Ухвала суду № 136109580, 29.04.2026, Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області

Справа № 274/9314/23

Провадження № 2-ві/274/3/26

Ухвала

Іменем України

29.04.2026 року Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області в складі : судді Вдовиченко Т.М., розглянувши в м. Бердичеві Житомирської області в письмовому провадженні заяву про відвід судді, яка подана представником позивачки - ОСОБА_1 у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Краснопільської сільської ради Бердичівського району Житомирської області, третя особа без самостійних вимог - Комунальний заклад "Іванопільський ліцей" Краснопільської сільської ради Бердичівського району Житомирської області про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу -

в с т а н о в и в :

В провадженні Бердичівського міськрайонного суду перебуває цивільна справа № 274/9314/23 за позовом ОСОБА_2 до Краснопільської сільської ради Бердичівського району Житомирської області, третя особа без самостійних вимог - Комунальний заклад "Іванопільський ліцей" Краснопільської сільської ради Бердичівського району Житомирської області про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

23.04.2026 року представником позивачки ОСОБА_1 подано заяву про відвід головуючої судді Хуторної І.Ю. від розгляду цивільної справи № 274/9314/23.

Заява мотивована тим, що позивачка та її представник переконані, що всупереч завданню та основним засадам цивільного судочинства, принципам верховенства права, змагальності та рівності учасників процесу перед законом та судом, принципу правової визначеності, з порушенням норм процесуального права, низкою процесуальних дій, які знайшли своє завершення в судовому засіданні 27.03.2026 р., головуючий суддя Хуторна І.Ю. процесуально вчинила дії з відмови позивачці в праві на справедливий судовий розгляд, безпідставно зайнявши бік відповідача у справі і фактично відмовила в позові до прийняття рішення по справі.

Це підтверджується тим, що в грудні 2023 року ОСОБА_2 звернулася до Краснопільської сільської ради Бердичівського району Житомирської області, Комунального закладу "Іванопільський ліцей" Краснопільської сільської ради Бердичівського району Житомирської області, із вищевказаним позовом, в якому просила зокрема стягнути з комунального закладу "Іванопільський ліцей" Краснопільської сільської ради Бердичівського району Житомирської області на користь ОСОБА_2 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 10 квітня 2021 року до 07 листопада 2023 року в сумі 536293,34 грн.

02.07.2024 через канцелярію суду від відповідача Краснопільської сільської ради Бердичівського району Житомирської області надійшов відзив на позовну заяву, у якому представник просить продовжити строк для подання відзиву на позовну заяву із тих підстав, що позовна заява із додатками була вручена лише в минулому засіданні .

Ухвалою від 10.07.2024 р. у справі через пропуск строку на подання відзиву без поважних причин, відмовлено Краснопільській сільській раді Бердичівського району Житомирської області у продовженні процесуального строку на подання відзиву на позовну заяву, а відзив Краснопільської сільської ради Бердичівського району Житомирської області залишено без розгляду.

16.03.2025 року представником Краснопільської сільської ради Бердичівського району Житомирської області Грициком А.В. подано клопотання про долучення доказів, в якому він просить суд поновити Краснопільській сільській раді Бердичівського району Житомирської області строк на подання письмових доказів у справі №274/9314/23 і долучити до матеріалів справи №274/9314/23 письмові докази в копіях на 107 аркушах, серед яких з 21 по 107 аркуш - документи понад річний період з дати подання позову позивачкою. Ці докази були подані з метою спростування преюдиційних обставин справи, які встановлені двома рішеннями судів, і не підлягали оспорюванню відповідно до ЦПК України.

При цьому, крім того, що додані документи з 21 по 107 аркуш не стосувалися річного періоду з дати подання позову позивачкою у справі №274/2930/21, тобто виходили за межі визначені самим відповідачем, останні два документи на аркушах 106, 107 взагалі не були письмовими доказами у справі №274/2930/21 та явно виходили за межі докування по справі та були виготовлені поточними датами самим відповідачем і повинні були бути залишені без розгляду - копії довідки Краснопільської сільради від 05 березня 2025 р. щодо заробітної плати ОСОБА_2 за лютий березень 2021 р. та наказу про звільнення учителя ОСОБА_3 від 08.09.2022 року.

Відповідач мотивував наступним чином: «Краснопільська сільська рада вважає, що в цілях повноти, всебічності та об`єктивності розгляду трудового спору, а також дотримання принципу рівності сторін та основних засад цивільного судочинства, сільська рада, як відповідач у справі, також має право на даній стадії судового процесу подати власні письмові докази в обґрунтування відсутності в ОСОБА_2 права на стягнення середнього заробітку за період часу, що перевищує один рік з моменту її звільнення, тобто за період часу з 11.04.2022 р. по 07.11.2023 р., оскільки трудовий спір в справі №274/2930/21 вирішений по суті, а тому повторне звернення не допускається, розгляд заяви позивачки про поновлення на роботі в даній справі тривав більше одного року з вини працівника, що стверджується письмовими доказами, копії яких додаються на 107 арк.».

