Рішення № 136108025, 20.04.2026, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

Справа № 243/1556/26

Провадження № 2/243/858/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 квітня 2026 року Слов`янський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Фаліна І.Ю.

за участю:

секретаря судового засідання Мірошниченко В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , представник позивача, адвокат Бондаренко Дмитро Валерійович, до Святогірської міської військової адміністрації Краматорського району Донецької області, про визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування,

В С Т А Н О В И В:

До Слов`янського міськрайонного суду Донецької області через систему «Електронний суд» з позовною заявою звернулася ОСОБА_1 , представник позивача, адвокат Бондаренко Д.В. до Святогірської міської військової адміністрації Краматорського району Донецької області, про визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування.

Позов обґрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивача ОСОБА_2 . Після смерті батька відкрилась спадщина на рухоме та нерухоме майно. Позивач єдиний спадкоємець першої черги, який прийняв спадщину за законом. Позивач вже частково оформила спадкові права після померлого батька, отримала свідоцтво про право на спадщину від 05.02.2026 року реєстровий №65, видане державним нотаріусом Макаровою Н.І., Краматорського районного нотаріального округу на земельну ділянку площею 0.2000 Га, цільове призначення: для ведення особистого селянського господарства, кадастровий №1424284600:06:000:0547, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна в реєстрі ДРРП: 3278193314242. До спадкової маси також належить житловий будинок розташований за адресою: АДРЕСА_1 , який належить спадкодавцю на підставі виписки з погосподарського обліку для проведення державної реєстрації, що доводиться архівною довідкою №20/01.03-10 від 22.08.2025, де зазначається, що головою домогосподарства за адресою: АДРЕСА_1 , значиться ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .Житловий будинок було побудовано спадкодавцем до 05.08.1992 року, право власності в Слов`янському КП «БТІ» не зареєстроване, має наступні технічні характеристики: житловий будинок літ.А загальною площею 57.9 кв.м., житловою площею 33.1 кв.м., літня кухня літ.Б, погріб літ.В, літня кухня, сарай літ.Г, сарай літ.Д, навіс літ. Е, сарай літ. Ж, вбиральня літ. З, огорожа №1, колодязь №2, факт доводиться технічним паспортом ФОП ОСОБА_3 від 01.09.2025 року, реєстровий № в реєстрі будівельної діяльності ТІ01:4812-8322-0262-2082, витягом з реєстру будівельної діяльності (долучені до позовної заяви) де рік будівництва зазначено до 05.08.1992 року (1962), тому вказаний житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами на підставі технічного паспорту вважається введеним до експлуатації, самочинно збудовані будівлі та споруди відсутні. Постановою державного нотаріуса Грецької Т.П., Краматорського районного нотаріального округу від 26.09.2025 року без №, позивачу було відмовлено у видачісвідоцтва про право на спадщину на вищевказаний житловий будинок з підстав відсутності зареєстрованого права власності на житловий будинок за померлим батьком, відсутності правовстановлюючого документу.

У зв`язку з чим, просить суд визнати право приватної власності в порядку спадкування за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 батька позивача ОСОБА_2 за донькою - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_1 , на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами розташований за адресою: АДРЕСА_1 , з наступними характеристиками: житловий будинок літ. А загальною площею 57.9 кв.м., житловою площею 33.1 кв.м., літня кухня літ. Б, погріб літ. В, літня кухня, сарай літ. Г, сарай літ. Д, навіс літ. Е, сарай літ. Ж, вбиральня літ. З, огорожа №1, колодязь №2.

Позивач ОСОБА_1 та її представник, адвокат Бондаренко Д.В. будучи належним чином повідомленими про дату, час та спосіб розгляду справи, в судовому засіданні участі не приймали. Від позивача в матеріалах справи міститься заява з проханням розглядати справу без її участі, за участі її представника, адвоката Бондаренка Д.В., позовні вимоги підтримала у повному обсязі та просила їх задовольнити. Від представника позивача надійшла заява з проханням розглядати справу без його участі, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив задовольнити.

Представник відповідача Святогірської міської військової адміністрації Краматорського району Донецької областібудучи належним чином повідомленим про дату, час та спосіб розгляду справи, в судовому засіданні участі не приймав, надав заяву, в якій просив розглянути справу без його участі.

Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, розглянувши подані позивачем документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, доходить висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Позивач ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є донькою ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 від 25.02.1969, свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_3 від 23.04.1988.

З свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 , виданого 20.04.2018 Виконкомом Маяківської сільської ради Слов`янського району Донецької області слідує, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Маяки Слов`янського району Донецької області, Україна помер ОСОБА_2 .

З копії домової книги для прописки громадян, що проживають у будинку АДРЕСА_1 , слідує що ОСОБА_2 був зареєстрований за даною адресою.

Після смерті ОСОБА_2 залишилось спадкове майно у вигляді житлового будинку розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , який належить спадкодавцю.

