Рішення № 136116295, 30.04.2026, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 квітня 2026 року м. Житомир справа № 240/20864/24

категорія 113070200

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Гуріна Д.М., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "Світанкова Зоря" до Відділу державного (нагляду) контролю в Житомирській області Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови,

встановив:

До Житомирського окружного адміністративного суду звернулося Приватне підприємство "Світанкова Зоря" із позовом до Відділу державного (нагляду) контролю в Житомирській області Державної служби України з безпеки на транспорті, Державної служби України з безпеки на транспорті, в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову Відділу державного нагляду (контролю) у Житомирській області Державної служби України з безпеки на транспорті про застосування адміністративно-господарського штрафу №088547 від 08.10.2024.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що під час перевірки посадовими особами Державної служби України з безпеки на транспорті було проведено документальний габаритно-ваговий контроль автомобіля марки DAF реєстраційний номер НОМЕР_1 , з напівпричепом BODEX реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_1 , який здійснював перевезення вантажу дефекату згідно ТТН від 05.09.2024 (а.с.82). В результаті проведення документального контролю було виявлено перевезення транспортним засобом вантажу з перевищенням встановлених законодавством вагових норм по загальній масі у розмірі 65,8% від нормативно допустимих, визначених пунктом 22.5 Правил дорожнього руху. Вага транспортного засобу з вантажем складала 39,8 тонн при дозволених на дорозі місцевого значення 24,0 тонн відповідно до пункту 22.5 Правил дорожнього руху.

За результатами перевірки складено акт перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів від 05.09.2024 №005262 в якому зафіксовано, що на перехресті автомобільних доріг Т-0612 та О-231205 проведено габаритно-ваговий контроль та встановлено перевищення маси (із вантажем) автомобіля (встановлена вага 39.80 тон при нормативі 24.005 тон) та акт №052716 від 05.09.2024 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, в якому вже зафіксовано, що при перевірці Хмельницька обл., автомобільна дорога О-231205 в районні перехрестя з автомобільною дорогою Т-0612 проведено документальний габаритно-ваговий контроль (тобто по документах) та виявлено порушення, а саме: «водій здійснив перевезення вантажу із м.Шепетівка до с.Булдичів при чому здійснив рух автомобільною дорогою місцевого значення із повною масою транспортного засобу 39.8 тон, що на 65.8% перевищує дозволену для доріг місцевого значення».

За висновками акта від 05.09.2024 №052716 позивачем порушено вимоги абзацу сімнадцятого частини 1 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме: перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 30 відсотків при перевезенні неподільного вантажу без відповідного дозволу або подільного вантажу. На підставі акта перевірки начальником відділу державного нагляду (контролю) Державної служби України з безпеки на транспорті у Житомирській області було прийнято постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №088547 від 08.10.2024, якою на ПП "Світанкова зоря" накладено адміністративно-господарський штраф у сумі 51000,00 грн, за порушення абзацу сімнадцятого ч.1 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт». Позивач вважає, що габаритно-ваговий контроль було проведено з порушенням процедури, а дії посадової особи відповідача щодо винесення постанови протиправними про накладення адміністративного-господарського штрафу необґрунтованим та безпідставним, а саму постанову незаконною та такою, що підлягає скасуванню.

Після усунення позивачем недоліків позову, ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 18.11.2024 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) учасників справи.

27.11.2024 на адресу суду від відповідача надійшов відзив на адміністративний позов за вх. №65440/24, відповідно до змісту якого відповідач заперечує проти заявлених вимог та просить відмовити у задоволенні позову. В обґрунтування відзиву вказав, що згідно матеріалів перевірки додержання позивачем вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом встановлено порушення: здійснення перевезень вантажу дорогою місцевого значення з повною масою 39,8 т, з перевищенням встановлених законодавством вагових норм по загальній масі у розмірі 65,8% від нормативно допустимих, визначених пунктом 22.5 Правил дорожнього руху, чим порушено абзац сімнадцятий ч.1 ст.60 Закону №2344-ІІІ, а саме: перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 30 відсотків при перевезенні неподільного вантажу без відповідного дозволу або подільного вантажу. Зазначене порушення знайшло своє відображення в акті №052716 від 05.09.2024. На підставі акта проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень вантажів автомобільним транспортом №052716 від 05.09.2024 начальником відділу державного нагляду (контролю) Державної служби України з безпеки на транспорті у Житомирській області було прийнято постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №088547 від 08.10.2024, якою до ПП "Світанкова зоря" застосовано адміністративно-господарський штраф у розмірі 51000,00 грн.

