Ухвала суду № 136108260, 29.04.2026, Галицький районний суд м. Львова

Справа № 461/2246/26

Провадження № 1-кп/461/426/26

УХВАЛА

іменем України

29.04.2026 року м. Львів

Галицький районний суд м. Львова в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

з участю прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченої ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження № 12026142410000057 від 20.03.2026 р. про обвинувачення:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Ролів, Дрогобицького району Львівської області, українки, громадянки України, з вищою освітою, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,-

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 Кримінального кодексу України -

в с т а н о в и в:

Обвинувачена ОСОБА_4 достовірно знала та була обізнана із Законом України від 09.07.2003 №1058-ГУ "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", а саме із розділом IV «Пенсії по інвалідності в солідарній системі».

Надалі, у 2022 році (точний час досудовим розслідуванням не встановлено, але не пізніше 18.05.2022), ОСОБА_4 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи злочинні наслідки і бажаючи їх настання, маючи злочинний умисел, що посягає на встановлений порядок оформлення документів, які видаються державною установою, з метою щомісячної виплати пенсії, виступила пособником у вчиненні підробки «Довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією» серії 12 ААВ №606806 від 18.05.2022 виданою Сихівською міжрайонною МСЕК КЗ ЛОР «Львівський обласний центр медико-соціальної експертизи» перебуваючи у невстановленому досудовому розслідуванні місці, надала невстановленій досудовим розслідуванням особі, свої персональні дані, які були використані для підробки у невстановленому місці та невстановлений час «Довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією», серії 12 ААВ № 606806 від 18.05.2022, яку в подальшому у невстановлений досудовим слідством місці та часі, отримала від невстановленої слідством особи, достовірно знаючи, що вона, не проходила обстеження у зазначених медичних установах і дані у вказаній довідці про захворювання є неправдивими, з метою подальшого використання цієї довідки.

Таким чином, ОСОБА_4 обвинувачується у пособництві в підробленні іншого офіційного документа, який видається та посвідчується установою, яка має право видавати та посвідчувати такі документи, і який надає права з метою його використання, тобто у вчиненні кримінального проступку, передбаченого частиною 5 статті 27, частиною 1 статті 358 КК України.

Крім цього, обвинувачена ОСОБА_4 , достовірно знаючи вимоги Порядку виплат пенсій особам з інвалідністю, затвердженого Законом України від 09.07.2003 №1058-ІУ "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", а саме із розділом IV «Пенсії по інвалідності в солідарній системі», з метою незаконного отримання грошових коштів у вигляді соціальних виплат(пенсії) особам з інвалідністю III групи, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з метою особистого незаконного збагачення, вчинив використання завідомо підробленого документа.

Так, ОСОБА_4 реалізуючи даний умисел, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, маючи намір, направлений на використання підробленого документу, 06.06.2022 перебуваючи в приміщенні Дрогобицького об`єднаного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, за адресою: м. Дрогобич, пл. Ринок, буд. 3, Львівської області, достовірно знаючи, що вона, не проходила обстеження і дані, зазначені у «Довідці акта огляду медико-соціальною експертною комісією» серії 12 ААВ № 606608 від 18.05.2022, про її захворювання є неправдивими, особисто звернулася до Дрогобицького об`єднаного управління Пенсійного фонду України у Львівській області із заявою № 4185 про призначення пенсії по інвалідності, додавши до вказаної заяви підроблену «Довідку акта огляду медико-соціальною експертної комісії» серії 12 ААВ №606608 від 18.05.2022 видану Сихівською міжрайонною МСЕК КЗ ЛОР «Львівський обласний центр медико-соціальної експертизи», що є підставою для призначення щомісячної виплати пенсії, передбачений Положенням про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 № 1317 та затверджений Законом України від 09.07.2003 №1058-ІУ "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та таким чином використав завідомо підроблений документ з метою незаконного отримання права на вказану виплату.

Таким чином, ОСОБА_4 обвинувачується у використанні завідомо підробленого документа, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України.

Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні просила звільнити обвинувачену ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності та закрити провадження в цій частині.

Обвинувачена ОСОБА_4 в судовому засіданні свою вину у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України, визнала повністю. Зокрема пояснила суду, що в той час у неї були фінансові проблеми та з`явилась можливість за певні суму оформити собі інвалідність, тому вона скористалася такою можливістю щоб отримувати додаткові кошти. Крім того, обвинувачена підтримала клопотання прокурора та просила звільнити її від кримінальної відповідальності за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності.

Заслухавши думку учасників процесу, дослідивши обвинувальний акт, суд дійшов наступного висновку.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минуло, зокрема, три роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років.

Відповідно до ч. 2 ст. 12 КК України кримінальним проступком є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або інше покарання, не пов`язане з позбавленням волі.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.

Відповідно до ч. 1 ст. 285 КПК України особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

Відповідно до ч. 3 ст. 288 КПК України суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

Згідно санкції ч. 1 ст. 358 КК України передбачено покарання у виді штрафу до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або пробаційний нагляд на строк до двох років, або обмеження волі на той самий строк, а тому строк давності, який визначений відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України, за вчинення даного кримінального правопорушення становить три роки з дня його вчинення.

