Ухвала суду № 1361134, 01.03.2007, Апеляційний суд Одеської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 березня 2007року м. Одеса

Колегія судців судової палати з цивільних справ апеляційного суду Одеської області

в складі: головуючого -ГромікаР.Д.

суддів - Панасенкова В.О., Драгомерецького М.М.

при секретарі - Щуровській О.Д. розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі цивільну справу за апеляційною скаргою директора ТОВ ШІ „ІКР Баболна Україна" Лук'янова С.Л. на ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 20.10.2006 року по справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю - підприємства з іноземними інвестиціями „ІКР - Баболна Україна" про стягнення заборгованої невиплаченої заробітної плати і зв'язаної з такою невиплатою моральної шкоди, -

встановила:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю - підприємства з іноземними інвестиціями „ІКР - Баболна Україна" про стягнення заборгованої невиплаченої заробітної плати в сумі 37100 (тридцять сім тисяч сто) грн. і пов'язаної з такою невиплатою моральної шкоди в сумі 50000 (п'ятдесят тисяч) грн.. Одночасно, на підставі ст.ст. 151 -152 ЦПК України, позивач звернувся до суду з заявою про забезпечення позову, та просив суд накласти арешт на майно та банківські рахунки відповідача.

В обгрунтування заяви позивач вказав, що він 11 вересня 2004 року був прийнятий до відповідача на посаду юрисконсульта, де працював і отримував заробітну плату до липня 2005 року включно.

В період з 15 квітня 2005 року по 27 липня 2005 року він знаходився на лікарняному в зв'язку з перенесеною хворобою - гострий інфаркт міокарда, а після 27 липня 2005 року - в черговій відпустці. В подальшому позивач був звільнений з займаної посади без проведення з ним розрахунку та надання копії наказу про звільнення, що змусило його звернутись до суду з позовною заявою про стягнення заборгованої заробітної плати та зв'язаної з цим моральної шкоди.

12 жовтня 2006 року судом була винесена ухвала про забезпечення позову в вигляді арешту банківських рахунків позивача. Проте державним виконавцем було відмовлено у відкритті виконавчого провадження на підставі того, що в ухвалі суду не вказані адреси відповідача та стягувача, в зв'язку с чим винесена 12 жовтня 2006 року ухвала про забезпечення позову була скасована, та 20.10.2006р. була винесена інша ухвала про забезпечення позову, згідно якої був накладений арешт на банківські рахунки товариства з обмеженою відповідальністю - підприємства з іноземними інвестиціями „ІКР - Баболна Україна", код ЄДРПОУ-30646752, (відомі адреси: м. Одеса, вул. Новосельського 100; м. Одеса, вул. Лейтенанта Шмідта 4; Одеська обл. Біляєвський р-н, с Холодна балка, вул. Санаторна. 2):

· у філії ВАТ „Укрексімбанк" в м. Одесі, МФО-328618;

· у ПГРУ КБ „Приватбанк" в м. Одесі, МФО328704;

· у ЦВ АКБ „Промінвестбанк", МФО 328135.

· та на всі інші банківські рахунки в розмірі заявлених позовних вимог.

Головуючий у першій інстанції - Дерус А.В. Справа №22ц-159/2007р.

Доповідач - Громік Р.Д.. Категорія ЦПК 6

На цю ухвалу суду ТОВ ПП „ІКР Баболна Україна" в особі директора Лук'янова С.Л. подало апеляційну скаргу, в якій ставиться питання про скасування ухвали суду від 20.10.2006р., у зв'язку з тим, що вона постановлена з порушенням норм процесуального права.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, пояснення сторін, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обгрунтованість ухвали суду в межах заявлених вимог і доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до частини 2 статті 151 ЦПК України у заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено:

1) причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов;

2) вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності;

3) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Заява позивача (а.с.14), на підставі якої прийнято оскаржувану ухвалу, та сама ухвала не містять ні причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов, ні обґрунтування необхідності застосування арешту саме на всі банківські рахунки підприємства.

Відповідно до частини 3 статті 151 ЦПК України забезпечення позову допускається, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити або зробити неможливим виконання судового рішення.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи.

В оскаржуваній ухвалі також відсутні висновки суду щодо реальної загрози утруднення або неможливості виконання судового рішення.

У зв'язку з вищевказаними обставинами колегія судців вважає, що у даному випадку, на момент винесення ухвали про забезпечення позову, суд першої інстанції не мав достатніх законних підстав для накладення арешту на всі банківські рахунки відповідача.

Враховуючи все вищевикладене колегія вважає, що суд першої інстанції порушив норми процесуального права, тому апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду від 20.10.2006р. скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для розгляду по суті.

Керуючись ст.ст. 307 ч.2 п.4, 312, 315, 319, 324 ч. 1 п. 2 ЦПК України, судова колегія, -

ухвалила:

Апеляційну скаргу директора ТОВ ПП „ІКР Баболна Україна" Лук'янова С.Л. задовольнити, ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 20.10.2006 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ПП „ПСР Баболна Україна" про стягнення заборгованої невиплаченої заробітної плати і зв'язаної з такою невиплатою моральної шкоди скасувати, справу направити до суду для розгляду по суті.