02.12.2024 на адресу суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив вх. №66299/24. Відповідно до змісту якого позивач вважає, що відповідачем допущено порушення процедури притягнення до адміністративної відповідальності. Зокрема представник позивача зазначає, що в актах не співпадає зазначене місце проведення габаритно-вагового контролю автомобіля позивача. В актах відсутнє чітке зазначення на якій саме дорозі було проведено габаритно-ваговий контроль автомобіль позивача, та не описано як саме рухався транспортний засіб, по якій дорозі. Автомобіль позивача було зупинено та проведено габаритно-вагового контролю на дорозі Т-0612, а твердження про рух по дорозі місцевого значення є припущенням відповідача, що не підкріплене доказами.

Зупинка та габаритно-ваговий контроль автомобіль позивача проведено при русі по автомобільній дорозі Т-0612, яка згідно Постанови КМУ від 15.12.2023 №1318 «Про затвердження переліку автомобільних доріг загального користування державного значення» є дорогою загального користування державного значення.

Крім того, позивачем зазначено, що пункт 18 Порядку №1567 визначає, що - за результатами габаритно-вагового контролю на стаціонарному або пересувному пункті водієві транспортного засобу видається довідка про здійснення габаритно-вагового контролю із зазначенням часу і місця його здійснення.

Довідка позивачу не видавалася. Як видно із доданих до позову актів №005262 від 05.09.2024 та №052716 від 05.09.2024 на них наявні лише підпис водія позивача ОСОБА_1 та головного спеціаліста відділу Панчука С.В., що є порушенням процедури проведення габаритно-вагового контролю. Інших доказів виконання вимоги законодавства про проведення габаритно-вагового контролю щодо кількості перевіряючих немає, крім того в акті №052716 від 05.09.2024 передбачене місце для другого підпису представника контролюючих органів, але воно порожнє.

В матеріалах адміністративної справи відсутні докази на підтвердження того, що під час проведення габаритно-вагового контролю були залученні посадові особи відповідного підрозділу Національної поліції, Укравтодору, власника (балансоутримувача) пункту габаритно-вагового контролю, оскільки у матеріалах складених за результатами перевірки такі відомості відсутні.

Оскільки габаритно-ваговий контроль був проведений з порушенням встановленого порядку, то його результати не можуть бути покладені в основу прийняття постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу.

04.12.2024 на адресу суду від представника відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив вх. №67063/24.

Відповідно до положень частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що уповноваженими особами Відділу державного нагляду (контролю) у Житомирській області Державної служби України з безпеки на транспорті головним спеціалістом Панчуком С.В. та старшим державним інспектором Тужанським І.М. 05.09.2024 згідно затвердженого щотижневого графіку проведення рейдових перевірок (а.с.86) та на підставі направлення від 30.08.2024 №003263 (а.с.85) на дорозі місцевого значення О 231205 (а саме: перехрестя з дорогою Т 0612), було здійснено перевірку шляхом проведення документального габаритно-вагового контролю транспортного засобу DAF реєстраційний номер НОМЕР_1 , з напівпричепом BODEX реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_1 .

До матеріалів справи відповідачем надано також копію свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу (а.с.81).

Перевіркою встановлено перевищення габаритно-вагових норм, що зафіксовано актом №052716 від 05.09.2024 про проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом (а.с.84).

Зокрема встановлено здійснення перевезень вантажу дорогою місцевого значення з повною масою 39,8 т, з перевищенням встановлених законодавством вагових норм по загальній масі у розмірі 65,8% від нормативно допустимих, визначених пунктом 22.5 Правил дорожнього руху, чим порушено абзац сімнадцятий ч.1 ст.60 Закону №2344-ІІІ, а саме: перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 30 відсотків при перевезенні неподільного вантажу без відповідного дозволу або подільного вантажу.

