Рішення № 136108247, 30.04.2026, Бориславський міський суд Львівської області

Справа № 438/440/26

Провадження 2/438/363/2026

ЗАОЧНЕ Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

30 квітня 2026 року м. Борислав

Бориславський міський суд Львівської області у складі судді Дудар О.В.,

за участі секретаря судового засідання Валькович Г.К.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором,

встановив:

У березні 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» (далі - ТОВ «Коллект Центр») звернулось до Бориславського міського суду Львівської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

В обґрунтування заявлених позовних позивач посилається на те, 9 липня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «МІЛОАН» (далі - ТОВ «МІЛОАН») та ОСОБА_2 в електронній формі укладено договір № 100827008, на підставі якого відповідач отримав кредит у розмірі 4500,00 грн на умовах строковості, поворотності та платності, а відповідач зобов`язався повернути грошові кошти та сплатити проценти за узгодженими процентними ставками за кожен день користування кредитом. ТОВ «МІЛОАН» на підставі договору факторингу від 17 січня 2022 року № 17-01/2022-54 відступлено право вимоги до ОСОБА_1 за договором № 100827008 Товариству з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» (далі - ТОВ «Вердикт Капітал»), яке в подальшому на підставі договору відступлення права вимоги від 10 січня 2023 року № 10-031/2023 відступило таке право ТОВ «Коллект Центр». Загальний розмір заборгованості за договором № 100827008 станом на день звернення з позовом становить 18380,56 грн, з яких: 3939,00 грн - сума заборгованості за тілом кредиту, 13991,56 грн - сума заборгованості за процентами, 450,00 грн - заборгованість за комісіями. Враховуючи наведене, позивач просить стягнути з відповідача вказану суму заборгованості, 2662,40 грн витрат на сплату судового збору та 9000,00 грн витрат на правову допомогу.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19 березня 2026 року вказана позовна заява (справа № 438/400/26) передана судді Бориславського міського суду Львівської області Дудар О.В.

Ухвалою суду від 24 березня 2026 року прийнято вказану позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі № 438/400/26. Розгляд справи вирішено проводити у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Призначено судове засідання на 15 квітня 2026 року.

У судові засідання представник позивача не прибув, подавши заяву про розгляд справи без його участі. У позовній заяві вказав, що проти заочного розгляду справи не заперечує.

Відповідач у судові засідання 15 та 30 квітня 2026 року не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, відзиву чи будь-яких заяв не надходило.

Конверти з рекомендованими повідомленнями та судовими повістками з повідомленням про судові засідання, призначені на 15 на 30 квітня 2026 року, направлені на зареєстровану адресу відповідача, згідно трекінгу поштових відправлень Укрпошти повернулись до суду із відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», що відповідно до практики Верховного Суду (постанова від 18 березня 2021 року у справі № 443/3142/24, постанова Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17) є достатніми для того, щоб вважати повідомлення належним.

Відповідно до частини 4 статті 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

На підставі частини 2 статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Частиною 1 статті 280 ЦПК України передбачено, що суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин, не надав відзив та позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, проаналізувавши положення законодавства, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов наступного висновку.

Судом установлено, що 9 липня 2021 року між ТОВ «МІЛОАН» (кредитодавцем) та ОСОБА_1 (позичальником) в електронній формі укладено договір № 100827008 про надання споживчого кредиту у відповідності до Закону України «Про електронну комерцію» шляхом підписання електронним підписом позичальника.

За умовами договору товариство надає споживачу кредит у гривні, а споживач зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним.

Відповідно до пункту 1.2 договору сума (загальний розмір) кредиту становить 4500,00 грн, кредит надавався строком на 28 днів з 9 липня 2021 року (пункт 1.3 договору), термін повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом - 6 серпня 2021 року (пункт 1.4 договору), орієнтована загальна вартість кредиту для позичальника, що складається з суми загального розміру кредиту та загальних витрат позичальника за кредитом складає 6210,00 грн (пункт 1.5 договору); комісія за надання кредиту становить 450,00 грн (пункт 1.5.1 договору) за ставкою 10% від суми кредиту одноразово та проценти за користування кредитом становлять 1260,00 грн, які нараховуються за ставкою 1% від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом (пункт 1.5.2 договору). Стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5,00% від фактичного залишку кредиту на кожен день користування кредитом (пункт 1.6 договору).

Відповідно до пункту 2.1 договору, кредитні кошти надаються позичальнику шляхом переказу на картковий рахунок.

