ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
05.01.11р.
Справа № 33/72-10
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Корпорація "ЛОГІСТИК ГРУП", м. Дніпропетровськ
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Агро-Союз", смт. Ювілейне, Дніпропетровська область
про стягнення 1 005 385 грн. 21 коп.
Суддя Рудовська І.А.
Представники:
Від позивача: Вдовін М.В., довіреність № 1 від 05.01.2011 року
Від відповідача: Верещака Б.І., довіреність № 4 від 05.08.2010 року
СУТЬ СПОРУ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Корпорація "ЛОГІСТИК ГРУП" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Агро-Союз" про стягнення 780 151 грн. 84 коп. - основного боргу, 50 597 грн. 17 коп. - пені, 142 767 грн. 80 коп. - індексу інфляції, 31 868 грн. 40 коп. - 3% річних і витрати по справі.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 24.03.2010 року зупинено провадження у справі № 33/72-10 до часу вирішення спорів у справі № 10/92-10 та № 21/73-10, що розглядаються господарським судом Дніпропетровської області та набрання вищевказаними рішеннями законної справи.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 27.09.2010 року поновлено провадження у справі № 33/72-10 та призначено до розгляду в засіданні на 14.10.2010 року.
В судове засідання 14.10.10р. з'явився представник відповідача, представник позивача в судове засідання не з'явився. Представник відповідача в судовому засіданні 14.10.2010 року надав клопотання про зупинення провадження у справі до набрання рішення господарського суду Дніпропетровської області законної сили по справі № 21/73-10 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Агро-Союз" до товариства з обмеженою відповідальністю "Корпорація "Логістик Груп" про зміну строків оплати продукції поставленої за договором внаслідок порушення ТОВ "Корпорація "Логістик Груп" Договору, оскільки вказане рішення не набрало законної сили та на даний час оскаржується в Дніпропетровському апеляційному господарському суді.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 14.10.2010 року зупинено провадження у справі № 33/72-10 до часу набрання рішенням по справі № 21/73-10 законної сили.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 30.11.2010 року поновлено провадження у справі № 33/72-10 та призначено до розгляду в засіданні на 27.12.2010 року.
23.12.2010 року позивачем надана заява про збільшення розміру позовних вимог, відповідно до якої просить стягнути з відповідача 780 151 грн. 84 коп. - основного боргу, 50 597 грн. 17 коп. - пені, 216 882 грн. 22 коп. - індексу інфляції, 52 706 грн. 64 коп. - 3% річних і витрати по справі.
27.12.2010 року відповідачем надано клопотання про зупинення провадження у справі № 33/72-10 до вирішення справи № 21/73-10 у зв’язку з подачею касаційної скарги, яке задоволенню не підлягає, оскільки відповідачем не надано доказів, на підтвердження такої заяви, зокрема, не надано процесуального документу про прийняття позовної заяви до розгляду Вищим господарським судом.
По справі оголошувалась перерва з 27.12.2010 року до 05.01.2010 року.
05.01.2011 року відповідачем наданий відзив на позовну заяву з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог, де останній просить суд застосувати позовну давність до позовної вимоги про стягнення пені та відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на те, що останнім в односторонньому порядку було здійснено зарахування зустрічних однорідних вимог на загальну суму 211 402 грн. 55 коп. Крім того, листом № 23 від 24.02.10 р. відповідач частково відмовився від укладеного з позивачем договору купівлі-продажу № 113 від 11.06.2008 року, внаслідок чого у позивача перед відповідачем виник борг – 123 663 грн. 81 коп. в розмірі неповерненої передоплати.
В судове засідання 05.01.2011 року з'явились представники сторін
Позивач в судовому засіданні підтримав свої позовні вимоги та просив суд задовольнити позов в повному обсязі з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог. Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував.
