Ухвала суду № 136116493, 29.04.2026, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без розгляду

29 квітня 2026 року м. Житомир справа № 240/13869/25

категорія 112010201

Житомирський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гуріна Д.М., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

До Житомирського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, в якому позивач просить:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо обмеження ОСОБА_1 пенсії максимальним розміром з 01.03.2024;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити ОСОБА_1 нарахування та виплату призначеної пенсії без обмеження її максимального розміру з 01.03.2024.

Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 27.05.2025 відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

05.01.2026 на адресу суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву вх. №517/26, в якому, крім іншого, зазначено про пропуск позивачем шестимісячного строку звернення до суду з цим позовом.

Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 19.01.2026 позовну заяву ОСОБА_1 - залишено без руху для подання клопотання про поновлення строку звернення до суду з цим позовом.

Вказана ухвала суду була надіслана на адресу позивача, зазначену у позовній заяві, поштове повідомлення повернулось на адресу суду 18.02.2026 з відміткою у трекінгу пошти "за закінченням встановленого терміну зберігання".

17.03.2026 позивачем на виконання вимог ухвали суду надіслано заяву про поновлення строку звернення до суду з цим позовом вх. №19498/26. В обґрунтування заяви позивач зазначає, що про порушення своїх прав дізнався лише у травні 2025 року, хоча перерахунок відбувся у березні 2024 року. Також, позивач зазначає, що Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області не надсилало йому офіційного розрахунку із зазначенням конкретних сум обмеження. Лише після звернення від 16.04.2025 позивач отримав лист від 12.05.2025 №21262-18107/К-02/8-0600/25. Саме з цього листа позивачу стало достеменно відомо, що сума його пенсії (35924,61 грн) обмежена сумою 31692,41 грн. До моменту отримання цього розрахунку позивач не міг точно визначити обсяг порушеного права для звернення до суду. Відповідно до позиції Великої Палати у справі №510/1286/16-а, саме з цієї дати (травень 2025 року) на думку позивача слід рахувати 6-місячний строк. Крім того, позивач зазначає. що рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 15.05.2023 у справі №240/14443/22 Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області вже було зобов`язано виплачувати йому пенсію без обмеження її максимального розміру, тому позивач зазначає. що мав законні підстави очікувати, що державний орган діятиме добросовісно і не буде знову застосовувати обмеження, які суд вже визнав незаконними.

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 29.04.2026 продовжено розгляд справи №240/13869/25.

Суд дослідивши матеріали справи та зміст позову, вирішуючи заяву позивача щодо поновлення строку звернення до суду з цим позовом, дійшов наступних висновків.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Отже, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Суд звертає увагу на те, що законодавець визнав строк в шість місяців достатнім для того, щоб у справах цієї категорії особа визначилася, чи реалізуватиме своє право на звернення до суду за захистом порушених прав.

При вирішенні справи суд враховує, що відповідно до частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 31.03.2021 у справі №240/12017/19 дійшов висновку щодо застосування строку звернення до суду, передбаченого статтею 122 КАС, у спорах цієї категорії:

1) для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів;

2) пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує щомісячно. Відтак, отримання пенсіонером листа від територіального органу Пенсійного фонду України у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого така особа повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли вона почала вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов`язується з початком перебігу строку звернення до суду у разі якщо така особа без зволікань та протягом розумного строку не вчиняла активних дій щодо отримання інформації про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку, тощо.

Разом з тим, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24.12.2020 у справі №510/1286/16-а дійшла висновку, що норми, зокрема, статті 46 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (щодо необмеження будь-яким строком невиплаченої пенсіонерові суми пенсії) підлягають застосуванню у справах за позовами про оскарження бездіяльності, дій та/або рішень суб`єкта владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку пенсійних виплат виключно за наявності таких умов:

1) ці суми мають бути нараховані пенсійним органом;

2) ці суми мають бути не виплаченими саме з вини держави в особі пенсійного органу.

Позивач посилається на те, що суми пенсії були нараховані йому, однак не виплачені по причині застосування до пенсії обмеження максимальним розміром.