Позичальник сплачує кредитодавцю комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом у розмірах, зазначених в пунктах 1.5.1-1.5.3 договору. В термін, вказаний в пункті 1.4 ( підпункт 2.2.1 пункту договору).

Пунктом 2.2.2 договору передбачено, що нарахування кредитодавцем процентів за користування кредитом здійснюється з дати, наступної за днем надання кредиту, по дату завершення строку кредитування (з урахуванням можливих пролонгацій) на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування, з урахуванням особливостей, передбачених пунктом 2.2.3 договору

Пролонгація строку кредитування визначена пунктом 2.3.

Позичальник має право неодноразово продовжувати строк кредитування, за умови, що кредитодавцем надана така можливість позичальнику відповідно до розділу 6 Правил надання фінансових кредитів (послуг) товариством (далі - правила), що розміщені на веб-сайті товариства tengo.ua за посиланням https://tengo.ua/s/documents і є невід`ємною частиною цього Договору. Для продовження строку кредитування за цим пунктом Позичальник має вчинити дії передбачені розділом 6 Правил, у т.ч. сплатити комісію за управління та обслуговування кредиту та певну частку заборгованості по кредиту (пункт 2.3.1.1).

Пунктом 2.3.1.2 позичальник може збільшити строк кредитування на 1 (один) день шляхом продовження користування кредитними коштами після завершення строку кредитування (з урахуванням всіх пролонгацій). Таке збільшення (продовження) строку кредитування відбувається кожен раз коли позичальник продовжує користуватись кредитними коштами після спливу раніше визначеного строку кредитування, але загалом не може перевищувати 60 днів. У випадку, якщо внаслідок чергового продовження строку кредитування Позичальником у спосіб вказаний цим пунктом, загальний період пролонгації на стандартних (базових) умовах перевищить 60 днів, таке продовження здійснюється на кількість днів, що залишилась до досягнення загальним строком пролонгації на стандартних (базових) умовах 60 днів. Користування кредитними коштами припиняється, якщо у позичальника відсутня заборгованість перед кредитодавцем за кредитом (тілом кредиту). Якщо позичальник здійснює продовження строку кредитування (пролонгацію) на стандартних (базових) умовах, проценти за користування кредитом протягом періоду на який продовжено строк кредитування нараховуються за стандартною (базовою) ставкою наведеною в пункті 1.6 договору.

Позичальник зобов`язується повернути кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом не пізніше терміну, передбаченого пунктом 1.4. договору, а у випадку пролонгації - не пізніше дати завершення періоду на який продовжено строк кредитування (пункт 2.4.1 договору).

Позичальник зобов`язаний повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, а також інші платежі, передбачені цим договором у порядку, строки та терміни, передбачені пунктами 1.1 - 1.6 та пунктом 2.4 цього договору ( пункт 3.3.2 договору).

У разі прострочення позичальником зобов`язань зі сплати заборгованості згідно з умовами цього договору, кредитодавець, починаючи з дня наступного за датою спливу строку кредитування, з урахуванням пролонгацій та оновлених графіків платежів, що складаються у зв`язку з продовженням строку кредитування (пролонгацією), має право (не обов`язок) нарахувати проценти за стандартною (базовою) ставкою, передбаченою пунктом 1.6 договору в якості процентів за порушення грошового зобов`язання, передбачених статтею 625 ЦК України. У випадку нарахування процентів, вважається що ця умова договору встановлює інший розмір процентів в розумінні частини 2 статті 625 ЦК України на рівні стандартної (базової) ставки, передбаченої пунктом 1.6 договору. Обов`язок позичальника по сплаті таких процентів настає після відповідної вимоги кредитодавця (пункт 4.2.).

Пунктом 6.1 договору визначено, що цей кредитний договір укладається в електронній формі в особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-комунікаційній системі Товариства та доступний, зокрема, через сайт товариства та/або відповідний мобільний додаток чи інші засоби.