В судовому засіданні 05.01.2011 року за згодою представників позивача та відповідача оголошені вступна та резолютивна частини судового рішення згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши наявні матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представників позивача, відповідача, суд, -
ВСТАНОВИВ :
11.06.2008 року між позивачем (постачальник) та відповідачем (покупець) був укладений договір № 111 (надалі –Договір), відповідно до пункту 1.1. якого постачальник зобов’язується у встановлений строк передати у власність покупця, а покупець взяв на себе зобов’язання прийняти та оплатити стелажне обладнання (товар).
Пунктом 1.3. Договору на постачальника покладено також обов’язок проведення робіт по монтажу товару.
Відповідно до пп. 2.1., 2.2. Договору поставка та монтаж товару здійснюється на умовах DDP –склад покупця протягом 65 календарних днів з дати перерахування попередньої оплати.
Сторонами узгоджено, що монтаж товару включає зборку, установку, випробування та передачу покупцю товару по акту приймання-передачі (п. 2.7. Договору).
Відповідно до пункту 2.8. Договору, по закінченню монтажу товару постачальник за участю покупця проводить тестові випробовування з номінальним десятипроцентним завантаженням секцій товару.
За результатами випробувань сторони оформлюють протокол випробувань. Якщо за результатами випробувань недоліки та дефекти не виявлені, сторони оформлюють акт приймання-передачі товару. У разі виявлення недоліків або дефектів, сторони оформлюють дефектний акт з зазначенням переліку недоліків та строків їх усунення.
Відповідно до п. 3.2. Договору покупець здійснює попередню оплату в розмірі 15% від ціни товару вказаній у специфікації протягом 5 банківських днів з моменту укладення договору.
Оплата 70% від ціни товару здійснюється протягом 5 банківських днів після поставки товару на склад постачальника (п. 3.3. Договору).
Оплата 15% - протягом 5 банківських днів після підписання сторонами акту приймання-передачі (п. 3.4. Договору).
Як додаток № 1 до Договору сторонами підписана специфікація на товар з визначенням вартості товару із включенням установлення, в сумі 1011934 грн. 34 коп.
Як вбачається з матеріалів справи, 19.06.2008 року відповідач перерахував позивачу попередню оплату за стелажні системи в сумі 151 791 грн. 50 коп.
Позивач на виконання умов Договору поставив відповідачу товар загальною вартістю 1011934 грн. 34 коп., що підтверджується видатковою накладною № РН-0000627 від 11.09.2008 року.
15.08.2008 р. та 16.09.2008 р. сторонами підписані акти прийому-передачі до Договору № 111 від 11.06.2008 р.
Відповідно до вищезазначених актів продавець передав та установив, а покупець прийняв стелажне обладнання вартістю відповідно 389 862 грн. 88 коп. та 622 080 грн. 46 коп. (а.с. 22-23).
Актами зафіксовано, що номенклатура, кількість та якість товару в повному обсязі відповідають вимогам договору, матеріальні претензії покупця до продавця відсутні, договірні зобов’язання продавцем виконані в повному обсязі.
В подальшому, згідно з банківськими виписками від 12.12.2008 р., від 15.12.2008 р. та від 17.12.2008 р. відповідачем частково виконано умови Договору та перераховано позивачу грошові кошти в сумі 80 000 грн. 00 коп. (а.с. 31-33).
Отже, сума заборгованості відповідача перед позивачем з урахуванням часткової оплати за Договором склала 780 151 грн. 84 коп.
Майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Приписами статті 180 Господарського кодексу України, зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов’язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов’язкові умови договору відповідно до законодавства.
Статтею 629 Цивільного кодексу України унормовано, що договір є обов’язковим до виконання.
Стаття 193 ГК України встановлює, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно п. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.
Стаття 598 Цивільного кодексу України встановлює, що зобов’язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
На момент розгляду справи основна заборгованість відповідача складає 780 151 грн. 84 коп., докази погашення якої в матеріалах справи відсутні, внаслідок чого суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню.
Водночас, порушення зобов’язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
За вимогами статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, у вигляді сплати неустойки. Договірна неустойка встановлюється за згодою сторін, тобто її розмір та умови застосування визначаються виключно на їх власний розсуд.
Відповідно до статті 549 названого Кодексу неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Відповідно до п. 6.3. Договору за прострочення оплати за товар в строки, передбачені в п. 3 даного Договору, покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі 0,05% від суми нездійсненої в строк оплати за кожен день прострочення, але не більше 5% від несплаченої суми, пеня складає 50 597 грн. 17 коп. та підлягає до стягнення з відповідача.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник який прострочив виконання грошового зобов’язання, повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Перевіривши розрахунок позивача інфляційних (за період з жовтня 2008 р. по листопад 2010 р.) в розмірі 216 882 грн. 22 коп. та 3% річних (за період з вересня 2008 р. по грудень 2010 р.) в розмірі 52 706 грн. 64 коп., суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в цій частині.
Твердження відповідача про зарахування зустрічних однорідних вимог на загальну суму 211 402 грн. 55 коп. та часткову відмову від укладеного з позивачем договору купівлі-продажу № 113 від 11.06.2008 року судом відхиляються, оскільки необхідно довести наявність порушення позивачем обов’язків з своєчасної поставки товару за договором № 113 від 11.06.2008 року, що не є предметом розгляду спору у даній справі.
Крім того, рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 20.04.2010 року у справі № 10/92-10 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Агро-Союз" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Корпорація "ЛОГІСТИК ГРУП" про визнання недійсним договору № 111 від 11.06.2008 р., укладеного між сторонами, відмовлено в задоволенні позовних вимог.
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 23.06.2010 року у справі № 10/92-10 вищезазначене рішення залишено без змін.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 05.08.2010 року у справі № 21/73-10 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Агро-Союз" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Корпорація "ЛОГІСТИК ГРУП" про зміну договору № 111 від 11.06.2008 р., укладеного між сторонами, відмовлено в задоволенні позовних вимог.
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 02.11.2010 року у справі № 21/73-10 вищезазначене рішення залишено без змін.
З огляду на викладене, позовні вимоги з урахуванням заяви про збільшенн розміру позовних вимог підтверджені матеріалами справи і підлягають задоволенню у сумі –780 151 грн. 84 коп. - основного боргу за договором № 111 від 11.06.2008 року, 50 597 грн. 17 коп. - пені, 216 882 грн. 22 коп. - індексу інфляції, 52 706 грн. 64 коп. - 3% річних.
Позивачем у судовому засіданні на підставі ст. 33 ГПК України документально було доведено ті обставини, на які він посилався в позовній заяві як підставу своїх позовних вимог.
Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ст. 16 Цивільного кодексу України).
Згідно ст. 49 ГПК України судові витрати по справі покладаються на відповідача.
Керуючись, ст.ст. 47, 33, 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Виробниче підприємство „Агро-Союз” (52005, Дніпропетровська область, смт. Ювілейне, вул. Нижньодніпровська, 1, код ЄДРПОУ 31682313) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Корпорація "ЛОГІСТИК ГРУП" (49052, м. Дніпропетровськ, пров. Жоржинський, 2, код ЄДРПОУ 33183845) 780 151 (сімсот вісімдесят тисяч сто п’ятдесят одна) грн. 84 коп. - основного боргу, 50 597 (п’ятдесят тисяч п’ятсот дев’яносто сім) грн. 17 коп. - пені, 216 882 (двісті шістнадцять тисяч вісімсот вісімдесят дві) грн. 22 коп. - індексу інфляції, 52 706 (п’ятдесят дві тисячі сімсот шість) грн. 64 коп. - 3% річних, 11 003 (одинадцять тисяч три) грн. 37 коп. –державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного терміну з дня підписання рішення.
Суддя І.А.Рудовська
Рішення підписано 14.01.2011 року
Судове рішення № 13611918, Господарський суд Дніпропетровської області було прийнято 17.01.2011. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 33/72-10. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: