діє протягом одного року з дати набрання чинності (п. 30). Якщо за один місяць до закінчення строку дії цього договору жодна із сторін не повідомить письмово іншій стороні про відмову від договору, цей договір вважається продовженим на черговий однорічний строк (п. 31).
Відповідно до Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
Споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором.
Обов`язок споживачів своєчасно сплачувати за житлово-комунальні послуги у строки встановлені договором або законом, передбачений ст. 68 ЖК України.
За змістом п. 6 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач має право на неоплату вартості комунальних послуг (крім постачання теплової енергії) у разі їх невикористання (за відсутності приладів обліку) за період тимчасової відсутності в житловому приміщенні (іншому об`єкті нерухомого майна) споживача та інших осіб понад 30 календарних днів, за умови документального підтвердження відповідно до умов договорів про надання комунальних послуг.
Отже, враховуючи наведене, відповідачі за вимогами чинного законодавства мають сплачувати за надані послуги опалення (постачання теплової енергії) навіть у разі не проживання.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Виконання зобов`язань, реалізація, зміна та припинення певних прав у договірному зобов`язанні можуть бути зумовлені вчиненням або утриманням від вчинення однією із сторін у зобов`язанні певних дій чи настанням інших обставин, передбачених договором, у тому числі обставин, які повністю залежать від волі однієї із сторін.
Згідно з ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.
Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Отже, відповідачі є споживачами послуг з постачання теплової енергії, які надає позивач. Однак, відповідачі, отримуючи надані послуги, вказані послуги своєчасно не оплачують.
У зв`язку з чим, як вбачається з відомостей про нарахування та оплату на особовий рахунок № НОМЕР_1 , відкритий на ім`я ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , нарахована заборгованість за послугу з постачання теплової енергії за період з травня 2014 року по жовтень 2015 року у розмірі 1859,36 грн (а.с.8).
Згідно з відомостями про нарахування та оплату на особовий рахунок № НОМЕР_1 , відкритий на ім`я ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , нарахована заборгованість: 49763,15 грн за послугу з постачання теплової енергії за період з листопада 2015 року по листопад 2025 року; 946,28 грн за послугу з технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем теплопостачання за період з липня 2022 року по серпень 2025 року; 264,76 грн - за послугу з технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем постачання гарячої води за період з липня 2022 року по листопад 2025 року; 1131,12 грн - за абонентську плату за індивідуальним договором з постачання теплової енергії за період з червня 2022 року по листопад 2025 року (а.с.9-12).
Відповідачі не зазначали, що наведені послуги їм не надавались або надавались неналежної якості, та матеріали справи таких доказів не містять.
Враховуючи диспозитивність цивільного судочинства, суд дійшов висновку, що складені позивачем розрахунки заборгованості є обґрунтованими, доказів на погашення виниклої заборгованості та контррозрахунку відповідачами не надано.
Відповідно до розрахунку інфляційних втрат та 3% річних за послуги з постачання теплової енергії та гарячої води боржника за період з травня 2019 року по січень 2022 року нараховані інфляційні втрати в сумі 1360,19 грн та три відсотки річних у сумі 510,88 грн (а.с.13).
У заяві про перегляд заочного рішення відповідач ОСОБА_2 заперечила щодо стягнення з неї та інших відповідачів коштів, з огляду на сплив позовної давності, та просила застосувати до цих спірних правовідносин позовну давність.
Згідно зі ст. 257 Цивільного Кодексу України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Відповідно до частин 3, 4 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08 листопада 2019 року у справі №127/15672/16-ц виснувала, що невиконання боржником грошового зобов`язання є триваючим правопорушенням, тому право на позов про стягнення коштів на підставі статті 625 ЦК України виникає у кредитора з моменту порушення грошового зобов`язання до моменту його усунення і обмежується останніми трьома роками, які передували подачі такого позову.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2", з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України №392 від 20.05.2020 "Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" у чинній редакції, з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19 з 12.03.2020 на всій території України встановлено карантин.
Постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 року № 651 "Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" відмінено з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.
Законом України від 30.03.2020 №540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID- 19)» розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено, зокрема, пунктом 12 такого змісту: «Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину».
Зазначений Закон України від 30.03.2020 №540-IX набрав чинності 02.04.2020.
Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022, дію якого неодноразово продовжено та наразі не скасовано.
За приписами пункту 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України (що діяли до 04.09.2025) у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії.
З огляду на викладене, на час дії встановленого карантину та воєнного стану, строк позовної давності, встановлений ст.257 ЦК України, не спливає та на момент звернення позивача з позовом, в разі існування підстав для застосування позовної давності, такий строк має бути застосований лише до 02.04.2017, оскільки Закон №540-IХ від 30.03.2020 набув чинності 02.04.2020.
Правова позиція щодо застосування статті 257 ЦК України та пункту 12 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 06.05.2021 у справі № 903/323/20, від 31.05.2022 у справі № 926/1812/21, від 22.06.2022 у справі № 916/1157/21.
Отже, у цих спірних правовідносинах позовна давність щодо вимог про стягнення абонентської плати за індивідуальним договором з постачання теплової енергії, за послугу з технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем теплопостачання, а також інфляційних втрат та трьох відсотків річних, в силу пунктів 12, 19 Розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України на дату подання позову (19.12.2025) не спливла.
