Рішення № 136110139, 27.04.2026, Васильківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 362/3347/26

Провадження № 2-о/362/126/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 квітня 2026 року

Васильківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючої судді Мартинцової І.О.,

за участю секретаря судових засідань - Муляви А.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Василькові справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Васильківський відділ державної реєстрації актів цивільного стану в Обухівському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про встановлення факту смерті на тимчасово окупованій території України,-

В С Т А Н О В И В:

Заявник звернувся до суду із заявою про встановлення факту смерті свого батька, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с.Чорноморське, Голопристанського району, Херсонської області, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Гола Пристань, Херсонської області.

Заявник вказує, що отримати документи, що підтверджують факт смерті за зразками чинного законодавства України, здійснити реєстрацію смерті та отримати відповідне свідоцтво про смерть є неможливим, оскільки факт смерті відбувся на тимчасово окупованій території України.

А тому заявник звернувся до суду для встановлення факту смерті для подальшої реєстрації цього факту в органах державної реєстрації актів цивільного стану та отримання відповідного документу - свідоцтва про смерть, згідно чинного законодавства України.

Ухвалою суду від 20.04.2026 позовну заяву залишено без руху.

23.04.2026 на виконання вимог ухвали представником заявника подано заяву про встановлення факту смерті у новій редакції та усунуто недоліки заяви.

Ухвалою суду від 24.04.2026 відкрито провадження у справі та призначено судове засідання з розгляду заяви.

У судовому засіданні 27.04.2026 представник заявника підтримала вимоги заяви та просила її задовольнити.

Представник заінтересованої особи у судове засідання не з`явився, ухвала про відкриття провадження надіслана заінтересованій особі через «Електронний суд» 24.04.2026.

Суд, розглянувши подані сторонами документи, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення заяви по суті, вважає, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що заявник ОСОБА_1 є сином ОСОБА_2 , що підтверджується наданими наступними документами:

- свідоцтвом про народження ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 , серія НОМЕР_1 , виданого 24 серпня 1988 року Голопристанським райвідділом ЗАГС Херсонської області, копія якого наявна в матеріалах справи, відповідно до якого батьком заявника зазначено ОСОБА_2 (а.с.27).

Відповідно до ст. 315 ЦПК України суди розглядають в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Так, заявник просить встановити факт смерті громадянина України ОСОБА_2 , уродженця с. Чорноморське, Голопристанського району, Херсонської області, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Гола Пристань, Херсонської області.

Факт смерті підтверджено документом невстановленого законом зразка - свідоцтвом про смерть, серії НОМЕР_2 , виданим 19 березня 2026 року, виданим Каланчакським районним відділом запису актів громадянського стану управління ЗАГС Херсонської області (а.с.35). У зазначеному свідоцтві зазначено дату та місце смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - ІНФОРМАЦІЯ_2 , м. Гола Пристань, Голопристанського району, Херсонської області.

Окрім того факт смерті підтверджується також фото померлого та місцем його захоронення.

У судовому засіданні суд допитав свідка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Свідок суду пояснила, що їй достовірно відомо про смерть ОСОБА_2 , оскільки вона в той час перебувала у м. Гола Пристань на тимчасово окупованій території. Свідок зазначила, що про смерть ОСОБА_2 її сповістив син, якому у свою чергу надіслала повідомлення про це двоюрідна сестра ОСОБА_4 . 23.12.2025 свідок поїхала на місце де бачили тіло і упізнала в померлому ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , який є її колишнім чоловіком. Свідок сфотографувала на телефон тіло померлого та повідомила місцеву міліцію. Оскільки ОСОБА_2 родичів на окупованій території не мав, свідок займалась питанням належного поховання померлого. Їй видали лише свідоцтво про смерть у Каланчакському відділі ЗАГС, лікарське свідоцтво залишилось в ЗАГСі, копію вона не мала можливості зробити, сфотографувати також з питань безпеки.

Дата смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 зазначена зі слів свідків, які бачили, що ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 був у магазині, йдучи по дорозі від магазину він впав і більше не вставав. Коли до нього підійшли - він був вже мертвий. Про це люди повідомили у місцевому телеграм каналі.

