Ухвала суду № 136122733, 30.04.2026, Новомиргородський районний суд Кіровоградської області

Справа № 395/1630/19 Провадження № 6/395/13/2026

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 квітня 2026 року м. Новомиргород

Новомиргородський районний суд Кіровоградської області в складі:

головуючого судді Забуранного Р.А.

при секретарі Таран С.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Новомиргороді в цивільну справу за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «КАПІТАЛРЕСУРС» до ОСОБА_1 , треті особи: Акціонерне товариство Комерційний Банк «ПРИВАТБАНК», Новомиргородський відділ державної виконавчої служби у Новоукраїнському районі Кіровоградської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції Українипро заміну стягувача та видачу дублікату виконавчого листа № 395/1630/19, -

В С Т А Н О В И В:

Представник ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС» звернувся до суду з заявою про заміну стягувача у виконавчому листі № 395/1630/19 від 21.02.2020, виданому Новомиргородським районним судом Кіровоградської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «КБ «ПРИВАТБАНК» заборгованості, а саме з ПАТ «КБ «ПРИВАТБАНК» на його правонаступника - ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС» та видачу дубліката виконавчого листа.

Представник заявника ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС» в судове засідання не з`явився, проте до суду надіслав заяву про розгляд справи без участі, позовні вимоги в частині заміни стягувача в виконавчому провадженні підтримав та просив задовольнити, а позовні вимоги в частині видачі дубліката виконавчого листа просив залишити без розгляду.

ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився.

Представник АТ КБ «ПРИВАТБАНК» в судове засідання не з`явився, про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Представник Новомиргородського відділу державної виконавчої служби у Новоукраїнському районі Кіровоградської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України в судове засідання не з`явився, про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

В судовому засіданні встановлено, що між Публічним акціонерним товариством Комерційний банк "Приватбанк" та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №б/н, згідно якого, останньому було надано грошові кошти (кредит) на споживчі цілі, та встановлений графік повернення їх.

ОСОБА_1 свої зобов`язання за договором не виконував, у зв`язку з чим ПАТ КБ "Приватбанк" звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості.

В подальшому позов ПАТ КБ "Приватбанк" задоволено, та на виконання рішення Новомиргородського районного суду Кіровоградської області від 16.01.2020 року, видано виконавчий лист № 395/1630/19 від 21.02.2020 р., про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ "Приватбанк" боргу за кредитним договором.

22 серпня 2025 року між АТ КБ «ПриватБанк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «КАПІТАЛРЕСУРС» було укладено Договір факторингу № 8-22-08/2025, за яким було відступлено права вимоги за кредитними договорами, у тому числі за кредитним договором ОСОБА_1 в сумі 3028,73 грн.

Таким чином кредитора по договору було змінено з АТ КБ «ПриватБанк» на ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС». Окрім того, кредитний договір ОСОБА_1 на момент звернення Заявника з даною заявою є дійсними та не оскаржувались сторонами по справі.

На примусовому виконанні перебувало виконавче провадження № 61733204 з примусового виконання вищевказаного Виконавчого листа.

У відповідності до частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини першої статті 517 ЦК України первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

Відповідно до статті 55 ЦПК України у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.

Під час виконавчого провадження заміна сторони виконавчого провадження відбувається на підставі частин першої, другої, п`ятої статті 442 ЦПК України. Зокрема, у разі вибуття однієї із стороні виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четвертастатті 263 ЦПК України).

ВП ВС у постанові від 03.11.2020 у справі № 916/617/17 зробила правовий висновок про те, що на стадії виконавчого провадження як на завершальній стадії судового провадження можлива заміна сторони виконавчого провадження правонаступником за наявності відкритого виконавчого провадження. З огляду на відсутність виконавчого провадження заміна сторони виконавчого провадження є неможливою. Відповідно до відкриття виконавчого провадження можливою є заміна учасника справи правонаступником у виконавчому документі.

У постанові від 08.02.2022 у справі № 2-7763/10 ВП ВС зазначила, що наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником, не припиняє зобов`язальних правовідносин сторін. Зміна кредитора в зобов`язанні шляхом відступлення права вимоги із зазначенням у договорі обсягу зобов`язання, яке передається на стадії виконання судового рішення, не обмежує цивільних прав учасників спірних правовідносин. У зв`язку із заміною кредитора в зобов`язанні саме зобов`язання зберігається цілком і повністю, змінюється лише його суб`єктний склад у частині кредитора.

Відповідно до усталеної практики Європейського Суду з прав людини право на суд, захищене статтею 6 Конвенції, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін. Було б незрозуміло, якби стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо тлумачити статтю 6 як таку, що стосується виключно доступу до судового органу та судового провадження, то це могло б призводити до ситуацій, що суперечать принципу верховенства права, який договірні держави зобов`язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина «судового розгляду» (див. рішення від 19.03.1997 зі справи «Горнсбі проти Греції» (Hornsby v. Greece); рішення від 20.07.2004 зі справи «Шмалько проти України»).

Як вказано у рішенні Європейського суду з прав людини у справі від 05.07.2012 «Глоба проти України», пункт 1 статті 6 Конвенції, interalia (серед іншого), захищає виконання остаточних судових рішень, які у державах, що визнали верховенство права, не можуть залишатися невиконаними на шкоду одній зі сторін. Відповідно виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати. Держава зобов`язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці. Також Суд зазначає, що саме на державу покладається обов`язок вжиття у межах її компетенції усіх необхідних кроків для того, щоб виконати остаточне рішення суду та, діючи таким чином, забезпечити ефективне залучення усього її апарату. Не зробивши цього, вона не виконає вимоги, що містяться у пункті 1 статті 6 Конвенції. Насамкінець, Суд повторює, що сама природа виконавчого провадження вимагає оперативності.

Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд дійшов висновку про задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «КАПІТАЛРЕСУРС» до ОСОБА_1 , треті особи: Акціонерне товариство Комерційний Банк «ПРИВАТБАНК», Новомиргородський відділ державної виконавчої служби у Новоукраїнському районі Кіровоградської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про заміну стягувача, оскільки ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС» є правонаступником АТ КБ «ПРИВАТБАНК» у кредитному зобов`язанні.

Позовні вимоги в частині видачі дубліката виконавчого листа слід залишити без розгляду.

Керуючись статтею 442 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «КАПІТАЛРЕСУРС» до ОСОБА_1 , треті особи: Акціонерне товариство Комерційний Банк «ПРИВАТБАНК», Новомиргородський відділ державної виконавчої служби у Новоукраїнському районі Кіровоградської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про заміну стягувача та видачу дублікату виконавчого листа № 395/1630/19 задовольнити.

Замінити стягувача у виконавчому листі № 395/1630/19 від 21.02.2020 р., про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" боргу з ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" на його правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю «КАПІТАЛРЕСУРС».

Вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «КАПІТАЛРЕСУРС» до ОСОБА_1 , треті особи: Акціонерне товариство Комерційний Банк «ПРИВАТБАНК», Новомиргородський відділ державної виконавчої служби у Новоукраїнському районі Кіровоградської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про видачу дублікату виконавчого листа № 395/1630/19 залишити без розгляду.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до суду апеляційної інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в п`ятнадцятиденний строк з дня проголошення ухвали.

Суддя: Р. А. Забуранний