Рішення № 136115762, 30.04.2026, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 квітня 2026 року ЛуцькСправа № 140/1577/26

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Андрусенко О. О.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання протиправним та скасування рішення та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернулася в суд з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (далі ГУ ПФУ в Івано-Франківській області) про визнання протиправним та скасування рішення від 13.01.2026 №03265007562 щодо відмови у призначенні пенсії по віку відповідно до Закону України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі Закон №1058-IV); зобов`язання відповідача провести виплату та призначення пенсії по віку відповідно до Закону №1058-IV з 26.01.2026, зарахувавши до страхового стажу періоди роботи з 24.05.1985 по 20.07.1987, з 27.11.1995 по 23.05.2005, з 01.04.2011 по 09.03.2015 та з 03.07.2015 по 22.06.2016.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 05.01.2026 звернулася із заявою про призначення пенсії відповідно до Закону № 1058-IV, додавши до заяви необхідний пакет документів. Однак рішенням ГУ ПФУ в Івано-Франківській області від 13.01.2026 №03265007562 їй відмовлено у призначенні пенсії у зв`язку із відсутністю необхідного страхового стажу. До страхового стажу не зараховано періоди роботи в Республіці Білорусь з 24.05.1985 по 20.07.1987, з 27.11.1995 по 23.05.20058, з 01.04.2011 по 09.03.2015 та з 03.07.2015 по 22.06.2016 за записами трудової книжки серії НОМЕР_1 від 11.06.1984, у зв`язку із тим, що страховий стаж набутий за періоди роботи на території Республіки Білорусь, з якою Україна розірвала міжнародні договори, а також відсутнє підтвердження органів, що здійснюють пенсійне забезпечення в Республіці Білорусь про неотримання пенсії відповідно до пункту 4 Порядку підтвердження нездійснення іншою державою пенсійних виплат особам, які проживають в Україні, за періоди трудової діяльності до 01.01.1992 за межами України в республіках колишнього Союзу РСР для зарахування до страхового стажу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2025 №562 (далі Порядок №562).

Позивач вважає спірне рішення відповідача протиправним та таким, що не відповідає діючому законодавству, порушує її конституційне право на належне пенсійне забезпечення, оскільки набутий стаж підтверджено трудовою книжкою. Також позивач покликається на те, що в сукупності зі спірними періодами страховий стаж складає понад необхідних 33 роки для жінок у період виходу на пенсію з 01.01.2026 по 31.12.2026 відповідно до вимог статті 26 Закону №1058-ІV.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 09.02.2026 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за вказаним позовом та ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

У відзиві на позовну заяву відповідач позовні вимоги не визнав та просив у їх задоволенні відмовити повністю, посилаючись на правомірність свого рішення від 13.01.2026 №03265007562 про відмову позивачу в призначенні пенсії за віком у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу. Так , згідно записів трудової книжки серії НОМЕР_2 від 11.06.1984 до страхового стажу не зараховано періоди роботи на території Республіки Білорусь з 24.05.1985 по 20.07.1987, з 27.11.1995 по 23.05.20058, з 01.04.2011 по 09.03.2015 та з 03.07.2015 по 22.06.2016.

Інших заяв по суті справи до суду не надходило.

Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заяві по суті справи, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , досягнувши віку 60 років, 05.01.2026 звернулася до ГУ ПФУ у Волинській області із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону №1058-IV.

ГУ ПФУ в Івано-Франківській області відповідно до принципу екстериторіальності розглянуло заяву ОСОБА_1 та прийняло рішення від 13.01.2026 №03265007562 про відмову у призначенні пенсії за віком у зв`язку з відсутністю необхідного трудового стажу. Рішення обґрунтоване тим, що страховий стаж особи становить 23 роки 1 місяць 20 днів. За доданими документами до страхового стажу не зараховано періоди роботи в Республіці Білорусь згідно записів трудової книжки серії НОМЕР_2 , зокрема з 24.05.1985 по 20.07.1987 та з 27.11.11995 по 23.05.2005, оскільки періоди потребують підтвердження щодо не отримання пенсійних виплат від органу, що здійснює пенсійне забезпечення в Республіці Білорусь.

