Рішення № 136120041, 28.04.2026, Васильківський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 172/3334/25

Провадження 2/172/1528/25

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

28.04.2026 року Васильківський районний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Філіппова Є.Є. за участі секретаря судового засідання Лук`яненко О.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в сел. Васильківка у відсутність сторін, без фіксування судового засідання технічними засобами, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Попаснянської міської військової адміністрації Сіверськодонецького Луганської області про визнання права власності, -

В С Т А Н О В И В

До суду надійшов вищевказаний позов. В обґрунтування позовних вимог представник позивачів ОСОБА_4 вказує, що відповідно до свідоцтва про право власності на житло від 02 березня 1994 року, яке було видане Дистанцією цивільних споруд Донецької залізниці на підставі розпорядження №132 від 02.03.1994 року, квартира АДРЕСА_1 загальною площею 52,5 кв.м., належить позивачам ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на праві спільної часткової власності, при цьому кожному з позивачів належить по 1/3 частині цієї квартири. Відповідно до відомостей, зазначених в свідоцтві про право власності на житло, реєстрація права спільної часткової власності позивачів на вищезазначену квартиру була проведена посадовими особами Попаснянського райБТІ 09.03.1994 року, коли відповідні відомості були внесені в реєстрову книгу за №7088/48.

Після початку повномасштабної агресії російської федерації проти України наприкінці березня 2022 року позивачі, рятуючи своє життя та здоров`я, були змушені переселитися в інший більш безпечний регіон України, де продовжують мешкати до теперішнього часу. При цьому, в травні 2023 року, дізнавшись про часткове руйнування належної позивачам квартири внаслідок артилерійського обстрілу, позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулись до правоохоронних органів із заявою про вчинення країною агресором відносно їхнього майна кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 438 КК України. В листопаді 2025 року з метою отримання з боку держави грошової компенсації за знищене належне нерухоме майно позивачі через портал «Дія» подали відповідні заяви, в прийнятті яких позивачам було відмовлено у зв`язку з відсутністю відповідних відомостей про право спільної часткової власності в Державних реєстрах України. Після чого позивачі звернулись до державного реєстратора виконавчого комітету Яворницької селищної ради Синельниківського району Дніпропетровської області із заявою про проведення державної реєстрації та визнання за ними права спільної часткової власності на квартиру АДРЕСА_1 , надавши при цьому на адресу державного реєстратора свідоцтво про право власності на житло та технічний паспорт на квартиру. Проте, в проведенні державної реєстрації речових прав на заявлене нерухоме майно позивачам було відмовлено, через те, що необхідні відомості про реєстрацію за позивачами права спільної часткової власності на спірну квартиру в єдиних державних реєстрах, доступ до яких визначено Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», відсутні. А відповідно до листа Попаснянської міської військової адміністрації Сіверськодонецького району Луганської області від 03.12.2025 року №03.01-08/2552, «надання будь-яких документів або інформації щодо відомостей про реєстрацію права власності на заявлений об`єкт нерухомого майна не є можливим, оскільки у зв`язку з тимчасовою окупацією території Попаснянської міської територіальної громади в розпорядженні Попаснянської міської військової адміністрації дана інформація відсутня, архіви Попаснянського бюро технічної інвентаризації (на даний час відділ технічної інвентаризації Попаснянського комунального підприємства «СКП», діяльність відділу призупинена) наразі знаходяться на тимчасово окупованій території, доступ до них також відсутній, їх місцезнаходження та стан збереження невідомий».

Просить суд визнати за ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 по 1/3 частки кожному на квартиру АДРЕСА_2 .

Ухвалою від 29.12.2025 року провадження у справі відкрито та постановлено розглядати справу за правилами загального позовного провадження.

Представник позивачів в позовній заяві просить справу розглядати у відсутність позивачів та їх представника, позовні вимоги підтримує, не заперечує проти заочного рішення.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про час і місце судового розгляду повідомлений належним чином. Своїм правом надати суду заяву про розгляд справи у її відсутність не скористався та не повідомив суд про причини неявки у засідання. Відзив на позовну заяву у встановлений судом строк не подав.