Вага транспортного засобу з вантажем складала 39,8 тонн при дозволених на дорозі місцевого значення 24,0 тонн відповідно до пункту 22.5 Правил дорожнього руху, що підтверджується актом про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів від 05.09.2024 №005262 (а.с.76).

Оскільки даний відрізок дороги входить у перелік доріг місцевого значення, то нормативно-допустима вага ТЗ має становити 24 тонн.

Акт проведення перевірки містить відомості про відмову водія проставити особистий підпис.

На підставі акта проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень вантажів автомобільним транспортом від 05.09.2024 №052716, підписаного посадовими особами Укртрансбезпеки, було призначено розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт на 08.10.2024 у період з 10:00 до 12:00 про що повідомлено позивача (а.с.74).

Начальником відділу державного нагляду (контролю) Державної служби України з безпеки на транспорті у Житомирській області було прийнято постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №088547 від 08.10.2024, якою до ПП "Світанкова зоря" застосовано адміністративно-господарський штраф у розмірі 51000,00 грн (а.с.73).

Вважаючи вказану постанову протиправною та такою, що підлягає скасуванню, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступних приписів законодавства.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 6 Закону України від 05.04.2001 №2344-III "Про автомобільний транспорт" (далі - Закон №2344-ІІІ) визначено, що реалізація державної політики у сфері автомобільного транспорту здійснюється через центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування.

Згідно з п.1 Положення про Державну Інспекцію України з безпеки на наземному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 №103 (далі - Положення №103) Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури, який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.

Відповідно до підпункту 1 пункту 4 Положення №103 основними завданнями Укртрансбезпеки є, зокрема, реалізація державної політики з питань безпеки на автомобільному транспорті загального користування (далі автомобільний транспорт), міському електричному, залізничному транспорті.

Згідно з п.п.2 та 29 п.5 Положення №103 Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань, зокрема, здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням вимог законодавства на автомобільному, міському електричному, залізничному транспорті; у випадках, передбачених законом, складає протоколи про адміністративні правопорушення, розглядає справи про адміністративні правопорушення і накладає адміністративні стягнення.

Згідно з п.8 Положення №103 Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи та Держспецтрансслужбу.

Підпунктом 15 пункту 5 Положення №103 передбачено, що Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань здійснює, зокрема, габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування.

Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України №1567 від 08.11.2006 (в редакції станом на день перевірки) (далі - Порядок №1567), відповідно до пунктів 2, 3, 4 якого державному контролю підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних суб`єктів господарювання (далі транспортні засоби), що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України.

Частинами 14, 17 статті 6 Закону №2344-ІІІ передбачено, що державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Рейдові перевірки дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом здійснюються шляхом зупинки транспортного засобу або без такої зупинки посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, та його територіальних органів, які мають право зупиняти транспортний засіб у форменому одязі за допомогою сигнального диска (жезла) відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

Так, положеннями Порядку №1567 врегульовано, що державному контролю підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних суб`єктів господарювання (далі - транспортні засоби), що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України (пункт 2); органами державного контролю на автомобільному транспорті (далі - органи державного контролю) є Укртрансбезпека, її територіальні органи (пункт 3); державний контроль на автомобільному транспорті (далі - державний контроль) здійснюється посадовими особами органу державного контролю (далі - посадові особи) у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на перевірку, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку, шляхом проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) (пункт 4); рейдова перевірка додержання суб`єктом господарювання вимог, визначених пунктом 15 цього Порядку, здійснюється на підставі щотижневого графіка (пункт 12); рейдова перевірка транспортних засобів проводиться в будь-який час на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах руху, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів, місцях навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, місцях здійснення габаритно-вагового контролю, під час виїзду з підприємств та місць стоянки, на інших об`єктах, що використовуються суб`єктами господарювання для забезпечення діяльності автомобільного транспорту (пункт 14); рейдова перевірка проводиться у строк, зазначений у направленні на перевірку (пункт 19).

Крім того, пунктом 15 Порядку №1567 визначено, що під час проведення рейдової перевірки перевіряється виключно:

- наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом;

- виконання водієм інших вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів.