З архівної довідки від 22.08.2025 № 20/01.03-10 слідує, що в погосподарській книзі Маяківської сільської ради Слов`янського району Донецької області за 2016 2020 роки с. Маяки, том 4, головою домогосподарства за адресою: АДРЕСА_1 , значиться ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Згідно копії довідки Відділу зберігання інвентаризаційних справ об`єктів нерухомого майна Слов`янської міської військової адміністрації Краматорського району Донецької області №04-01/1845 від 01.08.2025 право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_2 , станом на 01.01.2013 в КП «БТІ» не зареєстроване.

З Витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі від 05.02.2026 слідує, що після смерті ОСОБА_2 відкрито спадкову справу № 121/2018.

Згідно свідоцтва про право на спадщину за законом від 05.02.2026, посвідченого державним нотаріусом Першої слов`янської державної нотаріальної контори Донецької області в.о. державного нотаріуса Другої слов`янської державної нотаріальної контори Донецької області Макаровою Н.І., та зареєстровано в реєстрі за № 65 слідує, що спадкоємцем зазначено у цьому свідоцтві майна ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 є його донька ОСОБА_1 , в тому числі з урахуванням 2/3 часток у спадщині, від яких відмовилися дружина спадкодавця ОСОБА_5 та син спадкодавця ОСОБА_6 . Спадщина, на яку видане свідоцтво складається з земельної ділянки площею 0,2000 га, кадастровий номер 1424284600:06:000:0547, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , що також підтверджується копією спадкової справи № 121/2018.

З витягу з Державного реєстру речових прав від 05.02.2026 слідує, що ОСОБА_1 зареєструвала право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 1424284600:06:000:0547, площею 0,2 га, яка їй дісталася у спадок.

З рішення Маяківської сільської ради народних депутатів від 12.10.1994 слідує, що громадянам, які були зазначені в списку було передано в приватну власність присадибні земельні ділянки.

Згідно архівного витягу від 12.12.2025 № 06-02/95, до списку громадян, які подали заяви на приватизацію земельних ділянок, та отримали земельні ділянки в приватну власність відповідно до рішення Маяківської сільської ради від 12.10.1994 року зазначено ОСОБА_2 , площа 0,30 га, адреса Шкільна 121.

Постановою державного нотаріуса Другої слов`янської державної нотаріальної контори Грецькою Т.П. від 26.09.2025, відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті її батька ОСОБА_2 , що помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (колишній 287), оскільки нотаріусу не надані документи, що встановлюють право власності на нього, реєстрація права власності в Реєстрі речових прав відсутня.

З довідки-характеристики від 01.09.2025 №407, виданої ФОП ОСОБА_3 слідує, що нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_1 , станом на момент інвентаризації 01.09.2025 р. має наступні характеристики:житловий будинок А, загальна площа 57,9 кв.м., житлова площа 33,1 кв.м.; літня кухня Б; погріб В; літня кухня, сарай Г; сарай Д; навіс Е; сарай Ж; вбиральня З; огорожа №1; колодязь №2. Житловий будинок літ. «А» літня кухня літ «Б», літня кухня, сарай літ. «Г», сарай літ. «Д», сарай літ. «Ж» побудовані до 05.08.1992 і згідно Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою КМУ від 25.12.2015 №1127 (зі змінами) дозволу та прийняття в експлуатацію не потребують. Погріб літ «В», навіс літ. «Е» вбиральня літ. «З»; огорожа №1; колодязь №2 є тимчасовими спорудами і згідно Постанови КМУ від 07.06.2017 №406 не потребують дозвільних документів і не підлягають прийняттю в експлуатацію.

Згідно технічного паспорту Реєстраційний номер у Реєстрі будівельної діяльності: TI01:4812-8322-0262-2082, виготовленого ФОП ОСОБА_3 на замовлення ОСОБА_1 , житловий будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами, що розташовані за адресою: АДРЕСА_3 , має наступні технічні характеристики: житловий будинок А, загальна площа 57,9 кв.м., житлова площа 33,1 кв.м, літня кухня Б; погріб В; літня кухня, сарай Г; сарай Д; навіс Е; сарай Ж; вбиральня З; огорожа №1; колодязь №2. Також з технічного паспорту слідує, що житловий будинок побудований в 1962 році.

Вирішуючи питання про можливість визнання права власності на спадкове майно за позивачем, суд виходить з наступного.

Частинами 1, 2 статті 1220 ЦК України передбачено, що спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою; часом відкриття спадщини є день смерті особи.

Згідно з п. 4.18 гл. 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року за № 296/5 (зі змінами та доповненнями), видача свідоцтва про право на спадщину на майно, право власності на яке підлягає державній реєстрації, проводиться нотаріусом після подання документів, що посвідчують право власності спадкодавця на таке майно, крім випадків, передбачених пунктом 3 глави 7 розділу І цього Порядку, та перевірки відсутності заборони, обтяження іпотекою або арешту цього майна.

Відповідно до п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30 травня 2008 р. «Про судову практику у справах про спадкування» у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Відповідно до ст. ст. 1216, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців), до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

За нормою ч.1 ст. 1258 ЦК України визначено, що спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.