При вирішенні спору суд керується такими нормативно-правовими актами.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом шостим частини першої статті 92 Конституції України визначено, що виключно законами України визначаються, зокрема, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення.

Згідно із преамбулою Закону №1058-IV цей Закон, розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.

Частиною першою статті 9 Закону №1058-ІV визначено, що в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати, зокрема, пенсія за віком.

Відповідно до частини першої статті 26 Закону №1058-ІV особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.

Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2026 року по 31 грудня 2026 року - не менше 33 років.

Отже, право на призначення пенсії за віком протягом 2026 року мають особи, які досягнули 60-річного віку за умови наявності не менше 33 років страхового стажу.

Відповідно до статті 1 Закону №1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов`язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески.

Таке ж визначення містить і частина перша статті 24 Закону №1058-IV, яка передбачає, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Згідно з частиною другою статті 24 Закону №1058-IV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Відповідно до частини четвертої статті 24 Закону №1058-IV періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Таким чином, до 01.01.2004 стаж роботи підтверджується в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності Законом №1058-IV.

Відповідно до частин першої, третьої статті 44 Закону №1058-IV заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію.

Статтею 62 Закону №1788-XII передбачено, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України. Такий порядок затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 (далі - Порядок №637).

Відповідно до пункту 1 Порядку №637 основним документом, що підтверджує стаж роботи за період до впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - персоніфікований облік), є трудова книжка.

За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній стаж роботи встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Згідно з пунктом 3 Порядку №637 за відсутності трудової книжки, а також у випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження стажу роботи приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, а також виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Аналіз вказаних норм дає підстави для висновку, що основним документом, який підтверджує трудовий стаж позивача є його трудова книжка. При цьому, лише у разі відсутності трудової книжки або записів в ній органи пенсійного фонду мають право встановлювати трудовий стаж на підставі інших первинних документів.

Так, спірні правовідносини у даній справі виникли у зв`язку з відмовою пенсійного органу у призначенні пенсії за віком внаслідок неврахування до загального страхового стажу періодів роботи позивача на території Республіки Білорусь.

З наявної в матеріалах справи копії трудової книжки позивача серії НОМЕР_2 слідує, що ОСОБА_1 працювала, зокрема в період з 24.05.1985 по 20.07.1987 в Брестському трест столових і ресторанів, з 27.11.1995 по 23.05.2005, 01.04.2011 по 09.03.2015, з 03.07.2015 по 22.06.2016 в Брестській обласній лікарні.

Судом встановлено, що зазначені записи у трудовій книжці позивача завірені печатками та підписом відповідальних осіб.

Разом з тим, період роботи позивача з 24.05.1985 по 20.07.1987, з 27.11.1995 по 23.05.2005 не зараховані відповідачем до страхового стажу у зв`язку з відсутністю документів, які видані органами, що здійснюють пенсійне забезпечення в іншій державі, які підтверджують факт неотримання пенсійних виплат в іншій державі, передбачені Порядком №562.

Щодо таких доводів пенсійного органу, суд зазначає наступне.

Законом України від 25.04.2024 за №3674-ІХ «Про внесення змін до деяких законів України щодо врегулювання питання обчислення страхового стажу та пенсійного забезпечення» (який набрав чинності з 23.06.2024) внесено зміни до Закону №1058-IV.

Так, Закон №1058-IVдоповнено статтею 24-1 «Періоди трудової діяльності за межами України, які зараховуються до страхового стажу».

За змістом частини другої статті 24-1 Закону №1058-IV періоди трудової діяльності до 1 січня 1992 року за межами України у республіках колишнього Союзу РСР зараховуються до страхового стажу, у тому числі на пільгових умовах, особам, які проживають в Україні, за умови нездійснення іншою державою пенсійних виплат таким особам за зазначені періоди. Порядок підтвердження нездійснення іншою державою пенсійних виплат визначається Кабінетом Міністрів України.

У разі відсутності обміну інформацією між органами пенсійного забезпечення України та органами пенсійного забезпечення іншої держави і неможливості документального підтвердження нездійснення іншою державою пенсійних виплат за зазначені періоди особа повідомляє про це органи Пенсійного фонду в заяві про призначення, поновлення та продовження виплати пенсії.

