Ухвала суду № 13611042, 25.01.2011, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-16729/09/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Вєкуа Н.Г.

Суддя-доповідач: Романчук О.М

У Х В А Л А

Іменем України

"25" січня 2011 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого суддіРоманчук О.М.

суддів:Собківа Я.М.,

Сорочка Є.О.,

при секретарі: Воронець Н.В.,

розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства «Діавест+»на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 січня 2010 року у справі за позовом Державної податкової інспекції у м. Чернігові до Закритого акціонерного товариства «Діавест+»про стягнення штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 3986,68 гривень, -

В С Т А Н О В И В :

Державна податкова інспекція у м. Чернігові звернулися до Окружного адміністративного суду м. Києва із позовом до Закритого акціонерного товариства «Діавест+»про стягнення штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 3986,68 гривень.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 січня 2010 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись із зазначеною постановою, відповідач по справі подали апеляційну скаргу, в якій просили скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 січня 2010 року та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позову повністю.

Суд, заслухавши учасників судового процесу, які зявилися у судове засідання, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ДПІ у м. Чернігові було проведено перевірку за дотриманням субєктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій господарської одиниці магазину, який належить ЗАТ «Діавест+»та знаходиться за адресою: м. Чернігів, пр. Миру, 49, про що складено Акт №01415/25/26/23/23585747 від 12.06.2009 року, на підставі висновків якого, позивачем, у відповідності до пункту 11 статті 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», пункту 1 статті 8 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності», винесено рішенням про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0005722323 від 18.06.2009 року, яким за порушення ст. 3 Закону України від 23.03.1996 р. № 98/96 «Про патентування деякиї видів підприємницької діяльності»до ЗАТ «Діавест+»застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 3986 грн. 68 коп.

Як вбачається з Акту перевірки ЗАТ «Діавест+»здійснювало торгівлю без придбання торгового патенту.

Відповідно до ст. 14 Господарського кодексу України, патентування певних видів господарської діяльності є засобом державного регулювання у сфері господарювання, спрямованим на забезпечення єдиної державної політики у цій сфері та захист економічних і соціальних інтересів держави, суспільства та окремих споживачів. У сферах, пов'язаних із торгівлею за грошові кошти, обміном готівкових валютних цінностей, у сфері грального бізнесу та побутових послуг, інших сферах, визначених законом, може здійснюватися патентування підприємницької діяльності суб'єктів господарювання.

Торговий патент - це державне свідоцтво, яке засвідчує право суб'єкта господарювання займатися певними видами підприємницької діяльності впродовж встановленого строку. Порядок патентування певних видів підприємницької діяльності встановлюється законом. (абзац 2 ч. 4 ст. 14 ГК України).

Так, відповідно до ст. 1 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності»об'єктом правового регулювання згідно з цим Законом є торговельна діяльність за готівкові кошти, а також з використанням інших форм розрахунків та кредитних карток на території України, діяльність з обміну готівкових валютних цінностей (включаючи операції з готівковими платіжними засобами, вираженими в іноземній валюті, та з кредитними картками), а також діяльність з надання послуг у сфері грального бізнесу та побутових послуг. Суб'єктами правовідносин, які підлягають регулюванню за цим Законом, є юридичні особи та суб'єкти підприємницької діяльності, що не мають статусу юридичної особи, - резиденти і нерезиденти, а також їх відокремлені підрозділи (філії, відділення, представництва тощо), які займаються підприємницькою діяльністю, передбаченою частиною першою цієї статті.

Статтею 2 Закону визначено, що торговий патент - це державне свідоцтво, яке засвідчує право суб'єкта підприємницької діяльності чи його структурного (відокремленого) підрозділу займатися зазначеними в цьому Законі видами підприємницької діяльності.

Торговий патент придбавається суб'єктами підприємницької діяльності, предметом діяльності яких є види, зазначені в частині першій статті 1 цього Закону. Підставою для придбання торгового патенту є заявка, оформлена відповідно до частини 4 цієї статті. Встановлення будь-яких додаткових умов щодо придбання торгового патенту не дозволяється.

Торговий патент видається за плату суб'єктам підприємницької діяльності державними податковими органами за місцезнаходженням цих суб'єктів або місцезнаходженням їх структурних (відокремлених) підрозділів, суб'єктам підприємницької діяльності, що провадять торговельну діяльність або надають побутові послуги (крім пересувної торговельної мережі), - за місцезнаходженням пункту продажу товарів або пункту з надання побутових послуг, а суб'єктам підприємницької діяльності, що здійснюють торгівлю через пересувну торговельну мережу, - за місцем реєстрації цих суб'єктів.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону, патентуванню підлягає торговельна діяльність, що здійснюється суб'єктами підприємницької діяльності або їх структурними (відокремленими) підрозділами у пунктах продажу товарів. Під торговельною діяльністю у цьому Законі слід розуміти роздрібну та оптову торгівлю, діяльність у торговельно-виробничій (громадське харчування) сфері за готівкові кошти, інші готівкові платіжні засоби та з використанням кредитних карток. Під пунктами продажу товарів у цьому Законі слід розуміти, в тому числі, кіоски, палатки та інші малі архітектурні форми, які займають окремі приміщення, але не мають вбудованого торговельного залу для покупців.

Як вбачається із матеріалів справи, перевіркою 12.06.09 року було встановлено, що в магазині за адресою: м. Чернігів, пр. Миру, 49, що належить ЗАТ «Діавест+»здійснювалася торгівельна діяльність за готівку з використанням РРО.

Як зазначено у службовій записці від 15.01.2010 року № 17/5-110 заступника начальника управління - Начальника відділу адміністравання податку на прибуток, ЗАТ «Діавест+»для отримання патенту за період з грудня 2007 року по 2008 рік на торгову точку за адресою: пр. Миру, 49, м. Чернігів, подало заявку на придбання торгового патенту - 01.10.2008 року.

Разом із тим, торгівельна діяльність може здійснюватися суб'єктами підприємницької діяльності або їх структурними (відокремленими) підрозділами у пунктах продажу товарів тільки при наявності патенту, а тому, відповідач не мав права здійснювати торгівельну діяльність до вирішення в установленому порядку питання щодо отримання від органів податкової служби відповідного патенту та до фактичного його одержання, незалежно від факту повної оплати патенту.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності», суб'єкти підприємницької діяльності, що здійснюють торговельну діяльність, операції з торгівлі готівковими валютними цінностями, операції з надання послуг у сфері грального бізнесу та побутових послуг, у разі порушення вимог цього Закону несуть таку відповідальність: за здійснення операцій, передбачених цим Законом, без одержання відповідних торгових патентів або з порушенням порядку використання торгового патенту, передбаченого частиною другою статті 7 цього Закону, сплачують штраф у подвійному розмірі вартості торгового патенту за повний термін діяльності суб'єктів підприємницької діяльності із зазначеним порушення.

Таким чином, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що позивачем правомірно було застосовано штрафні санкції до відповідача у розмірі 3986,68 гривень.

Оскільки Закритого акціонерного товариства «Діавест+»вищезазначену суму штрафних (фінансових) санкцій у добровільному порядку сплачено не було, вона підлягає стягненню у судовому порядку.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 159 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно зясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Отже, судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, в звяку з чим, суд апеляційної інстанції, у відповідності до ст. 200 КАС України, залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства «Діавест+»залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 січня 2010 року без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий-суддя:

Судді:

Повний текст виготовлено: 28 січня 2011 року.