Відповідно до ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Відповідно до ст. 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Згідно з ч. 1 ст. 1296 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Відповідно до вимог ст. 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутись до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно, тобто зміна власника майна, що підлягає державній реєстрації, неможлива без перереєстрації права власності. Тому свідоцтво про право на спадщину є обов`язковим, коли об`єктом спадкування є нерухоме майно, що підлягає обов`язковій державній реєстрації.

Відповідно до ч. 5 ст. 1268 ЦК України та п. 3.12 глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджених Наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 № 296/5 із наступними змінами та доповненнями, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини, прийняття і відмова від прийняття спадщини можуть мати місце щодо всього спадкового майна. Спадкоємець не вправі прийняти одну частину спадщини, а від іншої частини відмовитись. Спадкоємець, який прийняв частину спадщини, вважається таким, що прийняв усю спадщину.

Оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, судом з достовірністю встановлено, що спадкоємець ОСОБА_1 донька спадкодавця ОСОБА_2 у передбачений законом строк прийняла спадщину. Право власності на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі наданих позивачем доказів належить ОСОБА_2 .

Як вбачається з долучених до матеріалів справи документів, спірний житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами були побудовані до 05.08.1992, та відповідно до Порядку проведення технічної інвентаризації, затвердженого постановою КМУ №488 від 12.05.2023 та Постановою КМУ від 07.06.2017 №406 не є самовільними та не потребують документів, що дають право на виконання будівельних робіт, та після закінчення яких об`єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію.

Таким чином, спірний житловий будинок було збудовано на підставі чинних на той час дозвільних документів.

Відповідно до ст. 2 Закону України від 01 липня 2004 року «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обмежень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно ч.ч. 2, 3 та 4 ст. 3 зазначеного Закону, речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов: 1) реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення; 2) на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов`язкової реєстрації.

Тобто, право власності та інші речові права на нерухоме майно, набуті згідно з чинними нормативно-правовими актами до набрання чинності цим Законом, визнаються державою.

Отже, право власності на збудоване до набрання чинності Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (03 серпня 2004 року) нерухоме майно набувається в порядку, який існував на час його будівництва, а не виникає у зв`язку із здійсненням державної реєстрації права власності на нього в порядку, передбаченому цим законом, як офіційного визнання державою такого права, а не підставою його виникнення.

Відповідно до ч.1 ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Крім того, згідно з ч.ч.1 та 2 ст. 5 ЦК України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності.

До 05 серпня 1992 року закон не передбачав процедуру введення нерухомого майна в експлуатацію при оформленні права власності.

Порядок та умови прийняття в експлуатацію об`єктів будівництва вперше встановлений постановою Кабінету Міністрів України від 05 серпня 1992 року № 449 "Про порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів державного замовлення" (втратила чинність).

Враховуючи зазначене, індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, збудовані у період до 05 серпня 1992 року, не підлягають проходженню процедури прийняття в експлуатацію.

Фактично єдиним документом, що засвідчує факт існування об`єкта нерухомого майна й містить його технічні характеристики, є технічний паспорт на такий об`єкт, виготовлений за результатом його технічної інвентаризації (лист Міністерства юстиції України від 23 лютого 2016 року № 8.4-35//18/1).

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 15 жовтня 2020 року у справі № 623/214/17.

З огляду на викладене, судом встановлено, що чинне на час будівництва спірного житлового будинку законодавство, не пов`язувало виникнення права власності з його державною реєстрацією.

Позивач свідоцтво на право на спадщину на спірний житловий будинок не отримала, державним нотаріусом їй було відмовлено у видачі цього свідоцтва, оскільки спадкоємцем не надано документ, який встановлює право власності на житловий будинок, та визнати право власності на спадкове майно позивачу можливо лише в судовому порядку.

Оскільки на теперішній час, відповідно до ст. 25 ЦК України, цивільна правоздатність ОСОБА_2 припинилась у зв`язку з його смертю, тому позивач у справі не може в іншому порядку, ніж шляхом ухвалення судового рішення про визнання за нею права власності на спадкове майно, реалізувати своє право на спадщину.

Аналізуючи надані по справі докази, у їх сукупності, суд доходить висновку що позовні вимоги ОСОБА_1 є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 328, 331, 1216, 1218, 1220, 1258, 1259, 1268 ЦК України, ст. ст.12, 13, 81, 89, 141, 259, 263-265,268 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 , представник позивача, адвокат Бондаренко Дмитро Валерійович, до Святогірської міської військової адміністрації Краматорського району Донецької області, про визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами розташований за адресою: АДРЕСА_1 , з наступними характеристиками: житловий будинок літ. А загальною площею 57,9 кв.м., житловою площею 33,1 кв.м., літня кухня літ. Б, погріб літ. В, літня кухня, сарай літ. Г, сарай літ. Д, навіс літ. Е, сарай літ. Ж, вбиральня літ. З, огорожа №1, колодязь №2, в порядку спадкування за законом після ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 оку.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Повний текст рішення складено 30.04.2026.

Суддя І.Ю. Фалін