Кабінетом Міністрів України прийнято постанову «Деякі питання обчислення страхового стажу» від 16.05.2025 за №562, яка набрала чинності 20.05.2025.

Пунктом 1 цієї постанови затверджено Порядок підтвердження нездійснення іншою державою пенсійних виплат особам, які проживають в Україні, за періоди трудової діяльності до 1 січня 1992 р. за межами України в республіках колишнього Союзу РСР для зарахування їх до страхового стажу та Порядок підтвердження та зарахування періодів роботи особи в іншій державі до страхового стажу (стажу роботи) для визначення права на призначення пенсії за віком.

Порядок №562 визначає механізм підтвердження нездійснення іншою державою пенсійних виплат особам, які проживають в Україні, за періоди трудової діяльності до 1 січня 1992 р. за межами України в республіках колишнього Союзу РСР для зарахування таких періодів трудової діяльності до страхового стажу, зокрема на пільгових умовах.

За змістом пункту 3 Порядку №562 у разі коли в документах, що подаються особою до територіального органу Пенсійного фонду України для призначення пенсії, зазначено періоди трудової діяльності до 1 січня 1992 р. за межами України в республіках колишнього Союзу РСР, у заяві про призначення пенсії така особа зазначає інформацію про те, що вона отримує або не отримує пенсійні виплати в інших державах.

Приписами пункту 4 Порядку №562 унормовано, що у разі коли у заяві про призначення пенсії особа зазначила інформацію про те, що вона не отримує пенсійні виплати в іншій державі, особа додає до заяви про призначення пенсії документи, видані органами, що здійснюють пенсійне забезпечення в іншій державі, які підтверджують факт неотримання таких виплат.

У разі відсутності документів про неотримання в іншій державі пенсійних виплат особа зазначає причини неможливості їх отримання та може звернутися до територіального органу Пенсійного фонду України за допомогою в поданні до іншої держави запиту щодо відповідних документів.

Матеріали справи не містять відомостей, що пенсійний орган відповідно до Порядку №562 звернувся до Міністерства закордонних справ України із заявою про направлення запиту до іншої країни щодо здійснення або нездійснення пенсійних виплат за період трудової діяльності до 1 січня 1992 року.

За змістом абзаців 5-6 Порядку №562 МЗС протягом п`яти робочих днів з дня отримання зазначеного запиту передає дипломатичними каналами іншій державі та органу, що здійснює пенсійне забезпечення в іншій державі, запит з інформацією про те, що всі особисті дані, які будуть зазначені в наданих документах, є конфіденційними. Після отримання документів до даних, які зазначені в них, будуть застосовані вимоги Законів України «Про інформацію» та «;Про захист персональних даних», і такі дані будуть використовуватися виключно для потреб, пов`язаних з питаннями загальнообов`язкового державного соціального страхування, визначених законом.

Якщо відсутня можливість здійснення обміну інформацією між територіальним органом Пенсійного фонду України та органами, що здійснюють пенсійне забезпечення в іншій державі (міжнародне співробітництво між органами пенсійного забезпечення України та органами пенсійного забезпечення іншої держави не налагоджувалося чи не отримано відповіді на запит МЗС протягом 45 днів з дати його надсилання до іншої держави та органу, що здійснює пенсійне забезпечення в іншій державі), до появи можливості здійснення такого обміну/отримання підтвердних документів про нездійснення іншою державою пенсійних виплат особі, яка проживає в Україні, за періоди трудової діяльності до 1 січня 1992 р. за межами України в республіках колишнього Союзу РСР, пенсія особі обчислюється з урахуванням періодів роботи в республіках колишнього Союзу РСР. У такому разі в заяві про призначення пенсії особа зазначає інформацію про те, що вона не отримує пенсійних виплат у відповідній державі та не може документально підтвердити нездійснення іншою державою пенсійних виплат за зазначені періоди.

Аналіз вказаних норм свідчить про те, що періоди трудової діяльності до 1 січня 1992 року за межами України в республіках колишнього Союзу РСР можуть бути зараховані до страхового стажу лише за умови (1) відсутності налагодженого обміну інформацією між органами пенсійного забезпечення України та відповідної держави або (2) за умови ненадання відповіді на запит МЗС України протягом 45 днів з дати його надсилання.