Санкцією ч. 4 ст. 358 КК України передбачено покарання у виді штрафу до п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або пробаційний нагляд на строк до двох років, або обмеженням волі на той самий строк, а тому строк давності, який визначений відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України, за вчинення даного кримінального правопорушення становить три роки з дня його вчинення.

Судом не встановлено обставин і не отримано об`єктивних доказів на підтвердження підстав для зупинення або переривання строків давності, передбачених ч.ч. 2, 3 ст. 49 КК України.

ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 358 КК України, який мав місце у 2022 році (точний час досудовим розслідуванням не встановлено, однак не пізніше 18.05.2022), за який передбачено покарання у виді штрафу до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або пробаційний нагляд на строк до двох років, або обмеження волі на той самий строк, та з дня його вчинення пройшло більше трьох років, що відповідно до ст. 49 КК України є підставою для звільнення її від кримінальної відповідальності.

Крім того, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України, який мав місце 06.06.2022, за який передбачено покарання у виді штрафу до п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або пробаційний нагляд на строк до двох років, або обмеження волі на той самий строк, та з дня його вчинення пройшло більше трьох років, що відповідно до ст. 49 КК України є підставою для звільнення її від кримінальної відповідальності.

Відтак, строк притягнення ОСОБА_5 до кримінальної відповідальності за ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України на даний час минув. В період перебігу строку давності обвинувачений до кримінальної відповідальності не притягувався.

Зі змісту ст.ст. 284, 288 КПК України вбачається, що підставами для звільнення особи від кримінальної відповідальності при розгляді справи в суді є наявність норми кримінального закону, яка передбачає таке звільнення, клопотання сторони кримінального провадження про звільнення обвинуваченої від кримінальної відповідальності та згода обвинуваченої на закриття кримінального провадження на цих підставах. Тобто, саме наявність цих процесуальних умов є правовою підставою для прийняття судом рішення про звільнення обвинуваченої від кримінальної відповідальності за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України.

Також суд зазначає, що звільнення особи від кримінальної відповідальності на підставі закінчення строків давності є обов`язковим. Тобто суд, встановивши наявність усіх передбачених законом обставин, зобов`язаний звільнити особу від кримінальної відповідальності за цією підставою, незалежно від того, на якій стадії перебуває кримінальне провадження.

Суд за наявності правових підстав для звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності, передбачених ст. 49 КК України, та за згодою обвинуваченого ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє обвинуваченого від кримінальної відповідальності.

При цьому відмова суду у звільненні обвинуваченого від кримінальної відповідальності у зв`язку з закінченням строків давності буде порушенням прав обвинуваченого, що є недопустимим.

Крім цього, така відмова може призвести до порушення ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, щодо розгляду справи упродовж розумного строку, що є також неприйнятним.

Під час прийняття вказаного рішення суд зважує на позицію Верховного Суду викладену у постанові Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду та вказав, що звільнення від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України є безумовним, оскільки приводом для нього є саме закінчення передбачених законом України про кримінальну відповідальність строків, наданих державі для доведення вини особи у вчиненні кримінального правопорушення та притягнення її до кримінальної відповідальності у встановленому кримінальним процесуальним законом порядку.

Особа звільняється судом від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності незалежно від наявності чи відсутності факту примирення з потерпілим, відшкодування шкоди, щирого каяття тощо, тобто, по суті, від особи взагалі не вимагається визнання своєї винуватості шляхом здійснення будь-яких активних дій.

Крім того, згода особи на звільнення її від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності й відповідно закриття кримінального провадження відносно неї на цій підставі не є тотожною визнанню особою своєї вини у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, і жодним чином не може підтверджувати винуватість особи, оскільки суперечитиме засадам презумпції невинуватості та доведеності вини (ст. 62 Конституції України, ст. 17 КПК України).

Так, відповідно до висновку Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 05.04.2021 у справі № 328/1109/19 особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули зазначені у ч. 1 ст. 49 КК України диференційовані строки давності за умови, що протягом вказаних строків особа не вчинила нового злочину, за винятком нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років (перебіг давності не перерваний); особа не ухилялася від досудового слідства або суду (перебіг давності не зупинявся); законом не встановлено заборону щодо застосування давності до вчиненого особою злочину.

Суд, вислухавши учасників судового розгляду, з`ясувавши позицію обвинуваченого та прокурора, впевнившись в усвідомленні обвинуваченого наслідків закриття кримінального провадження з нереабілітуючих підстав, вважає, що кримінальне провадження № 12026142410000057 від 20.03.2026 р. в частині обвинувачення ОСОБА_4 за ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України необхідно закрити у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, оскільки з дня вчинення кримінальних правопорушень пройшло більше трьох років та відповідно до ст. 49 КК України строки давності притягнення до кримінальної відповідальності закінчилися.

Керуючись ст. 12, 49, 358 КК України, ст.ст. 282-288, 372, 376 КПК України, суд

у х в а л и в :

Звільнити ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , від кримінальної відповідальності за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності.

Кримінальне провадження №12026142410000057 від 20.03.2026 р. в частині обвинувачення ОСОБА_4 за ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України закрити на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України, у зв`язку із звільненням особи від кримінальної відповідальності.

Ухвалу може бути оскаржено до Львівського апеляційного суду через Галицький районний суд м. Львова протягом семи днів з дня її оголошення.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя ОСОБА_1