Пунктом 22 Порядку №1567 передбачено, що у разі відмови уповноваженої особи суб`єкта господарювання або водія від підписання акту перевірки суб`єкта господарювання або акту перевірки транспортного засобу посадові особи, що провели перевірку, роблять про це запис.

Статтею 48 Закону №2344-III обумовлено, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Частиною 2 статті 29 Закону України «Про дорожній рух» передбачено, що з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається в порядку встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту, і за плату, що встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пунктів 3, 4 Порядку 1567 державний контроль на автомобільному транспорті здійснюється посадовими особами органу державного контролю шляхом проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 №879 «Про заходи щодо збереження автомобільних доріг загального користування» затверджено Порядок здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні (далі - Порядок №879).

Відповідно до пункту 3 Порядку №879 габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртранснсбезпекою, її територіальними органами та уповноваженими підрозділами Національної поліції.

Підпунктом 3 пункту 2 Порядку №879 визначено, що великовагові та великогабаритні транспортні засоби - транспортні засоби, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні навантаження на вісь (осі) та загальна маса або габарити яких перевищують один з параметрів, що зазначені у пункті 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306. При цьому транспортний засіб не може вважатися великоваговим та/або великогабаритним, якщо його параметри не перевищують нормативи більш як на 2 відсотки.

Підпунктом 4 пункту 2 Порядку №879 визначено, що габаритно-ваговий контроль - контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який включає перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів таких транспортних засобів установленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів.

Підпунктом 5 пункту 2 Порядку №879 визначено, що дозвіл на рух - єдиний уніфікований документ, що видається уповноваженим органом відповідно до Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 №30 "Про проїзд великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами" після внесення в установлених порядку і розмірі плати за проїзд таких транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, в якому визначаються умови експлуатації транспортних засобів протягом певного часу за встановленим маршрутом і який дає право на проїзд за таких умов.

Пунктом 15 Порядку №879 передбачено, що контроль за наявністю у водіїв великовагових та великогабаритних транспортних засобів дозволу на рух здійснюють уповноважені підрозділи Національної поліції та територіальні органи Укртрансбезпеки, які здійснюють габаритно-ваговий контроль.

Пунктом 16 Порядку №879 визначено, що габаритно-ваговий контроль включає документальний та/або точний контроль.

Відповідно до пункту 20 Порядку №879 за результатами габаритно-вагового контролю посадові особи та/або працівники Укртрансбезпеки або її територіальних органів визначають належність транспортного засобу до великовагових та/або великогабаритних.

Відповідно до пункту 23 Порядку №879 власник великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу або уповноважена ним особа має право привести габаритно-вагові параметри транспортного засобу у відповідність з установленими нормативами шляхом часткового розвантаження, перевантаження на інший транспортний засіб або у будь-який інший спосіб.

Статтею 48 Закону №2344-III обумовлено, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

У разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше п`яти відсотків.

Таким чином, положеннями спеціального закону покладено на перевізника обов`язок з забезпечення, а водія - пред`явлення для перевірки відповідних документів.

Щодо тверджень позивача, що в актах не співпадає зазначене місце проведення габаритно-вагового контролю автомобіля позивача. В актах відсутнє чітке зазначення на якій саме дорозі було проведено габаритно-ваговий контроль автомобіль позивача, та не описано як саме рухався транспортний засіб, по якій дорозі. Автомобіль позивача було зупинено та проведено габаритно-вагового контролю на дорозі Т-0612, а твердження про рух по дорозі місцевого значення є припущенням відповідача, що непідкріплене доказами.

Судом встановлено, що посадовими особами Відділу державного нагляду (контролю) у Хмельницькій області, головним спеціалістом Панчуком С.В. та старшим державним інспектором Тужанським І.М., на дорозі місцевого значення О231205 (а саме перехрестя з дорогою Т0612), було здійснено перевірку транспортного засобу DAF реєстраційний номер НОМЕР_1 , з напівпричепом BODEX реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_1 .

Факт здійснення рейдової перевірки та документального габаритно-вагового контролю двома посадовими особами Укртрансбезпеки підтверджується відео рейдової перевірки з портативного відеореєстратора головного спеціаліста Панчука С.В.

Отже твердження позивача, що габаритно-ваговий контроль було проведено з порушенням процедури є необґрунтованими.