Отже, суд, за заявою відповідача застосовує позовну давність до спірних правовідносин щодо вимоги про стягнення заборгованості за послугу з постачання теплової енергії, та відмовляє у задоволенні позовних вимог, заявлених поза межами строку позовної давності в частині стягнення заборгованості за послугу з постачання теплової енергії за період з 01.05.2014 по 31.10.2015 включно у розмірі 1859 грн 36 коп. та за період з 01.11.2015 по 01.04.2017 включно у розмірі 5680 грн 40 коп..
Суд дійшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог, та стягує на користь позивача з відповідачів солідарно заборгованість за комунальні послуги, що надавалися на адресу: АДРЕСА_1 , на особовий рахунок НОМЕР_1 , а також інфляційні втрати та три відсотки річних, у загальному розмірі 48031 грн 22 коп., з яких: 44082 грн 75 коп. - заборгованість за послугу з постачання теплової енергії за період з 02.04.2017 по 30.11.2025, 1131 грн 12 коп. за абонентську плату за індивідуальним договором з постачання теплової енергії за період з 01.06.2022 по 30.11.2025; 946 грн 28 коп. за послугу з технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем теплопостачання за період з 01.07.2022 по 30.11.2025; інфляційні втрати в сумі 1360 грн 19 коп. та три відсотки річних в сумі 510 грн 88 коп.
У задоволенні позовних вимог в частині стягнення заборгованості за послугу з постачання теплової енергії за період з 01.05.2014 по 31.10.2015 включно у розмірі 1859 грн 36 коп. та за період з 01.11.2015 по 01.04.2017 включно у розмірі 5680 грн 40 коп. суд відмовляє у зв`язку зі спливом строку позовної давності, про що заявлено відповідачем.
При зверненні до суду позивач поніс судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2422,40 грн, а також витрати, пов`язані з відправкою позивачем відповідачам позовної заяви з додатками у розмірі 165,00 грн (по 55,00 грн кожному) (а.с.4, 15-17).
Суд розподіляє судові витрати відповідно до положень ст. 141 ЦПК України, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог (86,43%), та стягує з відповідачів судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2093,68 грн в рівних частках, по 697 грн 89 коп. з кожної, та витрати пов`язані з відправкою позивачем позовної заяви з додатками у розмірі 142,61 грн по 47 грн 54 коп. з кожної.
На підставі викладеного та керуючись ст. 4, 6, 7, 12, 13, 19, 76-81, 128, 133, 141, 223, 247, 258, 259, 263-265, 274-279, 354, 355 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
Позов Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості задовольнити частково.
Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» на рахунок НОМЕР_2 в Філії Харківського обласного управління АТ «Ощадбанк», МФО 351823, код ЄДРПОУ 31557119, заборгованість за комунальні послуги, що надавалися на адресу: АДРЕСА_1 , на особовий рахунок НОМЕР_1 , а також інфляційні втрати та три відсотки річних, у загальному розмірі 48031 (сорок вісім тисяч тридцять одну) грн 22 коп., з яких: 44082 грн 75 коп. - заборгованість за послугу з постачання теплової енергії за період з 02.04.2017 по 30.11.2025, 1131 грн 12 коп. за абонентську плату за індивідуальним договором з постачання теплової енергії за період з 01.06.2022 по 30.11.2025; 946 грн 28 коп. за послугу з технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем теплопостачання за період з 01.07.2022 по 30.11.2025; інфляційні втрати в сумі 1360 грн 19 коп. та три відсотки річних в сумі 510 грн 88 коп.
Відмовити у задоволенні позовних вимог в частині стягнення солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 заборгованість за послугу з постачання теплової енергії за період з 01.05.2014 по 31.10.2015 включно у розмірі 1859 грн 36 коп.
Відмовити у задоволенні позовних вимог в частині стягнення солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 заборгованість за послугу з постачання теплової енергії за період з 11.11.2015 по 01.04.2017 включно у розмірі 5680 грн 40 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» на рахунок НОМЕР_2 в Філії Харківського обласного управління АТ «Ощадбанк», МФО 351823, код ЄДРПОУ 31557119, витрати по сплаті судового збору у розмірі 2093 грн 68 коп. в рівних частках, по 697 (шістсот дев`яносто сім) грн 89 коп. з кожної, та витрати пов`язані з відправкою позивачем позовної заяви з додатками у розмірі 142 грн 61 коп. по 47 (сорок сім) грн 54 коп. з кожної.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подана апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач: Комунальне підприємство «Харківські теплові мережі», код ЄДРПОУ 31557119, адреса місцезнаходження: м. Харків, вул. Мефодіївська, 11.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_5 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 .
Повне рішення складено 30.04.2026.
Веб-адреса цього документу у Єдиному державному реєстрі судових рішень http://reyestr.court.gov.ua/ з посиланням на номер справи.
Суддя Олександр БОРИСЕНКО
Судове рішення № 136123999, Новобаварський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Харкова) було прийнято 30.04.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 639/9734/25. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: