Рішення № 136117892, 30.04.2026, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 квітня 2026 р. № 400/11068/24 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Лісовської Н.В., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомПриватного підприємства творчої майстерні архітектора "Проект", вул. Космонавтів, 53, кв.140,м. Миколаїв,54056,

до відповідачаМиколаївської міської ради, вул. Адміральська, 20,м. Миколаїв,54005,

провизнання протиправним та скасування рішення від 04.10.2024 року № 37/150; визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство творча майстерня архітектора «Проект» (далі по тексту Позивач) звернулося з позовною заявою до Миколаївської міської ради (далі по тексту Відповідач) з вимогами про:

- визнання протиправним та скасування рішення Миколаївської міської ради від 04.10.2024 року № 37/150 про відмову ПП творчій майстерні архітектора «Проект» у продовженні договору оренди землі від 16.01.2014 року № 9938;

- визнання бездіяльності Миколаївської міської ради протиправною та зобов`язання її укласти додаткову угоду до договору оренди землі від 16.01.2014 року № 9938 про його поновлення.

В обґрунтування позовних вимог Позивач зазначає, що рішенням від 04.10.2024 року № 37/150 Відповідач протиправно відмовив Позивачу у продовженні договору оренди землі від 16.01.2014 року № 9938. Оскаржуване рішення прийнято відповідно до висновку Департаменту архітектури та містобудування Миколаївської міської ради від 26.08.2024 року № 32330/12.01-24/24-2 у зв`язку з порушенням пунктів 9.4 та 12.6 умов договору оренди землі від 16.01.2014 року № 9938 (незабудована земельна ділянка). Позивач зазначає, що підстав винесення оскаржуваного рішення не існує, ним дотримано всіх вимог договору оренди землі на норм законодавства, і саме Відповідачем порушено законні права Позивача на поновлення права оренди земельної ділянки.

Ухвалою від 27.11.2024 року суд відкрив провадження у справі та ухвалив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження (головуючий суддя Мельник О.М.).

10.12.2024 р. представник Відповідача подав заяву про закриття провадження у справі, посилаючись на те, що спір у справі виник з приводу відмови у передачі в оренду земельної ділянки (кадастровий номер 4810136900:01:085:0008), з приводу нерухомого майна, а тому, у відповідності до ст. 30 ГПК України, має розглядатися господарським судом.

23.12.2024 р. представник Відповідача подав відзив на позовну заяву, просив в задоволенні позову відмовити. Відповідач зазначає, що Позивачем порушено пункти 9.4 та 12.6 умов договору оренди землі від 16.01.2014 № 9938 (незабудована земельна ділянка) в частині пропуску строку на звернення із заявою щодо пролонгації спірного договору оренди земельної ділянки. Миколаївська міська рада правомірно розглянула порушене питання та прийняла рішення про відмову Позивачу у продовженні договору оренди землі. Щодо вимоги про поновлення договору оренди, то Відповідач посилається на те, що якщо орендар до спливу строку договору оренди землі не повідомив орендодавця про намір поновити цей договір у порядку і строки, передбачені ч. 2 ст. 33 Закону України «Про оренду землі» та умовами договору оренди землі, то такі обставини свідчать про відсутність підстав для поновлення договору оренди землі за ч. 6 ст. 33 Закону України «Про оренду землі».

27.12.2024 р. Позивачем подано відповідь на відзив, у якій зазначив, що і рішення від 04.10.2024 року №37/150, і документ Департаменту архітектури та містобудування Миколаївської міської ради від 26.08.2024 року №32330/12.01-24/24-2 є не достовірними і містять не правдиву, не обґрунтовану інформацію. Позивач доброчесно виконував свої обов`язки по договору оренди, але по не залежним від нього причинам не зміг за шість місяців до закінчення строку оренди землі повідомити Відповідача про намір продовжити оренду, при цьому Позивачем було виконано вимогу Закону України «Про оренду землі» і подано заяву про продовження строку оренди землі 29.06.2016 р., тобто за три місяця до закінчення строку договору.

30.12.2024 р. Позивачем повторно подано відповідь на відзив ідентичного змісту.

06.01.2025 р. представник Відповідача подав заперечення ( на відповідь на відзив ).

Відповідно до наказу голови Миколаївського окружного адміністративного суду від 17.02.2026 № 33-к суддю Мельника О.М. відраховано зі штату Миколаївського окружного адміністративного суду у зв`язку зі звільненням його на підставі рішенням Вищої ради правосуддя від 17.02.2026 № 215/0/15-26 у відставку.

Згідно з розпорядженням керівника апарату Миколаївського окружного адміністративного суду «Про призначення повторного автоматизованого розподілу справи №400/11068/24» було здійснено повторний автоматизований розподіл цієї справи.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями головуючим суддею для розгляду цієї справи визначено суддю Лісовську Н.В.

