Постанова № 13610695, 04.10.2010, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Київ

04 жовтня 2010 року 10:54 справа № 2а-269/10/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Клименчук Н.М. при секретарі Пасулька О.М., розглянувши у судовому засіданні адміністративну справу

за позовомДержавної інспекції з контролю за цінами в місті Києві

до товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Ніколсан»

про стягнення економічних санкцій

за участю представників:

від позивача: Новікова О.Г.,

від відповідача: не зявився.

На підставі частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 4 жовтня 2010 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

В С Т А Н О В И В:

Державна інспекція з контролю за цінами в місті Києві звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва про стягнення економічних санкцій з товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Ніколсан».

Позовні вимоги мотивовано тим, що при розрахунку зі споживачами товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія Ніколсан»включено у вартість послуги з вивезення та утилізації ТПВ тарифи на які регулюються, фактично не виконаних або не виконаних в повному обсязі послуги (роботи), в результаті чого завищено тариф за вивезення ТПВ, чим порушено вимоги розпорядження КМДА від 29 грудня 2007 року № 1796 та Розпорядження КМДА № 1723 від 11 грудня 2008 року. В звязку з чим позивач просить суд стягнути з товариства необгрутовано одержану виручку та суму застосованої штрафної санкції.

Представник відповідача 4 жовтня 2010 року у судове засідання не зявився, однак на адресу суду подав заперечення проти позову.

Відповідно до положень статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України справа вирішується на підставі наявних в ній доказів.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно дослідивши докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Державною інспекцією з контролю за цінами в місті Києві у межах своєї компетенції, здійснено перевірку відповідача з додержання дисципліни цін при наданні житлово-комунальних послуг: вивезенні твердих побутових відходів товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія Ніколсан», встановлено порушення вимог пункту 5 статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»від 24 червня 2004 року № 1875-VІ; пунктів 3, 4 та 5 Постанови Кабінету Міністрів України від 26 липня 2006 року № 1010 «Про затвердження Порядку формування тарифів та послуг з вивезення побутових відходів»; Розпорядження Київської міської державної адміністрації № 1796 від 29 грудня 2007 року «Про погодження тарифів на послуги з вивезення побутових відходів»; Розпорядження Київської міської державної адміністрації № 1723 від 11 грудня 2008 року «Про встановлення та погодження тарифів на послуги з вивезення побутових відходів»; пункту 7 Наказу Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 21 березня 2000 року № 54 «Про затвердження правил надання послуг із збирання та вивезення твердих і рідких побутових відходів», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 31 липня 2007 року за № 457/4678 (втратив чинність згідно наказу № 391 від 18 грудня 2008 року). Також в ході перевірки виявлено, що товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія Ніколсан»у період з серпня 2008 року по червня 2009 року отримано необґрунтовану виручку на загальну суму 1330464 грн. 49 коп. За результатами перевірки складено акт № 191 від 2 вересня 2009 року.

Відповідач в своїх запереченнях посилається на те, що зазначений акт перевірки від 2 вересня 2009 року № 191 складено з порушенням норм Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»та Інструкції про порядок застосування економічних та фінансових (штрафних) санкцій органами державного контролю за цінами, затвердженої спільним наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України та Міністерства фінансів України від 3 грудня 2001 року № 298/519.

Крім того, відповідач стверджує, що факт порушення ним державної дисципліни позивачем не доведено, законне обчислення суми виручки, отриманої внаслідок порушення чинного законодавства порядку і застосування цін, відсутнє.

Суд не може погодитися з твердженнями відповідача виходячи з наступного.

Положенням про Державну інспекцією з контролю за цінами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 грудня 2000 року № 1819 (далі по тексту - Положення) є Державна інспекція з контролю за цінами, яка є урядовим органом державного управління, що діє у складі Міністерства економіки України і підпорядковується йому.

Згідно з пунктом 11 Положення Державна інспекція з контролю за цінами має територіальні органи - державні інспекції з контролю за цінами в Автономній республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, які становлять єдину систему органів державного контролю за цінами і мають права, передбачені даним Положення.

Частиною першою статті 14 Закону України «Про ціни і ціноутворення», встановлено, що вся необґрунтовано одержана підприємством, організацією сума виручки в результаті порушення державної дисципліни цін та діючого порядку визначення вартості будівництва, що здійснюється із залученням коштів Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим, місцевих бюджетів, а також коштів державних підприємств, установ та організацій підлягає вилученню в доход відповідного бюджету залежно від підпорядкованості підприємства, організації. Крім того, в позабюджетні фонди місцевих Рад стягується штраф у двократному розмірі необґрунтовано одержаної суми виручки. Вказані суми списуються з рахунків підприємств і організацій в банківських установах за рішенням суду.

Відповідно до пункту 3.1 Наказу Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, Міністерства фінансів України «Про затвердження інструкції про порядок застосування економічних та фінансових (штрафних) санкцій органами державного контролю за цінами»від 03 грудня 2001 року № 298/519, державна інспекція з контролю за цінами та державні інспекції з контролю за цінами в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі приймають рішення про вилучення сум економічних та фінансових (штрафних) санкцій у порядку, передбаченому законодавством. Підставою для прийняття рішень про вилучення сум економічних та фінансових (штрафних) санкцій є акти перевірок, які складаються посадовими особами органів державного контролю за цінами.