Однак, суддя без належного обґрунтування, із грубим порушенням процесуальних норм, поновила строк на подання цих доказів відповідачу та долучила їх до матеріалів справи, а в подальшому в судовому засіданні фактично надала їм правову оцінку на користь позиції відповідача та запропонувала позивачці відмовитися від визнання певних обставин на користь позиції відповідача під загрозою притягнення до відповідальності останнього.

Далі, 18.08.2025 року представником позивачки подано клопотання, у якому він просив замінити неналежного відповідача - Комунальний заклад "Іванопільський ліцей" Краснопільської сільської ради Бердичівського району Житомирської області належним відповідачем, яким є Краснопільська сільська рада Бердичівського району Житомирської області; місцезнаходження: вул. Центральна,1, с. Краснопіль, Бердичівський район, Житомирська область.

Клопотання мотивовано тим, що про те, що первісний відповідач є неналежним позивачу стало відомо вже після подання позову у зв`язку із зміною судової практики Верховного суду, а саме - у зв`язку із появою Постанови Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 09 грудня 2024 року у справі № 761/13951/22 (провадження № 61-12932 сво 23), про яку підставу не знав та не міг знати позивач до подання позову у справі, що є підставою для заміни відповідача в порядку ч.3 ст.51 ЦПК України.

Однак, ухвалою від 18.08.2025 року у справі головуючий суддя Хуторна І.Ю. безпідставно відмовила у задоволенні клопотання представника позивачки - ОСОБА_1 про заміну відповідача Комунального закладу "Іванопільський ліцей" Краснопільської сільської ради Бердичівського району Житомирської області на Краснопільську сільську раду Бердичівського району Житомирської області.

У подальшому, суддею також без належних процесуальних підстав прийнято відзив на змінену позовну заяву та долучені до нього нові докази на спростування преюдиційних обставин справи, які встановлені двома рішеннями суду, без клопотання про поновлення строку на їх подання, в той час як відповідно до вимог процесуального закону ці докази повинні були бути повернуті відповідачу без розгляду.

В судовому засіданні від 27.03.2026 року суддя Хуторна І.Ю. дуже ретельно вивчала докази на спростування преюдиційних обставин, які були долучені до справи з боку відповідача у справі із грубим порушеннями процесуального закону, фактично надала їм правової оцінки на користь позиції відповідача, запропонувавши представнику позивачки визнати певні факти що стверджувальні відповідачем, чим фактично виступила представником відповідача, що фактично свідчить про прийняття нею рішення на користь відповідача до судових дебатів, що свідчить про її упередженість та об`єктивність у справі.

Суть порушення принципу правової певності полягає в безпідставному долученні до матеріалів справи доказів на спростування преюдиційних обставин справи, які встановлені двома рішеннями судів, які набрали законної сили та не підлягали оспорюванню відповідно до ЦПК України.

Ухвалою судді Бердичівського міськрайонного суду Хуторної І.Ю. від 27.04.2026 заяву представника позивачки - ОСОБА_1 про відвід судді Хуторної І.Ю. від розгляду цивільної справи № 274/9314/23 за позовом ОСОБА_2 до Краснопільської сільської ради Бердичівського району Житомирської області, третя особа без самостійних вимог Комунальний заклад "Іванопільський ліцей" Краснопільської сільської ради Бердичівського району Житомирської області про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу визнано необґрунтованою. Заяву про відвід передано до канцелярії суду для визначення судді для її розгляду відповідно до ч. 1 ст. 33 ЦПК України.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.04.2026 року заяву представника позивачки ОСОБА_1 про відвід судді Хуторної І.Ю. передано на розгляд судді Вдовиченко Т.М.

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 40 ЦПК України питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Частиною 8 статті 40 ЦПК України передбачено, що суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід судді може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід судді, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід судді.

У зв`язку з тим, що суд прийшов до висновку про вирішення питання про відвід судді без повідомлення учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, у відповідність до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, судом не здійснювалося.

Суд, дослідивши заяву представника позивачки ОСОБА_2 - ОСОБА_1 про відвід судді Хуторної І.Ю. приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст. 7 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом.

Згідно зі ст. 6 Кодексу суддівської етики суддя повинен здійснювати правосуддя незалежно, виходячи виключно з обставин, установлених під час розгляду справи, за своїм внутрішнім переконанням, керуючись верховенством права, що є гарантією справедливого розгляду справи в суді, незважаючи на будь-які зовнішні втручання, впливи, стимули, загрози або публічну критику.

