Ухвала суду № 136115544, 30.04.2026, Вінницький окружний адміністративний суд

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

м. Вінниця

30 квітня 2026 р. Справа № 120/4232/26

Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Комар Павло Анатолійович, розглянувши матеріали позовної заяви за позовом ОСОБА_1 до Вінницької міської ради про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшли матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Вінницької міської ради про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії.

Ухвалою суду позовну заяву залишено без руху у зв`язку з недотриманням вимог ст. 160 КАС України та встановлено 10-денний термін з дня одержання копії ухвали для усунення визначених у ній недоліків.

До суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків.

У такій заяві позивач усуває такий недолік, як несплата судового збору. Надає квитанцію про оплату судового збору.

Разом із тим, позивач ігноруючи інші вимоги суду, котрі були вказані в ухвалі про залишення позову без руху, не усуває недоліки позову у повній мірі.

Так, в ухвалі суду про залишення позову без руху зазначалось, що відповідно до пункту 4 частини 5 статті 160 КАС України, у позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

Обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, складають підставу позову. Підстава позову перебуває у нерозривному логічному взаємозв`язку із змістом позовних вимог (з предметом позову). Виклад обставин підстав позову необхідний для визначення тотожності позову та визначення предмета доказування в спорі між сторонами.

Разом із тим, під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту порушеного права, свободи чи інтересу згідно частини 1 статті 5 КАС України, який має бути сформульований максимально чітко і зрозуміло, оскільки від якості позовної заяви, юридично правильно сформованого змісту позовних вимог залежить і ефективність судового захисту, позаяк суд розглядає адміністративні справи лише в межах позовних вимог.

Так, відповідно до частини 1 статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:

1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;

2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;

3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій;

4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії;

5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень;

6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Відтак передумовою для застосування такого способу захисту порушеного права, як зобов`язання відповідача вчинити певні дії є визнання протиправними рішення, дій чи бездіяльності відповідного суб`єкта владних повноважень.

Суддею було з`ясовано, що за змістом позовних вимог позивач просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Вінницької міської ради щодо не внесення змін в Генеральний план міста Вінниці не включивши земельну ділянку ОСОБА_1 , площею 73 кв.м. для будівництва індивідуальних гаражів;

- зобов`язати Вінницьку міську раду внести зміни до існуючого Генерального плану міста Вінниці, виключивши земельну ділянку площею 73 кв.м. для будівництва індивідуальних гаражів, належну на праві власності ОСОБА_1 , згідно рішення Вінницької міської ради від 30.03.2018 №1132, врахувавши технічну документацію у вигляді кадастрового плану, виготовленого Центральною регіональною філією ДП "УкрДАГП" від 04.09.2025;

- визначити, що кадастровий план, виготовлений Центральною регіональною філією ДП "УкрДАГП" від 04.09.2025 є невід`ємною частиною рішення суду.

Суддею було роз`яснено позивачу, що обов`язок по чіткому визначенню (формулюванню) позовних вимог, з якими особа звертається до суду за захистом своїх прав на етапі подання позовної заяви, процесуальним законодавством покладено на позивача, саме для цього законодавцем визначені вимоги до позовної заяви, що містяться в ст. 160 КАС України.

При цьому, суддя наголосив, що обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду, яке повинно бути реальним та стосуватися (зачіпати) особисті права або інтереси особи, яка стверджує про їх порушення.

Зокрема, формування такої вимоги, як визначити, що кадастровий план, виготовлений Центральною регіональною філією ДП "УкрДАГП" від 04.09.2025 є невід`ємною частиною рішення суду, є незрозумілою суду, що потребує детального уточнення від позивача.

Таким чином, обов`язок щодо належного та найбільш точного формулювання позовних вимог лежить саме на позивачу, оскільки від якості та змісту сформованих позовних вимог залежить обсяг та повнота судового захисту порушених прав позивача.

Суддя в ухвалі суду про залишення позову без руху зазначив, що позивач у своїй прохальній частині просить:

- стягнути з відповідача судові витрати та витрати на професійну правничу допомогу.

Суддя зауважив, що із наданого переліку додатків до позову, неможливо встановити дійсність понесених витрат на професійну правничу допомогу, оскільки ані ордеру, ані договору про надання правничої допомоги, ані квитанції про оплату правничої домоги позивачем до позову не надано.

Отже, в цій частині недоліки позовної заяви не усунуті.

Відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 КАС України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк, вона повертається позивачеві.

За правилами передбаченими частинами 5 та 6 статті 169 КАС України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду не пізніше п`яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків. Про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу.

З огляду на викладене і враховуючи те, що позивач не усунув в повному обсязі недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, позовну заяву належить повернути позивачеві на підставі п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України.

Окремо суд зауважує, що попри те, що конституційне право на суд є правом, його реалізація покладає на учасників справи певні обов`язки. Сторона, яка задіяна у судовому розгляді справи, зобов`язана добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки (ч. 2 ст. 44 КАС України).

У пункті 37 рішення від 18 листопада 2010 року у справі "Мушта проти України" Європейський суд з прав людини нагадав, що право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Однак такі обмеження не можуть звужувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету, та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями.

Суд вважає, що повернення позовної заяви позивачу у зв`язку з невиконанням ухвали про залишення позовної заяви без руху переслідує легітимну мету та має розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями. Адже розгляд позовної заяви, яка складена без дотримання вимог КАС, не передбачений положеннями процесуального законодавства. Позивач був повідомлений про наслідки не усунення недоліків у встановлений судом строк і мав реальну можливість їх усунути у визначений судом спосіб, чого, однак, не зробив.

Отже, рішення про повернення позовної заяви зумовлене не будь-яким свавільним небажанням суду розглядати звернення позивача до суду, а лише невиконанням ним процесуальних вимог закону щодо форми та порядку подання позовної заяви.

Враховуючи викладені обставини, вважаю за необхідне повернути позовну заяву позивачу та роз`яснити, що згідно ч. 8 ст. 169 вищевказаного Кодексу, повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Керуючись ч. 4 ст. 169, ст.ст. 248, 256 КАС України, -

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву ОСОБА_1 до Вінницької міської ради про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії разом з доданими до неї матеріалами повернути особі, яка її подала.

2. Копію ухвали невідкладно надіслати особі, яка подала позовну заяву.

Ухвала набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення (ухвалу) суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Комар Павло Анатолійович