Водночас, до моменту встановлення такого обміну чи отримання підтвердних документів пенсія обчислюється з урахуванням цих періодів, за умови, що особа у своїй заяві зазначає про відсутність пенсійних виплат у відповідній державі та неможливість їх документального підтвердження.

Таким чином, оскільки період роботи позивача на території Республіки Білорусь 24.05.1985 по 20.07.1987, з 27.11.1995 по 23.05.2005, з 01.04.2011 по 09.03.2015 та з 03.07.2015 по 22.06.2016 підтверджено записами трудової книжки серії НОМЕР_2 , довідкою про період роботи від 14.08.2023 №459, а також відповідно до вимог Порядку №562 відсутній налагоджений обмін інформації між органами пенсійного забезпечення України та Республіки Білорусь, то ОСОБА_1 має право на врахування до страхового стажу вказаних періодів навчання та роботи.

Досліджуючи також мотиви відмови ГУ ПФУ в Івано-Франківській області щодо не зарахування спірних періодів навчання та роботи позивачки на території іншої держави у зв`язку з відсутністю міжнародної угоди, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 4 Закону №1058-ІV якщо міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші норми, ніж ті, що передбачені законодавством України про пенсійне забезпечення, то застосовуються норми міжнародного договору.

Згідно зі статтею 1 Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992 пенсійне забезпечення громадян держав-учасниць даної угоди та членів їх сімей проводиться по законодавству держави, на території якої вони проживають.

Статтею 6 Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення встановлено, що призначення пенсій громадянам держав - учасниць Угоди проводиться за місцем проживання. Для встановлення права на пенсію, в тому числі пенсію на пільгових умовах і за вислугу років, громадянам держав - учасниць Угоди враховується трудовий стаж, набутий на території будь-якої з цих держав, а також на території колишнього СРСР за час до набуття чинності цією Угодою.

Згідно із статтею 11 зазначеної Угоди необхідні для пенсійного забезпечення документи, видані у належному порядку на території держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав і держав, що входили до складу СРСР або до 1 грудня 1991 року, приймаються на території держав - учасниць Співдружності без легалізації.

Крім того, частиною другою статті 4 Угоди про співробітництво в галузі трудової міграції та соціального захисту трудящих-мігрантів від 15 квітня 1994 року, ратифікованої Законом України від 11 липня 1995 року №290/95-ВР, визначено, що трудовий стаж, стаж на пільгових підставах і за спеціальністю, взаємно визнається Сторонами.

Отже, наведені положення вказаних Угод передбачають, що стаж, набутий на території будь-якої з держав-учасниць Угоди враховується при встановленні права на пенсію і її обчисленні. При цьому, обчислення стажу здійснюється згідно з законодавством Сторони, на території якої відбувалась трудова діяльність, а пенсійне забезпечення громадян держав-учасниць проводиться по законодавству держави, на території якого вони проживають.

29.11.2022 Кабінет Міністрів України ухвалив постанову №1328 «Про вихід з Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення» (далі - Постанова №1328), яка набрала чинності 02.12.2022 та якою постановив вийти з Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення, вчиненої 13 березня 1992 р. у м. Москві.

Разом із тим, відповідно до статті 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Таким чином, положення Постанови №1328 підлягають застосуванню щодо правовідносин, які виникли після набрання нею чинності, тобто з 02.12.2022.

Крім того, дію Угоди про співробітництво в галузі трудової міграції та соціального захисту трудящих-мігрантів від 15 квітня 1994 року, ратифікованої Законом України від 11 липня 1995 року №290/95-ВР, зупинено у відносинах України з Російською Федерацією та Республікою Білорусь на підставі Закону України №3192-IX від 29.06.2023 «Про зупинення у відносинах України з Російською Федерацією та Республікою Білорусь дії Угоди про співробітництво в галузі трудової міграції та соціального захисту трудящих-мігрантів та Протоколу про внесення змін і доповнень до Угоди про співробітництво в галузі трудової міграції та соціального захисту трудящих-мігрантів від 15 квітня 1994 року» (набуття чинності 21.07.2023).