Свідок також зазначила, що причиною смерті у лікарському свідоцтві, яке вона отримала у морзі, було зазначено «серцева недостатність».

Згідно з частиною третьою статті 49 Цивільного кодексу України (далі ЦК), державній реєстрації підлягають народження фізичної особи та її походження, громадянство, шлюб, розірвання шлюбу, зміна імені та смерть. Народження фізичної особи та її походження, усиновлення, позбавлення та поновлення батьківських прав, укладення та розірвання шлюбу, зміна імені та смерть підлягають обов`язковому внесенню до Державного реєстру актів цивільного стану громадян в органах юстиції в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Реєстрація актів цивільного стану провадиться відповідно до закону.

У відповідності до пункту 2 частини першої статті 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» № 2398-17 від 1 січня 2017 року державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі: 1) документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров`я або судово-медичною установою; 2) рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою.

В свою чергу, згідно із частиною другою та частиною третьою статті 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян на тимчасово окупованій території» № 1207-18 від 5 березня 2017 року будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків, крім документів, що підтверджують факт народження, смерті, реєстрації (розірвання) шлюбу особи на тимчасово окупованій території, які додаються до заяви про державну реєстрацію відповідного акта цивільного стану.

З іншої сторони, відповідно до пункту 8 частини першої статті 315 ЦПК суд розглядає справи про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.

Частиною першою статті 317 ЦПК передбачено, що заява про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути подана родичами померлого або їх представниками до суду за межами такої території України.

Специфікою даних правовідносин є те, що по справі по суті «відсутній спір про право» як такий, проте, у заявника виникла необхідність у встановленні факту смерті батька, який мав місце на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України і який підтверджується свідоцтвом про смерть (а.с.35), яке видано органом, який діє на тимчасово окупованій території та його діяльність вважається незаконною.

В такій ситуації суд звертає увагу, що смерть особи є юридичним фактом, що породжує припинення, зміну та виникнення багатьох правовідносин, а тому має безпосереднє значення для реалізації різними особами своїх прав, в даному випадку заявником.

Відповідно до статей 3, 8, 9 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права, утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави, а чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

За таких обставин, реалізація принципу верховенства права вимагає в даній ситуації врахувати інтереси заявника і співставити їх з інтересами суспільства в цілому, визначити їх місце із врахуванням принципу «справедливості» в загальному його розумінні.

У практиці Міжнародного суду ООН сформульовані так звані «намібійські винятки», зміст яких зводиться до того, що документи, видані окупаційною владою, повинні визнаватися, якщо їх невизнання веде за собою серйозні порушення або обмеження прав громадян. Так, у Консультативному висновку Міжнародного суду ООН від 21 червня 1971 року «Юридичні наслідки для держав щодо триваючої присутності Південної Африки у Намібії» зазначено, що держави - члени ООН зобов`язані визнавати незаконність і недійсність триваючої присутності Південної Африки в Намібії, але «у той час як офіційні дії, вчинені урядом Південної Африки від імені або щодо Намібії після припинення дії мандата є незаконними і недійсними, ця недійсність не може бути застосовна до таких дій як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів».