Згідно з пунктом 6.3 договору приймаючи пропозицію товариства про укладення цього

Згідно з пунктом 6.2 договору розміщені в особистому кабінеті позичальника проект цього договору або інформація з посиланням на нього є пропозицію кредитодавця про укладення кредитного договору (офертою). Відповідь про прийняття пропозиції про укладання цього договору (акцепт) надається позичальником шляхом відправлення товариству електронного повідомлення та відбувається із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, який надсилається товариством електронним повідомленням на мобільний телефонний номер позичальника, а позичальник використовує одноразовий ідентифікатор (отриману алфавітно-цифрову послідовність) для підписання цього кредитного договору/електронного повідомлення про прийняття пропозиції про його укладення (акцепту). Електронне повідомлення (акцепт) може бути відправлене позичальником через сайт товариства, мобільний додаток, месенджери або у SMS-повідомленні з мобільного телефонного номеру позичальника на номер 2277 (вартість відправки SMS-повідомлення для позичальника визначено у правилах). Після укладення цей договір надається позичальнику шляхом розміщення в Особистому кабінеті позичальника. Додатково укладений кредитний договір та/або повідомлення про його укладення може бути на розсуд кредитодавця направлено позичальнику на електронну пошту або іншими каналами (засобами) зв`язку, наданими позичальником товариству.

Відповідно до пункту 6.3 договору приймаючи пропозицію кредитодавця про укладання цього договору позичальник також погоджується з усіма додатками та невід`ємними частинами у т.ч. Правилами, Паспортом споживчого кредиту та Графіком* платежів) (копії додаються) договору в цілому та підтверджує, що він ознайомлений, погоджується з усіма визначеннями, умовами та змістом, повністю розуміє, і зобов`язується неухильно дотримуватись умов договору та Правил надання фінансових кредитів (послуг) кредитодавцем, що розміщені на сайті кредитодавця та є невід' ємною частиною цього договору.

Згідно з пунктом 6.4 договору укладення товариством договору з позичальником у електронній формі юридично є еквівалентним отриманню кредитодавцем ідентичного за змістом договору, який підписаний власноручним підписом позичальника, у зв`язку з чим створює для сторін такі ж правові зобов`язання та наслідки у письмовій формі.

Згідно з пунктом 10 договору вказано ідентифікаційний номер та паспортні дані відповідача, номер телефону та електронну пошту.

Підписанням договору відповідач підтвердив, що він ознайомлений з усіма його істотними умовами та йому була надана вся інформація, передбачена вимогами чинного законодавства.

З довідки про ідентифікацію вбачається, що на номер телефону НОМЕР_1 відправлено 9 липня 2021 року одноразовий ідентифікатор S99861.

Кредитодавцем перераховано грошові кошти у розмірі 4500,00 грн, що підтверджується квитанцією, в якій платник ТОВ «МІЛОАН», ОСОБА_1 , НОМЕР_2, кредитний договір від 9 липня 2021 року № 100827008, сума 4500,00 грн, отримувач власник платіжної карти: 535557ХХХХХХ2455.

Станом на день звернення у суд, строк надання грошових коштів за договором наступив, але відповідач не виконав свої зобов`язання, грошові кошти не повернув, проценти за користування коштами не сплатив.

Згідно із розрахунком ТОВ «МІЛОАН» заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором № 100827008 становить 10896,46 грн, з яких 3939,00 грн - заборгованість по тілу кредиту, 6507,46 грн - заборгованість по процентам, 450,00 грн - заборгованість по комісії.

17 січня 2022 року між ТОВ «МІЛОАН» та ТОВ «Вердикт Капітал» укладено договір факторингу № 17-01/2022-54, відповідно до умов якого ТОВ «МІЛОАН» відступило ТОВ «Вердикт Капітал» право вимоги до позичальників, в тому числі до ОСОБА_1 за договором про споживчий кредит від 9 липня 2021 року № 100827008 в сумі 10896,46 грн, що підтверджується актом приймання-передачі реєстру боржників від 17 січня 2022 року та реєстром боржників до вказаного договору.

Згідно із розрахунком ТОВ «Вердикт Капітал» заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором № 100827008 становить 18380,56 грн, з яких 3939,00 грн - заборгованість по тілу кредиту, 6507,46 грн - заборгованість по процентам на дату відступлення права вимоги, 7484,10 грн - нараховані відсотки, 450,00 грн - заборгованість по комісії.

10 січня 2023 року ТОВ «Вердикт Капітал» відступило право вимоги до позичальників ТОВ «Коллект Центр» відповідно до договору відступлення права вимоги № 10-01/2023, відповідно до умов якого ТОВ «Вердикт Капітал» відступило право вимоги до позичальників, в тому числі ОСОБА_1 за договором про споживчий кредит від 9 липня 2021 року № 100827008 в сумі 18 380,56 грн, що підтверджується актами приймання-передачі реєстру боржників від 10 січня 2023 року та реєстром боржників до вказаного договору.

Згідно з актом зарахування зустрічних однорідних вимог від 28 лютого 2023 року ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект Центр» дійшли згоди про зарахування зустрічних однорідних вимог за зобов`язаннями, у тому числі по договору факторингу № 10-01/2023.

