Рішення № 136115512, 30.04.2026, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

30 квітня 2026 р. Справа № 120/263/26

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Воробйової Інни Анатоліївни, розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання противною відмову та зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1 , позивачка) з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (далі ГУПФУ у Вінницькій області, управління, відповідач) про :

- визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області щодо зарахування ОСОБА_1 періодів роботи з 01.01.2004 року по 02.06.2017 роки у Вінницькій обласній клінічній психоневрологічній лікарні ім. акад. О. І. Ющенка в подвійному розмірі;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області зарахувати ОСОБА_1 періоди роботи з 01.01.2004 року по 02.06.2017 роки у Вінницькій обласній клінічній психоневрологічній лікарні ім. акад. О. І. Ющенка в подвійному розмірі до страхового стажу та перерахувати пенсію з 27.11.2025 року.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивачка зазначає, що період роботи з 01.01.2004 року по 02.06.2017 роки у Вінницькій обласній клінічній психоневрологічній лікарні ім. акад. О. І. Ющенка, які разом становлять 13 років 3 місяці, протиправно зараховано до стажу в одинарному розмірі.

27.11.2025 року позивачка звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області з заявою про зарахування періоду роботи з 1.01.2004 по 02.06.2017 роки у подвійному розмірі.

Однак, відповідач листом від 22.12.2025 року відмовив у здійсненні відповідного перерахунку, зазначивши, що для зарахування до страхового стажу у подвійному розмірі періодів роботи з 01.01.2004 року по 02.06.2017 року (який становить 13 років 3 місяці) у Вінницькій обласній клінічній психоневрологічній лікарні ім. акад. О. І. Ющенка на посаді молодшої медичної сестри підстави відсутні.

Не погоджуючись із такою відмовою, позивачка звернулась до суду із цим позовом.

12.01.2026 р. відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження в порядку статті 263 КАС України.

27.01.2026 р. надійшов відзив, в якому представник відповідача просить відмовити в задоволенні позову вказуючи на те, що лист не є рішенням суб`єкта владних повноважень.

Окремо зазначив, що відповідно до статті 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-ХІІ (зі змінами) передбачено, що робота в лепрозорних і протичумних закладах охорони здоров`я, у закладах (відділеннях) з лікування осіб, заражених вірусом імунодефіциту людини або хворих на СНІД, в інших інфекційних закладах (відділеннях) охорони здоров`я, у патолого-анатомічних і реанімаційних відділеннях закладів охорони здоров`я, у психіатричних закладах охорони здоров`я, у кабінетах та лабораторіях закладів охорони здоров`я, що проводять дослідження (вимірювання) з діагностики СНІДу та ВІЛ-інфекції у населення та у спеціалізованих туберкульозних та психіатричних медико-соціальних експертних комісіях зараховується до стажу роботи у подвійному розмірі.

01.01.2004 набув чинності Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV. Частиною 1 статті 1 Закону №1058-IV визначено поняття страхового стажу, як періоду (строку), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов`язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/ або підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески.

Згідно із абз. 3 ч. 4 ст. 24 Закону № 1058-IV пільговий порядок обчислення стажу роботи, передбачений законодавством, що діяло раніше, за період з 1 січня 2004 року застосовується виключно в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах та за вислугу років.

Таким чином, робота у психоневрологічних закладах охорони здоров`я зараховується до стажу роботи у подвійному розмірі лише до 01.04.2004, після цієї дати - в одинарному розмірі.

Оскільки, Закон №1058-IV набрав чинності 01.01.2004р., то в подвійному розмірі на підставі ст. 60 Закону № 1788-ХІІ підлягають зарахуванню періоди роботи до 01.01.2004 року.

Для періодів роботи після 01.01.2004 законодавством не встановлено пільг щодо обчислення страхового стажу працівників відділень закладів охорони здоров`я.

Надалі стаж обчислюється в одинарному розмірі - за даними системи персоніфікованого обліку.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, суд встановив наступне.

27.11.2025 р. представник ОСОБА_1 звернувся до Головного управління ПФУ у Вінницькій області із заявою про зарахування періоду роботи з 01.01.2004 року по 02.06.2017 роки в подвійному розмірі та здійснити перерахунок та виплату пенсії.

За наслідком розгляду даної заяви пенсійний орган листом від 22.12.2025 р. повідомив, що робота у психоневрологічних закладах охорони здоров`я зараховується до стажу роботи у подвійному розмірі лише до 01.04.2004, після цієї дати - в одинарному розмірі.

Не погоджуючись з такою відмовою управління позивачка звернулась до суду із даним позовом.

Визначаючись щодо позовних вимог, суд виходить з наступного.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже, діяльність органів державної влади здійснюється у відповідності до спеціально-дозвільного типу правового регулювання, яке побудовано на основі принципу заборонено все, крім дозволеного законом; дозволено лише те, що прямо передбачено законом. Застосування такого принципу суттєво обмежує цих суб`єктів у виборі варіантів чи моделі своєї поведінки, а також забезпечує використання ними владних повноважень виключно в межах закону і тим самим істотно обмежує можливі зловживання з боку держави та її органів.

Вчинення ж державним органом чи його посадовою особою дій у межах компетенції, але непередбаченим способом, у непередбаченій законом формі або з виходом за межі компетенції є підставою для визнання таких дій та правових актів, прийнятих у процесі їх здійснення, неправомірними.