Той факт, що зупинка та перевірка транспортного засобу, що використовувався позивачем, здійснювалася на дорозі О231205 (дорозі місцевого значення), не заперечувався водієм ОСОБА_1 , що підтверджується відеофіксацією перевірки на портативний відеореєстратор головного спеціаліста ОСОБА_2 , який проводив перевірку.

Той факт, що зупинка та перевірка транспортного засобу, що використовувався позивачем, здійснювалася на дорозі О231205 (дорозі місцевого значення), підтверджується актом проведення рейдової перевірки від 05.09.2024 № 052716 та актом про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів від 05.09.2024 № 005262, а також не заперечувався водієм ОСОБА_1 , що чітко вбачається з відео перевірки, яке міститься в матеріалах справи.

З відео перевірки вбачається, що транспортний засіб рухався саме по Об`їзній м.Полонного (О-231205 - дорозі місцевого значення). Водій ОСОБА_1 не заперечує факт зупинки його на дорозі місцевого значення О-231205, а також зазначає, що всі вантажівки їздять по цій дорозі, і цією дорогою його повів навігатор.

Згідно ТТН від 05.09.2024, яка була надана водієм під час перевірки, пункт навантаження Староконстянтинівське шосе, 31, м. Шепетівка Хмельницької області; пункт розвантаження с. Булдичів Романівського району Житомирської області (а.с.82).

Отже, у водія ОСОБА_1 була можливість рухатися дорогою державного значення Т2309 (скріншот карти маршруту руху транспортного засобу додається до відзиву).

Відносно зауваження водія стосовно відсутності дорожніх знаків інспектор повідомив, що їх відсутність не означає відсутність вагових обмежень на вказаній дорозі.

Під час здійснення рейдової перевірки (перевірки на дорозі) було проведено документальний ваговий контроль (про що зазначається в акті про перевищення вагових норм) (а.с.76).

В результаті проведення документального контролю було виявлено перевезення транспортним засобом вантажу з перевищенням встановлених законодавством вагових норм по загальній масі у розмірі 65,8% від нормативно допустимих, визначених пунктом 22.5 Правил дорожнього руху.

Вага транспортного засобу з вантажем складала 39,8 тонн при дозволених на дорозі місцевого значення 24,0 тонн відповідно до пункту 22.5 Правил дорожнього руху, що підтверджується актом про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів від 05.09.2024 №005262 (а.с.76).

Оскільки даний відрізок дороги входить у перелік доріг місцевого значення, то нормативно-допустима вага ТЗ має становити 24 тонн.

Результати проведення рейдової перевірки зафіксовані в акті від 05.09.2024 №052716 (а.с.84).

Вищевказаний акт проведення перевірки містить відомості про відмову водія проставити особистий підпис.

Щодо твердження позивача, що уповноваженими особами відповідача під час рейдової перевірки довідка про здійснення габаритно-вагового контролю водію не видавалася.

Відповідно до підпункту 11 пункту 1 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 №879 (далі Порядок №879) точний габаритно-ваговий контроль - визначення габаритно-вагових параметрів транспортного засобу на стаціонарному, автоматичному або пересувному пункті (з урахуванням похибки вимірювального обладнання).

Відповідно до пункту 6 Порядку №879 габаритно-ваговий контроль, крім документального, здійснюється виключно у зонах габаритно-вагового контролю посадовими особами та/або працівниками відповідних органів.

Відповідно до підпункту 5-1) пункту 1 Порядку №879 документальний габаритно-ваговий контроль - визначення загальної маси транспортного засобу шляхом додавання власної маси транспортного засобу та маси вантаж.

Таким чином, судом встановлено, що співробітниками Державної служби України з безпеки на транспорті проводився документальний габаритно-ваговий контроль, який не вимагає проведення зважування транспортного засобу на спеціальному обладнанні.

Відповідно до пункту 18 Порядку №879 за результатами габаритно-вагового контролю на стаціонарному або пересувному пункті водієві транспортного засобу видається довідка про здійснення габаритно-вагового контролю із зазначенням часу і місця його здійснення.

Отже, так як посадовими особами Укртрансбезпеки було проведено саме документальний габаритно-ваговий контроль, тому довідка про здійснення габаритно-вагового контролю водію не видавалася.

