Ухвала суду № 13611026, 31.01.2011, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-6412/10/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Шелест С.Б.

Суддя-доповідач: Денісов А.О.

У Х В А Л А

Іменем України

"31" січня 2011 р. м. Київ

№ 2а-6412/10/2670

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого суддіДенісова А.О.

Суддів:Бєлової Л.В.

Мацедонської В.Е.

при секретаріВовчок О. І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу дочірньої компанії «Газ України»національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»на постанову окружного адміністративного суду м. Києва по справі за позовом дочірньої компанії «Газ України»національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» до СДПІ у м. Києві по роботі з великими платниками податків про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В:

Постановою окружного адміністративного суду м. Києва від 21.06.2010 року в задоволенні позову відмовлено з підстав порушення позивачем вимог абзацу «е»пп.4.2.9 п.4.2 ст.4 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», яке полягало у неутриманні із заробітної плати працівника позивача суми перевищеного ліміту коштів за користування послугами стільникового звязку.

На вказану постанову позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати і прийняти нову про задоволення позову, посилаючись на порушення судом першої інстанції Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», оскільки у січні 2008 року працівник позивача у звязку з виробничою необхідністю перевищив встановлений ліміт на послуги стільникового звязку на суму 4255,92 грн., з яких 330 грн. були утримані із заробітної плати працівника на підставі заяви працівника, а на решту суми перевищення ліміту було погоджено відповідними службовими записками посадових осіб Компанії та компенсовані за рахунок Компанії. На думку апелянта суд першої інстанції помилково не застосував вимоги абзацу «а»пп. 4.2.9 п. 4.2 ст. 4 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб».

Дослідивши матеріали справи колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до наказу ДК «Газ Україна»НАК «Нафтогаз України»від 13.08.2007 року №236 «Про впорядкування витрат системи мережі стільникового звязку в апараті управління ДК «Газ Україна»за працівниками апарату, зокрема, за ОСОБА_3 (референт) закріплено телефонний номер стільникового звязку з лімітом - 300 грн. Згідно рахунку-фактури компанії «Київстар»№ 95-512328 від 01.02.2008 року за номером телефону, який було закріплено за працівником ОСОБА_3, у січні 2008 року було використано суму коштів на послуги мобільного звязку у розмірі 4555,92 грн. , тобто у січні 2008 року вказана особа перевищила ліміт коштів на користування послугами мобільного звязку на 4255, 92 грн. (4555, 92грн.- 300грн.).

СДПІ провела виїзну планову документальну перевірку з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства ДК «Газ України»НАК «Нафтогаз України»за період з 01.01.2008 року по 30.06.2009 року, під час якої було встановлено порушення абзацу «е»пп.4.2.9 п.4.2 ст.4 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», що полягало у неутриманні із заробітної плати працівника позивача суми перевищеного ліміту коштів на 4225,92 грн. за користування послугами стільникового звязку. згідно картки особового рахунку у ОСОБА_3 із заробітної плати утримано 330 грн. Решту суми перевищення у розмірі 3 925,92 грн. компенсовані за рахунок компанії. За результатами перевірки складений акт від 24.11.2009 року № 540/41-20/31301827, на підставі якого податковий орган виніс податкове повідомлення-рішення від 07.12.2009 року №0001664120/0, яким позивачу визначено податкове зобовязання з податку з доходів фізичних осіб на суму 2169,87 грн.(723,29 грн. основного платежу та 1446,58 грн. штрафних (фінансових) санкцій).

Позивач оскаржив у адміністративному порядку прийняте податкове повідомлення-рішення. Рішенням СДПІ у м. Києві по роботі з ВПП від 12.02.2010 року №1447/10/25-022 встановлено, що податковий орган невірно визначив суму заниженого податку з доходів фізичних осіб; така сума має становити 588,89 грн.(4555, 92 грн. (рахунок - фактура) - 300 грн. (ліміт) - 330 грн. (утримання понад ліміту 15%), в звязку з чим податкове повідомлення-рішення від 07.12.2009 року №0001664120/0 скасовано в частині визначення 134,40 грн. основного платежу та відповідно штрафних (фінансових) санкцій. На цій підставі винесене податкове повідомлення-рішення від 22.02.2010 року №0000244120/1 про визначення позивачу податкового зобовязання з податку з доходів фізичних осіб у розмірі 1766,67 грн. (588,89 грн. основного платежу та 1177, 78 грн. штрафних (фінансових) санкцій). Вказане податкове повідомлення-рішення залишене ДПА у м. Києві без змін, в звязку з чим СДПІ винесла податкове повідомлення-рішення від 26.04.2010 року №0000244120/2.

Апелянт посилається на те, що в даних правовідносинах необхідно застосовувати вимоги абзацу «а»пп. 4.2.9 п. 4.2 ст. 4 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», згідно яких до складу загального місячного оподатковуваного доходу включаються дохід, отриманий платником податку від його працедавця як додаткове благо (за винятками, передбаченими п.4.3 цієї статті) у вигляді вартості використання житла, інших об'єктів матеріального або нематеріального майна, наданих платнику податку у безоплатне користування, за винятком, коли таке надання зумовлене виконанням платником податку трудової функції чи передбачене нормами трудового договору (контракту) або відповідно до закону, у встановлених ними межах, а також за винятком користування автомобільним транспортом, наданих платнику податку його працедавцем-резидентом, який є платником податку на прибуток підприємств. Він також вважає, що перевищення ліміту користування послугами стільникового звязку ОСОБА_3 відбулося через виконання останнім трудової функції у вихідні дні та необхідністю вирішувати виробничі питання з керівництвом компанії. За таких умов згідно абзацу «а»пп. 4.2.9 п. 4.2 ст. 4 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»такі кошти за користування стільниковим звязком не включаються до складу загального місячного оподатковуваного доходу.

Суд першої інстанції обґрунтовано не погодився з такими доводами позивача. Згідно рахунку-фактури компанії «Київстар»№95-512328 від 01.02.2008 року за номером телефону, який закріплено за ОСОБА_3, у січні 2008 року було використано суму коштів на послуги мобільного звязку в розмірі 4555, 92 грн., з яких 3489,34 грн. замовлення / отримання додаткових послуг. Отже, працівник позивача використовував телефон не для здійснення дзвінків, тобто, не для вирішення виробничих питань з керівництвом компанії, як стверджує позивач. Відповідно до абзацу «е»пп. 4.2.9 п. 4.2 ст. 4 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»до складу загального місячного оподатковуваного доходу включаються дохід, отриманий платником податку від його працедавця як додаткове благо (за винятками, передбаченими пунктом 4.3 цієї статті) у вигляді вартості безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг), а також суми знижки з ціни (вартості) товарів (послуг), що перевищує звичайну, розраховану за правилами визначення звичайних цін (у розмірі такої знижки), крім випадків, передбачених пунктом 4.3 цієї статті. На порушення вказаних вимог позивач не утримав із заробітної плати працівника суми перевищеного ліміту коштів за користування послугами стільникового звязку, а тому контролюючий орган правомірно визначив позивачу податкове зобовязання з податку з доходів фізичних осіб у розмірі 1766,67 грн.

На підставі викладеного, враховуючи, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, керуючись ст.ст. 198, 200, 205, 206 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 21.06.2010 року без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст.212 КАСУ.

Головуючий суддя: Судді:

В повному обсязі ухвала виготовлена 01.02.2011 р.