Наведене також підтверджує, що діюче в Україні пенсійне законодавство визначає, що у разі, якщо пенсія призначена на території України, а особа працювала на території Республіки Білорусь або на підприємстві зареєстрованому на території Республіки Білорусь після 13.03.1992, то цей стаж має враховуватися на території України як власний страховий (трудовий) стаж, хоча пенсійні внески можуть сплачуватися в Республіки Білорусь. Тобто існує гарантія врахування страхового (трудового) стажу кожної із сторін при призначенні пенсії на її території без перерахування страхових внесків.

Таким чином, стаж, набутий на території будь-якої з держав-учасниць Угоди та заробіток (дохід) за періоди роботи, які зараховуються до трудового стажу, враховуються при встановленні права особи на пенсію та при її обчисленні.

Відтак, з огляду на те, що записами трудової книжки позивача підтверджується її робота у період з 24.05.1985 по 20.07.1987, з 27.11.1995 по 23.05.2005, з 01.04.2011 по 09.03.2015 та з 03.07.2015 по 22.06.2016 в Республіці Білорусь, яка була учасником Угод, то такий спірний період підлягає зарахуванню до загального стажу роботи ОСОБА_1 в силу норм міжнародних договорів, які були чинними у вказані періоди.

На думку суду, неврахування пенсійним органом періодів навчання та роботи позивачки на території Республіки Білорусь, які підтверджені записами в трудовій книжці, з посиланням на роботу після 1992 за межами України у республіках колишнього Союзу РСР, з якими не укладено міжнародні угоди, не повинно порушувати законні права та інтереси ОСОБА_1 на належне пенсійне забезпечення.

З огляду на викладене суд вважає, що у відповідача не було обґрунтованих підстав для не зарахування позивачці до страхового стажу періоду роботи з 24.05.1985 по 20.07.1987, з 27.11.1995 по 23.05.2005, з 01.04.2011 по 09.03.2015 та з 03.07.2015 по 22.06.2016 на території Республіки Білорусь згідно з даними трудової книжки.

Відповідно до частини першої статті 45 Закону №1058-ІV пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків: пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

Як встановлено судом, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 05.01.2026, тобто в межах трьох місяців, особисто звернулася до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком, та подала необхідні документи, що відповідачем не оспорюється.

Матеріалами справи підтверджується той факт, що на момент подання заяви про призначення пенсії позивач досягла віку 60 роки та у неї був наявний страховий стаж більше 33 роки, відтак у відповідача були відсутні правові підстави для відмови у призначенні пенсії за віком.

За вказаних обставин суд дійшов висновку, що спірне рішення відповідача слід визнати протиправним та скасувати, а позов в цій частині задовольнити.

Вирішуючи позовні вимоги зобов`язального характеру, суд зазначає, що у позивача наявні правові підстави для призначення пенсії за віком з врахуванням спірного періоду.

З урахуванням вищевикладеного, суд у даній справі дійшов висновку, що належним способом захисту прав позивача є прийняття судом рішення про задоволення позову шляхом визнання протиправним та скасування рішення ГУ ПФУ в Івано-франківській області від 13.01.2026 №03265007562 про відмову у призначенні пенсії по віку відповідно до Закону №1058-IV, зобов`язання відповідача призначити позивачці з 26.01.2026 пенсію за віком пенсію за віком відповідно до Закону №1058-IV, зарахувавши до її страхового стажу періоди роботи з 24.05.1985 по 20.07.1987, з 27.11.1995 по 23.05.2005, з 01.04.2011 по 09.03.2015 та з 03.07.2015 по 22.06.2016.

Згідно із частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір в розмірі 1331,20 грн, сплачений згідно з квитанцією.

Керуючись статтями 243 - 246, 262 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області від 13.01.2026 №03265007562 про відмову у призначенні пенсії по віку відповідно до Закону України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області призначити ОСОБА_1 з 26.01.2026 пенсію за віком відповідно до Закону України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», зарахувавши до її страхового стажу періоди роботи з 24.05.1985 по 20.07.1987, з 27.11.1995 по 23.05.2005, з 01.04.2011 по 09.03.2015 та з 03.07.2015 по 22.06.2016.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 1331,20 грн. (одна тисяча триста тридцять одна грн. 20 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ).

Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (76018, місто Івано-Франківськ, вулиця Січових Стрільців, 15, код ЄДРПОУ 20551088).

Суддя О. О. Андрусенко