Щодо наявності в актах № 005262 та №052716 від 05.09.2024 підпису лише головного спеціаліста відділу Панчука С.В.

Акт проведення перевірки насамперед слугує засобом (інструментом) фіксації результатів відповідного заходу контролю, офіційного оформлення встановлених перевіркою обставин, виявлених порушень законодавства про автомобільний транспорт. Такий документ безпосередньо не створює для суб`єкта господарювання, відносно якого здійснювався захід державного контролю, жодних юридичних наслідків, додаткових обов`язків, не призводить до зміни чи припинення прав такого суб`єкта тощо. Він використовується контролюючим органом як доказове джерело інформації, зокрема під час складання відповідних рішень.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в постанові від 10.05.2024 у справі №160/9951/21 відповів на питання про те, чи зумовлює у спірних правовідносинах відсутність підписів посадових осіб органу державного контролю, які здійснювали відповідний захід й оформлювали його результати, у акті та складеному на його підставі рішенні нечинність (недійсність) цих документів та чи скасовує це юридичні наслідки перевірки та оформленого за її результатами розпорядчого акту контролюючого органу: «Відповідаючи на це питання, колегія суддів звертає увагу на те, що виходячи з закріплених у законі вимог до змісту акта, складеного контролюючим органом за результатами проведеного ним заходу державного контролю за дотриманням законодавства у відповідній сфері суспільних відносин, такий документ відображає встановлені під час перевірки обставини, зокрема стан виконання вимог законодавства суб`єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.

Закон не передбачає можливості зазначення у акті перевірки яких небудь вимог до суб`єкта господарювання, у тому числі щодо усунення ним виявлених перевіркою порушень тощо, або застосування інших, обов`язкових до виконання заходів, спрямованих на усунення відповідних порушень чи їх наслідків.

Тож наведене засвідчує, що акт перевірки насамперед слугує засобом (інструментом) фіксації результатів відповідного заходу контролю, офіційного оформлення встановлених перевіркою обставин, виявлених порушень законодавства у відповідній сфері суспільних відносин, їх детального опису. Такий документ безпосередньо не створює для суб`єкта господарювання, відносно якого здійснювався захід державного контролю, жодних юридичних наслідків, додаткових обов`язків, не призводить до зміни чи припинення прав такого суб`єкта тощо. Він використовується контролюючим органом як доказове джерело інформації, зокрема під час складання відповідних розпорядчих документів.

Такий підхід щодо застосування норм права, якими регламентовані питання оформлення результатів заходів державного нагляду (контролю), відповідає правовим позиціям, висловленим Верховним Судом у постанові від 19.06.2020 у справі №140/388/19.

У вищезгаданій постанові Верховного Суду судова палата з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду також зазначала про те, що акт перевірки не є правовим документом, який встановлює відповідальність суб`єкта господарювання, й не є обов`язковим рішенням суб`єкта владних повноважень. Непідписання акта перевірки не можна ототожнювати, зокрема з непідписанням судового рішення, наслідки чого прямо встановлені в законі, чи непідписанням окремих рішень суб`єктом владних повноважень, коли негативні наслідки такого дефекту також можуть бути встановлені законом.

У цій же постанові містяться правові позиції про те, що обов`язкові рішення суб`єкта владних повноважень мають відповідати вимогам частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, які не можуть поширюватися на акт перевірки.

Зазначена вада акта не робить автоматично протиправними рішення контролюючого органу, що прийняті на підставі такого акта.

Також вказано, що акт перевірки - це документ, в якому зафіксовано факти та оціночні судження осіб, що її проводили, тому до акта можуть пред`являтися лише ті вимоги, що стосуються, доказів.

Верховний Суд також зауважував, що саме собою порушення порядку оформлення акта перевірки (у частині обов`язку підписання особами, які здійснювали перевірку) не може бути підставою для скасування відповідного рішення, але в сукупності з іншими порушеннями може слугувати обставиною для висновку щодо протиправності рішень контролюючого органу. Це стосується випадків, коли обставини, викладені в акті, не знайдуть підтвердження в суді.

Щодо посилань позивача на те, що оскаржувана постанова прийнята без належного повідомлення позивача про розгляд справи, суд зазначає наступне.