Строки встановленні статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України регламентують період часу протягом якого особа може звернутися до суду за захистом порушених прав, а строки встановлені статтею 87 Закону України від 05.11.1991 №1788-XII "Про пенсійне забезпечення" регламентують визначення періоду за який може бути виплачена пенсія за минулий час.

Отже, строки встановлені статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України та строки встановлені статтею 87 Закону України від 05.11.1991 №1788-XII "Про пенсійне забезпечення" є різними за своєю суттю та не є тотожними.

На звернення до суду з позовом поширюються положення статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, а на виплату пенсії положення статті 87 Закону України від 05.11.1991 №1788-XII "Про пенсійне забезпечення".

Тобто положення статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України стосуються строків звернення до суду, а положення статті 87 Закону України від 05.11.1991 №1788-XII "Про пенсійне забезпечення" суті спору.

Водночас порушене право в адміністративному суті може бути захищене лише у разі дотримання строків звернення до суду.

Верховний Суд у постанові від 28.10.2025 у справі №420/19263/24 у пунктах 53-55 постанови зазначив, що пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує. Така особа має реальну, об`єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про рішення, на підставі якого було здійснено призначення пенсії чи був здійснений її перерахунок, з яких складових вона складається, як обрахована та на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений саме такий її розрахунок чи розрахунок її складових (п.53 постанови).

Отже, з дня отримання пенсійної виплати особою, якій призначена пенсія, вона вважається такою, що повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів. Винятком з цього правила є випадок, коли така особа без зайвих зволікань, в розумний строк після отримання пенсійної виплати, демонструючи свою необізнаність щодо видів та розміру складових призначеної (перерахованої) їй пенсії звернулась до пенсійного органу із заявою про надання їй відповідної інформації. В такому випадку особа вважається такою, що дізналась про порушення її прав при отриманні від пенсійного органу відповіді на подану нею заяву (п.54 постанови).

Посилання позивачки на лист відповідача не змінює моменту, з якого вона повинна була дізнатися про можливе порушення своїх прав. Такий лист лише фіксує дату початку активних дій щодо з`ясування порядку нарахувань, тоді як перша виплата пенсії за віком була здійснена за два роки до отримання листа, що надає позивачці об`єктивну можливість знати про розмір виплати та її склад (п.55 постанови).

Висновки Верховного Суду щодо застосування шестимісячного строку звернення до суду у справах зазначеної категорії висловлені у постановах Верховного Суду від 23.12.2025 у справі №420/6238/25, від 10.02.2026 у справі №560/18689/24, від 18.02.2026 у справі №200/3137/24.

Суд вважає, що звернення позивача до відповідача з метою врегулювання спірних питань не змінює момент, з якого позивач повинен був дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов`язується з початком перебігу строку звернення до суду.

Таким чином, позовні вимоги належать розгляду за шість місяців, що передували моменту звернення з позовом до суду, тобто з 22.11.2024, а позовні вимоги за період з 01.03.2024 до 21.11.2024 належить залишити без розгляду.

Відповідно до частини 3 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Приписами пункту 8 частини 1 статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, з підстав, визначених частинами 3 та 4 статті 123 цього Кодексу.

Враховуючи вищевикладене суд приходить до висновку, що позивачем пропущено строк звернення до суду з адміністративним позовом.

Зазначені позивачем у заяві про поновлення строку звернення до суду причини пропуску строку звернення до суду з цим позовом, визнані судом неповажними, а тому наявні правові підстави для залишення без розгляду позовних вимог ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії в частині позовних вимог за період з 01.03.2024 по 21.11.2024.

Керуючись статтями 123, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України,

ухвалив:

Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 від 17.03.2026 вх. №19498/26 про поновлення строку звернення до суду з цим позовом.

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії в частині позовних вимог за період з 01.03.2024 по 21.11.2024 - залишити без розгляду.

Ухвала суду набирає законної сили негайно після її підписання суддею.

Ухвала суду може бути оскаржена до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Суддя Д.М. Гурін

29.04.26