У зв`язку з викладеним, судом ухвалено рішення про заочний розгляд на підставі наявних у справі доказів.

На підставі ч. 3 ст. 211, ч. 2 ст. 247 ЦПК України справа слухається у відсутність сторін без фіксування судового процесу технічними засобами.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до такого.

Згідно зі ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно зі ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.

Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом (ч. 1 ст. 328 ЦК України).

Право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним. Права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону (ст. 334 ЦК України).

Відповідно до ст. 392 ЦК України, власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо не право оспорюється або не визнається іншою особою.

Пунктом 37 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 07.02.2014 року «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» передбачено, що з урахуванням положень частини першої статті 15 та статті 392 ЦК власник майна має право пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Згідно свідоцтва про право власності на житло від 02 березня 1994 року, яке було видане Дистанцією цивільних споруд Донецької залізниці на підставі розпорядження №132 від 02.03.1994 року, квартира АДРЕСА_1 загальною площею 52,5 кв.м., належить позивачам ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на праві спільної часткової власності, при цьому кожному з позивачів належить по 1/3 частині цієї квартири. Відповідно до відомостей, зазначених в свідоцтві про право власності на житло, реєстрація права спільної часткової власності позивачів на вищезазначену квартиру була проведена посадовими особами Попаснянського РБТІ 09.03.1994 року, коли відповідні відомості були внесені в реєстрову книгу за №7088/48.

Відповідно до технічного паспорту квартира має загальну шлощу - 52,5 кв.м., житлову площу 29,2 кв.м.

З метою реєстрації права власності на нерухоме майно позивачі звернулися до державного реєстратора прав на нерухоме майно виконавчого комітету Яворницької селищної ради Синельниківського району Дніпропетровської області, однак останній своїм рішенням № 82234925 від 05.12.2025 року відмовив у вчинені реєстраційних дій, оскількинеобхідні відомості про реєстрацію за позивачами права спільної часткової власності на спірну квартиру в єдиних державних реєстрах, доступ до яких визначено Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», відсутні. А відповідно до листа Попаснянської міської військової адміністрації Сіверськодонецького району Луганської області від 03.12.2025 року №03.01-08/2552, «надання будь-яких документів або інформації щодо відомостей про реєстрацію права власності на заявлений об`єкт нерухомого майна не є можливим, оскільки у зв`язку з тимчасовою окупацією території Попаснянської міської територіальної громади в розпорядженні Попаснянської міської військової адміністрації дана інформація відсутня, архіви Попаснянського бюро технічної інвентаризації (на даний час відділ технічної інвентаризації Попаснянського комунального підприємства «СКП», діяльність відділу призупинена) наразі знаходяться на тимчасово окупованій території, доступ до них також відсутній, їх місцезнаходження та стан збереження невідомий».

За змістом ст. ст. 12, 13, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Суд розглядає цивільні справи в межах заявлених фізичними або юридичними особами вимог і на підставі наданих ними доказів. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно зі ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Аналізуючи вищевикладені доводи, беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносин, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про визнання права власності.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У той же час, враховуючи відсутність провини відповідача у виниклих правовідносинах, суд приходить до висновку, що судові витрати належить покласти на позивачів.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 15, 317, 319, 328, 334, 392 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 81, 89, 211, 247, 259, 263 ЦПК України, -

У Х В А Л И В

1. Позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Попаснянської міської військової адміністрації Сіверськодонецького Луганської області про визнання права власності задовольнити.

2. Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , право власності на 1/3 частку квартири АДРЕСА_2 .

3. Визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , право власності на 1/3 частку квартири АДРЕСА_2 .

4. Визнати за ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , право власності на 1/3 частку квартири АДРЕСА_2 .

5. Судові витрати залишити за позивачами.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя Є.Є.Філіппов