Пунктами 25, 26 Порядку №1567 визначено, що справа про порушення розглядається в органі державного контролю за місцезнаходженням суб`єкта господарювання або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи суб`єкта господарювання) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення.

Справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи суб`єкта господарювання.

Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа суб`єкта господарювання повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням.

Так, листом від 13.09.2024 за вих. №80427/26/24-24 позивача було запрошено для участі у розгляді справи про адміністративне правопорушення (а.с.74).

Вказаний лист позивачем отримано 21.09.2024, що підтверджується підписом уповноваженої особи позивача у поштовому повідомленні про отримання поштового відправлення, яке додано до відзиву на позов (на звороті а.с.74), що спростовує доводи представника позивача про не повідомлення про розгляд справи про адміністративне правопорушення.

На розгляд справи про порушення позивач не з`явився, будь-яких письмових пояснень не надіслав.

Отже, позивач у справі був повідомлений про розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, однак проявив свою байдужість та будь-яких документів, які б підтверджували відсутність порушення не надав.

Позивачем не було реалізовано право на оскарження відповідних дій/актів до вищого за підпорядкуванням органу державного контролю, відповідно до вимог пункту 32 Порядку №1567, щодо її оскарження.

Враховуючи зазначене, суд вважає, що приймаючи оскаржувану постанову, орган державного контролю діяв у межах, у спосіб та на підставі повноважень, визначених чинним законодавством.

Щодо решти доводів позивача, суд вважає, що вони стосуються порушення процедури прийняття рішення відповідачем і не спростовують суті виявлених порушень.

У постанові Верховного Суду від 01.03.2018 у справі №820/4810/17 зазначається, що відсутність особи під час розгляду справи про накладення адміністративно-господарського штрафу не позбавляє особу можливості спростовувати вину у суді, та, у зв`язку з цим, не може бути самостійною підставою для скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу.

У постанові від 22.05.2020 у справі №825/2328/16 Верховний Суд зазначив, що порушення процедури прийняття рішення суб`єктом владних повноважень саме по собі може бути підставою для визнання його протиправним та скасування у разі, коли таке порушення безпосередньо могло вплинути на зміст прийнятого рішення.

Певні дефекти адміністративного акта можуть не пов`язуватись з його змістом, а стосуватися процедури його ухвалення. У такому разі можливі дві ситуації: внаслідок процедурного порушення такий акт суперечитиме закону (тоді акт є нікчемним), або допущене порушення не вплинуло на зміст акта (тоді наслідків для його дійсності не повинно наставати взагалі).

Отже, саме по собі порушення процедури прийняття акта не повинно породжувати правових наслідків для його дійсності, крім випадків, прямо передбачених законом.

Межею, що розділяє істотне (фундаментальне) порушення від неістотного, є встановлення такої обставини: чи могло бути іншим рішення суб`єкта владних повноважень за умови дотримання ним передбаченої законом процедури його прийняття.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23.04.2020 у справа №813/1790/18. Позивачем не було реалізовано право на оскарження відповідних дій/актів до вищого за підпорядкуванням органу державного контролю, відповідно до вимог пункту 32 Порядку №1567, щодо їх оскарження.

Отже, формальне порушення процедури не може мати наслідком скасування правильного по суті рішення.

Обставини, на які вказує позивач, не свідчать про те, що оскаржуване рішення суперечить закону.

Частинами 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідачем доведено правомірність оскаржуваного рішення, тому суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат суд, у відповідності до положень статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, не стягує судові витрати із відповідача на користь позивача у зв`язку із відмовою у задоволенні адміністративного позову.

Керуючись статтями 77, 90, 139, 242-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України,

вирішив:

Відмовити у задоволенні позовних вимог Приватного підприємства "Світанкова Зоря" (вул.Центральна, 69, с.Булдичів, Житомирський р-н, Житомирська обл., 13041, код ЄДРПОУ 34841730) до Відділу державного (нагляду) контролю в Житомирській області Державної служби України з безпеки на транспорті (майдан С.П.Корольова, 12, м.Житомир, 10014, код ЄДРПОУ 39816845) про визнання протиправною та скасування постанови.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Д.М. Гурін

30.04.26