Ухвалою суду від 25.02.2026 р. прийнято справу № 400/11068/24 до свого провадження та визначено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження відповідно до ст. 260 КАС України (без виклику сторін).

Суд розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

З`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши матеріали, що містяться у справі, суд встановив наступне.

16.01.2014 р. між Миколаївською міською радою (Орендодавець) та приватним підприємством творча майстерня архітектора «Проект» (Орендар) укладено договір оренди землі № 9938, відповідно до якого Відповідач на підстав рішення від 28.08.2013 р. № 30/40 продовжує Позивачу оренду земельної ділянки для подальшого обслуговування тимчасово розміщеного торгового кіоску поблизу житлового будинку №21-а по проспекту Миру. Договором визначено, що договір діє до 15.09.2016.

Листом від 29.06.2016 р. № 7-7/8 керівник Позивача звернувся до заступника Миколаївського міського голови Гайдаржи В.В. з проханням продовжити строк оренди земельної ділянки для подальшого обслуговування торгового кіоску поблизу житлового будинку №21-а по проспекту Миру в м. Миколаєві.

Листом від 09.08.2016 р. Позивачу рекомендовано звернутися до центру адміністративних послуг Миколаївської міської ради у встановленому порядку із відповідним пакетом документів.

17.08.2016 р. Позивач за № 000506 подав заяву та пакет документів з вказаного питання до Центру надання адміністративних послуг Миколаївської міської ради.

Відповідно до висновку департаменту архітектури та містобудування Миколаївської міської ради від 26.08.2024 № 32330/12.01-24/24-2, зважаючи на внесення змін до законодавчих документів (державні будівельні норми) та у зв`язку з невідповідністю діючої норми п. 5.3.3 ДБН В.2.3-5:2018 «Вулиці та дороги населених пунктів» при розміщенні споруд торговельно-побутового призначення не допускається пошкодження або знищення зелених насаджень, департамент не погоджує поновлення договору оренди земельної ділянки площею 14 кв.м (кадастровий номер 4810136900:01:085:0008) для обслуговування тимчасово розміщеного торговельного кіоску ПП «Проект» по пр. Миру поблизу житлового будинку № 21-а в Інгульському районі м. Миколаєва.

Листом від 18.10.2024 р. № 18791/12.02.17/12/020/24 Департаментом архітектури та містобудування Позивача повідомлено про прийняття Миколаївською міською радою рішення про відмову поновленні договору оренди земельної ділянки. Затверджене рішення на стадії реєстрації.

Рішенням Миколаївської міської ради від 04.10.2024 № 37/150 вирішено:

- відмовити ПП творчій майстерні архітектора «ПРОЄКТ» у продовженні договору оренди землі від 16.01.2014 № 9938, який було укладено на земельну ділянку (кадастровий номер 4810136900:01:085:0008) площею 14 кв.м, для обслуговування тимчасово розміщеного торгового кіоску поблизу житлового будинку № 21-а по просп. Миру, відповідно до висновку департаменту архітектури та містобудування Миколаївської міської ради від 26.08.2024 № 32330/12.01-24/24-2, у зв`язку з порушенням пунктів 9.4 та 12.6 умов договору оренди землі від 16.01.2014 № 9938 (незабудована земельна ділянка);

- зобов`язати ПП творчу майстерню архітектора «ПРОЄКТ» повернути територіальній громаді міста Миколаєва земельну ділянку, зазначену у пункті 1 цього рішення, на умовах, визначених договором оренди землі.

Вважаючи рішення Миколаївської міської ради від 04.10.2024 року № 37/150 протиправним, Позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Згідно частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною другою статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Тобто судовий контроль за реалізацією суб`єктами владних повноважень їхніх повноважень здійснюється за визначеними частиною другою статті 2 КАС України критеріями, і якщо суд установить, що діяльність органу державної влади або місцевого самоврядування не відповідає хоча б одному із визначених критеріїв, це може бути підставою для задоволення позову щодо оскарження відповідних дій (бездіяльності) чи рішення, якщо така діяльність порушує права, свободи та інтереси позивача.

Законом, який регулює земельні правовідносини, є Земельний кодекс України від 25.10.2001 р. № 2768-111, а також прийняті відповідно до Конституції України та цього Кодексу нормативно-правові акти.

Відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України Цивільним кодексом України, Законом України «Про оренду землі» та іншими законами України, а також нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, та договором оренди землі (стаття 2 Закону України «Про оренду землі» від 06.10.1998 № 161-ХІV).

Згідно статті 144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території.

