Ухвала суду № 136116513, 29.04.2026, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

29 квітня 2026 року м. Житомир справа №240/12476/26

категорія 111030200

Житомирський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Черняхович І.Е., розглянувши у письмовому провадженні клопотання про розгляд у судовому засіданні з викликом сторін адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Приватне підприємство "Миролюбівське" про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Приватне підприємство "Миролюбівське" про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 26.01.2026 №813813-24/06-25 на суму 48036,23 грн, від 26.01.2026 №1167722-24/06-25 на суму 55158,16 грн та від 26.01.2026 № 908789-24/06-25 на суму 125590,17 грн.

Ухвалою суду від 10 квітня 2026 року відкрито провадження в адміністративній справі №240/12476/26 за позовом ОСОБА_1 за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) учасників справи.

28 квітня 2026 року до суду надійшло клопотання Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області (вх.№30608/26), в якому відповідач просив здійснювати розгляд даної справи у судовому засіданні з викликом сторін.

Обґрунтовуючи подане клопотання відповідач зазначив, що за результатами оцінки характеру спірних правовідносин, предмету доказування, складу учасників та інших обставин, а також з урахуванням того, що спірні правовідносини потребують додаткового з`ясування і дослідження, дана справа не може бути віднесена до категорії незначних справи.

Розглянувши заявлене клопотання, суд зазначає наступне.

Відповідно до частин 1-3 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).

Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Відповідно до частини 3 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Згідно з ч. 2 ст. 257 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Відповідно до п. 10 ч. 6 ст. 12 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

Таким чином, суд наділений повноваженнями, врахувати всі критерії, наведені в частині 3 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України та самостійно визнати справу такою, що має незначну складність.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Суд звертає увагу, що даний спір не входить до виключного переліку справ, які розглядаються за правилами загального позовного провадження, визначеного ч. 4 ст.12 Кодексу адміністративного судочинства України та не підпадає під перелік спорів, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження, визначений ч. 4 ст. 257 Кодексу адміністративного судочинства України.

Частиною 6 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін: 1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу; 2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Суд зазначає, що клопотання відповідача про розгляд справи в судовому засіданні не містить вагомих обґрунтувань щодо необхідності такого розгляду чи наявності істотних підстав для розгляду цієї справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Крім того, саме по собі клопотання сторони про розгляд за її участю справи, яка відповідно до процесуального закону може розглядатися в порядку письмового провадження, не є достатньою підставою для призначення її до розгляду у судовому засіданні.

Такий висновок суду відповідає правовій позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеній в ухвалі від 27.08.2019 у справі №826/7244/18, а саме: бажання сторін у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, висловлені ними в письмових та додаткових поясненнях, не зумовлюють необхідності призначення справи до розгляду з викликом її учасників.

Оскільки характер спірних правовідносин та предмет доказування у даній справі є незначної складності та не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи, суд, керуючись ч. 6 ст.262 КАС України, прийшов до висновку, що клопотання відповідача про проведення розгляду справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін не підлягає задоволенню.

Крім того, суд звертає увагу відповідача, що під час розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, сторона не позбавлена права подати до суду всі докази, на які вона посилається для обґрунтування своєї позиції, та у письмовій формі викласти обґрунтування своєї правової позиції у справі.

Керуючись статтями 12, 242, 243, 248, 256, 257, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ухвалив:

Відмовити в задоволенні клопотання Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області про розгляд у судовому засіданні з викликом сторін адміністративної справи №240/12476/26 позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Приватне підприємство "Миролюбівське" про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя І.Е.Черняхович