Статтею 24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV (далі Закон № 1058-IV), визначено, що страховий стаж - це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Згідно частини другої ст. 24 Закону № 1058-IV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Пунктом 2.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій згідно Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженому постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 (далі Порядок № 22-1), визначено, що до заяви про призначання пенсії додаються документи, перелічені в підпунктах 1 - 4 пункту 2.1 цього розділу.

Відповідно до підпункту 2 пункту 2.1 Порядку № 22-1 для призначення пенсії надаються, зокрема, документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 (далі постанова КМУ № 637).

Статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 року № 1788-XII (далі Закон № 1788-XII), ст. 48 Кодексу законів про працю України, п. 1 Постанови КМУ № 637 та п. 1.1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 року № 58 (далі Інструкція № 58), зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 17.08.1993 року за № 110, визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Статтею 60 Закону № 1788-XII передбачено, що робота в лепрозорних і протичумних закладах охорони здоров`я, закладах (відділеннях) з лікуванням осіб, заражених вірусом імунодефіциту людини або хворих на СНІД, інших інфекційних закладах (відділеннях) охорони здоров`я, патологоанатомічних і реанімаційних відділеннях закладів охорони здоров`я зараховується до стажу роботи в подвійному розмірі.

Згідно записів у трудовій книжці на ім`я ОСОБА_1 , в період з 06.01.1993 року по 02.06.2017 роки позивачка працювала на посаді медичної сестри у Вінницькій обласній клінічній психоневрологічній лікарні ім. акад. О. І. Ющенка.

Згідно із частиною другою ст. 24 Закону № 1058-IV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Вимогами частини четвертої ст. 24 Закону № 1058-IV встановлено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених Законом.

Пунктом 16 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV визначено, що положення Закону України «Про пенсійне забезпечення» застосовуються в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах і за вислугу років.

Водночас, суд зауважує, що відповідно до ст. 60 Закону № 1788-XII робота в лепрозорних і протичумних закладах охорони здоров`я, у закладах (відділеннях) з лікування осіб, заражених вірусом імунодефіциту людини або хворих на СНІД, в інших інфекційних закладах (відділеннях) охорони здоров`я, у патологоанатомічних і реанімаційних відділеннях закладів охорони здоров`я, а також у психіатричних закладах охорони здоров`я зараховується до стажу роботи у подвійному розмірі.

Таким чином зарахування стажу в подвійному розмірі, передбачене ст. 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення», не пов`язано із набранням чинності Закону № 1058-IV, а тому не обмежується наявним стажем роботи до 01.01.2004 року.

Відповідного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 04 грудня 2019 року у справі № 689/872/17.

З огляду на наведене, суд вважає, що відповідач при призначенні пенсії позивачці протиправно не зарахував до страхового стажу в подвійному розмірі періоди роботи з 01.01.2004 року по 02.06.2017 роки на посаді медичної сестри у Вінницькій обласній клінічній психоневрологічній лікарні ім. акад. О. І. Ющенка.

Таким чином, періоди роботи позивачки з 01.01.2004 по 02.06.2017 підлягають зарахуванню до страхового стажу позивачки в подвійному розмірі відповідно до ст. 60 Закону № 1788-XII.

Враховуючи вищевикладене, з метою ефективного захисту прав позивачки, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги шляхом: визнання протиправною бездіяльності щодо незарахування позивачці до страхового стажу в подвійному розмірі періоду роботи з 01.01.2004 по 02.06.2017 відповідно до ст. 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» № 1788-XII; зобов`язання зарахувати позивачці до страхового стажу в подвійному розмірі періоди роботи з 01.01.2004 по 02.06.2017 відповідно до ст. 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» № 1788-XII.

При цьому, суд вважає передчасними вимоги позивача про зобов`язання відповідача здійснити відповідний перерахунок пенсії з 27.11.2025, оскільки станом на день розгляду справи відповідачем ще не зараховано до страхового стажу у подвійному розмірі спірні періоди роботи, а тому у суду відсутні підстави вважати, що право на перерахунок пенсії буде порушено відповідачем після їх зарахування.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів позивача, суд доходить висновку, що з наведених у позовній заяві мотивів і підстав, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд вказує, що відповідно до частини третьої статті 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених вимог.

Враховуючи наведену норму, витрати понесені позивачем у даній справі в сумі 1064, 96 грн. судового збору підлягають відшкодуванню частково у розмірі 709, 98 (2/3 задоволених вимог).

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області щодо незарахування ОСОБА_1 до страхового стажу в подвійному розмірі періоду роботи з 01.01.2004 по 02.06.2017 відповідно до ст. 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» № 1788-XII .

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу в подвійному розмірі періоду роботи з 01.01.2004 по 02.06.2017 відповідно до ст. 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» № 1788-XII .

В решті вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер за ДРФО НОМЕР_1 ) сплачений судовий збір 709, 98 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (м. Вінниця, вул. Зодчих, 22).

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення (ухвалу) суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Інформація про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (вул.Зодчих 22, м. Вінниця, код ЄДРПОУ 13322403)

Повний текст рішення сформовано 30.04.2026р.

Суддя Воробйова Інна Анатоліївна