Крім того, перевіркою встановлено, що відповідно до пункту 1.1 договору № 22 від 1 січня 2009 року між товариством «Компанія «Ніколсан»(Виконавець) та Центральною спілкою споживчих товариств України (Замовник) Виконавець надає Замовнику послуги по збору та централізованому вивезенню відходів комунальних (міських) змішаних, у т.ч. сміття з урн (твердих побутових відходів), накопичених у контейнерах на території Замовника, а Замовник зобовязується оплатити ці послуги на умовах цього договору.

Відповідно до пунктів 3.2.1, 3.2.4 зазначеного договору Виконавець зобовязаний надавати послуги у відповідності з вимогами законодавства про відходи, нормативними документами, діючими санітарними правилами утримання територій населених пунктів, правил надання послуг по збору та вивезенню відходів комунальних міських змішаних, у т.ч. сміття з урн (твердих побутових відходів) та діючого Договору в строки та в обсягах, обумовлених у додатку № 1, який є невідємною частиною договору. Надавати необхідну достовірну, доступну та своєчасну інформацію про тарифи на послуги, умови оплати, про режим надання послуг.

Зазначений договір не передбачає надання окремої послуги з утилізації ТПВ та не зобовязує Замовника додатково сплачувати вартість утилізації.

Крім того, пунктом 1 Порядку формування тарифів на послуги з вивезення побутових відходів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 2006 року № 1010 визначено, що цей Порядок визначає механізм формування тарифів на послуги з вивезення побутових відходів.

До послуги з вивезення побутових відходів належать операції з побутовими відходами (збирання, зберігання, перевезення, переобладнання, утилізації, знешкодження та захоронення), що здійснюється у населеному пункті згідно з правилами благоустрою, затвердженими органом місцевого самоврядування.

Згідно з пунктом 2 зазначеного Порядку тарифи на послуги грошовий вираз витрати із збирання, зберігання, перевезення, переобладнання, утилізації, знешкодження та захоронення 1 куб. метра побутових відходів, розрахований на основі економічно обґрунтованих планових витрат х урахуванням планового прибутку та податку на додану вартість.

На підставі Акту перевірки 2 вересня 2009 року позивачем винесено рішення № 83 від 9 вересня 2009 року про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін, яким вирішено: вилучити у товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Ніколсан»в доход державного бюджету суми необґрунтовано отриманої виручки у розмірі 1330646 грн. 49 коп. та штраф у розмірі 2661292 грн. 98 коп.

Зазначене рішення позивачем направлено на адресу відповідача з проханням забезпечити останнього виконання рішення від 9 вересня 2009 року № 83 та перерахувати в доход державного бюджету суми необґрунтовано отриманої виручки у розмірі 1330646 грн. 49 коп. та штраф у розмірі 2661292 грн. 98 коп.

Станом на час розгляду справи у суді вимоги Державної інспекції за цінами в місті Києві товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія Ніколсан»не виконано, у звязку з чим позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва на підставі підпункту 12 пункту 5 Постанови Кабінету Міністрів України від 13 грудня 2000 року № 1819 «Про затвердження положення про Державну інспекцію з контролю за цінами», відповідно до якого Державна інспекція з контролю за цінами має право, зокрема, звертатися до суду з позовами про стягнення до бюджету сум у разі застосування відповідних адміністративно господарських санкцій.

В матеріалах справи наявна ухвала Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 серпня 2010 року № 2а-3845/10/2670 про залишення позовної заяви без розгляду за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Ніколсан»до Державної інспекції з контролю за цінами в місті Києві про визнання протиправним та скасування рішення про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін від 9 вересня 2009 року № 83. Докази оскарження відповідачем в судовому порядку рішення Державної інспекції з контролю за цінами в місті Києві від 9 вересня 2010 року № 83 про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

Відповідно до статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові особи і службові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із частиною 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Оскільки спір вирішено на користь субєкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача субєкта владних повноважень, повязаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись статтями 69, 70, 71, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

позов задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніколсан»в доход державного бюджету, р/р 31114106700003, код 21081100, одержувач: УДК у Дарницькому районі м. Києва, код 26077885, банк одержувача ГУ ДКУ у м. Києві, МФО 820019 необгрунтовано одержану виручку у розмірі 1 330 646 (один мільйон триста тридцять тисяч шістсот сорок шість) грн. 49 коп.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніколсан»в доход державного бюджету, р/р 31114106700003, код 21081100, одержувач: УДК в Дарницькому районі м. Києва, код 26077885, банк одержувача ГУ ДКУ у м. Києві, МФО 820019 суму штрафу у розмірі 2661292 (два мільйони шістсот шістдесят одна тисяча двісті девяносто дві) грн. 98 коп.

Відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Н.М. Клименчук