Ухвала суду № 136116186, 29.04.2026, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про відмову у відкритті провадження

29 квітня 2026 року Справа №200/3180/26

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Абдукадирова К.Е., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 (адреса АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Державної казначейської служби України у Донецькій області (адреса 87500, Україна, Донецька обл., місто Маріуполь, проспект Миру, будинок 68; ЄДРПОУ 37967785), третя особа ІНФОРМАЦІЯ_1 (адреса АДРЕСА_2 ; ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії спрямовані на повне виконання ухвали суду,

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної казначейської служби України у Донецькій області, третя особа ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Державної казначейської служби України у Донецькій області щодо неправильного застосування ставок податків і зборів при виконанні ухвали Донецького окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2025 року у справі № 200/6978/24;

- зобов`язати Головне управління Державної казначейської служби України у Донецькій області вчинити дії, спрямовані на повне виконання ухвали Донецького окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2025 року у справі № 200/6978/24, а саме: здійснити доплату ОСОБА_1 різниці в сумі 98 598,50 грн (дев`яносто вісім тисяч п`ятсот дев`яносто вісім гривень 50 копійок).

Відповідно до статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує чи подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо адміністративний позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); чи немає інших підстав для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Ознайомившись з позовною заявою і доданими до неї матеріалами, суд доходить до висновку про наявність підстав для відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 30 грудня 2024 року адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 про визнання протиправною бездіяльність, зобов`язання вчинити певні дії задоволено.

Визнано протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_3 в особі ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 в повному обсязі додаткової грошової винагороди відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» від 28.02.2022 №168 за період з 13.11.2023 р. по 17.04.2024 р.

Зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_1 в особі ІНФОРМАЦІЯ_2 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 додаткової грошової винагороди відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» від 28.02.2022 №168, збільшеному до 100 000 грн., за період з 13.11.2023 р. по 17.04.2024 р. пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого, або перебування у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військоволікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, з урахуванням раніше виплачених сум.

Вищезазначене рішення набуло законної сили 05.03.2025 року, відповідно до постанови Першого апеляційного адміністративного суду.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2025 року змінено спосіб виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 30.12.2024 по справі № 200/6978/24, встановивши новий спосіб виконання судового рішення шляхом: стягнення з ІНФОРМАЦІЯ_3 (адреса: АДРЕСА_3 , ЄДРПОУ: НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_4 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) заборгованість з виплати додаткової грошової винагороди у сумі 505 633 (п`ятсот п`ять тисяч шістсот тридцять три) гривні 33 копійки».

Як вбачається із заявлених в межах даної справи позовних вимог, позивач фактично оскаржує невиконання відповідачем належним чином рішення Донецького окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2025 року у справі № 200/6978/24.

Відповідно до статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України. Суб`єктами, на яких поширюється обов`язковість судових рішень являються всі органи державної влади і органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, посадові чи службові особи та громадяни.

Приписами ст. 129-1 Конституції України встановлено, що держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Отже, судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень. У разі невиконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством про виконавче провадження та КАС України. Невиконання судового рішення не може бути самостійним предметом окремого судового провадження.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 03.04.2019 у справі № 820/4261/18 та від 09.07.2019 у справі №826/17587/18.

Відповідно до ч. 2 ст. 14 КАС України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

За змістом частини 1 статті 370 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, за її межами.

Виконання судового рішення може відбуватися у добровільному та примусовому порядку, а судовий контроль за виконанням рішення суду здійснює суд, що його ухвалив.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач вказує на неналежне виконання судових рішень та свідоме їх невиконання відповідачем.

Відповідно до статті 372 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання. Примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».

З аналізу вищезазначених законодавчих норм убачається, що не можна зобов`язати суб`єкта владних повноважень виконувати судове рішення шляхом ухвалення з цього приводу іншого судового рішення, оскільки примусове виконання рішення суду здійснюється в порядку, передбаченому Законом України «Про виконавче провадження».

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 686/23317/13-а.

Відповідно до частини 1 статті 382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Частиною першою статті 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

Отже, процесуальним законом встановлено порядок виконання судових рішень в адміністративних справах та визначено певну послідовність дій, які необхідно вчинити для того, щоб зобов`язати відповідача належним чином виконати рішення суду.

Так, зазначені норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача, та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.

Наявність у КАС України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання позову.

Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, передбаченому КАС України, який не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення.

Суд наголошує, що спірні правовідносини між сторонами вже вирішені судом в межах розгляду справи № 200/6978/24 та перейшли до стадії виконання судового рішення.

В той же час, у разі невиконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством про виконавче провадження та КАС України. Невиконання судового рішення не може бути самостійним предметом окремого судового провадження.

Відтак, вимоги щодо бездіяльності суб`єкта владних повноважень, яка допущена на виконання судового рішення, в іншому (новому) судовому провадженні не можуть розглядатися.

Аналогічна позиція викладена в постановах Верховного Суду від 22.08.2019 у справі №522/10140/17 та від 21.11.2019 у справі № 802/1933/18-а.

Як зазначив Верховний Суд у постанові від 11.12.2020 у справі №826/13146/18, вирішуючи подібний спір пов`язаний із виконанням судового рішення, у цій справі поняття "спір, який не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства" слід тлумачити як поняття, що стосується спорів, які не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, а також спорів, які взагалі не підлягають судовому розгляду.

За вказаних обставин суд є що ініційований позивачем спір не може бути вирішеним як адміністративним судом, так і в інших судових юрисдикціях.

В свою чергу, якщо позивач вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача при виконанні судового рішення порушено його права, свободи чи інтереси, то він повинен звертатися до суду в порядку статей 382, 383 КАС України (тобто в порядку судового контролю за виконанням рішення), чи ініціювати питання про встановлення способу і порядку виконання судового рішення згідно ст. 378 КАС України, а не пред`являти новий адміністративний позов.

Відповідно до пункту 2 частини першої статі 170 КАС України, суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав є такі, що набрали законної сили, рішення або постанова суду, ухвала про закриття провадження в адміністративній справі.

З огляду на викладене, суд вважає за необхідне відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі №200/3180/26.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 2, 4, 19, 170, 243, 248, 256, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

У Х В А Л И В:

Відмовити у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 (адреса АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Державної казначейської служби України у Донецькій області (адреса 87500, Україна, Донецька обл., місто Маріуполь, проспект Миру, будинок 68; ЄДРПОУ 37967785), третя особа ІНФОРМАЦІЯ_1 (адреса АДРЕСА_2 ; ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії, спрямовані на повне виконання ухвали суду.

Ухвала набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 256 КАС України і може бути оскаржена до Першого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п`ятнадцяти днів з дня складання повного тексту ухвали.

Повний текст ухвали складено та підписано 29 квітня 2026 року.

Суддя К.Е. Абдукадирова