У відповідності до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 ЦК України).

Відповідно до положень частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Кредитний договір укладається у письмовій формі (частина 1 стаття 1055 ЦК України).

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Відповідно до статті 3 вказаного Закону електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

За змістом частин 3, 4, 6 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Відповідно до частини 12 статті 11 цього Закону електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Згідно із статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до статті 509 ЦК України зобов`язання це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини 1 статті 598 ЦК України зобов`язання припиняються на підставах, встановлених договором або законом, зокрема виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).

Згідно статті 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Пунктом 1 частини 1 статті 512 ЦК України встановлено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Частиною 1 статті 513 ЦК України встановлено, що правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Статтею 514 ЦК України передбачено, що до кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із частиною 1 статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.

Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога) (частина 1 статті 1078 ЦК України).

Відповідно частин 1, 5, 6, 7 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Враховуючи, що на час розгляду справи відповідачем не надано доказів виконання обов`язку по сплаті заборгованості за договором від 9 липня 2021 року № 100827008, суд приходить висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості у сумі 18380,56 грн, з яких: 3939,00 грн - сума заборгованості за тілом кредиту, 13991,56 грн - сума заборгованості за процентами, 450,00 грн - заборгованість за комісіями, підлягають задоволенню.

Крім того, відповідно до статті 141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача 2662,40 грн судового збору.

Щодо вимог позивача у частині стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правничу допомогу в розмірі 9000,00 грн, суд дійшов наступних висновків.

Представництво інтересів позивача під час судового розгляду даної справи здійснювало Адвокатське об`єднання «ЛІГАЛ АССІСТАНС» на підставі договору про надання правової допомоги від 1 липня 2024 року № 01-07/2024.

Відповідно до заявки про надання юридичної допомоги від 1 січня 2026 року № 2349 за договором про надання правової допомоги від 1 липня 2024 року № 01-07/2024 та витягу з акта № 18 про надання юридичної допомоги від 30 січня 2026 року було здійснено супровід примусового стягнення заборгованості з ОСОБА_1 , зокрема: надання усної консультації з вивченням документів, ціна за 2 години 3000,00 грн; складання позовної заяви про стягнення боргу для подачі до суду ціна за 2 години 6000,00 грн.

Відповідно до частин 1-3 статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

Частиною 1 статті 137 ЦПК України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до частин 3 та 4 статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Отже, ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат як їх дійсність, необхідність, розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

Верховний Суд у постанові 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц зазначив, що при застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, однак, повинен ґрунтуватися на більш чітких критеріях, визначених у частині четвертій статті 137 ЦПК України.

Для визначення суми відшкодування необхідно послуговуватися критеріями реальності адвокатських витрат (установлення їхньої дійсності та необхідності) та розумності їхнього розміру, зважаючи на конкретні обставини справи.

За результатами розгляду питання про розподіл судових витрат та дослідження поданих на їх підтвердження доказів, суд враховує, що дана справа є типовою та нескладною за своєю суттю.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява № 19336/04).

Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» заява № 58442/00, зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані представником позивача документи та доводи на обґрунтування суми заявлених витрат, пов`язаних із розглядом справи, взявши до уваги рівень складності юридичної кваліфікації правовідносин у справі, обсяг та обґрунтованість підготовлених та поданих до суду адвокатом документів, їх значення для спору (справи), суд дійшов висновку про те, що заявлений до стягнення розмір витрат на професійну правничу допомогу в сумі 9000,00 грн не є цілком співмірним із складністю справи, обсягом виконаних адвокатським об`єднанням робіт (наданими послугами, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг).

Таким чином, з врахуванням обсягу виконаної адвокатськими об`єднанням роботи, враховуючи категорію справи, а також беручи до уваги принципи пропорційності, співмірності та розумності судових витрат, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3000,00 грн.

Керуючись статтями 2, 5, 10-13, 19, 76, 81, 141, 258, 259, 263-265, 280-282, 354 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» заборгованість за договором від 9 липня 2021 року № 100827008 у розмірі 18380 (вісімнадцять тисяч триста вісімдесят) гривень 56 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» 3000,00 гривень витрат на правову допомогу та 2662,40 гривень сплаченого судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Львівського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр», код ЄДРПОУ 44276926, адреса місцезнаходження: 01113, місто Київ, вулиця Мечнікова, 3, офіс 306.

Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя Олена ДУДАР