Відповідно до п. 1.1 Бангалорських принципів поведінки судді, суддя повинен здійснювати свою судову функцію незалежно, виходячи виключно з оцінки фактів, відповідно до свідомого розуміння права, незалежно від будь-якого стороннього впливу, спонукань, тисків, погроз або втручання, прямого чи опосередкованого, здійснюваного з будь-якої сторони та маючого на меті будь-які цілі.

Так, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно визначатися на підставі суб`єктивного критерію, в контексті якого слід враховувати особисті переконання та поведінку певного судді, що означає необхідність встановити, чи мав суддя у певній справі будь-яку особисту зацікавленість або упередженість, а також на підставі об`єктивного критерію, в контексті якого необхідно встановити, чи забезпечував суд і, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії аби виключити будь-які обґрунтовані сумніви щодо його безсторонності.

Таким чином, у кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду.

Конкретизуючи суб`єктивний критерій, Європейський суд з прав людини підкреслює, що поки не доведено інше, діє презумпція особистої безсторонності судді.

Підстави для відводу судді передбачені ст.ст.36-37 ЦПК України і розширеному тлумаченню не підлягають.

Зокрема, статтею 36 ЦПК України визначено, що суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:

1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;

3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;

4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;

5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Відповідно до ч. 3 ст. 39 ЦПК України відвід має бути вмотивованим.

Так, статтею 36 ЦПК України визначено, що суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), в тому числі, якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Для відведення судді необхідно обґрунтувати наявність обставин, які об`єктивно можуть вказувати на можливу упередженість. Обставини, які були покладені в основу заяви про відвід, повинні бути доведеними.

Відвід повинен бути вмотивований - з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу. Якщо він не вмотивований, це є підставою для відмови у його задоволенні.

Як підставу для відводу головуючої судді Хуторної І.Ю. представник позивачки ОСОБА_1 зазначає, що всупереч завданню та основним засадам цивільного судочинства, принципам верховенства права, змагальності та рівності учасників процесу перед законом та судом, принципу правової визначеності, з порушенням норм процесуального права, низкою процесуальних дій, які знайшли своє завершення в судовому засіданні 27.03.2026 р., головуючий суддя Хуторна І.Ю. процесуально вчинила дії з відмови позивачці в праві на справедливий судовий розгляд, безпідставно зайнявши бік відповідача у справі і фактично відмовила в позові до прийняття рішення по справі.

Відповідно до ст.ст. 126, 129, 129-1 Конституції України, ст.ст. 6, 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» незалежність і недоторканність судді гарантуються Конституцією і законами України; здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права; суд ухвалює рішення іменем України.

Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини «Білуха проти України» (заява №33949/02) від 09 листопада 2006 року, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного (про що зазначено у рішенні у справі «Ветштайн проти Швецарії» (Wettstein v. Switzerland), пункт 43).

Згідно з частиною 4 ст.36 ЦПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді не може бути підставою для відводу.

Між тим, заявлений відвід не містить належних даних, які б свідчили про наявність підстав для відводу судді Хуторної І.Ю. передбачених ст. 36 ЦПК України, заявлений відвід фактично зводиться до оцінки дій головуючої судді під час керування ходом судових засідань та прийняття процесуальних рішень ( ухвал в судових засіданнях ). У заяві про відвід не наведено конкретних доводів, які свідчать, що головуюча суддя прямо чи побічно заінтересована у результаті розгляду справи чи про існування об`єктивно обґрунтованих обставин, що викликають сумнів в її неупередженості або об`єктивності.

Враховуючи вище наведене, а також те, що представником позивачки ОСОБА_2 - ОСОБА_1 не зазначено жодної обґрунтованої підстави, передбаченої п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України для відводу судді Хуторної І.Ю. від розгляду справи за позовом ОСОБА_2 до Краснопільської сільської ради Бердичівського району Житомирської області, третя особа без самостійних вимог - Комунальний заклад "Іванопільський ліцей" Краснопільської сільської ради Бердичівського району Житомирської області про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - вважаю заяву про відвід такою, що задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. 36, 39, 40,258-261,353 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в :

В задоволенні заяви представника позивачки ОСОБА_2 - ОСОБА_1 про відвід судді Бердичівського міськрайонного суду Хуторної І.Ю. поданої у цивільній справі № 274/9314/23 за позовом ОСОБА_2 до Краснопільської сільської ради Бердичівського району Житомирської області, третя особа без самостійних вимог - Комунальний заклад "Іванопільський ліцей" Краснопільської сільської ради Бердичівського району Житомирської області про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та апеляційному оскарженню не підлягає.

Суддя Т.М. Вдовиченко