Приписами статті 25 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997 №280/97-ВР (далі - Закон №280/97-ВР), сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

Так, повноваження органів місцевого самоврядування щодо передачі земельних ділянок у власність або користування та порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування, встановлені статтями 122, 123 Земельного кодексу України.

Відповідно до частини першої статті 122 Земельного кодексу України, сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

При цьому, відповідно до частини 1 статті 10 Закону №280/97-ВР, сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Відповідно до пункту 34 частини 1 статті 26 Закону №280/97-ВР, питання регулювання земельних відносин вирішуються виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради.

Згідно з частиною 1, 2 статті 59 Закону №280/97-ВР, рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос.

Отже, передача земельних ділянок, що перебувають у комунальній власності територіальних громад, у власність або користування, у тому числі шляхом укладення чи поновлення договорів оренди землі, належить до повноважень відповідних органів місцевого самоврядування, які реалізуються ними на підставі та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що Відповідач, розглянувши звернення Позивача (дозвільну справу від 17.08.2016 № 000506), рішенням Миколаївської міської ради м. Миколаєва від 04.10.2024 № 37/150 відмовив приватному підприємству творча майстерня архітектора «Проект» у продовженні договору оренди землі від 16.01.2014 № 9938, який було укладено на земельну ділянку (кадастровий номер 4810136900:01:085:0008) площею 14 кв.м, для обслуговування тимчасово розміщеного торгового кіоску поблизу житлового будинку № 21-а по просп. Миру, відповідно до висновку департаменту архітектури та містобудування Миколаївської міської ради від 26.08.2024 № 32330/12.01-24/24-2, у зв`язку з порушенням пунктів 9.4 та 12.6 умов договору оренди землі від 16.01.2014 № 9938 (незабудована земельна ділянка).

Зі змісту оскаржуваного рішення вбачається, що рішення прийнято у зв`язку з порушенням пунктів 9.4 та 12.6 умов договору оренди землі від 16.01.2014 № 9938.

Позивач у позовній заяві вказує на те, що ним дотримано всіх вимог договору оренди землі та норм законодавства.

Суд зазначає, що в межах розгляду даного спору суд позбавлений можливості надавати оцінку господарським відносинам сторін в межах виконання договору оренди землі від 16.01.2014 № 9938, а саме: встановлювати чи виконувались орендарем (позивачем) істотні умови договору, чи порушував позивач Закон України «Про оренду землі», чи продовжує позивач використовувати спірну земельну ділянку та має намір далі нею користуватись, сплачуючи орендну плату тощо.

При цьому у відповіді на відзив на позовну заяву Позивач визнає факт пропуску строку на подання заяви щодо продовження договору оренди землі від 16.01.2014 № 9938 разом із проектом додаткової угоди у відповідності до умов договору оренди землі та положень статті 33 Закону України «Про оренду землі», посилаючись на форс-мажорні, не залежні від нього причини, але без зазначення обґрунтованих підстав пропуску подання даної заяви.

Суд вказує на те, що ухвалення суб`єктом владних повноважень рішення по суті за наслідками звернення є його виключною компетенцією, що не належить до повноважень суду.

Як встановлено судом, та не заперечується сторонами, заява Позивача за № 000506 та пакет документів були розглянуті по суті Відповідачем з ухваленням за наслідками їх розгляду рішення від 04.10.2024 № 37/150 про відмову у продовженні договору оренди землі від 16.01.2014 № 9938, який було укладено на земельну ділянку (кадастровий номер 4810136900:01:085:0008) площею 14 кв.м, для обслуговування тимчасово розміщеного торгового кіоску поблизу житлового будинку АДРЕСА_1 .

Крім того, суд перевіряє законність рішення відповідача лише в межах дотримання процедури прийняття цього рішення, однак процесуальних підстав та порушень при прийнятті оскаржуваного рішення для визнання такого рішення протиправним Позивачем не наведено та судом не встановлено.

Згідно ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Таким чином, з урахуванням наведеного, з огляду на ч. 2 ст. 2 КАС України, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд приходить до висновку, що у задоволенні позову слід відмовити у повному обсязі.

Відповідно до приписів статті 139 КАС України, з огляду на ухвалення судом рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, за відсутності доказів понесення судових витрат Відповідачем, підстав для їх розподілу немає.

Керуючись ст. 2, 19, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову приватного підприємства творча майстерня архітектора «Проект» (вул. Космонавтів, 53, кв. 140, м. Миколаїв, 54056, ідентифікаційний код 19290578) до Миколаївської міської ради (вул. Адміральська, 20, м. Миколаїв, 54005, ідентифікаційний код 26565573) про визнання протиправним та скасування рішення від 04.10.2024 року № 37/150; визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Дата складення повного судового рішення 30.04.2026 р.

Суддя Н.В. Лісовська