У справах «Кіпр проти Туреччини» (Cyprus v. Turkey, 10 травня 2001) та «Мозер проти Республіки Молдови та Росії» (Mozer v. the Republic of Moldova and Russia, 23 лютого 2016) Європейського Суду з прав людини приділив значну увагу аналізу цього висновку та подальшої міжнародної практики. При цьому Європейський Суд констатував, що «Консультативний висновок Міжнародного Суду, що розуміється в сукупності з виступами і поясненнями деяких членів суду, чітко показує, що в ситуаціях, подібних до тих, що наводяться в цій справі, зобов`язання ігнорувати, не брати до уваги дії існуючих de facto органів та інститутів (окупаційної влади) далеко від абсолютного. Для людей, що проживають на цій території, життя триває. І це життя потрібно зробити більш стерпним і захищеним фактичною владою, включаючи їх суди; і виключно в інтересах жителів цієї території дії згаданої влади, які мають відношення до сказаного вище, не можуть просто ігноруватися третіми країнами або міжнародними організаціями, особливо судами, в тому числі й цим (Європейським Судом). Вирішити інакше означало б зовсім позбавляти людей, що проживають на цій території, всіх їх прав щоразу, коли вони обговорюються в міжнародному контексті, що означало б позбавлення їх навіть мінімального рівня прав, які їм належать» (Cyprus v. Turkey, 10 травня 2001, §96). Спираючись на сформульований у цій справі підхід, Європейський Суд у справі «Мозер проти Республіки Молдови та Росії» наголосив, що «першочерговим завданням для прав, передбачених Конвенцією, завжди має бути їх ефективна захищеність на території всіх Договірних Сторін, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої Договірної Сторони (тобто є окупованою)» (Mozer v. the Republic of Moldova and Russia, 23 лютого 2016, §142). При цьому, за логікою Міжнародного суду ООН і Європейського Суду, визнання актів окупаційної влади в обмеженому контексті захисту прав мешканців окупованих територій ніяким чином не легітимізує таку владу.

У зв`язку із наведеним, суд вважає за можливе застосувати наведені вище підходи міжнародних органів у сфері захисту прав людини. В такій ситуації суд розуміє, що можливість збору доказів смерті особи на окупованій території може бути істотно обмежена, у той час як встановлення цього факту має істотне значення для реалізації цілої низки прав людини, включаючи право на спадкування, право на повагу до приватного та сімейного життя тощо.

Встановлення такого факту ніяким чином не узаконює владу держави-окупанта, воно лише сприяє належному захисту прав окремої особи (заявника), що є головним обов`язком держави Україна (стаття 3 Конституції України) і суд в такому випадку є єдиним ефективним засобом.

Виходячи з викладеного вище, суд приходить до висновку про обґрунтованість заяви та її задоволення.

Згідно ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до Постанови Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів» у Херсонській області утворено Скадовський район (з адміністративним центром у місті Скадовськ) у складі територій Бехтерської сільської, Голопристанської міської, Долматівської сільської, Каланчацької селищної, Лазурненської селищної, Мирненської селищної, Новомиколаївської сільської, Скадовської міської, Чулаківської сільської територіальних громад, затверджених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року №726-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Херсонської області» місто Гола Пристань відноситься до Голопристанської міської територіальної громади.

Згідно Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України 22 грудня 2022 року № 309, вся територія Скадовського району Херсонської області (в тому числі і м. Гола Пристань) включена до переліку громад, які перебувають в тимчасовій окупації з 24 лютого 2022 року.

Тобто м. Гола Пристань Херсонської області є тимчасово окупованою територією України, відтак заявник позбавлений можливості зареєструвати смерть батька у порядку, встановленому законодавством України.

З огляду на викладене та враховуючи те, що заявником обґрунтовано свою заяву з посиланнями на докази, що достовірно свідчать про смерть особи у певний час і за певних обставин, суд приходить до висновку про задоволення заяви, оскільки вона є обґрунтованою, та такою, що знайшла своє підтвердження в ході судового розгляду.

Згідно з ч. 4 ст. 317 ЦПК України, ухвалене судом рішення у справах про встановлення факту народження або смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, підлягає негайному виконанню.

Керуючись ст. ст. 258-259, 315-317, 319, 430 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Васильківський відділ державної реєстрації актів цивільного стану в Обухівському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про встановлення факту смерті на тимчасово окупованій території України - задовольнити.

Встановити факт смерті громадянина України - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце народження: с. Чорноморське, Голопристанського району Херсонської області, який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 на тимчасово окупованій території України, а саме: в м. Гола Пристань Херсонської області.

Рішення суду підлягає негайному виконанню.

Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Оскарження рішення не зупиняє його виконання.

Заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 місце проживання: АДРЕСА_1 .

Заінтересована особа: Васильківський відділ державної реєстрації актів цивільного стану в Обухівському районі Київської області Київського міжрегіонального управління міністерства юстиції України, місцезнаходження: Київська обл., Обухівський р-н, м. Васильків, вул. Володимирська,2 код ЄДРПОУ 33077054.

Повний текст рішення складено 29.04.2026.

Суддя Мартинцова І.О.